Дитинство під час війни впливає на емоційний стан малечі та підлітків. Діти потребують більшої уваги батьків, зокрема і щодо психологічного здоров’я. Та родини стикаються й з іншими труднощами. Які волонтерські організації підтримують сім’ї гуманітарною допомогою, як говорити з дітьми під час війни та куди звернутися за безоплатною консультацією психологів — розповідаємо далі.
Про вплив війни на юних українців і як батькам підтримати їх Вільне радіо розпитало дитячу психологиню, арт-терапевтку та координаторку дитячого напрямку “Кризова психологічна допомога Дніпра та Дніпропетровської області” Оксану Дон.
Діти про війну в Україні теж повинні знати. Психологи радять не оминати таких тем у розмовах з ним, адже у малечі з’являється чимало запитань. Мовчанка батьків може викликати у них тривожність.
“Все залежить від вікової категорії. Якщо дитина маленька, то ми говоримо про все її мовою. Можна подавати це через гру, малюнок, казку. Зараз багато книжок, які саме дитячою мовою розповідають про те, що відбувається в країні”, — зазначає психологиня Оксана Дон.
З підлітками, додає фахівчиня, говорити про подій в країні варто вже детальніше та обов’язково відверто.
“Вони все відчувають. Коли від них щось приховують, то виникає почуття — мені не довіряють. Підліток проживає ці всі страхи, так само як і доросла людина, тому не треба сторонитися таких розмов. Єдине, кажіть ще й про шляхи вирішення, якщо в сім’ї трапляється горе. Проговоріть з дитиною, як можна діяти у певних ситуаціях. Якщо буде це, то ми робимо ось так — і перераховуєте пункти”, — пояснює співрозмовниця.
“Припиніть цю війну” — іноді з такими фразами, каже психологиня, діти меншого віку звертаються до рідних.
“Поясніть, що ви не можете це зробити, але здатні вибудувати певні правила захисту себе та своєї родини. Якщо дитина каже: “Я боюся”, то поважайте відчуття дитини. Кажіть їй: “Тобі дійсно страшно, і мені буває теж страшно. Це нормально”. Що ми можемо зробити? Намалюйте той страх, чи зробіть таку практику “давай разом побоїмося”. Заспокоюйте дитину через якусь ігрову діяльність. В інтернеті зараз можна знайти рекомендації, які допоможуть зняти емоційне напруження”, — каже фахівчиня.
Дитяча психологиня наголошує: у першу чергу відчуття безпеки малеча отримує від батьків.
“Батьки для дітей — це такий гарант впевненості, що вони можуть їх захистити. Батькам треба говорити про те, що ви можете дитину захистити, будете поряд, коли це потрібно, будете на зв’язку, наприклад. Ще не забудьте проговорити правила поведінки під час тривоги, вибухів”, — зауважує Оксана Дон.
Відчуття безпеки, пояснює фахівчиня, створює й розпорядок дня чи виконання рутинних справ.
“Коли є чіткі правила, то дітям легше. Наприклад, чистимо зуби, миємо своє тіло, миємо посуд за собою, сідаємо за уроки. Переживати всі ці стресові ситуації теж допомагають такі прості, зрозумілі дії. Правила повинні бути, але їх не треба робити більш жорсткими, чи додавати багато нового.Умовно кажучи, дитина ніколи не мила посуд, а тут ви кажете робити це щодня. Дитина панікує: “Для чого мама заставляє це робити? Щось трапилося? Можливо, я щось не так зробив?”, — ділиться дитяча психологиня.
Хобі, додає вона, теж допоможуть дитині та зможуть змінити фокус її уваги.
“Особливо творчі хобі. Якщо це фізичні хобі — теж добре, ми відчуваємо своє тіло. Коли ми відчуваємо своє тіло — ми живі, з нами все добре. Це ще й соціалізація. Якщо ми кажемо про підлітків, вони вже певний час були ізольовані від спілкування, тому теж можна продовжити те хобі, що було раніше, або, можливо, створюємо щось нове для того, щоб відчувати в собі ресурс, рухатися далі”, — запевняє фахівчиня.
Травматичний досвід отримують майже всі діти, яким доводиться жити у реаліях війни або ж покинути рідний дім чи країну. Всім їм необхідна підтримка родини.
Та діти постраждалі на війні, наголошує психологиня, потребують консультації фахівця.
“Психолог, який працює саме з такими запитами, питаннями, він чітко буде розуміти, що відбувається з дитиною і як треба говорити з дитиною.Ми говоримо їй про те, що всі твої реакції нормальні, тому що події ненормальні. Кажемо: “Ти маєш право відчувати всі почуття: злитися, тривожитися, не довіряти”, — зазначає Оксана Дон.
Фахівчиня пояснює: часто молодші діти звинувачують себе у тому, що сталося з ними. Тому важливо пояснити малечі, що це не так. Перший час після пережитого потрібно запитувати: “Як я можу тобі допомогти?”.
“Можемо просто сказати: “Я побуду з тобою поруч, посиджу. Якщо ти хочеш, можу тебе обійняти. Якщо ти хочеш, давай поговоримо”. Можна дати ковдрочку дитині, щоб вона відчула тепло, можливо, якусь іграшку. Головне дорослому не починати дуже жаліти і казати: “Бідна-нещасна, що ти пережила, пережив”. Ця фраза нагадує про всі жахіття, що вона пройшла. Цим ми робимо гірше дитині”, — нарікає психологиня.
Слідкувати за станом дитини, наголошує фахівчиня, варто постійно.
Звертайте увагу на:
“Зверніть увагу, якщо дитина була активна, а тепер дуже пасивна, або навпаки. Знову ж таки, якщо дитина почала, наприклад, говорити про смерть, запитує: “Ви помрете? Що буде з нами тоді”. Якщо вже настільки сильно боїться сирени — дуже тривожиться, починає кричати, що, наприклад, треба тікати. Коли дитина починає погано спати — постійно крутиться, безсоння або навпаки — провалюються на дуже довгий сон. Така схожа поведінка буває, коли дитина хворіє”, — каже співрозмовниця.
Періодично психологічна допомога дітям під час війни все ж потрібна. Оксана Дон радить час від часу звертатися до фахівців, навіть якщо проблем чи змін батьки не помітили.
“Діагностика психологічного стану та емоційно-вольової сфери важлива, якщо помітили непритаманну поведінку дитини. Краще отримати одразу рекомендації, ніж потім вже запустити все, довести до нервових зривів у дитини. Під час війни почастішали панічні атаки, істерики, різні розлади, нав’язливі думки у дітей. Не потрібно думати, що пройде самостійно. Ні, нічого так не пройде”, — пояснює дитяча психологиня.
Центр психологічної підтримки “ОбійМи”
Консультативний центр створили психологи-волонтери, аби допомогти тим, хто переживає стрес, паніку та тривогу через повномасштабне вторгнення Росії.
Кваліфікована підтримка надається цілодобово та безкоштовно. Щоб звернутися по допомогу, треба заповнити анкету.
Цілодобова психологічна підтримка від БФ “Запорука”
У команді фонду працюють 20 кваліфікованих психологів, які мають безпосередній досвід роботи з кризовими станами.
Аби отримати допомогу, зателефонуйте за номером безкоштовної гарячої лінії: 0 800 4000 23 з будь-якого регіону України та в будь-який час доби. Номер для дзвінків з-за кордону: +38 050 493 03 07.
Платформа “Розкажи мені”
Онлайн-платформу для психологічних консультацій розробив Інститут когнітивного моделювання.
“Ми допомагаємо всім, хто потребує емоційної підтримки, консультації та допомоги у зв’язку зі швидкими змінами, що наразі відбуваються у економіці, соціумі та житті кожної людини”, — зазначали на сторінці проєкту.
Аби отримати допомогу спеціалістів, необхідно залишити заявку та коротко пояснити свій запит. Модератори підберуть спеціаліста, а згодом психолог сам сконтактує з вами.
Консультації проводять безоплатно в онлайн-режимі, тривалість — від 30 до 60 хвилин. У разі потреби ви можете записатися на повторну зустріч із психологом. Залишити заявку можна за посиланням.
Портал Help24
Портал онлайн послуг надає безкоштовні консультації, які проводяться в онлайн-чаті. Крім психологічної підтримки, на порталі можна отримати безкоштовну юридичну консультацію.
Звернутися по допомогу можуть всі охочі. Для цього потрібно перейти на сайт за цим посиланням
Волонтери теж докладають зусиль, аби допомогти пережити війну сім’ям із дітьми. Ми зібрали деякі з таких організацій.
Благодійний фонд “Голоси дітей”
Команда фонду надає психологічну та психосоціальну підтримку дітям, які постраждалих від бойових дій в Україні. Допомагають й малечі, яка потребує лікування та реабілітації.
Також благодійники відправляють родинам із дітьми, дитячим закладам і установам, які опинилися у складних обставинах, адресну гуманітарну допомогу.
Як отримати допомогу, дізнавайтесь на сторінці фонду.
Благодійний фонд “Твоя опора”
Волонтери фонду підтримують сім’ї з дітьми, які постраждали від російської агресії, гуманітарною та медичною допомогою.
Також благодійний фонд спільно з іншими компаніями та благодійниками відкрили прихисток у Львові. Там можуть поселитися чоловіки, жінки, родини з дітьми та тваринами.
Контакти фонду: (044) 321 09 00
Благодійний фонд Kiddo
З початку повномасштабної війни фонд допомагає усім дітям України, переселенцям, багатодітним та малозабезпеченим родинам, дітям-сиротам, дитячим будинкам сімейного типу.
Зокрема, команда збирає кошти для дітей, які постраждали від російських обстрілів. Також волонтери допомагають маленьким українцям, які потребують дороговартісних ліків чи операцій.
Контакти фонду: (056) 732 03 03
Благодійний фонд “Мрію Жити”
Від початку відкритої війни волонтери забезпечують гуманітарною допомогою найбільш незахищені соціальні групи людей.
Зокрема, малозабезпеченим родинам із дітьми надсилають продуктові набори, дитячі суміші, ліки, одягу, взуття, засобів гігієни та інше.
Контакти фонду: (044) 531 78 18
Благодійний фонд “У матусиних долонях”
Волонтери фонду допомагають матерям із дітьми до 16 років, які виїхали або ж живуть у зоні боїв, а також тим, хто опинився у скруті.
Одяг, іграшки, гігієнічні та продуктові набори, дитяче харчування та ліки — таку допомогу благодійники надсилають через “Нову пошту” або ж Укрпошту. Для родин, які проживають у Харківській області, її доставлять до оселі.
Якщо ви потребуєте гуманітарної допомоги, яку пропонує команда фонду, заповнюйте анкету за посиланням. Якщо ж вам потрібен одяг, надсилайте дані іншою анкетою.
Допомагають дітям і українські військові. Зокрема, на Донеччині захисники разом із волонтерами доставляють родинам, які відмовляються виїжджати, продуктові пакунки.
Також захисники долучаються й до евакуації неповнолітніх із прифронтових громад.
Telegram-канал “Підтримай дитину”
Телеграм-канал створили педагоги та дитячі психологи за підтримки Міністерства освіти і науки. Батьки можуть знайти тут прості рекомендації, ігри та розвиваючі вправи, які можна виконувати у сховищі, вдома чи під час евакуації.
На каналі вже опублікували чимало аудіоказок, словесних ігор, завдань для артикуляційної гімнастики та інші корисні матеріали.
Telegram-боти “Дитячий лікар на війні”
Цей сервіс створили волонтери для дітей, яким необхідна онлайн-консультація лікаря. Батьки можуть записати дитину до педіатра, отоларинголога, ортопеда-травматолога, невролога, дерматолога, психолога, кардіолога, гастроентеролога та інших фахівців.
Нині до системи вже залучили понад 300 дитячих лікарів.
Telegram-бот “Дитина не сама”
За допомогою чат-бота можна швидко сповістити уповноважені органи про бажання тимчасово прихистити дитину, яка залишилась без батьківського піклування.
Також у зареєстрованих користувачів є змога пройти навчання, щоб підготуватися до тимчасового влаштування дитини до своєї родини.
Раніше ми розповідали, як скалічених і травмованих дітей рятують у дитячій лікарні “Охматдит”.