Підтримайте Вільне Радіо
В одних громадах люди місяцями живуть без газу, в інших — працюють ЦНАПи й лікарні, а в прифронтових населених пунктах евакуація подеколи неможлива через постійний ризик потрапити під удари російських дронів. На початку 2026 року на Донеччині залишаються десятки тисяч людей — від кількох сотень у майже зруйнованих громадах до десятків тисяч у відносно тилових.
Про гуманітарну та безпекову ситуацію в підконтрольних українському уряду громадах Краматорського району Вільне Радіо дізналося від очільників громад і представників обласної влади.
Через примусову евакуацію майже всі жителі Андріївки виїхали до сусідньої Сергіївки, де зараз зосереджене життя громади. Там працюють магазини, аптека, амбулаторія та відділення “Нової пошти”, є світло і вода, тоді як у самій Андріївці залишаються близько 90 людей з обмеженим доступом до послуг.
“Напередодні новорічних свят ми майже два тижні жили без електрики — світло зникло 14 грудня і з’явилося лише через 12 днів. Зараз електропостачання відновили, але трапляються аварійні відключення”, — розповіла Вільному Радіо начальниця відділу соцзахисту Андріївської сільської ради Анна Сорока.
Раз на місяць мешканцям громади розвозять гуманітарну допомогу. Тепер примусову евакуацію оголосили і для Сергіївки, тож людей готують до подальшого виїзду. На початок 2026 року було відомо, що у селі залишаються 53 дитини.
У Миколаївській громаді на Донеччині на початку 2026 року залишаються близько 5,6 тисячі людей. У багатьох селах залишились по кілька жителів, а у Васютинському людей уже немає. До повномасштабної війни у громаді мешкали понад 21,6 тисячі людей.
Найскладніша безпекова ситуація — у Малинівському та Рай-Олександрівському старостинських округах, частину яких віднесли до територій активних бойових дій. Складною залишається ситуація також у Донецькому, Карлівці та Райгородку, утім комунальні послуги (електро-, водопостачання та вивезення сміття) там ще надають.
“Проблеми зі зв’язком є майже в усіх населених пунктах через пошкоджені вежі та ретранслятори — він або відсутній, або працює з перебоями. Стабільний сигнал наразі зберігається лише у Райгородку”, — розповів голова Миколаївської МВА Володимир Проскунін.
У громаді продовжують працювати комунальні підприємства — вони надають послуги попри постійні атаки безпілотників і складну безпекову ситуацію.
У Слов’янській громаді на початку 2026 року проживають близько 50 тисяч людей, серед них 4,8 тисячі — діти. До повномасштабного вторгнення населення громади перевищувало 100 тисяч, тож нині тут мешкає майже вдвічі менше людей.
У громаді працюють усі комунальні служби — є електрика, вода та газ, функціонують банки, магазини та лікарні.
“Чи не щодня в місто та на територію громади щось “прилітає”. Окупанти застосовують різні типи дронів та авіаційні боєприпаси. І, на жаль, не щоразу обходиться без постраждалих”, — повідомив голова Слов’янської міської ВА Вадим Лях.
Гуманітарну допомогу в громаді продовжують надавати жінкам із дітьми, літнім людям та людям з інвалідністю.
У Дружківській громаді на початку року залишаються близько 19 тисяч людей. Офіційно зареєстрованих переселенців — майже 9 тисяч, однак скільки з них фактично перебувають у громаді, у міській адміністрації сказати не можуть. У громаді залишається близько двох сотень дітей, і їх поступово вивозять до безпечніших регіонів у межах примусової евакуації.
У Дружківці працюють ЦНАП та амбулаторія, є світло, вода і газ, іноді вводять графіки знеструмлень. Водночас у селах громади людей майже не залишилося — мешканці є лише у Дружківці, Олексіївці та Кіндратівці.
“Зв’язок у цих населених пунктах дуже поганий, адже там немає стабільного електропостачання. Люди виходять на зв’язок лише періодично”, — зазначили у Дружківській МВА.
У Черкаській громаді на початку 2026 року всі інфраструктурні об’єкти працюють у межах можливостей, однак газопостачання там повністю відсутнє.
Втім, масової евакуації тут поки не спостерігається, зазначають у керівництві громади. Примусову евакуацію родин із дітьми не оголошували.
“Населені пункти громади розташовані приблизно на однаковій відстані до лінії фронту, а основні ураження зараз — це далекобійна артилерія та дрони типу “Шахед”, “Ланцет” і “Молнія””, — повідомив голова Черкаської громади Олексій Кривоконь.
Люди, які залишаються у громаді, отримують гуманітарну допомогу від благодійної організації “Янголи спасіння”.
У Новодонецькій громаді на початку 2026 року проживають близько 6 тисяч людей. Населені пункти громади розташовані за 20–25 кілометрів від лінії фронту, однак у громаді продовжує працювати базова інфраструктура.
У Новодонецькому відкриті магазини, аптека та фельдшерсько-акушерський пункт. Один лікар приймає пацієнтів очно, ще двоє надають консультації дистанційно.
У громаді є електропостачання, мобільний зв’язок та інтернет, збої виникають переважно під час пошкоджень ліній.
“Останнім часом обстрілів у громаді не фіксували, хоча раніше безпекова ситуація була складнішою”, — повідомила начальниця відділу соцзахисту та охорони здоров’я Новодонецької селищної ради Ліна Васильєва.
Раз на місяць мешканцям видають гуманітарну допомогу: продуктові набори від благодійних організацій GEM та “Янголи спасіння”.
В Олександрівській громаді на початку року проживають близько 10,1 тисячі людей — майже стільки ж, як і до повномасштабної війни, коли населення становило близько 11 тисяч. Окрім цього, офіційно в громаді зареєстровані до 6 тисяч переселенців, а загалом від початку війни тут прийняли понад 15 тисяч людей з окупованих територій.
У громаді працюють заклади освіти в дистанційному форматі, діє лікарня планового лікування та первинна ланка медицини — сюди звертаються також мешканці Новодонецької й Білозерської громад. Функціонує ЦНАП, де надають понад 360 адміністративних послуг: реєструють акти цивільного стану, оформлюють паспорти й реєстрацію майна тощо.
“Люди зараз не виїжджають, а навпаки — приїжджають до нас. Хоч інколи вночі бувають “прильоти” “Шахедів”, останнім часом ситуація більш-менш стабілізувалася”, — повідомила начальниця Олександрівської селищної військової адміністрації Людмила Борисевич.
Евакуацію в громаді не оголошували. Працюють котельні, комунальні служби водопостачання та водовідведення, організовано вивіз сміття з усіх 42 населених пунктів громади.
У Лиманській громаді гуманітарна ситуація різко ускладнилася через постійний дроновий контроль над дорогами та зруйновану логістику. За словами голови Лиманської міської військової адміністрації Олександра Журавльова, завозити гуманітарну допомогу стає дедалі важче, адже всі основні шляхи перебувають під постійною загрозою обстрілів.
У громаді не працюють інфраструктурні об’єкти — місто та навколишні населені пункти фактично перебувають у прифронтовій зоні. Центральні електромережі й газопостачання зруйновані: лише на південній стороні Лимана зберігається близько 25% електропостачання, у решті громади світла та газу немає. Люди змушені ховатися в підвалах.
“Ми вмовляємо цивільних евакуюватися, звертаємося навіть до їхніх дітей, які перебувають у тилу, але люди часто відмовляються залишати домівки попри постійну небезпеку”, — розповів очільник громади.
За даними Лиманської МВА, дітей у громаді вже не залишилося — родини з неповнолітніми вдалося вивезти раніше.
У Краматорській громаді проживають майже 80 тисяч людей, серед них — понад 4,3 тисячі дітей. До повномасштабного вторгнення тут було понад 232 тисячі жителів. З 2022 року в громаді зареєстрували близько 17,6 тисячі переселенців, а загалом із 2014 року — понад 56 тисяч.
Попри війну, в громаді продовжує працювати базова інфраструктура. Функціонують лікарні та ЦНАП, двічі на місяць приїжджає виїзна служба РАЦС для реєстрації актів цивільного стану. Газ, вода, електропостачання та зв’язок доступні — перебої трапляються під час планових або аварійних відключень. Комунальні підприємства обслуговують каналізацію та вивіз сміття, працюють відновлювальні бригади.
“Останнім часом інтенсивність обстрілів зросла до 7-10 ударів на день — окупанти застосовують керовані авіабомби, дрони типу “Герань” та “Молнія””, — повідомив начальник управління інформаційної політики та взаємодії зі ЗМІ Краматорської міської ради Ігор Єськов.
На початку 2026 року у Костянтинівській громаді залишаються близько 2850 цивільних. Через постійні російські удари евакуація з громади відбувається нерівномірно — у деякі дні дістатися населених пунктів неможливо.
“Сьогодні можна заїхати — а завтра вже ні. Буває, що обстріли такі щільні, що евакуаційні машини просто не доходять до людей”, — пояснює начальник відділу оперативно-чергової служби Донецької ОВА Дмитро Петлін.
Інфраструктура громади продовжує зазнавати руйнувань, а безпекова ситуація залишається вкрай складною — щільність обстрілів інколи унеможливлює роботу евакуаційних груп.
У Святогірській міській територіальній громаді на початку січня 2026 року залишаються понад 1 600 людей, із них офіційно зареєстрованих переселенців — 326. До повномасштабного вторгнення у громаді було понад 9 тисяч жителів.
У грудні 2025 року в громаді оголосили примусову евакуацію родин з дітьми — вона стосується Святогірська та навколишніх сіл. Безпекову ситуацію в міській ВА характеризують як стабільно напружену через часті обстріли, удари дронів та авіаційних засобів ураження.
Освітні заклади громади працюють дистанційно: послуги наразі надає один дитсадок та два заклади загальної середньої освіти, решта тимчасово призупинили діяльність. Більшість об’єктів культури та спорту зазнали пошкоджень і не функціонують у повному обсязі.
З електропостачанням ситуація різна: у самому Святогірську та більшості прилеглих сіл його відновили майже в повному обсязі, але в селах Долинського старостинського округу світла досі немає. Центральне водопостачання у Святогірську та Тетянівці відсутнє — воду підвозять міжнародні благодійні організації, мешканці також користуються колодязями. Газопостачання в громаді теж немає — відновити його зможуть лише після будівництва мосту через Сіверський Донець.
“Безпекова ситуація у Святогірську та навколишніх селах залишається стабільно напруженою та небезпечною через часті обстріли, удари ворожих дронів та авіаційних засобів ураження”, — зазначила в.о. начальника Святогірської міської військової адміністрації Тетяна Божко у відповіді на наш інформаційний запит.
Мобільний зв’язок відновили у Святогірську та більшості сіл громади, а дрртовий інтернет працює лише в окремих домогосподарствах — у частині населених пунктів відновлення зв’язку поки не планується.
Раніше ми розповідали, де на Донеччині пролягає лінія фронту на початок 2026 року.