Який вигляд має село Іванівське під Бахмутом, за яке борються ЗСУ, у 2024 (ФОТО)
Від оновлення пам’ятника, амбулаторії, доріг та мосту до повної розрухи — такий шлях Іванівського через війну. Росіяни намагаються захопити село, а ЗСУ стримують атаки загарбників. У цих боях від самого населеного пункту вже майже нічого не залишилось. Аналізуємо разом зі старостою села, який вигляд має Іванівське та згадуємо яким воно було до повномасштабного вторгнення.
Ідентифікувати зруйновані вулиці Іванівського Вільному радіо допомогла староста Іванівського старостинського округу Олена Данько.
Станом на кінець квітня 2024 року ні російська армія, ні ЗСУ не мають повного контролю за селом.
Дорога з Іванівського до Бахмута у березні 2024 року
Такий виглядає має дорога з Іванівського на Бахмут. Вдалині можна впізнати вже відомі багатоповерхівки у районі “літачка”. А на передньому плані вщент зруйновані оселі в Іванівському.
“На відео показали не повністю, частинами, але все село. Це вулиці Садова, Освітня, де школа, показали шматок вулиці де стара баня, провулок Артема, де кладовище, зараз він називається Затишним вже, також є шматок вулиці Свободи”, — перераховує Олена Данько.
Вулиця Шосейна в Іванівському у березні 2024 року
Дорога прямує вздовж вулиці Шосейна, де вже видно більшу забудову.
Вулиці Зелена та Зарічна в Іванівському у березні 2024 року
На кадрах нижче впізнається перетин вулиць Зелена та Зарічна.
Будинки по вулиці Зарічна вздовж місцевого водоймища.
Вулиця Садова в Іванівському у березні 2024 року
Нижче староста опізнала будинки по вулиці Садова.
Вулиця Терешкової в Іванівському у березні 2024 року
За словами Олени Данько, на цьому кадрі видно будинок по вулиці Терешкової.
Вулиця Свободи в Іванівському у березні 2024 року
Декілька будинків вдалося опізнати на провулку Свободи.
Кладовище на провулку Затишний в Іванівському у березні 2024 року
Завдяки сільському кладовищу вдалося опізнати його та будинки на провулку Затишний.
Склади консервного заводу в Іванівському у березні 2024 року
“Це колишня баня, цю будівлю знають [місцеві] під такою назвою. Потім ця споруда відійшла до консервного заводу під їхні склади”, — говорить Олена Данько.
Зруйновані будинки в Іванівському у березні 2024 року, які не вдалося опізнати
Через те, що відео нарізане шматками, впізнати розташування більшості будинків на кадрах не змогла навіть староста села. Нижче ми публікуємо такі кадри.
Що відомо про Іванівське до повномасштабного вторгнення
На місці майбутнього села була дача протопопа Івана Лукянова до якого приходили працювати козаки. Лук’янов у 1731—1732 роках на доходи від хутора побудував Покровську церкву. У 1776 році після тут заснували слободу Іванівку, яку по можливості стали заселяти.
За даними на 1859 рік, у слободі мешкали 667 людей, було 87 дворових господарств, православна церква та завод. До того ж тут проводили 3 ярмарки на рік. У 1908 році в селі мешкали 1473 селян. За інформацією істориків, біля села знаходяться кургани бронзової доби.
До повномасштабного вторгнення село Іванівське було відоме історією та підприємствами. Тут був завод з виробництва артезіанської води та напоїв торговельної марки “Водичка”, агропідприємство “Красносельськое” та будівлі консервного заводу.
У 2020 році у селі виявили новий об’єкт культурної спадщини, якому, за попередніми висновками архітектора, понад 100 років. Ця споруда зображена на гербі Іванівського.
Іванівське також відоме заповідною територією “Ступки Голубовські”. Ця територія — ботанічна пам’ятка площею понад 31 га. За даними біологів, на схилах цієї гори ㅡ унікальна рослинність різнотравно-ковилових і петрофітних степів, зокрема крейдяної флори. Велика кількість видів занесена до Червоної книги України. Тепер на цих схилах не тільки розкопане комунальниками “БАХ”, а й вервички окопів.
Нагадаємо, крім Іванівського у зведеннях українських військових та повідомленнях влади регулярно фігурують назви сіл Кліщіївка та Андріївка. Це південний фланг битви за Бахмут, яка триває з російськими загарбниками понад рік. Журналісти Вільного радіо розповідали, що відомо про ці села та якими вони були до знищення росіянами.
433Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
