Підтримати
Іловайська трагедія: версія слідства та докази причетності Росії
Фото: з відкритих джерел

Ми проаналізували доступні матеріали справи, які опублікувала прокуратура та розкажемо вам, як стався Іловайський котел відповідно до документів, хто в цьому винен за версією прокуратури та які є докази у слідчих.

 

Хронологія подій

У серпні 2014 року в Іловайську та на околицях розгорнулися бої між українськими військовими та силами незаконних збройних формувань. Останні намагалися захопити місто, а ЗСУ відбивали його.

Бойовики стримували наступи українських військових, які звільнювали території, водночас російські війська почали нарощувати свої сили вздовж російсько-українського кордону. За даними Офісу генеральної прокуратури, 7 та 11 серпня там нараховували щонайменше 45 тис військових, до 160 танків, до 1360 бойових машин піхоти й бронетранспортерів, 350 артилерійських систем, до 130 одиниць реактивних систем залпового вогню та 329 бойових літаків і гелікоптерів.

Щоб не допустити оточення Донецька, бойовики почали мінувати під’їзні шляхи, транспортні об’єкти тощо. 

В середині серпня штаб АТО наказав українським бійцям оточити й розгромити сили бойовиків, які окуповували міста Донбасу.  

Військовим вдалось блокувати Іловайськ та зайняти частину міста, чим поступово брали перевагу.

Однак, збройні формування Росії з кордону масово обстрілювали українських військових з установок “Град”, “Смерч” та “Ураган”. А в ніч з 23 по 24 серпня, російські війська порушили кордон та заїхали на територію України 9 батальйонно-тактичними групами:

  • 3500 військовослужбовців ЗС РФ;
  • до 60 танків;
  • до 320 БМП;
  • до 60 гармат;
  • до 45 мінометів;
  • 5 протитанкових ракетних комплексів.

В усієї техніки російські формування зняли всі опізнавальні знаки, замаскували тактичні знаки та нанесли розпізнавальні позначки підрозділів ЗСУ.

За підрахунками СБУ, співвідношення військових сил з бойовиками та Росією в української армії було в середньому 1 до 17.

Українських військових обстрілювали і витісняли ледь не кожну годину. Через нарощення кількості російських військ вздовж усього кордону та ризику вторгнення забезпечити контроль на Донецькому напрямку не вдалось.

Іловайська трагедія: версія слідства та докази причетності Росії

(Фото: з відкритих джерел)

Військові гинули, і тоді керівництво штабу АТО почало перемовини, щоб виводити війська. Лише за 2 дні керівник АТО Віктор Муженко та начальник Генштабу ЗС РФ Микола Богдановський зідзвонилися 12 разів, в ході яких російська сторона постійно змінювала час та місце виходу військ. Але 28 серпня сторони дійшли згоди.

Представники збройних сил Росії дали усні гарантії, що вивід буде 29 серпня на світанку. Виходити українські військові мали колоною на військовій техніці за маршрутом з Іловайська до Старобешеве.

У цей момент у бійців ООС були полонені російські військові, яких обіцяли відпустити й передати російській стороні після успішного виходу з оточення. 

29 серпня вранці військові ЗСУ почали виходити з оточення, але їх впритул обстріляли з усіх боків.

За даними Офісу генерального прокурора, внаслідок Іловайського котла 366 військовослужбовців загинули, 429 — отримали поранення різного ступеню тяжкості. Понад 300 людей потрапили до полонів і 41 людина з них досі перебуває в неволі. Ще 500 людей зникли безвісти. З них досі не можуть відшукати 93 людей.

Хто нападав, і які є докази

За даними Офісу генпрокурора України, через державний кордон вторглися такі російські підрозділи:

  • 331-ий парашутно-десантний полк 98-ї парашутно-десантної дивізії (КОСТРОМА),
  • 8-ма окрема мотострілецька бригада (БОРЗОЙ, Шатойський р-н Чеченської Республіки),
  • 76-та десантно-штурмова дивізія (ПСКОВ),
  • 19-та окрема мотострілецька бригада 58-ї армії (ВЛАДІКАВКАЗ),
  • 247-ий десантно-штурмовий полк 7-ї десантно-штурмової дивізії,
  • 16-та окрема бригада спецпризначення (ТАМБОВСЬК),
  • 24-та окрема бригада спецпризначення (НОВОСИБІРСЬК),
  • батальйона технічна група 20-ї армії західного військового округу (НОВИЙ),
  • 74-та окрема мотострілецька бригада центрального військового округу (ЮРГА),
  • батальйонна тактична група 20-ї окремої мотострілкової групи (ВОЛДОГРАД),
  • батальйонна тактична група 7-ї окремої танкової бригади (ЧЕБАРКУЛЬ),
  • батальйонно-тактична група  33-ї  окремої  мотострілкової  бригади 49-ї  армії  (СТАНИЦЯ ЗЕЛЕНЧУКСЬКА),
  • 34-та окрема мотострілкова бригада 49-ї армії (МАЙКОП).

В підтвердження тому, що російські війська були присутні на території України в Офісі генпрокурора наводять речові докази:

  • 23 одиниці російської бойової техніки яку захопили або підбили,
  • 130 одиниць стрілецької зброї та 31 гранатомет російського виробництва,
  • сотні ящиків бойових припасів,
  • безпілотники російського виробництва,
  • інші речі російських військових: особисті жетони, паспорти громадян РФ, банківські карти російських банків, листи з реквізитами військових частин ЗС РФ, сухпайки, обмундирування тощо.

Іловайська трагедія: версія слідства та докази причетності Росії

(Фото: Патріот Донбасу)

Кого підозрюють

Офіс Генпрокурора також опублікував перелік військових чиновників російської армії, які можуть бути причетні до Іловайської трагедії.

Серед них:

  • тодішній начальник Генштабу ЗС РФ Микола Богдановський, 
  • ексзаступник Богдановського Андрій Картаполов,
  • начальник штабу сухопутних військ РФ Сергій Істраков, 
  • начальник центрального командного пункту Генштабу ЗС РФ, Михайло Мізінцев,
  • міністр оборони РФ Сергій Шойгу,
  • перший заступник міністра Валерій Герасимов, 
  • командувач 20-ї загальновійськової армії Західного військового округу Сергій Кузовльов,
  • командир 200-й окремої мотострілкової Печенегської бригади ЗС РФ Олег Цеков,
  • командир 34 окремої мотострілкової бригади ЗС РФ Михайло Зусько,
  • заступник командуючого 58-ї армії Південного військового округу ЗС РФ Євген Нікіфоров,
  • командуючий 58 армії Південного військового округу ЗС РФ Андрій Гурульов,
  • командувач 41-ї загальновійськової армії Центрального військового округу Збройних Сил РФ Олексій Завізьон.

***

Це лише короткий опис того, що змогли встановити слідчі Офісу генпрокурора України. У них є ще матеріали, які досі засекречені, але їх поступово будуть публікувати для суспільства. А поки ви можете прочитати доступні матеріали справи за посиланням.

З цією доказовою базою українська сторона звертається до Міжнародного кримінального суду, де хочуть притягнути до відповідальності Росію за збройну агресію, порушення кордонів, вторгнення та порушення правил ведення війни.

Читайте також:


Завантажити ще...