Фермер-новатор з Донеччини встановлює на своєму полі систему зрошення, яка не має аналогів у регіоні
Аграрій зі Званівської громади закупив унікальну й вартісну зрошувальну ізраїльську систему. В останні роки врожайність у нього впала у понад два рази, а нова технологія дозволить підвищити родючість і зекономити на поливі.
Про це Вільному радіо розповідає голова селянського фермерського господарства (СФГ) “Рой” Василь Соколенко. Він працює на землі вже кілька десятиліть і приватним фермером — майже 30 років. За його словами, такої системи на Донеччині ще не запроваджували ніде.
“Я поставив підземне крапельне зрошення. Зараз є ізраїльська технологія (яка вже понад 20 років працює), яка дозволила Ізраїлю не лише себе забезпечувати продукцією, стати лідером з виробництва сільгосппродукції, а й експортувати цю технологію. І в пустелях зараз вирощують більше врожаю, ніж ми тут на чорноземах”, — розповідає фермер.
За його словами, частину робіт вже виконали.
“Я вже закупив: на 16 га вже поклали трубки, на глибині 25-30 см. Вона має “улежатись”. Чекаємо ще на 30 га. На гектар треба 10 км цієї трубки. На 46 га це буде десь 500 км трубки. Ми вже 160 км поклали. Ще покладемо 300 км, будемо рити канави, розводку зробимо: будемо підключати кожну трубку. Автоматика все буде робити, полив по картах”, — описує реалізацію плану фермер-новатор.
Василь Соколенко вважає, що за цією системою майбутнє.
“Без зрошення ми вже постійно недоотримуємо врожай. Буде зрошення — це гарантований врожай, харчова безпека”, — каже він.
Як працюватиме система
За словами фермера, кожний модуль поля буде зрошуватися окремо.
“Трубки прокладені на відстані 1 метр один від одної, вони закільцьовані. В системі спочатку підіймається тиск води у 2 атмосфери — поки його не буде, вода не буде крапати”, — каже фермер.
Система працюватиме автоматично.
“Там стоять датчики вологи. Потрібно 57 кубів води на модуль. Вологу виставив, яку тобі потрібно, і система автоматично переключається на полив наступного модулю. Волога підніматиметься догори, де грунт сухіший”, — розповідає Василь Соколенко про нюанси роботи цієї системи.
За його словами, саме цей вид трубки запатентований фірмою-виробником.
“Земля в отвори не забивається. І крапельниця дає стільки води, скільки потребує рослина — не більше й не менше. Там на кожній крапельниці стоять клапани — загалом їх десятки тисяч. На кожній крапельниці стоїть фільтр. Вона так зроблена, щоб корінці рослин туди не проростали”, — пояснює фермер.
Встановлювати та монтувати цю диво-систему приїздять фахівці української фірми-дистриб’ютора. Це входило у вартість системи, як і розмитнення та доставка. Також фермеру допомагають його сини, жінка та невістка.
Аби забезпечити систему електрикою, довелося придбати дизельний генератор. Хоч поруч із цією ділянкою начебто проходять 2 лінії електромереж, аграрій зазначає, що такі питання з РЕМом оперативно йому вирішувати не вдається.
“Дизельна електростанція, на причепі стоїть. Приїхали, підключились, відпрацювали добу-дві, там буде оператор”, — каже фермер.
Також довелося пробурити свердловину для забезпечення системи чистою водою.
Води не вистачає, врожайність впала вдвічі
Та попри витрати нова система — це не забаганка, а необхідність, каже Василь Соколенко. Адже без цього води для його землі не вистачає.
“З 2017 року пішли грунтові води у нас — по Дронівці, по Бахмутці по руслу. Вона зволожувала верхні шари грунту. На тому полі, де я роблю зрошення, була вода на глибині 2-2,5 метри, а зараз її нема. У Дронівці вода пішла з колодязів. Була повітряна посуха, а зараз і грунтова. Вода це дефіцит”, — каже чоловік.
Через це врожайність, за його словами, впала у понад два рази.
“Перестала родити кукурудза — я перестав її сіяти. Кукурудзу до цього сіяв, в мене було 60-70 центнерів з га, а з 2017-го й 30-ти не було. Технологія та сама, земля та сама, а урожайності нема”, — констатує фермер.
Зазначимо, фермер вже 15 років практикує систему нульового обробітку землі (т.зв. “ноу — тіл”). За його спостереженнями та за результатами аналізів грунтів на його ділянках у різні десятиліття родючість його грунтів не знизилася, а навпаки покращилась.
Які переваги цього методу зрошення
Василь Соколенко шукав рішення й на сільгоспвиставках, і в інтернеті на тематичних сайтах. І запевняє: при зрошенні з-під землі потрібно вдесятеро менше води, ніж для надземного поливу.
“При зрошенні зверху це 300-400 кубів води на гектар треба. А тут треба 30 кубів води на га — результат буде однаковий. Це економія води, ресурсів”, — уточнює чоловік.
Тобто, при такому підземному поливі вода одразу потраплятиме до кореневої системи рослин і буде менше випаровуватись. А ще цей вид поливу не порушує структури грунту — не утворюється кірка, тож грунт не еродує.
За скільки це окупиться
За розрахунками фермера, його земля за умови такого зрошення могла б давати 100-120 центнерів кукурудзи з гектара (замість нинішніх 30-ти максимум).
“У 3-4 рази я буду більше отримувати прибутку, ніж без зрошення. Гектар трубки коштує 5 тисяч доларів (плюс електростанція, плюс свердловина) — нехай це ще тисяча. При цих цінах, що зараз є та такій урожайності, я думаю, максимум 3 роки (система окупиться, — ред.)”, — каже він.
Серед ризиків для цієї зрошувальної системи є гризуни — її можуть зіпсувати миші та кроти, але такі ділянки можна буде замінити. За словами фермера, система “антивандальна”: на земній поверхні немає ніякого обладнання. Навіть якщо хтось захоче нашкодити фермеру, то, викопавши ці трубки, їх навіть не можна буде здати на вторсировину — адже вони пластикові.
У майбутньому Василь Соколенко планує викупити цю землю у держави — нині вона у нього в постійному користуванні.
Нагадаємо, новопризначена міністерка економіки України Юлія Свириденко заявила у парламенті, що вважає впровадження системи зрошення в Україні одним з пріоритетних. Почати підтримку таких проєктів можуть вже у наступному році з південних областей країни.
Читайте також:
949Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
