Цього дня 1961 року на мапі радянської тоді України з’явилася Донецька область з центром у Донецьку. До того вони називалися Сталінською областю та містом Сталіно.
А ще раніше — до 1925-го — тут була Донецька губернія. Про всі ці перейменування Вільному радіо розповідає завідувач сектору науково-освітньої та методичної роботи Донецького обласного краєзнавчого музею, кандидат історичних наук Сергій Алексєєв.
“Річ у тім, що у лютому 1932-го Українську РСР поділили на 5 областей (Вінницьку, Дніпропетровську, Київську, Одеську та Харківську). 2 липня 1932-го ухвалили постанову (а 17 липня — затвердили її), і зі складу Дніпропетровської та Харківської областей виокремили Донецьку область з центром у місті Бахмут. Але за цією постановою центром області стає місто Сталіно, а сама область стала називатися Сталінською. У наступному році ми будемо відзначати 90 років з дня утворення Донецької області”, — розповідає історик про те, як на мапі українського сходу з’явилася Сталінська область.
Сталінська політика, заснована на системних репресіях і терорі, призвела до смерті мільйонів українських селян під час Голодомору 1932-33 років. Мільйони радянських громадян ув’язнили у таборах ГУЛАГу чи виселили до віддалених територій, розкуркулювали; депортували цілі народи. У 1934-39 роках Сталін та його оточення організували «Великий терор» для ліквідації «ворогів робітничого класу», у ході якого понад мільйон осіб потрапили у в’язниці, а 700 тисяч були страчені таємною поліцією НКВС, наркоматом внутрішніх справ.
Для довідки:Йосип Віссаріонович Сталін — радянський військовий та політичний діяч грузинського походження. На постах генерального секретаря Комуністичної партії Радянського Союзу (з 1922 до 1953-го) та голови уряду встановив в СРСР однопартійну тоталітарну систему та став фактично одноосібним диктатором.
Йосип Сталін, 1943. Фото: Вікіпедія
У червні 1938-го з території Сталінської області виокремили Ворошиловградську (нині відому як Луганську). Тоді її назвали на честь Климента Ворошилова.
Зазначимо, Климент Ворошилов народився у Бахмутському повіті, в селищі Верхнє — це територія нинішнього Лисичанська Луганської області. У своїх мемуарах військовий діяч Петро Григоренко зазначав, що сам Ворошилов говорив про своє українське походження і початкове прізвище «Ворошило». До більшовицького перевороту 1917-го року майбутній маршал працював робітником на шахтах Донбасу, слюсарем на металургійних заводах та на залізниці. У 1903 вступив до РСДРП (Російської соціал-демократичної робітничої партії), і відтоді почалась його кар’єра революціонера, більшовика та згодом комуністичного діяча.Для довідки:Климент Ворошилов — радянський військовий та політичний діяч, двічі Герой Радянського Союзу, Герой Соціалістичної Праці, перший Маршал Радянського Союзу. У 1925—1940 роках — народний комісар з військових та морських справ і нарком оборони СРСР. У 1953—1960 роках, після смерті Йосипа Сталіна, — голова Президії Верховної Ради СРСР (тобто номінальний глава радянської держави). Член комуністичної партії України з 1919-го року, один з організаторів та учасників масових репресій у СРСР. Депутат Верховної ради СРСР перших сімох скликань та Верховної Ради УРСР (перших 4-х скликань, з 1938 до 1959 років).
Тож масові арешти тривали й напередодні вторгнення нацистів на територію СРСР. Десятки тисяч радянських людей сиділи по таборах і під час всієї Другої світової.
Цю війну український схід пройшов саме під цими адміністративними назвами — голови тоталітарної радянської держави та першого його заступника. З цими ж назвами Донбас прожив і півтора повоєнних десятиліття.
Після смерті Сталіна у 1953-му почалася так звана “Хрущовська відлига”, розвінчання культу особи Сталіна та процеси десталінізації.
“У лютому 1956 року відбувається ХХ з’їзд КПРС, де на таємному засіданні з доповіддю “Про культ особи та його наслідки” виступає Микита Хрущов. Він піддав нищівній критиці режим Сталіна і викрив культ його особи. Відтоді почався так званий процес десталінізації”, — розповідає історик.
Але, як бачимо, на географічних назвах двох східних областей Донбасу ці процеси тоді ніяк не позначилися.
У жовтні 1961-го пройшов ХХІІ з’їзд КПРС, де ухвалили рішення про посилення десталінізації.
“Зокрема, за рішенням цього з’їзду тіло Сталіна винесли з мавзолею. І у листопаді 1961, після з’їзду, місто Сталіно перейменували у Донецьк. А Сталінську область перейменували на Донецьку область”, — повідомляє Сергій Алексєєв.
Указ президії Верховної Ради УРСР про це перейменування датується 9 листопада 1961 року.
Цікаво, що сусідню Луганщину перейменовували двічі. У 1958 році назву області змінили з Ворошиловградської на Луганську. І так вона проіснувала до 1970 року, коли її знову назвали Ворошиловградською. А з 1990 року її назву знову змінили на Луганську.
Нагадаємо, свідком всіх цих перейменувань стали місцеві мешканці. У сімейних архівах багатьох жителів Донеччини та Луганщини ще зберігаються документи тієї епохи, на яких значиться Сталінська область. Серед них — дисидент Олекса Тихий, який народився на хуторі Їжівка Сталінської області неподалік Костянтинівки. В його шкільному атестаті зрілості 1945 року зазначена саме Сталінська область.
Через критику мовної політики радянського уряду чоловіка двічі засудили, і він помер у 1984 році в таборі суворого режиму у Пермській області.
Читайте також: