Допомагає ЗСУ та мріє про свій бренд сумок. Майстриня з Покровська перетворила хобі на прибуткову справу (ФОТО)

“Коли клієнти отримують сумочки, вони дивуються, що їх виготовляє саме майстриня з Донбасу”, — каже 36-річна Ірина Іващенко з Покровська. Понад рік вона плете сумки та продає їх по Україні та за кордоном. Неабиякий попит зараз мають патріотичні дизайни, каже майстриня. З кожного замовлення вона відраховує частину на підтримку ЗСУ, а у процесі вбачає й користь для ментального здоров’я. 

Від хобі до прибуткового бізнесу: як Ірина Іващенко з Покровська заробляє на хендмейд-сумках

На початку повномасштабного вторгнення Росії, аби відволіктися від реалій війни, покровчанка Ірина Іващенко знайшла нове хобі — плетіння сумок. Опановувала все самостійно за допомогою відео. 

“Я місяці три просто сиділа в телеграмі та читала новини, почала вже, як то кажуть, божеволіти. Я тоді не працювала, зрозуміла, що потрібно чимось себе відволікати. Почала дивитись різні майстеркласи. Спочатку в’язала домашні капці, а потім перейшла на сумочки”, — розповідає Вільному радіо майстриня.

Ірина вдосконалювала свої вміння, а згодом почала розвивати свої сторінки у соціальних мережах, аби там з’явилися покупці. Із цим допоміг досвід попередньої роботи.

“Розкрутилася завдяки тіктоку — знімала різні гарні відео та потрапила у рекомендації. Я до цього працювала SMM-менеджером і таргетологом, рік навчалась цього, тому знаю, як треба знімати, що потрібно показувати. І все вийшло, пішли продажі. Зараз я в’яжу з поліефірного шнура, бо він кращий в носці”, — ділиться співрозмовниця. 

Майстриня каже: така робота приносить не лише прибуток, а й задоволення. До того ж сам процес створення сумок заспокоює.

• В’яже іграшки та допомагає ЗСУ: двічі переселенка з Донеччини ділиться, як будує нове життя у Черкасах (ФОТО)

“Мені дуже це подобається. Я просто кайфую від цього процесу, тану в ньому. Звісно, буває, дуже втомлююся, особливо під кінець робочого тижня. У мене навіть мозолі на руках, щоб ви зрозуміли. Але це такий кайф, це не передати словами. Це, мабуть, робота, яку я завжди шукала у своєму житті”, — зізнається покровчанка. 

“Вони бачать шматочок України”: патріотичні сумки майстрині з Покровська замовляють й українці за кордоном

Сумки ручної роботи Ірина доставляє не лише по регіонах України, а й в інші країни. Замовлень, додає вона, вдосталь. 

“У мене черга велика вже. Відправляла в Польщу, Німеччину, Чехію. У Польщу взагалі кожен тиждень відправляю. Більше саме українці замовляють, які зараз там. Така сумочка дуже гарно підходить для подарунка. Хлопці теж дівчатам замовляють. Напевно, 50 на 50: половина [замовлень] від хлопців, а інша половина — від дівчат. Також я робила сумку на подарунок [українській тележурналістці] Соломії Вітвіцькій”, — каже майстриня.

Через чималий попит повкровчанка вирішила творити не вдома. Разом із іншою майстринею Ірина винаймає кабінет — працювати сюди приходить майже щодня. 

“Бо вдома не те, відволікаєшся на інші справи. У мене вихідний тільки у неділю, а буває, і його немає. Всім хочеться швиденько, кому на подарунок. На три місяці вперед у мене зараз черга. По три місяці чекають на свої замовлення, і я дякую їм, що вони чекають, довіряють. [Іноді], коли клієнти отримують сумочки, вони дивуються, що саме майстриня з Донбасу їх виготовляє. У них змінюється мислення саме про людей Донбасу”, — говорить співрозмовниця.

Мають попит серед покупців і патріотичні моделі. Дизайн для них майстриня іноді вигадує сама, але частіше бере зображення в українських ілюстраторів.

“Десь з пів року співпрацюю з ілюстраторами. Я викуповую дизайн, право на користування. Враховую, звісно, й побажання клієнтів. Роблю різні варіації. У мене не тільки круглі моделі сумок. Є й більш місткі для повсякденного, а є більш святкові, містом прогулятись. Є патріотичні, у кольорах наших синьо-жовтих. Коли дівчата отримують сумку за кордоном, ви не уявляєте, який це фідбек (відгук, — ред.), бо вони бачать шматочок України. Ми і плакали разом”, — ділиться Ірина. 

10 відсотків від кожної проданої сумки майстриня перераховує українському війську

Попри повномасштабну війну в країні, Ірина не планує зупинятися та вже будує плани на майбутнє.

“У мене мрія, щоб моя сумочка була ось такою індивідуальною, неповторною, щоб її впізнавали, розумієте? Хочу свій бренд сумочок. От щоб люди побачили і зрозуміли, чия це робота. З січня я планую працювати офіційно, [зареєструвати ФОП], потім хочу запатентувати свій бренд і далі працювати, радувати своїх клієнтів. Тому що замовляють не одну і не дві, а буває таке, що замовили одну сумочку, потім ще, ще”, — ділиться співрозмовниця.

Ціни на сумки майстрині з Покровська стартують від 2 тисяч гривень. 

“Перші сумки були з дешевших матеріалів, потім почала робити з акрилу, бо цей матеріал міцний. І, звісно, матеріали почали дорожчати, і мої сумки теж. Ціни на сумки майже однакові — 100-150 гривень [різниці] між моделями. Дуже я не задираю ціни, тому що розумію, що не кожен може собі це дозволити. Як я завжди кажу: я не депутат, мені і стільки вистачить”, — з іронією додає Ірина.

10% від кожної проданої сумки майстриня віддає на підтримку української армії. Також іноді відправляє свої вироби для благодійних лотерей. 

“Дві сумки, які я колись відправила за кордон, назбирали тоді 36 тисяч гривень для наших ЗСУ. Робила ще сумку для лотереї [захисниці] “Пташки” з Азовсталі. Я вже збилася з рахунку, скільки разів я робила сумки, щоб з них збирали кошти для ЗСУ”, — говорить співрозмовниця. 

Придбати сумки ручної роботи Ірини можна через інстаграм. 

Раніше ми розповідали про бахмутянку Ганну Павленкову, яка розвивала бізнес разом із чоловіком понад 10 років. Відкрита війна знищила справу її життя, однак дівчина змогла відкрити магазин одягу на заході України.