ЗСУ вдалося повернути до поля бою радянські САУ “Піон” з дефіцитними снарядами завдяки підтримці США. Держава мала свої важкі гармати, снаряди від яких підійшли українським.
Про це пише кореспондент німецького видання Bild Бйорн Штріцель.
Українські військові залучили до битви за Торецьк важку радянську САУ “Піон”, яка стріляє снарядами калібру 203 мм (найбільш розповсюджений калібр у ЗСУ — 155 мм). Це найважча гармата, яку ЗСУ мають на своєму озброєнні.
“Піон” важить 60 тонн, а її ствол має довжину в 12 метрів (українська “Богдана” 155-го калібру важить 28 тонн, довжина ствола — 8 метрів). САУ розробили у Радянському Союзі, вона повинна була знищувати пріоритетні та добре захищені цілі противника, зокрема бетонні укріплення.
Гармата запускає дефіцитні снаряди калібру 203 мм, кожен з яких важить по 100 кілограмів. Боєприпаси, що залишилися Україні у спадок від радянського періоду, ЗСУ витратили ще навесні 2022 року, тому “Піони” довгий час не застосовували, пише Bild.
Однак згодом такі снаряди для ЗСУ почали постачати США, країна також мала важку артилерію 203-го калібру та виробляла її у 1950-ті та 1960-ті. Програма не отримала продовження, американці поступово зняли з озброєння власні САУ М110 і М115, а вже виготовлені снаряди до них відправили на консервацію. Згодом виявилося, що вони підходять для стрільби з радянських гармат “Піон”.
Українські військові розповіли Bild, що робота з “Піоном” має свою специфіку. Ще до отримання наказу про вогонь українські артилеристи повинні запустити дизельний генератор у цій САУ, щоб він завчасно нагрівся та живив гідравлічну систему гармати. Коли отримують наказ — виходять з укриття, виводять “Піон” на позицію, він висуває опорну плиту, яка поглинає сильну віддачу, та стріляє.
Кореспондент Bild Бйорн Штріцель пише, що під час стрільби цієї САУ земля навколо здригається.
У 1950-ті роки США та СРСР, аналізуючи ймовірний військовий конфлікт між двома наддержавами, прийшли до висновку, що тотальна ядерна війна з масовим знищенням населених пунктів стратегічною ядерною зброєю не є реалістичним майбутнім, бо в ньому жодна зі сторін конфлікту не буде зацікавлена.
Водночас ядерну зброю у випадку великої війни справді планували застосовувати, але тактичну, яка здатна знищувати точкові цілі поблизу лінії зіткнення. Для того, щоб робити точні влучання, основний засіб доставки ядерної зброї, літак-бомбардувальник, не підходив, адже він повинен був летіти високо над ціллю, аби не потрапити під вогонь з ППО.
Тому сторони холодної війни вирішили створити максимально далекобійну та тяжку артилерію, яка здатна буде застосовувати не лише конвенційні снаряди, але й боєприпаси з ядерною бойовою частиною. СРСР створив “Піон”, а США — САУ М110 та М115.
Однак ідея важкої артилерії як засобу точної доставки ядерних зарядів малої потужності на глибину до 50 кілометрів почала згасати з розвитком ракетного озброєння, адже ракети здатні ефективніше та з більшої відстані вражати об’єкти в тилу противника.
Західні партнери з початку повномасштабного вторгнення активно передають Україні своє важке озброєння. Журналісти Вільного радіо створили спецпроєкт та розповіли, яке саме посилення Сили оборони України отримали від союзників.
Нагадаємо, заступник начальника штабу у 49-му окремому штурмовому батальйоні “Карпатська Січ” Михайло Стойкевич, підрозділ якого допомагає боронити Торецьк, заявив, що окупація міста може відкрити окупантам шлях на Костянтинівку, а також розповів, якими силами загарбники намагаються взяти Торецьк.
Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
