Приблизно півтори тисячі мешканців Святогірської громади втратили свої будинки через бої й окупацію у перший рік повномасштабної війни. Відновити постачання газу та води тут поки не вдалося. Крім того, значна частина території все ще замінована. Та попри це, у деокупованій громаді продовжують жити люди.
Яка ситуація у Святогірській громаді та як влада і благодійники допомагають місцевим пережити війну, Вільному радіо розповів начальник міської ВА Володимир Рибалкін.
Від фронту Святогірську громаду відділяє близько 30 кілометрів. Та з моменту деокупації розташування лінії зіткнення тут не змінювалося.
Окупація громади тривала приблизно три місяці. За цей час мережі водо- та газопостачання настільки постраждали від боїв, що полагодити їх досі не вдається.
Енергопостачання у Святогірську відновили через декілька тижнів після деокупації. Але в деякі села повернути світло ще не змогли.
Попри це, зараз у Святогірську живуть близько 950 мешканців. Загалом у громаді залишається трохи більше ніж 3 тисячі людей. З квітня 2023-го сюди повернулися понад 800 людей.
До повномасштабної війни у Святогірській громаді мешкали 9 068 людей, а в самому Святогірську — 4 500 жителів. Під окупацією російських військ у Святогірську перебували близько 550 людей — без води, світла та газу.
Більше про окупацію Святогірської громади та її звільнення читайте в нашому матеріалі.
Скільки точно будівель під час наступу й окупації у Святогірську та загалом громаді зруйнувала російська армія, визначити складно.
“Приблизно півтори тисячі людей нашої Святогірської громади втратили свої будинки. Практично повністю знищений туристичний бізнес у Святогірську. Це готелі, бази відпочинку. Один-два залишилося з 65. Майже повністю знищені чотири населені пункти: Богородичне, Мазанівка, Краснопілля та Долина. І фактично там жодного будинку цілого не залишилось. Наразі територія там ще не розмінована”, — зазначає очільник Святогірської МВА Володимир Рибалкін.
За словами посадовця, є руйнування, які й досі не оглянуті. Зокрема, до деяких будинків спеціальна комісія не може потрапити, адже власники виїхали.
Також оглянути пошкодження подекуди неможливо через загрозу натрапити на вибухівку. Замінованою залишається значна частина території громади, особливо ліси. Майже щодня тут знаходять вибухонебезпечні предмети.
Національний природний парк “Святі гори”, за попередніми оцінками, постраждав від бойових дій на 80%. Повністю знищена рідкісна крейдова сосна. Є випадки травмування та загибелі лісничих від розкиданих територією мін.
“Ніхто не скаже чітку цифру замінованої території у громаді. А розмінування буде тривати ще довго. Вся берегова територія дуже небезпечна. І ми мали випадки, на жаль, підриву людей і техніки. Тому наразі спокійно гуляти або переміщатися в певних локаціях Святогірська небезпечно. Надіємося, що все ж таки лінія фронту відійде та до нас зможе зайти гуманітарне розмінування, це вже європейські організації, які мають ліцензію на розмінування”, — розповідає Володимир Рибалкін.
Забрудненими вибухівкою все ще залишаються й місцеві сільськогосподарські землі. Тому засівати поля фермери не можуть.
Святогірську та, зокрема, старовинній Лаврі вже доводилося відчувати наслідки боїв. У роки Другої світової місцеві лагодили свої домівки власними зусиллями. А розбирали руїни та будували перші нові будинки полонені нацисти. Попри серйозні руйнування, Святогірську, тодішньому Банному, вдалося відновитися після війни та почати розвиватися як курорт.
У Святогірській громаді працює координаційний штаб, який після деокупації розгорнула міська ВА. Сюди мешканці звертаються, якщо чогось потребують. Допомогти можуть одразу, якщо це є в запасах наборів, або ж записують прохання у чергу.
“У нас є люди, які тут живуть та були в окупації, є ті, які повернулися минулого року, та які приїжджають зараз. І у кожної з цих категорій різні потреби, бо хтось вже щось отримував і неодноразово, а є ті, хто зараз повернувся, а в них взагалі нічого немає”, — каже очільник Святогірської громади.
Окрім харчів і речей першої потреби, місцеві можуть отримати й будівельні набори для відновлення домівок, пошкоджених російськими обстрілами.
За словами Володимира Рибалкіна, Святогірська ВА співпрацює з 22 українськими організаціями та ще 23 міжнародними, які надають громаді допомогу. Завдяки цьому мешканці час від часу отримують грошові виплати.
Також жителів Святогірська підтримує місто-побратим — американський Істон.
“Ми підписали меморандум. Це теж дуже для нас важливо. Щотижня ми проводимо наради з міським головою Істона. Вони збирають гроші, допомагають нам, наприклад, обладнанням”, — уточнює очільник Святогірської громади.
За словами посадовця, для жителів організовують також постійні соціальні рейси з кожного населеного пункту громади. Люди можуть безкоштовно раз на тиждень дістатися Краматорська та Слов’янська.
Крім цього, з жовтня 2022 року волонтери міжнародної організації World Central Kitchen щодня роздають мешканцям безкоштовні обіди. Отримати їх можуть у Святогірську, Богородичному та віднедавна Тетянівці.
Також у Святогірську та Богородичному працює модульний соціальний комплекс. Тут місцеві можуть безкоштовно помитися та випрати речі.
“Є “пункт незламності”. Розмістили ємності з водою, її завозять. Ще, наприклад, нещодавно Червоний Хрест складав списки тих, хто хотів отримати теплиці, всі отримали. Теплиця ця в повному зборі, з крапельним поливом, торфом, насінням”, — додає Володимир Рибалкін.
У деокупований Святогірськ уже повернулися 23 підприємці, розповідає начальник міської ВА. Також тут працюють поштові відділення й банкомати, інтернет і мобільний зв’язок.
“Є стаціонарне відділення “Нової пошти” з поштоматами, [відділення] Укрпошти та Ощадбанку, є банкомати, дві заправні станції, два готелі, хлібопекарня. Ми відновили комунальне підприємство. Ми маємо повний спектр техніки для обслуговування громади”, — ділиться начальник Святогірської МВА.
Евакуація зі Святогірської громади триває. Втім, дехто й повертається.
“Весною, влітку трошки більше людей повертається, а зимуватимуть менше. Якщо говорити про Богородичне, там наразі перебувають 29 людей. Вони потрохи повертаються вже рік, але це їхнє бажання. Там досі немає світла”, — розповідає співрозмовник.
Відновити газові мережі у громаді поки що неможливо. А над поверненням централізованого водопостачання працюють.
“Система [водопостачання та водовідведення] стара, ще з радянських часів. Усі об’єкти водовідведення були розбиті під час [повномасштабної] війни. На сьогодні впроваджується обласний проєкт щодо нових систем. І зараз закуповують труби пластикові, їх замінюють. Наразі йдуть ремонтні роботи на магістралі”, — зазначає Володимир Рибалкін.
Також у громаді планують будувати модульні будинки тим мешканцям, які втратили своє житло через війну. Реєстрація на участь у цій програмі тривала у квітні. Втім, як уточнює посадовець, вона ще на стадії обговорення.
“Ми тільки збираємо, аналізуємо ситуацію. Коли вже підуть перші кроки, коли ми будемо мати повне підтвердження, що ця програма запуститься на території Святогірської громади, ми поділимося цією інформацією, зокрема, на фейсбук-сторінці громади”, — каже співрозмовник.
Через повномасштабну війну та російські обстріли, які й досі лунають неподалік, взятися масштабно за відбудову громади не можуть. Втім, над проєктом майбутньої відбудови працюватимуть.
“За підтримки міжнародних організацій ми починаємо створювати план відновлення. Це такий комплексний план, який також повністю прорахує всі наші збитки, всі наші сильні та слабкі сторони, наше стратегічне бачення, як і куди громаді рухатись, як максимально ефективно надалі вкладати свої інвестиції”, — пояснює Володимир Рибалкін.
Зокрема, планують розробити дорожню карту для міжнародних донорів.
“Завдяки цьому документу потім ми зможемо вже йти по цій дорожній карті, отримати інвестиції. Це дуже важливо. Я впевнений на 100%, що Святогірська громада відновиться, тому що в нас є екологічний ресурс, він дуже великий, ще рекреаційний ресурс, історичний, а також сільськогосподарський”, — підсумовує посадовець.
Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.