Волонтерський центр Краматорська розпочав свою діяльність після повномасштабного вторгнення. Штаб надає гуманітарну допомогу, продукти, психологічну підтримку та піклується про тварин на постраждалих територіях Донеччини. Журналісти Вільного радіо поспілкувалися із засновницею центру Катериною, щоб дізнатися більше про роботу організації та її плани на майбутнє.
Катерина Оніщенко народилася у Краматорську. До повномасштабної війни вона працювала заступницею керівника з питань гуманітарної допомоги в місцевій раді. А зараз Катерина керує фондами «Хатіко.UA» та «Волонтерський центр Краматорська».
Кому допомагають волонтерський центр Краматорська і фонд «Хатіко.UA»
Волонтерський центр Краматорська має соціальну кухню у Святогірську. Щоденно тут готують тисячі порцій і безкоштовно роздають їх людям на деокупованій частині Донецької області.
А у фонді «Хатіко.UA» допомагають чотирилапим. Волонтери опікуються тваринами, які залишаються на прифронтових територіях Донецької, Харківської, Херсонської та Запорізької областей. Там представники фонду встановлюють безкоштовні годівнички, які поповнюють щотижня. Також допомагають людям, які прихистили в себе більш ніж десять тварин з прифронтових територій.
«Хатіко.UA» є партнером Міжнародного гуманітарного фонду World Central Kitchen, який забезпечує їжею постраждалих від стихійних лих та інших криз.
Через обстріли переносили склад 5 разів: як волонтерький центр працював на початку відкритої війни
Допомагати жителям Краматорська Катерина почала після вторгнення Росії у 2022 році.
“Після 24 лютого ми організували перший волонтерський рух, він був юридично не оформлений. Все, що ми мали, — це можливість отримувати зі львівського хабу пакунки від простих людей, які з Польщі та інших країн пакували допомогу для українців і направляли залізницею по всій Україні”, — розповідає Катерина.
Доставляти допомогу було важко, згадує Катерина, бо везти її треба було здалека, а транспортне сполучення було майже заблоковане через бойові дії. Волонтери працювали разом із військовими, які допомагали з логістикою та розвантаженням. Згодом вдалося отримати підтримку від організації World Central Kitchen. Так у волонтерів з’явився транспорт і фінансування, що дозволило розширити масштаби допомоги.
У 2022 році волонтерський центр у Краматорську налічував 120 людей. Центр мав 5 хабів, де нужденним видавали гуманітарну допомогу. У кожному з осередків було близько 10 робітників.
Також у волонтерів був склад, де вони фасували продуктові набори та іншу гуманітарну допомогу. Там позмінно працювали 100 людей. Через постійні обстріли склад довелося переносити 5 разів.
“Робота була надзвичайно інтенсивною — лише за день ми фасували близько 6 тисяч пакунків. Але цього було недостатньо, адже після фасування їх потрібно було ще завантажити в транспорт, який довозив допомогу по всій Донецькій області. Ця доставка здійснювалася всіма можливими засобами — шкільними автобусами, зерновозами, які надавали фермери, та іншим доступним транспортом”, — розповідає Катерина Оніщенко.
Зараз краматорський центр працює спільно з місцевою владою
З часом центр отримав юридичне оформлення та створив стабільний штат волонтерів. Але люди все одно приходять і йдуть залежно від обставин.
“Кожен має свою “крапку”, коли він каже, що все, досить, я втомився, і вже треба гроші заробляти, і вони йдуть. Або хтось навпаки повертається. Вони можуть витратити свої заощадження і потім почати знову волонтерити, бо щось треба робити. І вже потім знаходять підробіток чи офіційну роботу”, — каже Катерина.
Згодом волонтерський центр у Краматорську почав співпрацювати з місцевою владою. Організація передала свої п’ять хабів із видачі гуманітарної допомоги на баланс місцевої адміністрації. Тепер команда лише доповнюється новими людьми.
“Зараз у нас залишився склад, де ми організовуємо логістику та фасування гуманітарної допомоги. У нас є фахівці з менеджменту, а також відділ комунікації та СММ, який активно працює. Наразі ми працюємо над створенням відділу фандрейзингу”, — розповідає Катерина.
Якими проєктами зараз опікується волонтерська організація
Нещодавно до краматорських волонтерів звернулося керівництво трьох громад, серед яких Бахмутська, що нині частково окупована.
“В нас є цікавий проєкт, де ми співпрацюємо з громадами, які хочуть створити нові поселення на деокупованих територіях в інших частинах України. Ці люди не хочуть шукати долі в великих містах, а прагнуть залишитися громадою, створити нове життя і розвивати свою територію”, — ділиться Катерина Оніщенко.
Проєкт спрямований не тільки на створення житла, а й на розвиток інфраструктури та створення робочих місць у цих нових поселеннях. Команда шукає донорів і партнерів, а також розглядає можливість використання модульних будинків, які можуть бути перенесені назад на рідні території після відновлення.
“Ми хочемо зробити так, щоб люди після повернення не починали з нуля, а мали вже базу для відновлення своєї громади. Зараз ми працюємо над залученням фінансування. Комунікація та менеджмент у нас є, тож залишилося лише створити відділ фандрейзингу”, — розповідає засновниця краматорського волонтерського центру.
Серед інших проєктів, які розвиває команда волонтерів, — хібукі-терапія, мавкотерапія, гончарна майстерність та лего-клуб для дітей.
[info]Хібукі-терапія — це державна програма Ізраїлю з підтримки дітей, які пережили травматичні події, у тому числі пов’язані з війною. Кожна дитина отримує іграшкового собаку хібукі, який має сумні очі та довгі лапки. Обіймаючи цю іграшку, дитина переносить на неї свої страхи й переживання. Психологи та психотерапевти вважають хібукі одним із найкращих інструментів подолання травматичного та посттравматичного синдрому в дітей.[/info]
Волонтери допомагають жителям понад 150 міст і селищ Донеччини
Організація Катерини працює у 157 містах та селищах Донеччини. Зокрема, допомагають тим, хто евакуювався до Краматорська, Слов’янська, Дружківки та інших безпечних районів. Особливу увагу зараз приділяють Сіверську, адже ситуація там залишається критичною.
“Ми також працюємо в Лимані, відвідали Райгородок та інші населені пункти. У звільнених громадах, таких як Святогірськ, відновлюють зруйновані будівлі, а в Богородичному більшість мешканців вже повернулися, і ми бачимо, як громада відроджується”, — розповідає Катерина.
Через посилення обстрілів евакуаційний пункт Покровська перенесли до Краматорська. Волонтери планують відновити евакуацію і підтримку вимушених переселенців продуктовими наборами на новому місці.
“Окрім цього, у Краматорську зараз співпрацюємо з дитячим центром, щоб залучити підтримку терапевтів та психологів для тих, хто виїжджає”, — доповнює Катерина.
“Допомагаємо дітям Донеччини там, де інші не можуть”
Важливим напрямом допомоги свого центру Катерина називає надання психологічної підтримки дітям Донеччини.
“Ми розуміємо, що у таких містах, як, наприклад, Київ та Львів працює багато організацій включно з міжнародними, які надають кваліфіковану психологічну допомогу, як-от Червоний Хрест чи Міжнародна організація з міграції (МОМ). Ми не прагнемо конкурувати з ними, а навпаки — працюємо там, де їх немає”, — розповідає жінка.
Зараз організація надає психологічну підтримку дітям з Бахмута, які виїхали до Львова, та дітям з Сіверської громади, що зараз відпочивають у Буковелі.
Але часто батьки не усвідомлюють, що їхнім дітям може бути потрібна психологічна підтримка, вважає співрозмовниця. Тож волонтерський центр під час роздачі гуманітарної допомоги зазвичай одразу пропонує батькам безкоштовні тренінги для їхніх дітей.
“Цікаво, що діти часто самі виявляють зацікавленість у тренінгу. Вони буквально “задовбують” батьків, бо їм теж хочеться прийти. І тоді вже батьки здаються і кажуть: «Ну ладно, давай вже і з тобою походимо»”, — розповідає Катерина.
Тож такий підхід допомагає волонтерам залучити більше дітей до участі в тренінгах.
Нагадаємо, нещодавно ми розповідали про ще одного волонтера з Краматорська Богдана Зуякова. Хлопець облишив омріяну спортивну кар’єру, аби бути корисним для земляків. Зараз він займається евакуацією з міст і сіл, наближених до лінії фронту. Про те, що надихнуло Богдана стати волонтером та що допомагає йому долати хронічну втому читайте за посиланням вище.
Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
