фотозйомка з дрона
Фото: Depositphotos
string(23) "Фото: Depositphotos"

Це фото у Бахмутському районі на околицях Соледара за допомогою дрона зробила учасниця арт-резиденції фонду ІЗОЛЯЦІЯ.

 

Про це Вільному радіо розповідає менеджер фонду ІЗОЛЯЦІЯ Михайло Кулішов. 

“Престижне міжнародне видання опублікувало 29 світлин, знятих у різних кутках світу торік. І в цю добірку фотографій потрапила одна-єдина, знята на території України, а саме — у Соледарі на Донеччині. Це робота Наталії Любченкової, яка побувала тут у травні під час арт-резиденції фонду ІЗОЛЯЦІЯ. Це крута популяризація України, Донеччини та Соледару”, — розповідає Михайло Кулішов. 

Провалля в Соледарі
Фото солоних озер на околицях Соледара з’явилося у добірці міжнародного видання. Фото: Natalia Liubchenkova/Euronews


В анотації до фотографій редакція Euronews пояснює принцип відбору “найцікавіших фотографій року, що минає”:

“Природні явища неймовірної краси, туристичні відкриття, незвичний світ дикої природи, який потрапив в об’єктив фотокамери… 2021 рік подарував нам безліч зображень, які нагадують не лише про те, наскільки чарівною є наша планета, але й про те, як ми на неї впливаємо”, —  зазначає видання.

Михайло Кулішов додає, що на фото — провальні воронки на місці старого соляного рудника, який називали Харламівським. Або в народі цю місцевість на околицях Соледара називають Солоними озерами або Проваллям.

Звідки взялися ці солоні озера?

Харламівську соляну копальню, яка належала Французькому акціонерному товариству, заклали у 1882 році. Проходку шахти проводили італійські та бельгійські фахівці, а керував цим рудником гірничий інженер С. С. Манціарлі-де-Деллінесті. 

Рудник знаходився на правому березі ріки Бахмутки в 1,2 км від станції Кудрявка. На початку ХХ століття тут працювали 88 гірників та 159 допоміжних робочих. Всього тут видобули солі понад 5 млн кубометрів. 

Харламівський соляний рудник
Харламівський соляний рудник. Фото з фондів Бахмутського краєзнавчого музею. Джерело: www.donmining.info


Вода прибувала вглиб шахти ще коли вона працювала: на глибину 38 метрів надходило щодоби понад 1,5 тисячі кубометрів води (фактично, ропи — концентрованого соляного розчину). Тож тут вели постійний водовідлив. У 1916-1922 роках шахта не працювала. Після більшовицького перевороту шахту перейменували на солерудник імені Шевченка. Він працював у 1920-30-х роках.

солерудник імені Шевченка біля Бахмута

солерудник імені Шевченка біля Бахмута
Солерудник імені Шевченка. Фото: www.donmining.info

 

Під час Другої світової війни відкачувати воду тут припинили, і це знищило рудник — почалося його затоплення. Розчинилася частина ціликів, які мали утримувати породу над порожніми камерами після видобутку солі.

Це призвело до деформації земної поверхні: перша провальна воронка діаметром 20 метрів утворилась у жовтні 1942 року. Потім з’явилися ще 6 воронок діаметром до 25 метрів. Нині на околицях Соледара є 5 провальних воронок – озер із солоною водою.

провалля біля Соледара

провалля біля Соледара
Так виглядають ці провальні воронки з землі. Фото: Михайло Кулішов


Що на інших фото у добірці?

Додамо, серед інших фото, які увійшли в добірку Euronews,  — види на відомі міста світу з висоти, стихійні явища, наприклад, виверження вулкану, пересохлі лагуна та ріка, штучне озеро з центнерами пластикового сміття тощо.

Нагадаємо, Наталія Любченкова — професійна тележурналістка, яка працює для європейських ЗМІ. Вона захоплюється фотографією та мистецтвом зробила незалежну фотовиставку “Donbas Beyond the Headlines”, яку показувала у різних містах ЄС. Під час арт-резиденції у Соледарі вона створювала “доповнену реальність”: вишивала нитками на своїх фотографіях, зроблених на Донбасі.  

Читайте також:


Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.


Спонсор
Завантажити ще...