Надувні РСЗВ та захоплений танк Leopard: розбираємо сумнівні новини у “Вірю/Не вірю”

У сучасних реаліях війни новини допомагають українцям тримати руку на пульсі. Водночас збільшився ризик натрапити на брехню чи маніпуляцію. Вільне радіо прагне наочно показати читачам, як розпізнати фейки. Для цього по буднях у соцмережах ми публікуємо сумнівну новину та просимо вас визначити, правда це чи ні. Розбираємось, які публікації минулого тижня виявились неправдивими.

Цього разу розберімо 5 новин, які ми викладали на наших сторінках з 6 по 10 березня. Проаналізувати їх нам допомогла співзасновниця проєкту StopFake Ольга Юркова.

“Український комік отримав 3 повістки та втік до Туреччини” 

 

Думки опитаних нами людей розділились: 

“Я не вірю. За законом України під час воєнного стану усі військовозобов’язані чоловіки не можуть залишати країну. Оскільки цьому коміку прийшло аж три повістки, то неможливо виїхати за кордон. Ну просто неможливо. Тому ця інформація неправдива, як на мене”.

“Мені здається, що ця інформація може бути правдива. Тому що наразі це в принципі дуже популярно, коли коміки та інші популярні люди можуть виїжджати за кордон і користуватись своїм положенням”.

“Я думаю, це фейк, тому що джерело цієї новини не вселяє довіри. Плюс воно все написано так, що намагаються очорнити українську систему”.

“На мою думку, це правда. Бо в нас є багато чоловіків, які б хотіли уникнути призову, але в них немає такої можливості. А я думаю, що в нього така можливість є, ось він нею і скористався”. 

У соціальних мережах читачі Вільного радіо здебільшого повірили цій новині. Лише 21% з тих, хто проголосував, припустив, що це фейк. Інформація і справді виявилась правдою. 

Експертка з фактчекінгу Ольга Юркова радить під час аналізу новини в першу чергу звертати увагу на її джерело.

“В даному випадку — це онлайн-видання, яке було помічене на фейках. Це такий перший дзвоник. Такими джерелами взагалі краще не користуватись. Але це не означає, що ця конкретна новина фейкова. На такому маніпулятивному джерелі може бути цілком правдива новина”, — каже Ольга Юркова.

У новині є посилання на інтерв’ю з коміком Андрієм Щегелем: він дійсно розповідає, що поїхав з України, бо не хотів воювати. Тож визначити правдивість новини легко — варто просто знайти необхідний момент в інтерв’ю, зазначає фахівчиня.

“Україна відправила постраждалій від землетрусів Туреччині понад 100 тонн гуманітарної допомоги” 

 

Правдивою цю новину назвали майже всі користувачі наших соцмереж, які долучились до голосування — 88%. Думка тих, кого ми опитали особисто, була такою ж. 

“Оскільки я бачив, що українські рятувальники їхали до Туреччини, аби допомагати розбирати завали, я гадаю, що і гуманітарну допомогу ми також могли б відправити постраждалим. І також не слід забувати, що Туреччина є для нас союзник. Вони постачали нам байрактари на початку війни та продовжують це робити”. 

“Тут я думаю, що це правда. Тому що катастрофа сталася, ми не в поганих стосунках з Туреччиною або навіть у партнерських, і гуманітарна допомога — це щось зрозуміле і закономірне”. 

“Мені здається, що ця інформація, новина може бути правдивою, тому що Туреччина в цей важкий період підтримувала Україну і зараз підтримує.  І, звичайно, Україна, я думаю, не залишилась осторонь цієї трагедії”. 

Найчастіше для перевірки новин варто пошукати першоджерело, наголошує фактчекерка Ольга Юркова.

“Дивимось на джерело інформації. В даному випадку це не дуже відомий телеграм-канал. Тому давайте спробуємо пошукати першоджерело, звідки ця інформація взялась. Якщо ми пошукаємо в гуглі цю інформацію, ми побачимо, що про це пишуть багато авторитетних медіа. Всі вони посилаються на офіційний твіттер-аккаунт міністра закордонних справ Дмитра Кулеби. І цей акаунт має синю галочку, тобто  це справді аккаунт Кулеби. Він є офіційною особою, тому це фактично офіційна інформація від МЗС. Таким чином ця новина також правдива”, — пояснює фахівчиня. 

“Перший Leopard з польським екіпажем захопили під Бахмутом”

 

На цю новину опитані нами люди відреагували досить схоже, назвавши її фейком:

“Помітно, що це інформація не з українського джерела. А російська пропаганда, як завжди, хоче похизуватись своїми перемогами. От і вигадали новину”. 

“Як на мене, це абсолютна маячня. Наскільки мені відомо, в Україні немає найманців”.

“Стовідсотково неправдива інформація. Не знаю чому, але моя інтуїція говорить мені про те, що такими словами люблять апелювати російські воєнні (щодо польських найманців). Тому мені здається — неправда”.

“Я вважаю цю новину фейком, тому що не було показано фото або відео з підтвердженням”.

Думки учасників опитування у соцмережах розділились майже порівну: 56% респондентів повірили цій публікації, ще 44% — ні.

Насправді ця новина — черговий фейк, який поширили російські пропагандисти. Експертка наголосила, що жодних доказів правдивості тут немає. Натомість є чітко зрозуміла мета: показати, нібито російська армія сильніша та може легко здолати техніку, яку поставляють Україні інші країни.  

“Взагалі російські джерела інформації, як країни-агресора, яка на нас напала, фактично абсолютно всі якимось чином задіяні в екосистемі дезінформації. Вони поширюють або фейкові новини, або щонайменше фейкові меседжі. Тобто, якісь такі історії, які представляють українців нацистами, а Україну — державою, яка програє”, — розповідає співзасновниця проєкту StopFake.

Крім того, під час перевірки можна піти далі та переглянути, хто ще поширював таку новину, підкреслює Ольга Юркова.

“Про це написав, наприклад, перший заступник постійного представника Росії при ООН Дмитро Полянський у себе в твіттері. Він теж регулярно поширює фейки. І навіть поширив фото нібито цього танка, яке нібито зроблене під Бахмутом. На танку навіть встановлено російський прапор на цьому фото. І там, в правому нижньому куті, стоїть така мітка, де написано “Артемовск” (це стара радянська назва Бахмута), “1.03.2023” та час зйомки. Тобто, створюється враження нібито це документальна зйомка. Але, якщо перевірити це фото, то воно з’явилось в інтернеті, починаючи приблизно з 2006 року та ілюструвало різні матеріали про танки. Російський прапор, дані про місце і час зйомки туди просто домалювали”, — пояснює фахівчиня.

“Україна дурить російських військових надувними РСЗВ”

 

Показавши новину пересічним людям, ми отримали таку реакцію: 

“Я гадаю, що це правда, тому що, пам’ятаю, такі речі використовувались ще за часів Другої світової війни. І поява таких у нас на полі бою звучить як адекватне та цілком виправдане рішення”.

“Мені здається, що наші українці використовують цей метод задля збереження життів і, можливо, не тільки наші, але і з іншої сторони барикади також використовують цей метод задля обману”. 

“Я впевнений, що це правда, тому що я неодноразово бачив інформацію та навіть фото цих надувних систем у джерелах, яким я повністю довіряю. Навіть бачив те, як порівнювали наші, скажімо так, приманки та російські”. 

Більш ніж 80% дописувачів соцмереж Вільного радіо, які взяли участь у нашому опитуванні, теж повірили в цю інформацію. 

Однак новина виявилась неоднозначною. Журналісти видання перекрутили інформацію, аби зробити заголовок, який привертає увагу.  Краще в такому випадку знайти більш авторитетні джерела, які писали щось подібне, каже фахівчиня.

“Ми можемо зайти на сайт [британського агентства новин Reuters]. Там йдеться про те, що чеська компанія, яка випускає ці надувні РСЗВ різних типів, переживає бум через війну в Україні. І гендиректор компанії заявив, що випускається та продається за кордон 30 різних типів фейкової бронетехніки в натуральну величину. Ця компанія не підтверджує, що Україна, власне, один із покупців техніки. Але сподівається, що в Україні вони все ж таки виявляться. І от він там каже, що для постачань в Україну приманок російських ракет не має жодних перешкод. Тобто він висловлює певні припущення”, — розповідає співзасновниця проєкту StopFake.

Інформацію не варто називати фейком, але журналістські стандарти вимагають оформлювати її зовсім інакше, стверджує Ольга Юркова. 

“Говорити, що Україна використовує надувні РСЗВ, як було в формулюванні новини, некоректно. Наприклад, інші медіа дали такі заголовки: “У Чехії запустили виробництво надувних приманок Himars” або “Приманки для російських ракет: виробник фальшивих Himars заявив про бум свого бізнесу”, — зазначає фахівчиня. 

“Ілон Маск написав у твіттері, що Бахмут майже оточили, і “це добре”

 

Не повірили в цю новину майже 80% читачів наших соцмереж, які пройшли опитування. І це дійсно фейк.

Люди, яких ми опитали особисто, теж відповіли правильно. 

“Ну це ж Ілон Маск. У нього настрій, твіти та політика можуть змінюватись щодня. Але я не думаю, що він писатиме таку нісенітницю на таку велику аудиторію. Думаю, це фейк”.

“Я думаю, що ця новина неправдива. Хоч Ілон Маск і робив досить такі суперечливі пости в твіттері. Наприклад, про те, що потрібно провести нові референдуми або що треба йти на поступки Росії, аби врегулювати конфлікт, і так далі. Але я вважаю, що навіть такі слова для Ілона Маска — це вже занадто. Бо звучить це як відкрита підтримка ворога, а він, наскільки я знаю, висловлював позицію щодо підтримки України в цій війні”. 

Аби перевірити правдивість новини, необхідно знайти цей допис у твіттері. Сам Ілон Маск подібне не публікував, тому тут у пригоді стануть пошукові системи, стверджує фахівчиня. 

“Ми можемо погуглити, тому що це така резонансна тема. Деякі медіа написали, що він коментував повідомлення на акаунті військового блогера, що виклав мапу поточної ситуації. Маск написав, що це майже оточення, але він не писав, що це добре. І власне коментар“it’s good” він написав під постом компанії виробника матраців”, — пояснює Ольга Юркова.

Виходить, доповнює експертка, це зовсім різні коментарі Ілона Маска, які об’єднали у фотошопі чи за допомогою іншого редактора. 

Основні маркери, які дозволяють запідозрити фейк 

Наостанок співзасновниця проєкту StopFake Ольга Юркова дала поради, які допоможуть під час перевірки сумнівних новин. Найголовніше, стверджує фахівчиня, — запам’ятати ознаки, що свідчать про неправдивість: 

• Відсутність конкретики. Автори новини не вказують факти, місце, дату або час події, прізвища та імена учасників — це не дає змоги перевірити інформацію. Якісна новина повинна містити відповіді на запитання: хто, що зробив, де та коли.
• Підозрілі джерела. Журналісти мають посилатись на певні першоджерела — фахівця, посадовця, інше медіа, сайт органу влади тощо. Відсутність джерела чи гіперпосилання на нього може бути ознакою фейку. Також варто пошукати інформацію про фахівців, яких вказують у новині. Є випадки, коли їхню експертність важко підтвердити. 
• Емоційність. Це яскравий сигнал, що вами хочуть маніпулювати. Йдеться про емоційно забарвлені слова в заголовках на кшталт “жахливий”, а також категоричні судження та заклики до дій у тексті.
• Штучно об’єднані факти. Коли роблять висновок, який зовсім не пов’язаний із тим, про що повідомляли в тексті. Загальні факти в новині можуть бути правдою, однак вас намагаються наштовхнути на штучно створений висновок. 
• Відсутність новини на якісних українських чи іноземних медіа.  Зазвичай резонансну тему масово висвітлюють інші медіа. Якщо цього не сталося — швидше за все, вони зробили перевірку та переконалися, що це фейк.

Ольга Юркова радить читати медіа, яким можна довіряти. Відібрати їх для себе можна, скориставшись “Білим списком”, який щорічно складає  Інститут масової інформації.

Крім цього, варто перевіряти фото в новині на достовірність, якщо його подають як “фотофакт” з місця події чи доказ. Це можна зробити через Google за допомогою функції “пошук за картинкою” або через сервіси перевірки  TinEye та Fotoforensics. Іноді може виявитися, що зображення пройшло через фоторедактор, як у новині про Ілона Маска. Або ж взагалі цьому фото вже чимало років і його використовували в інших новинах.

“Коли ми маємо конкретні факти, які ми можемо перевірити, їх і треба перевірити. Для цього найпростіше користуватись такими звичайними пошуковиками як Google. Шукати просто, що в цьому місці, в цей час відбувалось. Найчастіше, в 90% випадків, ви знайдете цю інформацію та зможете перевірити буквально за пару хвилин. Тому бажаю успіхів у перевірці інформації та не ведіться на фейки”, — резюмує Ольга Юркова. 

Нагадаємо, це вже п’ятий матеріал Вільного радіо з циклу “Вірю/Не вірю”, в якому ми разом з експертами з медіаграмотності розбираємо сумнівні новини. Попередні матеріали шукайте тут: 

• Двійник Зеленського, повістка для нардепа та мінування кордонів з Росією: розбираємо сумнівні новини у “Вірю/Не вірю”
• Депортація чоловіків з-за кордону та зниження тарифів на воду: розбираємо сумнівні новини у “Вірю/Не вірю” 
• “Лебедине озеро” у Кремлі на рік вторгнення та заборона продажу нерухомості в Україні: розбираємо сумнівні новини у “Вірю/Не вірю” 
• Латвійські авто на користь ЗСУ та “менструальні відпустки” в Іспанії: розбираємо сумнівні новини у “Вірю/не вірю”