В МОН заявили, що для відбудови зруйнованих міст і сіл України знадобиться більше спеціалістів робітничих професій — для їх навчання оновлять майстерні в профтехах. Ми побували в такому училищі, яке евакуювалося з Донеччини, та розпитали: які професії затребувані зараз, та як їм навчають.
Краматорське вище професійне училище евакуювалось з Донецької області після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. Знайти велике приміщення, яке вмістило б обладнання, необхідне для навчання всіх спеціальностей, не вдалося. Тому майстерні облаштовують у Дніпропетровській та Тернопільській областях.
До Кам’янського в Дніпропетровській області переїхали кабінети і майстерні машинобудівного профілю: обладнання для навчання верстатників, зварювальників, слюсарів-ремонтників, кранівників.
“Обладнання для цих професій у нас вже встановлено. Ми зараз співпрацюємо з Кам’янським вищим професійним училищем, воно споріднене нашому за професіями. Цей заклад надав нам приміщення для облаштування майстерень верстатників та зварювальників. Їхні майстерні розташовані на території заводу, але це не дуже зручно, там сувора пропускна система. Тому вони надають приміщення, ми — обладнання. Там будуть навчатися і учні цього училища, і наші”, — розповідає Вільному радіо в.о. директора Краматорського вищого професійного училища Надія Шаповалова.
Ще частина навчальних класів розташовується на базі іншого закладу — Кам’янського центру підготовки і перепідготовки робітничих кадрів. Там облаштували комп’ютерний клас та кабінет зварювальників.
Професійну освіту студенти здобувають за змішаною формою. Загальноосвітні предмети викладають онлайн. Аби збирати підлітків на виробниче навчання, довелося відкоригувати навчальні плани, розповідає Надія Шаповалова. У жовтні майбутніх верстатників, зварювальників, автослюсарів, кранівників збирали на навчання в майстернях та екскурсію на Дніпровський металургійний комбінат, де потім проходитимуть виробничу практику.
“Виробнича практика на підприємстві — основна складова професійного навчання. На підприємстві учні підтверджують те, чому їх навчили, і за підсумком практики їм присвоюють відповідний розряд професії.
Виробниче навчання повинно за навчальними планами відбуватися паралельно з теоретичним навчанням, але у зв’язку з тим, що учні тепер живуть в різних частинах України і немає для всіх великого гуртожитку, ми скоригували навчальні плани. Збираємо людей окремо на практику”, — розповідає керівниця училища.
Спеціальності побутового профілю Краматорського вищого професійного училища переїхали до селища Коропець Тернопільської області. Тут навчатимуться кухарі-кондитери, перукарі та слюсарі з ремонту колісних транспортних засобів. Майстерні для цих професій облаштовують, а розпочати тут практику планують з другого семестру у березні 2024 року.
“Тут є заклад, який призупинив свою діяльність, учнів вони не набирають, але мають приміщення. З березня, коли закінчиться теоретична складова, учні приїдуть до Коропця разом з майстрами та будуть тут отримувати початкову професійну підготовку. Тут є гуртожиток на 80 місць для учнів і працівників”, — каже Надія Шаповалова.
Цьогоріч, у порівнянні з 2022 роком, у закладі навчаються майже в половину більше студентів — 443. Тобто більше людей подавали документи на вступ і обирали робітничі спеціальності. Втім, повернутись до показників до повномасштабного вторгнення поки не вдалось.
“Заклад досить великий був, понад 750 – 800 учнів [до повномасштабного вторгнення]. Тобто майже на половину у нас зменшилась кількість учнів. Зараз ми випустили 259 людей, а набрали 153. Торік ще менше.
Але порівняно з минулим роком у нас збільшився прийом майже на половину. І машинобудівного напрямку, і кухарі отримали регіональне замовлення у збільшеному обсязі. Професії, на які наголошує Міністерство [освіти], будуть необхідні для відбудови країни, також мають попит серед учнів: зварювальники, кранівники, електрики”, — розповідає Надія Шаповалова.
Надія Шаповалова розповідає, що в училищі планують навчати спеціалістів з сонячних батарей та вітряних генераторів. Зараз готують ліцензію та устаткування.
“Працюємо над тим, щоб трошки осучаснити професію електромонтера. У нас є “електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування”, але хотіли б проліцензувати професію щодо обслуговування сонячних батарей та вітряних генераторів. Тому що зараз дуже багато хто встановлює такі прилади, і попит є на таких працівників. Ми зараз з нашими педагогічними працівниками працюємо над складанням ліцензійної справи”, — каже Надія Шаповалова.
У проєкті державного бюджету на 2024 рік передбачили 500 млн грн на створення 100 навчально-практичних центрів (майстерень) з сучасним обладнанням у закладах професійної освіти. Нові майстерні планують створити за різними профілями: від сільськогосподарських і ремонтних до дизайну одягу та приготування їжі. Конкретний профіль профтехи визначатимуть разом із місцевою владою та бізнесом, зважаючи на потреби регіону, зазначають в МОН.
Щоб отримати кошти на розбудову майстерень, заклади змагатимуться у прозорому конкурсі. Вони мають довести готовність до відкриття навчально-практичних центрів та співпраці з бізнесами.
Нагадаємо, дефіцит робітничих професій особливо помітний на деокупованих територіях. А на сайтах з пошуку роботи працівникам робітничих професій пропонують зарплати від 10 до 75 тис. грн.
Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
