Днями кобзар Юрій Фединський разом зі своєю ученицею Тетяною Герасимовою відправилися у тур сходом та півднем України. Митці кобзарюватимуть близько місяця та зустрінуться з публікою у десятках населених пунктів. У планах кобзарів — виступи й на Донеччині. Зокрема, їх вже запросили у Святогірськ, а якщо дозволять військові — хочуть потрапити й у Бахмут.
В яких містах можна безкоштовно відвідати кобзарювання та як до них готувалися музиканти — Юрій Фединський розповів Вільному радіо.
Міні-автобус із покривалами, колонки на акумуляторах, музичні інструменти та бронежилети — це чи не все, що знадобилося кобзарю Юрію Фединському та його учениці Тетяні Герасимовій, аби поїхати у кількатижневий тур містами України. Вони вирушили в дорогу 8 січня, свій тур планують почати в Харкові та завершити в Миколаєві.
“Ми хочемо потрапити у прифронтову місцевість. Звісно, є питання, чи можна буде це зробити, чи дозволять військові. Нас вже запросили до Святогірська, Дніпра, Запоріжжя, та багатьох інших точок. Мої друзі з фейсбука дізналися, що ми їдемо, і запрошують нас у різні точки. Але конкретних планів немає. Ми просто приїдемо на місце та шукатимемо, де можна провести кобзарювання”, — розповідає Юрій.
Юрко, як сам себе називає чоловік, — українець американського походження, який після розпаду СРСР повернувся на батьківщину своїх предків. З 2010-го він соліст співочого хору “Древо” в селі Крячківка на Полтавщині. Це той самий хор, який співав “Ой там на горі” та “Ой, мамо, люблю Гриця” в мультфільмі “Жив-був пес”.
Окрім цього, музикант займається українською кобзарною традицією та грає на кількох інструментах разом зі своїми учнями. У цей тур Юрко поїде із кобзою, торбаном та бандурою.
У планах музикантів — провести близько 30 зустрічей. Додому під час туру Тетяна та Юрій повертатися не будуть, а ночуватимуть переважно в авто. Усього ж з початку повномасштабної війни концертів було близько 300. Навесні Юрій із командою кобзарювали у понівечених містах Київщини, у вересні — на Харківщині. Грали й у культурних центрах, і в бомбосховищах.
“Здавна кобзарі кобзарювали при військових лікарнях. І це була практично музикальна терапія для поранених солдатів. Кобзарювання — це не розвага, це духовний захист. Щодо моєї праці, я відчуваю, що це моя місія, і я мушу там бути, мушу старатися. І сподіваюся, що це принесе людям додатковий дух і підтримку”, — продовжує Юрій.
Зазвичай чоловік повідомляє про зустрічі у своїх соцмережах. Однак анонсів про виступи у гарячих точках не буде. Прийдуть куди запросять, а якщо видасться вільний день — шукатимуть “пункт незламності” або сховище, де є люди.
“Я дуже хочу потрапити в Бахмут. Але це дуже важко для людини невійськової. І я не знаю, чи нас пустять військові, чи дозволять виступити. Я багато читав іноземної преси про Бахмут, що це дуже гаряча точка. І є таке відчуття, що якраз на цій місцевості у цьому є потреба. Також хотіли би виступити перед військовими. Можливо, нас запросять. Але такі події не оголошуються”, — ділиться кобзар.
Юрко кобзарює не тільки по Україні, а й по усьому світові — так популяризує нашу культуру. Потрапити на його виступи зазвичай можна безкоштовно. Так буде й цього разу — тур приблизною вартістю в тисячу доларів профінансували двоє людей з української діаспори в Америці.
Російська армія обстрілами вже пошкодила або знищила понад 1100 закладів культури по Україні, більшість — на Донеччині. Нещодавно від вогню постраждала музична школа в Бахмуті — там снаряд пробив діру в стіні. А під час боїв за Світлодарськ окупанти зруйнували місцевий палац культури.
Читайте також: