У гігантському потоці інформації часом складно відрізнити брехню від правди. Іноді маніпуляції можуть містити справжні факти, а об’єктивні новини — неточності. Аби читачі Вільного радіо критично сприймали інформацію, у соцмережах по буднях ми публікуємо сумнівну новину й просимо вас визначити: правда це чи фейк. А раз на тиждень розбираємо усі 5 новин з експертом з фактчекінгу.
Сьогодні пропонуємо проаналізувати повідомлення, які ми викладали з 3 по 7 квітня.
“Українських біженців підозрюють у підпалі 400-річного готелю в Англії”
Новину з таким заголовком 17 березня опублікувало загальнонаціональне телебачення Білорусі.
Думки пересічних мешканців одного з українських міст щодо цього повідомлення виявились схожими:
“Я думаю, що це фейк. Тому що це білоруське видання. Хіба вони могли написати якусь правду і звинуватити когось крім українців? Може це були якраз таки білоруси чи росіяни”.
“Вважаю це повним абсурдом. Адже логічно, що людина, яка проживає навіть тимчасово на якійсь території, не буде її спалювати. Тим більше, це українці. Вони на таке, я не думаю, що здатні. А це все робиться для того, щоб зробити наклеп на український народ і висвітлити нас в якомусь поганому світлі”.
“На мій погляд, це фейкова новина. Однозначно. Не розумію навіщо шукати зв’язки там, де їх немає. Взагалі існує безліч факторів, які могли спровокувати подібну подію. І говорити про те, що українці, які знаходилися там, якимось чином причетні — абсолютно безглуздо”.
Засумнівалися у правдивості новини й більшість читачів Вільного радіо у соцмережах: 77% опитаних в неї не повірили.
Вони не прогадали, ця новина — дійсно фейк.
Засновник “Гетьман медіаконсалтинг”, які займаються інформаційними та піар компаніями, Дмитро Єгоров каже: читачів передусім має насторожити відсутність посилання на першоджерело.
“Що ж, спробуємо знайти першоджерело самостійно. За запитом, наприклад, midhurst hotel burning — інформації більш ніж достатньо. Навіть якщо мати лише початковий рівень англійської та з помилками написати назву міста, в якому відбулася пожежа, Google все одно приводить до коректного результату. Одразу ж бачимо посилання, наприклад, на сайт BBC — напевно, найбільш відомого та авторитетного медіа Британії — там журналісти прямо вказують, що пожежники не побачили у пожежі нічого підозрілого (тобто підпалу). Також, що важливо, зазначається, що серед евакуйованих постояльців було “декілька” українців, тобто крім українців у готелі проживали й громадяни інших країн. Це важливе уточнення, оскільки з деяких формулювань у ЗМІ можна зробити висновок, що готель став притулком лише для українців”, — каже Дмитро Єгоров.
У іншому регіональному медіа Великої Британії пишуть, що вогонь перекинувся на готель з сусіднього будинку.
“Армія бомжів не могла придумати, щоб їм вкрасти: на Росії почали продавати крадений з України чорнозем”
Цю новину 30 березня поширило онлайн-видання Znaj.ua.
Деякі факти в ній опитана аудиторія поставила під сумнів:
“Це може бути реальною новиною. Бо я знаю, що росіяни продавали крадене зерно. Тож, можливо, в окупованих регіонах там, де вони зараз (я не впевнена, є там чорнозем, чи ні) таке може бути”.
“Ця новина правдива, адже вона просто переповідає новину з російського пабліка про продаж українського чорнозему. Я надіюсь, що все-таки вони не продають чорнозем, а просто називають хороший ґрунт українським чорноземом, бо для них це ознака якості”.
“Я думаю, що загалом така історія була, але не думаю, що це український чорнозем. Думаю, що просто в Росії не вистачає мізків і вони вирішили похайпити на темі України. Бо вивозити землю — це взагалі треш”.
У соцмережах думки респондентів розділилися майже порівну: відповідь “вірю” дали 59% людей, які взяли участь в опитуванні.
Насправді це — неправда. Ймовірно, проукраїнські активісти влаштували хакерську атаку на сайт одного з торговельних центрів Москви й оприлюднили там оголошення про продаж чорнозему. Втім зараз такої новини на сайті ТЦ вже немає. Сумніватися у новині змушують й інші факти.
“Поглянемо загалом на стилістику сайту та новин на ньому. Новин там, окрім замітки про хакерів, загалом лише шість — вони присвячені або розбудові самого ТЦ, або відкриттю в ньому нових магазинів. Жодної новини про початок продажу того чи іншого товару, тим більше сільськогосподарського призначення. Якби новина про продаж чорнозему була реальною, то вона б дуже сильно контрастувала з рештою новин”, — каже Дмитро Єгоров.
“Важливий свідок: папуга став очевидцем вбивства і видав злочинця поліції”
Про таке 1 квітня написало українське видання Telegraf.
Ця новина у людей викликала такі реакції:
“Мені здається, що в теорії це могло бути правдою, але обвинувачений — племінник цієї вбитої жінки, і я не думаю, що папуга знав його ім’я, міг його виговорювати, бо папуг же треба вчити кожному слову. І я не думаю, що цей племінник так часто з’являвся вдома в тієї жінки, аби той його запам’ятав. Скоріш за все, це фейк”.
“Не знаю навіть… Це може бути реальна новина, просто така цікава випадковість”.
“Новина про папугу дійсно, думаю, правда. Адже папуга розумний, вміє говорити і запам’ятовувати якісь дивні речі, особливо при стресі. Тому дуже класно, що допоміг розслідувати вбивство”.
У соцмережах Вільного радіо у новину не повірив кожен третій, натомість 64% опитаних обрали варіант “вірю”.
Ця історія справді частково правдива, втім має художні домисли. Події, які в ній описують, відбулися ще 2014-го у місті Агра в Індії. Нілам Шарму, дружину головного редактора одного з місцевих провідних видань — Віджея Шарми, знайшли вбитою вдома. Домашній улюбленець сім’ї — балакучий папуга — справді допоміг вийти на слід злочинця. Ним виявився племінник Віджея Ашу разом зі своїм другом, які пограбували будинок й вбили жінку та її собаку. Втім кожне медіа по-різному про це розповідає.
“У наведеній замітці українського ЗМІ чоловік жертви, припускаючи “обізнаність” папуги щодо злочину, почав називати тому імена підозрюваних — і саме на ім’я вбивці птах відреагував особливо емоційно. Насправді ж у першоджерелі та інших, більш ранніх, публікаціях, такого захопливого сюжету немає”, — каже Дмитро Єгоров.
Наприклад у американському інтернет-виданні HuffPost кажуть, що підозрювати у вбивстві свого племінника Віджей почав, коли помітив, що папуга емоційно реагує на його візити та згадку імені вбивці в розмовах з іншими.
А от у індійському англомовному виданні Deccan Chronicle пишуть, що коли Віджей Шарма перелічував папузі ймовірних вбивць, птах почув ім’я племінника й почав кричати: “Він убив! Він убив!”
“Як коректно зазначає українське ЗМІ, попри згадки папуги у справі, він, звичайно, не став офіційним свідком або навіть джерелом офіційних доказів”, — додає Дмитро Єгоров.
Через 9 років після вбивства, у березні 2023-го, суд призначив довічне ув’язнення Ашу та його спільнику та зобов’язав сплатити штраф у 700 фунтів стерлінгів.
“Служби не уникнути: у Росії повістки надсилатимуть е-поштою”
Новину з таким заголовком 31 березня теж поширив Telegraf.
Щодо цієї новини думки перехожих були неоднозначними:
“Мені здається, це фейкова новина. З одного боку, звідки у всіх росіян призовного віку наявність електронної скриньки? А з іншого боку, звідки у військоматів наявність актуальних баз даних?”
“Це правда, адже вони (росіяни, — ред.) самі почали про це хвилюватися і поширювати в мережі. Хоч це і незаконно, але це правда”.
“Більшість людей, які не мають навіть туалету, точно не мають комп’ютера, ноутбука чи зареєстрованої електронної пошти, тому новина може і правдива, але ж чи воно подіє…”
А от у соцмережах правдою новину назвала лише третина опитаних, інші 63% обрали варіант “не вірю”.
Та насправді ця новина правдива, хоч і має певні неточності. Днями російський президент Володимир Путін підписав закон про е-повістки. Та розсилатимуть їх не електронною поштою, а через російський портал державних послуг “Госуслуги”.
“31 березня російський депутат Юрій Швиткін в своєму інтерв’ю повідомив, що повістка, одержана на сайті “Госуслуги”, прирівнюється до звичайної паперової повістки, отриманої в руки. Хоча інтерв’ю невдовзі видалили з сайту, в його реальності не доводиться сумніватися — воно збереглося у веб-архіві. На тлі інших повідомлень з РФ ця новина виглядає зовсім не випадковою. Незадовго до інтерв’ю депутата російський контр-адмірал та співробітник генштабу Владімір Цимлянскій повідомив про електронні повістки в межах весняного призову, на сайті “Госуслуги” прибрали можливість видалення акаунту онлайн (згодом опцію повернули), а 11 квітня російські депутати почали розгляд легалізації електронних повісток та обмежень для тих, хто електронні повістки проігнорує”, — пояснює фактчекер Дмитро Єгоров.
“У Запоріжжі в даху будинку стирчить нерозірвана ракета окупантів”
Таку новину з начебто фотографією ракети 22 березня оприлюднило регіональне інформаційне агентство Мелітополя.
Ось як на неї відреагували пересічні респонденти:
“Я вважаю, що це правда, адже все може бути. Те, що орки (росіяни, — ред.) кидають ракети, які можуть не зірватися — це нормально. І, на щастя, це так і сталося. Cподіваюся, що цю ракету скоро звідти приберуть і люди спокійно зможуть жити”.
“Я думаю, якби це було знято одразу після обстрілу, то це могло бути, що просто служби ще не встигли прибрати ту ракету, яка не розірвалась. Бо це ж не так просто: треба сапери й евакуювати людей з будинку. Але якщо вона там просто стирчить вже довго, думаю, це неправда. Бо не могли ж служби залишити ракету в будинку”.
“Це неправдива новина, і навіть якби я не бачила спростування, я б не довіряла цій новині, тому що я дуже часто бачила на деяких будинках в зонах бойових дій такі труби, які стирчать з будинків. Я думала, що це нерозірвані снаряди “Градів”, а це здається якісь труби від бойлеру чи чогось такого схожого”.
Читачі Вільного радіо у соцмережах розділилися навпіл: 50% обрали варіант “вірю”, інші 50% назвали новину фейковою.
Останні мали рацію, це повідомлення — фейк. Дмитро Єгоров каже: передусім читачів має занепокоїти дуже низька якість фото з начебто нерозірваною ракетою. До того ж з нього неможливо визначити місце, де трапився інцидент.
Це повідомлення згодом спростувала Запорізька ОВА: “нерозірваною ракетою” виявилася сонячна панель.
“На користь офіційної версії свідчить, по-перше, те, що місцева влада не зацікавлена приховувати влучання ракет в житлові будинки. По-друге, після публікації спростування жодних згадок про подальшу долю “застряглої” ракети ані в ЗМІ, ані в соцмережах, ані у місцевих телеграм-каналах більше не було”, — роз’яснює Дмитро Єгоров.
Як не потрапити на “гачок” фейкових новин
Нагадаємо, це черговий матеріал з циклу “Вірю / не вірю”, в яких ми разом з експертами з медіаграмотності розбираємо сумнівні новини. Які новини минулого тижня виявилися правдою, а які ні — читайте у попередньому матеріалі рубрики.