Гігієна в мережі під час війни: 10 порад, як убезпечити гаджети і акаунти та протистояти пропаганді
Цього тижня у світі відзначають День безпеки в інтернеті. Користуватись мережею без шкоди для себе варто кожного дня. Розповідаємо, як розпізнати, що вашу розмову прослуховують, та чому не можна поширювати неперевірену інформацію у соцмережах.
Про те, як протистояти впливу російської пропаганди, а також захистити свої акаунти і гаджети під час інформаційної війни, розповіла співзасновниця ГО “Освітній центр комунікацій”, доцент кафедри журналістики Національного авіаційного університету Олена Мельникова-Курганова.
“Російсько-українська війна має безліч різновидів: інформаційна, когнітивна, смислова, пропагандистська, кібервійна. Тому важливо убезпечити себе від будь-яких негативних впливів, зокрема в інформаційному просторі. Інформаційна агресія проявляється на декількох рівнях з метою вплинути на: прийняття рішень людини, систему цінностей, поглядів, поширення сумніву, страху, зневіру, панічних настроїв”, — розповідає Олена Мельникова-Курганова.
Пропагандистські, маніпулятивні наративи, дезінформація та фальшиві новини як інструменти інформаційної війни потрапляють до користувачів через соціальні медіа, зокрема месенджери, соцмережі, сайти-”сміттярки”.
Далі пряма мова Олени.
Правила інформаційної гігієни під час війни:
Не читати окупантських наративів, не користуватися російськими або проросійськими джерелами інформації
Не варто дивитись й російських блогерів, адже навіть ліберальні “хороші рускіє” поширюють провладні російські наративи в той чи інший спосіб. Сіяти сумнів чи зневіру — основна задача ворога в інформаційному просторі.
Перевіряти час від часу свої сторінки в соціальних мережах, акаунти друзів
Краще мати закритий акаунт, але моніторити, хто саме має доступ до вашої інформації. Є випадки, коли зламували сторінки у фейсбуці чи інстаграмі, тому також необхідно дивитися локацію вашого друга (наприклад, може з’явитися “Москва” чи інше російське місто). Якщо ви знаєте про колаборантів чи знайомих з проросійськими поглядами, їх теж треба блокувати, адже вони можуть збирати інформацію про вас та ваше оточення.
Дбати про інформаційну безпеку своїх девайсів
Мобільний телефон, комп’ютер, телевізор мають інформацію про користувача та його акаунти. Тому необхідно встановлювати та оновлювати антивірусні програми. Важливо не погоджуватися на встановлювання сумнівних програм, як би не зацікавлював той чи інший додаток динамічністю, яскравістю, цікавим контентом. Спеціалісти з Росії знають, як зчитувати та фіксувати особисту інформацію, а також моніторять настрої в українському суспільстві.
Дбати про безпеку розмов телефоном чи через месенджери
Для прослуховування розмов підключаються до телефонів. Є ознаки того, що розмову прослуховують:
- телефон швидко гріється,
- блимає екран телефону,
- чути відлуння вашого голосу або чужу розмову.
Скоріш за все, на девайсі встановлено програму прослуховування та/або фіксування повідомлень, навіть видалених. Іноді може бути увімкнений Bluetooth, що означає підключення до телефону. Якщо бачите якісь такі ознаки, вимикайте інтернет, витягуйте акумулятор або просто вимикайте телефон. Краще встановити антишпигунське програмне забезпечення.
Встановлювати різні та складні паролі
По-перше, паролі мають бути складними (різний регістр літер, цифри, символи) й довгими. По-друге, їх має бути багато, а не один-два на всі акаунти. Тому необхідно використовувати програми для збереження паролів, адже велику кількість важко вивчити напам’ять.
Знати основи медіаосвіти
В мережі є багато безкоштовних відеокурсів, наукових статей, які дають основні знання та навички з медіаграмотності. Також є офлайн та онлайн заходи від громадських організацій. Важливо верифіковувати інформацію, в тому числі аудіо, відео та фотоматеріали. Будь-яка інформація, що викликає емоцію, має викликати сумнів та змушувати її перевірити, знайти першоджерело.
Критично ставитись до повідомлень блогерів та експертів
Викривати маніпуляцію нелегко, адже є багато “заборонених” методів впливу, які важко розпізнати. В стрічці новин вашого браузера, YouTube чи Вікіпедії можуть бути деструктивні наративи. Під час війни важливу роль грають лідери думок, зокрема блогери, люди з публічним статусом, експерти, які через свою інтерпретацію подій можуть нести маніпулятивні меседжі.
Користуватись якісним медіаконтентом
Зібрати кілька ЗМІ, де працюють професійні журналісти з гарною репутацією, які перевіряють інформацію. Фактчекінг — важлива складова професійних медіа. Для цього можна ознайомитися з рейтингами ЗМІ в країні та світі і слідкувати за їхніми стрічками новин, аналітичними та публіцистичними проєктами.
Не поширювати неперевірену та маніпулятивну інформацію
Це риса вашої особистої репутації. Слідкуйте за своїми “слідами” (вподобання, поширення, проведення часу в ігрових додатках) в соціальних мережах. Маніпулятори та пропагандисти борються за “життя” фейків, тому розпалюють дискусії в коментарях, намагаються вивести з рівноваги або дратують компліментарними повідомленнями, “підкидають” схожі повідомлення. Таке краще блокувати чи ігнорувати. Краще зачекайте, подумайте, перш ніж щось поширювати чи якось реагувати.
Не піддаватись емоціям
Конфлікти в мережі та емоційна активність в коментарях теж підтримується російськими “ботофермами”, фабриками тролей тощо. Під час війни росіяни називають це явище “хохлосрач”, коли розпалюють тему російсько-української війни. Тролінг чи ельфінг (види провокативного спілкування в інтернеті для того, аби викликати роздратування інших користувачів, — ред.) активно розповсюджується особливо в локальних групах, пабліках з окупованих територій. Важливо не піддаватися емоціям та загарбницьким наративам, ігнорувати і не сприймати їхні меседжі.
Нагадаємо, раніше ми розповідали, як розпізнати російські інформаційно-психологічні операції та протидіяти їм.
Також у соцмережах Вільного радіо триває гра, де ми пропонуємо читачам вгадати, чи правдива та чи інша новина. Потім пояснюємо, де і чому був фейк, маніпуляція або правда, а також що на це вказувало.
Читайте також:
30