Званівську громаду Донеччини вже понад рік щільно обстрілюють росіяни. Проте там досі залишаються селяни, дехто навіть засіяв городи. Фермер Василь Соколенко побував там цими днями та розповідає яка ситуація у Званівській громаді зараз.
Званівський фермер Василь Соколенко вперше за 30 років не обробляє землю — торік у квітні він покинув свої поля у пошуках безпеки. Майже пів року він живе з родиною у Києві.
“Земля у нас в крові. Глибока рана, дуже глибока. Тільки жить треба було, все було налагоджено та зроблено. Ми тільки й думаємо, що за майбутнє. А роки пройшли, нема часу то все відновлювати”, — каже фермер.
Він — голова селянського фермерського господарства (СФГ) “Рой”. Незадовго до відкритого нападу Росії він змонтував на своїй землі унікальну та вартісну зрошувальну ізраїльську систему. Запустити її не встигли.
Цими днями чоловік побував у рідній Званівській громаді й розповів нашим журналістам, що побачив.
“Це прифронтова зона, “прильоти” щодня. Перед моєю хатою “прильот” був перед моїм приїздом до сусідської хати. Багато побито хат, причому дахи та вікна то не рахується вже. Є у центрі хати, розвалені повністю, до фундаменту. І авіабомбами, й чим там тільки не накривають”, — розповідає Вільному радіо чоловік.
За його словами, російські снаряди зруйнували місцеву школу та будівлю сільради.
Однак пам’ятники у центрі села стоять. Постраждали й обидві церкви — греко-католицька та православна.
Сам Василь Соколенко родом з сусідньої Переїзної. Каже, що у цей приїзд дізнався про загибель знайомого звідти.
“Вбило Льоню Гриненка просто у дворі — приїхав з лікарні з Краматорська, у дворі “прилетіло” та вбило його”, — каже Василь Соколенко.
Селяни знають, що у будь-який момент можуть евакуюватися.
“Якщо хто бажає — вивозять без проблем. Військова адміністрація возить гуманітарку, вивозить, якщо кому треба виїхати. Поки що вони вважають, що можна виїхати. Але мій друг з Бахмута отак не встиг евакуюватись: машину розбили, і його з підвалу [росіяни] вивезли до Донецька”, — каже чоловік.
Начальник Званівської сільської військової адміністрації Олександр Білицький каже, що буває у Званівській громаді майже щодня.
“У Званівці досі залишаються близько 180 мешканців. Дітей нема. Підтримуємо людей — постійно возимо гуманітарку, хліб. Вони виходять на зв’язок або коли я приїжджаю. Забираємо, вивозимо з подальшою евакуацією тих, хто хоче”, — розповідає посадовець.
Питна вода у місцевих є — її набирають з колодязів. А от лікарів у громаді, за словами фермера Василя, не залишилось. За медичною допомогою мешканці громади звертаються до військових ЗСУ.
Їхати до Званівки довелося незвичною дорогою, розповідає Василь. Він мусив зробити великий гак — через Слов’янськ, далі у напрямку лиманських сіл та через Сіверськ.
“У людей посаджена картопля, цибуля. У мене там сестра. Каже, зараз ночують у підвалі, а так у хаті. Виїжджати не хочуть за ніякі гроші. “Кому ми де нужні, тут усе своє, що буде вже…”, — переказує чоловік.
За словами Василя Соколенка, дехто навіть тримає свійських тварин. Здичавілої худоби йому на шляху не траплялося.
“Юрка Міндзяк, знаю, там корів держе. Він пособирав тих, що бігали, колотиться. Ще й возе молоко на базар у Краматорськ та Слов’янськ”, — розповідає Василь Соколенко.
Ночувати у рідному селі він не наважився — того ж дня поїхав звідти.
У Сіверську раніше працювала контора фермера. Вона була відома навколо своїм синьо-жовтим дахом. Нині все там зруйноване.
“У мене базу там розбило повністю — і авіабомби, і такі прильоти. Дах той знесло 6 травня 2022-го, будівлю “розкрило”. Щось згоріло”, — розповідає підприємець.
Він сподівається, що вціліє хоча б зрошувальна система, зарита в землю.
“Воно ремонтується, поєднується. Але це робота. Я тільки через нього і поїду, буду його відновлювати по-любому”, — каже чоловік.
На його думку, фермери, які виїхали з громади, все одно повернуться, аби обробляти землю. А от для решти місцевих треба буде створювати робочі місця.
Підприємець Роман Тимчак народився та усе життя жив у Званівці Бахмутського району. Він у війську з другого дня після відкритого вторгнення росіян. Його історію читайте в матеріалі “Війна з росіянами в нашій родині триває третє покоління”: захисник зі Званівки Роман Тимчак про свій бойовий шлях (ФОТО, ВІДЕО)”.