Керівнику "Плацдарму" Олексію Юкову посмертно надали звання "Почесний громадянин Словʼянської громади"
Підтримати

Зробити резюме статті: (ChatGPT)

Підтримайте Вільне Радіо

Керівнику пошукового загону “Плацдарм” Олексію Юкову надали звання “Почесний громадянин Слов’янської міської територіальної громади”. Він загинув 5 серпня 2026-го. 

Про це повідомила дружина чоловіка Євгенія Калугіна.

Олексій Юков був уродженцем Словʼянська, який понад 27 років свого життя присвятив пошуку тіл загиблих і зниклих безвісти військових. Свій перший досвід ексгумації та дослідження залишків чоловік здобув підлітком.

Разом з однодумцями Юков заснував “Асоціацію дослідників військово-історичної спадщини “Плацдарм”. До 2014 року організація займалася пошуком, ексгумацією та належним перепохованням решток солдатів, які загинули на території України в часи Першої та Другої світових воєн.

Читати також: “Ми не воюємо з мертвими”. Керівник пошукового загону місії “Чорний тюльпан” про свою роботу

Після початку російської агресії у 2014-му Юков долучився до гуманітарної місії “Чорний тюльпан” і почав безпосередньо евакуйовувати тіла українських військових та цивільних із найгарячіших точок.

Під час відкритого вторгнення його загін “Плацдарм” став партнером Генерального штабу ЗСУ у межах гуманітарного проєкту “На щиті”. Олексій особисто координував та брав участь у виїздах на “нуль”, мінні поля та щойно деокуповані території. За цей час його команда повернула додому щонайменше три тисячі тіл загиблих.

Читати також: “Ставлення до полеглих за наше майбутнє воїнів покаже, яка ми нація”: керівник “Плацдарму” про пошук загиблих і важливість кожної історії

5 серпня 2026-го Олексій Юков дістав смертельного поранення, коли повертався із завдання у Лиманській громаді. 8 серпня з керівником пошукової групи “Плацдарм” попрощалися у Києві.

Нагадаємо, 24 серпня президент України підписав наказ, яким посмертно надав керівнику пошукового загону “Плацдарм” Олексію Юкову звання “Герой України”.

Додати Вільне Радіо як бажане джерело в Google
Завантажити ще...