Підтримайте Вільне Радіо
Вищий антикорупційний суд частково задовольнив клопотання адвоката голови АМКУ та ексочільника Донецької ОВА Павла Кириленка. Йому зменшили розмір застави до 25 мільйонів гривень, але відмовили у проханні виїздити службові відрядження за кордон. Кириленка підозрюють в незаконному збагаченні на понад 70 мільйонів гривень та декларуванні недостовірної інформації.
Про це пише видання “Радіо Свобода”.
Адвокат Павла Кириленка Володимир Лисенко подав клопотання про зміну запобіжного заходу – зменшити розмір застави з 30 мільйонів гривень до трьох мільйонів. Також він просив повернути посадовцю закордонний паспорт, аби Кириленко міг виїздити за кордон у службові відрядження.
Крім того, зі слів захисника, компанія “Керамет”, яка у серпні 2024-го внесла заставу у 30 мільйонів гривень за ексочільника Донецької ОВА, звернулася до Кириленка з проханням повернути внесені кошти.
“Внесення цієї суми коштів здійснювалося компанією з розрахунку на її повернення з часом, під час планування своєї господарської діяльності. У зв’язку зі спливом тривалого часу з (моменту — ред.) внесення застави та настанням термінів розрахунків із кредиторами як в Україні, так і за кордоном, компанія просить повернути кошти або ініціювати перед Вищим антикорупційним судом питання про зменшення розміру застави та повернення внесених коштів”, – каже адвокат Лисенко.
Щодо дозволу на виїзд за кордон у службові відрядження Лисенко нагадав, що Кириленко входить до делегації України для участі в переговорах з ЄС щодо укладення угоди про вступ країни до Європейського Союзу. Це прописано в указі президента Зеленського.
“Кириленко, як очільник АМКУ, має обов’язок забезпечити належний рівень представництва України в заходах Комітету з конкуренції в міжнародній організації ОЕСР (Організація економічного співробітництва – ред.). 6 травня 2025 року до АМКУ надійшов персональний лист-запрошення для Павла Кириленка щодо його участі у “Тижні конкуренції” ОЕСР, що відбудеться в червні цього року.
Відсутність Павла Кириленка на зазначеному заході призведе до неналежного представлення позиції України”, — додав Лисенко.
Він попросив дозволити Кириленку виїжджати у службові відрядження, отримуючи закордонний паспорт лише на період цих поїздок. Сам же очільник Антимонопольного комітету під час засідання заявив, що на цій події “вирішуватиметься питання про надання Україні статусу асоційованого членства в Комітеті з конкуренції ОЕСР”.
Водночас прокурорка САП Валентина Гребенюк була проти поданого клопотання.
“Сторона захисту посилається на те, що заставодавець (ТОВ “Керамет” – ред.) розраховував на повернення грошей, хоча законодавство не передбачає повернення застави за бажанням заставодавця.
Ба більше, вносячи заставу, особу попереджають про те, що у випадку, якщо підозрюваний або обвинувачений не буде виконувати покладених на нього обов’язків, така застава може бути стягнута в дохід держави. Тобто роз’яснюється взагалі ризик втрати цих грошових коштів”, — зазначила вона.
Прокурорка також долучила до матеріалів справи розслідування “Схем”, в якому журналісти з’ясували, що 30 мільйонів гривень за Павла Кириленка вніс бізнесмен Едуард Мкртчан через компанію “Керамет”. Тоді у коментарі медійникам Павло Кириленко сказав, що назва компанії, яка внесла за нього заставу, йому “ні про що не говорить”.
“Тобто компанія, яку він не знав на момент внесення застави, тепер звертається до Кириленка і просить повернути кошти”, — сказала Гребенюк.
Вона також навела цитату Мкртчана з розслідування “Схем” про добровільне внесення застави за Кириленка як “за близьку людину”.
“І ані слова не було про те, що Мкртчан вніс ці грошові кошти, розраховуючи, що вони повернуться через декілька місяців. Лише про те, що це було зроблено з власної ініціативи”, – резюмувала представниця САП.
У відповідь на це Кириленко заявив, що йому “дійсно була невідома компанія”, яка внесла за нього заставу. Посадовець визнав: він знайомий з Едуардом Мкртчаном.
“Я підтверджую ці слова, мені навіть приблизно невідома діяльність цього суб’єкта господарювання. А щодо власника – звичайно, він мені відомий, і я знайомий з цією людиною”, — сказав ексочільник Донецької ОВА.
Також Гребенюк прокоментувала прохання адвоката Кириленка щодо виїзду за кордон. За її словами, відповідно до статті 10 Закону України “Про Антимонопольний комітет України”, повноваження щодо забезпечення співпраці відомства з міжнародними організаціями, державними органами та неурядовими організаціями інших держав “покладаються не на голову АМКУ, а на першого заступника і заступників”.
Тож слідчий суддя Володимир Воронько за результатами засідання задовольнив клопотання захисника ексочільника Донецької ОВА частково. Зокрема, заставу з 30 мільйонів гривень зменшили — до 25, однак відмовили у проханні виїжджати за кордон.
НАБУ та САП завершили досудове розслідування щодо колишнього голови Донецької ОВА Павла Кириленка. Згодом, на прохання його захисту, запобіжний захід пом’якшили, щоб він міг виконувати свої службові обов’язки.
Тепер його підозрюють у незаконному збагаченні на понад 72 млн грн та декларуванні неправдивих відомостей.
Спершу Павла Кириленка звинувачували у незаконному збагаченні та порушенні правил декларування майна. За версією слідства, він реєстрував нерухомість та елітний транспорт на рідних своєї дружини, щоб приховати незаконно отримані активи.
Офіційне розслідування проти посадовця почали після матеріалу проєкту “Схеми” від “Радіо Свобода”, який вийшов у березні 2024-го.
На засіданні 15 серпня прокурори просили суд відправити Кириленка під варту з можливістю застави у 120 мільйонів гривень. За словами представниці САП, позиція сторони звинувачення не змінилися.
Згодом Вищий антикорупційний суд не задовольнив апеляцію прокурорки, яка просила тримання під вартою для ексочільника Донецької ОВА та чинного голови АМКУ Павла Кириленка. Раніше за нього внесли 30 мільйонів гривень застави.