Душ на вулиці та потрощені авто: як нині живуть мешканці окупованих частин Донеччини та Луганщини (ФОТО)

Побут мешканців окупованих частин Донеччини та Луганщини, яким вдалося вціліти після тяжких боїв, змінився докорінно. На що загарбники перетворили життя людей в окупації — дивіться у матеріалі.

 

Життя без елементарних благ

Після тяжких боїв на окупованих територіях немає будь-яких комунікацій: газу, води, світла. Окупанти не надто квапляться лагодити все зруйноване: ремонтні роботи вони проводять лише у деяких містах, але й там ремонтують аби як. Так, наприклад, в окупованому Маріуполі перебиті газові труби окупанти “латають” невеликими сталевими заплатками, а не замінюють труби загалом.

Намагаючись відновити світло в Кальміуському районі міста, електрики окупантів спалили трансформатор. Це сталося через те, що роботи виконували в дощ.

Водопостачання в Маріуполі відновили, але не в усіх районах. Там, де воду провести досі не вдалося, люди чекають на її поставку щонайменше по два дні. Як повідомляє радник мера Маріуполя Петро Андрющенко, станом на початок серпня не менш ніж 40% домогосподарств не мають навіть технічної води, й лише у 20% містян є доступ до питної води.

Такі ж проблеми й у мешканців майже знищених міст і сіл Луганщини. У Сєвєродонецьку через неможливість відновити водопостачання росіяни організували для місцевих “мобільний душ”. “Помивка” чоловіків відбувається окремо від жінок із дітьми. На гігієнічні процедури окупанти відводять лише дві години на день. За їхніми ствердженнями, за добу в цьому душі можуть помитися 100 цивільних.

У тому ж Сєвєродонецьку можна побачити великі сині бочки для технічної води, які встановили окупанти.

Зі світлом — такі ж проблеми. Зарядити телефони, ліхтарі та іншу техніку можна лише в певних місцях, ось як це виглядає:

За словами очільника Луганської області Сергія Гайдая, на відновлення критичної інфраструктури регіону знадобиться близько 10 років, включаючи розмінування.

 

Стихійні ринки та “націоналізовані” магазини

На вулиці “новоокупованих” міст почали повертатися масові стихійні ринки, як це було в 90-ті. Аби хоч якось вижити, багато людей торгують просто неба.  

Деінде окупанти відкривають “свої” магазини на базі захоплених приміщень українських торговельних мереж. Так, в окупованому Старобільську, що на Луганщині, окупанти відкрили супермаркет “BaZar” в одному із захоплених магазинів відомої української мережі. 

Ціни на товари, хоча й подані як в рублях, так і в гривні, значно вищі, ніж на підконтрольній частині України.

Розтрощені авто та могили у дворах 

Ще однією вже “звичною” картиною у багатьох окупованих містах Донеччини та Луганщини стали стихійні поховання. Людям доводилось ховати своїх близьких як доведеться, бо через бої виходити  далеко було небезпечно. В деяких містах окупаційна влада тільки нещодавно заступила до ексгумації тіл. Так, у Рубіжному росіяни вперше за три місяці почали упорядковувати стихійні поховання загиблих цивільних.

“Тільки офіційно встановлених жертв російського вторгнення наразі понад 400 осіб. Це ті, хто загинув внаслідок обстрілів. А були ще ті, в яких від вибуху поблизу просто зупинялося серце, або через невщухаючі обстріли до людини не могла прорватися карета швидкої”, — зазначає голова Луганської військової адміністрації Сергій Гайдай.  

Як повідомляє Петро Андрющенко, в окупованому Маріуполі росіяни зосередили зусилля на ексгумації тіл у дворах шкіл та дитячих садочків. Після ексгумації ями обробляють від трупного запаху, зазначає посадовець. Тіла загиблих цивільних вивозять і з вулиць та дворів міста, але там імпровізовані могили від запаху не обробляють.

• В Маріуполі під завалами багатоповерхівки знайшли тіла 200 жителів. Їх не збираються ховати, — радник мера

Ще одна нова норма життя мешканців окупованих міст — розтрощені та кинуті автівки, військова техніка та громадський транспорт посеред вулиць. Деякі машини вкрали окупанти, а потім кинули, інші ж стали “жертвами” бойових дій.

Нагадаємо, в результаті примусової мобілізації, яку проводять на окупованих територіях загарбники, майже без працівників залишилися шахти в Сорокиному, Ровеньках та Довжанському Луганської області. Через нестачу кадрів на роботу в шахти почали залучати чоловіків з Росії.

Читайте також:

• Поїхала заради онуків: історія переселенки з Бахмута, яка покинула дім, щоб врятувати родину 
• Вціліли тільки 3 школи: як відкрита війна вплинула на освіту в Бахмуті та яким буде новий навчальний рік в місті та області 
• Гальстенбецька “Рукавичка”. Німецька родина з-під Гамбурга прихистила 13 українців з Донбасу (ФОТО)