“Після гуманітарного розмінування люди можуть повернутися у свої домівки”, — каже член команди з гуманітарного розмінування Гліб Малінко. Нині його колеги працюють в одному з сіл на Житомирщині, яке рік тому було під вогнем російської армії. Їхнє завдання — за допомогою дрона побачити вибухівку та повідомити про неї піротехніків ДСНС, аби на небезпечні знахідки не натрапили цивільні. Ми провели день на розмінуванні разом із фахівцями, щоб побачити, що очікує Донеччину.
Звивистою вузькою дорогою ми під’їжджаємо до одного з сіл на Житомирщині. Нині воно безлюдне — час від часу сюди приїздить лише один чоловік, котрий має тут дачний будинок. Торік його пошкодили касетні боєприпаси — неподалік від села стояли окупанти. Одна з хат у полі нашого зору зруйнована вщент.
Нас відразу попереджають: ходити можна лише по твердій поверхні, тобто, по асфальту. Позаяк деякі з боєприпасів, якими гатили по населеному пункту, могли не розірватися і лежати деінде, пояснює начальник групи гуманітарного розмінування, яка працює в населеному пункті, Олег Ісаєв.
“По селу були “прильоти” касетних боєприпасів (серед них приблизно 20% не детонують) і “Градів”. Зараз шукаємо залишки, можливо, вибухонебезпечних предметів. Деякі з них вже знаходили місцеві”, — говорить Олег Ісаєв.
У повітрі чути звук безпілотника — саме ним команда з гуманітарного розмінування обстежує потенційно забруднену територію. Кажуть: картинка така детальна, що можна помітити навіть протипіхотну “міну-пелюстку”, яка не більше 12 сантиметрів.
“Дрон все бачить. Ми його запускаємо і робимо фотофіксацію. Знімаємо координати та передаємо їх у ДСНС”, — додає фахівець.
На місці працюють дві команди спеціалістів компанії “ГК Груп”, котрі проводять нетехнічне обстеження території. У кожній з них є керівник безпілотника, сапер, командир і водій. Їхнє завдання — підтвердити або спростувати інформацію про те, що територія забруднена вибухівкою.
У майбутньому їхніми конкурентами мають стати ще вісім міжнародних та вітчизняних організацій. Для довідки:Гроші на гуманітарне розмінування наразі для України виділяють міжнародні донори. Допомогу спрямовують як напряму організаціям, які займаються розмінуванням, так і через вертикаль влади, як замовника послуг. Операторів-демінерів в Україні офіційно десять. Згідно з даними LIGA.net від ДСНС станом на серпень 2023 року, обстеженням і розмінуванням української території займались: Збройні Сили України, підрозділи ДСНС, МВС і Національної гвардії та Державна служба з безпеки транспорту, а також організація “Хало Траст Україна”, Представництво Данської Ради у справах біженців в Україні, швейцарський благодійний фонд “ФСД в Україні” та компанії Demining Solutions і ГК Груп.
Процес гуманітарного розмінування починається з того, що громада має надіслати запит до компанії з проханням про обстеження території, роз’яснює операційний менеджер “ГК-Груп” Гліб Малінко.
“Після цього від нас цей запит йде до Центру протимінної діяльності. Звідти ми отримуємо дозвіл на проведення технічного, нетехнічного обстеження, або безпосередньо вилучення вибухонебезпечних предметів. Після чого вже й проводиться весь комплекс дій. Тобто нетехнічне обстеження, яке дозволяє відкинути або підтвердити варіант з імовірно забрудненими територіями. Після цього вже проходить технічне обстеження з виявлення вибухонебезпечних предметів. І після цього вже проводиться процес вилучення вибухонебезпечних предметів або їхнє знищення, якщо їх неможливо вилучити”, — каже Малінко.
Завершальний процес — документальне підтвердження того, що територію очистили.
“Це підтверджується і з нашого боку, і громадою, і обласною військовою адміністрацією. І після того вже дається розпорядження, що люди можуть повертатися, і територія є очищеною, тобто вона вилучена зі списку забруднених територій”, — додає операційний менеджер.
У команді розмінувальників працюють не лише професійні демінери, а й люди, які пройшли навчання у Центрі підготовки гуманітарного розмінування. Ці люди не працюють з вибухівкою самі, адже підривати її має право лише ДСНС. Команда збирає дані про те, де лежать небезпечні предмети.
Заснував приватну компанію з розмінування ветеран АТО Віталій Кучеренко, який отримав на це один мільйон гривень від Українського ветеранського фонду. За ці кошти вдалося придбати кілька дронів, металошукачів, далекомір та інше необхідне обладнання. Після обстеження населених пунктів Житомирщини, спеціалісти планують працювати й в інших регіонах України, де це буде необхідно.
“Компанія існує з 2021 року. До повномасштабного вторгнення вона працювала на території Донецької області. Віталій — ветеран АТО і ще з тих часів він зрозумів наскільки глобальною є проблема замінованих територій. Так і з’явилася ідея заснування компанії з гуманітарного розмінування”, — говорить Гліб Малінко.
У команді розмінувальників є ще один колишній військовослужбовець. Ілля Сільт служив у Збройних Силах України близько 30 років, а після звільнення вирішив доєднатися до команди розмінувальників й став інженером з контролю якості.
“Останні 5 років своєї служби я працював в управлінні протимінної діяльності. Після звільнення директор запропонував попрацювати тут, і я погодився. В мої обов’язки входить організація роботи, технічне супроводження цієї роботи, вся документація і внутрішній контроль якості”, — розповідає Ілля Сільт.
Він вважає: розмінування — вкрай важливий процес, від якого напряму залежить життя мирних людей. За оцінками Держслужби з надзвичайних ситуацій, вибухівкою в Україні забруднено щонайменше 30% території, а це понад 174 тисячі квадратних кілометрів.
“Після гуманітарного розмінування люди, по-перше, можуть повернутися у свої домівки. На додаток, після розмінування сільськогосподарської території, вона знову може бути об’єктом, де можуть вирощуватися аграрні культури. Відповідно, це також дає поштовх до економічного зростання держави. Тобто гуманітарне розмінування зараз є дуже важливим рівнем в системі економіки”, — резюмує Гліб Малінко.
Нагадаємо, раніше журналісти Вільного радіо поспілкувалися з дитячою психологинею Анною Єрьоменко, яка розповіла про те, як правильно пояснювати дітям правила мінної безпеки, аби вберегти малечу від ризиків.
Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
