Житло сотень тисяч жителів Донеччини постраждало від боїв, у деякі оселі снаряди влучають по декілька разів. Ми поговорили з жителями регіону, які вже отримали компенсацію за пошкоджене чи зруйноване житло. Розбираємось на прикладах, як на Донеччині працює “єВідновлення” та за яких умов можна податися повторно.
7 серпня 2023 року російська армія завдала подвійного удару по Покровську. Тоді від ракет “Іскандер” частково постраждали готель “Дружба” та сусідні житлові будинки.
Анна (на прохання співрозмовниці ми не наводимо її прізвище) мешкає неподалік від готелю у двокімнатній квартирі по вулиці Центральній. Вона згадує, що вибух пролунав о 19:05.
“Це був шок! Ми з діточками хотіли піти на дитячий майданчик. Я тоді виходила з квартири, і тут ми почули як б’ється скло та падають каменюки. Коли вже вийшли на вулицю, то побачили, як люди туди-сюди бігають, кричать та просять про допомогу”, — згадує Анна.
Перша ракета влучила не у сам готель, а у п’ятиповерхівку неподалік. За пів години прилетіла ще одна.
“Ми сиділи з дітьми у коридорі й тоді вибух! На нас посипалася штукатурка, полетіло скло. Ми думали, що влучання [було] у наш будинок. Хвиля була дуже потужною, тому що у мене на ногах полопалися капіляри”, — ділиться жінка.
У її квартирі тоді повилітали вікна, а меблі відкинуло ударною хвилею.
“Одна міжкімнатна стіна дала тріщину, і вона криво стоїть тепер. Її треба ламати та заново будувати. Від вікон позалишались тільки рами, та й ті покрутило. У спальні та на кухні скло побило. Міжкімнатні двері пошкодило. Ще ми диван викинули, бо там було багато дрібного скла і ми не могли позбутися його, а в нас діти”, — розповідає Анна.
Вибухової сили не витримали навіть металеві двері.
“Вхідні наші двері вирвало разом з луткою та покрутило. У під’їзді були залізні двері з домофоном, так їх теж вирвало”, — додає покровчанка.
Отямившись від шоку, жінка залишила заявки про пошкодження майна у поліції та ЦНАПі. Працівники центру допомогли зібрати необхідні документи та підказали, як повідомити про зруйноване житло у “Дії”.
Та спочатку Анні відмовили у компенсації. Причиною стала помилка, якої вона припустилась у заявці: жінка вказала, що її квартира розташована не на вулиці, а на проспекті — це виявилось іншою адресою.
У Міністерстві розвитку громад, територій та інфраструктури України у відповіді на інформаційний запит Вільного радіо уточнили, що відмовити у заяві на компенсацію за програмою “єВідновлення” можуть:
Крім вищеописаного, житло має бути розташоване на території, куди можуть прибути члени комісії. Тобто, якщо оселя опиниться в окупації або зоні бойових дій, комісія не зможе її обстежити.
Та подекуди комісія не може обстежити навіть житло у відносно тилових населених пунктах.
“Підставами для відмови в наданні компенсації є розташування пошкодженої квартири в багатоквартирному будинку, в якому пошкоджені місця загального користування житлового будинку”, — додали у Мінвідновленні.
Все ж, навіть якщо зараз комісія не може дістатися вашої оселі, ви у будь-якому разі можете податися на виплати й розраховувати на них пізніше.
Згідно з постановою Кабміну №381 від 21 квітня 2023 року, власнику пошкодженого житла не вдасться подати повторну заяву на компенсацію, якщо його перша заява перебуває в обробці.
Але податися на компенсацію можуть ті, чия оселя знов потрапила під обстріл після отримання виплат.
“Порядком (Кабміну про компенсацію, — ред.) № 600 не передбачено відмови у повторному розгляді заяви про надання компенсації, у випадку, коли об’єкт нерухомого майна, що відбудований за грошові кошти компенсації, буде знищений”, — уточнили Вільному радіо у Мінвідновленні.
Окремо ми дізналися, який порядок повторної компенсації прописали у випадку продажу нерухомості — коли власник житла за гроші “єВідновлення” ремонтує оселю після обстрілу та продає її.
“У випадку повторного пошкодження об’єкта нерухомого майна внаслідок бойових дій, після укладення договору купівлі-продажу, новий власник має право на отримання компенсації за пошкоджений об’єкт нерухомого майна”, — запевнили посадовці Мінвідновлення.
Головною умовою отримання повторної компенсації є:
У пошкоджену квартиру Анни з Покровська комісія приїжджала двічі. Кожного разу вони фотографували та фіксували збитки.
“У них була роздруківка з цінами, де вказано, що метр шпалерів коштує 740 гривень. Мені треба 5 метрів, значить, ці 740 вони помножували на 5 та виділяли цю суму. Потім ти можеш купити собі шпалери хоч за 100 гривень, хоч за 1000 гривень, їх це не хвилює”, — наводить приклад Анна.
Деякі розрахунки доходили до смішного, згадує власниця житла.
“У мене шматок лінолеуму вирвало й вони нарахували, що один метр лінолеуму коштує 200 гривень. А цей шматочок на 5 сантиметрів буде коштувати умовно 30 копійок. От мені 30 копійок виділили на цей шматок. Вони (члени комісії, — ред.) казали мені, що з радістю виділили б [гроші] на цілу кімнату, але є правила та закони”, — сміється співрозмовниця.
Та компенсацію нараховували не на все пошкоджене майно. Наприклад, комісія не стала брати до уваги понівечені меблі та балкон, який є “нежитловою площею за межами квартири”.
Найбільше, зітхає жінка, було шкода кімнатних рослин, які теж не потрапили під компенсацію.
“Кошти нам виділили на вхідні двері, вікна, міжкімнатні двері, укоси. Тобто те що стосується самого ремонту. Мені ні копійки не повернули за мої 98 орхідей, які вбила ця ракета. Вони були дуже дорогі для мене. Я так плакала, бо п’ять років доглядала за ними”, — скаржиться співрозмовниця.
Свої виплати постраждала отримала через пів року — у грудні 2023-го. Грошей вистачило тільки на заміну вікон та дверей, а внутрішні стіни залишились у тріщинах та пошкодженнях. Та навіть на найнеобхідніше докладали свої кошти, не кажучи про нові меблі або ремонт балкона.
“Нам нарахували 116 тисяч гривень компенсації. За міжкімнатні двері нарахували 6400, а ми купили за 8000. Це без облицювання, яке 3000 коштувало та без роботи. Довелось доплачувати зі своїх”, — пояснює Анна.
Відновлювати інтер’єр жінка не поспішає, бо боїться обстрілів та наступу російської армії. Але у випадку нових ударів Анна готова боротися за повторну компенсацію за програмою “єВідновлення”.
Але інколи кошти “єВідновлення” не можуть покрити збитків на ремонт житла, навіть якщо обстріли не зруйнували його вщент. Так сталося з оселею Анни Розум із Мирнограда. До повномасштабної війни жінка придбала будинок у Миколаївці (стара назва селища — Новоекономічне) та вже закінчувала з ремонтами.
“Ми пошпаклювали стіни, побудували пічку для твердого палива, диван з кухнею вже був, навіть подвір’я до ладу привели — все було для життя. Тільки шпалери залишалось поклеїти. І 12 червня 2022 року прям у наш город прилетів снаряд, і там усе просто порозліталося. Ми тоді вже виїхали і одразу відновлювати будинок не збиралися. Я подивилася, що у “Дії” є кнопка про “єВідновлення” — подала заявку”, — говорить Анна.
Більш ніж за рік, 23 жовтня 2023-го власниці зруйнованого будинку подзвонили з ЦНАПу та сказали, що комісія їде обстежувати її будинок.
“Для мене це був такий сюрприз! Я зовсім не сподівалась на компенсацію. Просто механічно зробила все без надії на гроші. Я живу за принципом “на Бога надійся, а сам не зівай”, — каже Анна Розум.
Як уточнили Вільному радіо у Мінвідновленні, такі затримки можуть бути пов’язані з нестачею грошей.
“Вид обстеження, а також черговість обстеження визначаються під час складання плану робіт, а також з урахуванням наявних джерел і обсягів фінансування подальшого відновлення пошкоджених об’єктів”, — написали посадовці.
Та попри те, що будинок не потрапляв під повторні обстріли, його відновлення за цей рік стало неможливим. Сніг і дощі зробили оселю непридатною для проживання.
“Потім комісія телефонує та каже: “Як ми вам дамо компенсацію, якщо тут дах знесло, а потім настала зима. “єВідновлення” вам вже не підходить. Ми можемо написати акт про те, що житло повністю зруйноване”. Вони зробили акт про зруйноване житло, потім підтягнули це у “Дію”, ще треба було зайти у реєстр зруйнованого житла, і десь через два тижні прийшов сертифікат за зруйнований будинок”, — згадує власниця будинку.
Якщо власник житла не бажає ремонтувати, або, як пані Анна з Миколаївки, купувати нове житло під час повномасштабної війни, є можливість відкласти рішення подаватися на державну компенсацію до мирних часів:
Для людей, чиє житло знищили, цей термін ще більший.
“Після припинення або скасування воєнного стану заява про надання компенсації за пошкоджений/знищений об’єкт нерухомого майна подається до комісії протягом трьох років з дати припинення або скасування воєнного стану”, — пояснюють у Мінвідновленні.
Анна Розум, власниця оселі площею 60 квадратних метрів та літньої кухні з села під Мирноградом вважає себе щасливицею, бо отримала компенсацію. Хоча жінку й позбавили права власності на зруйнований будинок, вона залишилась власницею земельної ділянки.
“Є певна формула, за якою розраховують суму і нам за нею виділили 1 293 000 гривні. Але нам пощастило. Знайомі, які після нас подавали заявки, по року вже відповіді чекають”, — уточнює Анна Розум.
Витратити сертифікат можна на житло у будь-якому куточку країни, що й зробила жінка.
“Мені видали не гроші. Купівля житла робиться через нотаріуса, який робить запит у Міністерство інфраструктури, і звідти перераховуються гроші на рахунок продавця нерухомості. Я мала просто картинку намальовану з сертифікатом. На ті гроші, що нам дала держава, ми могли купити хіба однокімнатну квартиру. Ми отримали орієнтовно 30 тисяч доларів, а [обраний] будинок коштував 45 тисяч”, — розповідає Анна.
Порадившись одне з одним, подружжя вирішило придбати нову оселю якомога далі від кордону з Росією.
“Довелось продати ще одну квартиру, доклали грошей та обрали будинок у селі Дідовому на Закарпатті. Це курортне село, де є озеро, яке місцеві називають “Закарпатським морем”. Тут колись був піщаний кар’єр, і його потім затопило. Так само як у нас на Донеччині Блакитні озера”, — ділиться жінка.
Якщо ж і цей будинок потрапить під обстріл, Анна і її чоловік зможуть подати заяву на компенсацію ще раз.
“У випадку знищення об’єкта нерухомого майна, придбаного з використанням житлового сертифіката, власник має право на отримання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна”, — запевняють у Мінвідновленні.
Умови отримання компенсації у цьому випадку такі самі. Потрібні:
Страх повторних обстрілів спонукав родину не лише проїхати понад тисячу кілометрів, а й розвиватися на новому місці. Подружжя взяло в оренду місцевий магазин та зайнялося бізнесом. Та це не заважає Анні будувати плани про життя на Донеччині після війни.
“У мене залишилась квартира у Мирнограді, ще у місті залишився мій офіс, адже я була головою ОСББ. Тому повернемось, якщо буде можливість заробляти гроші”, — вважає Анна Розум.
Для тих, хто, як Анна, має у власності декілька квартир чи будинків, також немає обмежень щодо отримання компенсації за зруйноване житло. Якщо окупанти зруйнують декілька об’єктів нерухомості, власник може отримати компенсацію за кожен із них.
“Заява про надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна подається щодо кожного знищеного об’єкта нерухомого майна окремо”, — уточнили Вільному радіо у Мінвідновленні.
Одним приватним будинком чи квартирою можуть спільно володіти декілька людей. Якщо таке житло постраждає від боїв, заяву на компенсацію може подати навіть один зі співвласників.
“У разі, якщо знищений об’єкт нерухомого майна перебуває у спільній власності, заява про надання компенсації може бути подана кожним співвласником окремо або одним зі співвласників такого об’єкта”, — додають посадовці Міністерства інфраструктури України.
Та є важлива умова: заяву вважатимуть поданою одним зі співвласників будинку тільки в тому разі, якщо інші співвласники не проти подаватися на компенсацію.
Раніше Вільне радіо розповідало, що за понад рік роботи програми “єВідновлення” у Костянтинівці заяви на компенсацію подали 152 людини. Однак усі заявки отримали відмову.