Багато українців, чиї оселі постраждали через війну, не знають, чи зможуть вони отримати компенсацію і яку саме, куди подати заяву та що для цього потрібно. Що про це написано в новому законі, який має запрацювати вже за 2 місяці, — розповідаємо у нашому матеріалі.
84-річна переселенка з Донеччини Валентина вже майже рік живе на Волині. Сюди вона приїхала у пошуках безпечного місця — подалі від боїв, які торік точилися поряд з її рідним селом. Тут, у Ковелі, жінка отримала прихисток і спокій, але подумки все одно вдома, на Донеччині.
“До Ковеля я приїхала на початку травня минулого року. Тоді у нас тільки все (бойові дії, — ред.) починалося. Сусідський будинок, що навпроти, сильно постраждав від “прильоту”. А у мене на той час кілька вікон повибивало. Свій дім я залишала ненадовго — на місяць чи два. В день від’їзду навіть города досадила. Думала, що скоро повернуся”, — розповідає Валентина.
До відкритого вторгнення Росії жінка мешкала в Берестовому, яке межувало з Луганщиною. Саме через це село проходила “дорога життя”, яка веде з Сєвєродонецька та Лисичанська на Соледар і Бахмут. Минулого літа тут точилися запеклі бої — росіяни довго не могли пробити оборону українських захисників.
“Через небезпеку почали виїжджати мої односельці. В евакуації ми намагалися зв’язатися одне з одним, щоб дізнатися, яка в Берестовому ситуація і що з нашими хатами. Однак втішного нічого не було. Наше село зрівняли із землею. Тепер у мене немає хати. Я жебрачка”, — розповідає Валентина зі слізьми на очах.
Грошей на власне житло Валентина не має — її пенсії ледь вистачає на основні потреби. Та жінка чула, що держава може видати компенсацію за зруйноване житло. Однак що саме потрібно, аби її отримати, — не знає. Як та куди подати заяву, чи обов’язково мати докази руйнування — ці та інші подібні запитання цікавлять не лише Валентину, а й багатьох українців, які опинилися у схожій ситуації.
Детально про це журналісти Вільного радіо поговорили з представницею БФ “Стабілізейшен Суппорт Сервісез” регіональною юристкою у Волинській області Вітою Шереметою. Вона консультує саме переселенців.
Фахівчиня каже: останнім часом багато людей звертаються до неї саме за роз’ясненням закону про компенсацію за пошкоджене та знищене житло, який президент підписав 17 березня 2023 року.
“Від 22 березня, коли цей закон був офіційно оприлюднений у виданні “Голос України” [№ 58], він набрав юридичної сили. Тож до моменту набрання його чинності (22 травня 2023 року, — ред.) залишається менш ніж два місяці. За цей час люди мають підготувати документи, вирішити, куди звертатися, та спробувати вирішити свої проблеми, які пов’язані з процедурою компенсації житла”, — каже Віта Шеремета.
Дія цього закону поширюється лише на житло, зруйноване або пошкоджене з моменту повномасштабного вторгнення Росії, стверджує фахівчиня.
“Є багато людей, які двічі міняли місце проживання: 2014 року та 2022-го. Однак цей закон стосується саме пошкоджень та руйнацій будівель, починаючи з 24 лютого минулого року”, — зазначає Віта Шеремета.
На власників житла, оселі яких були зруйновані після 14 березня 2014 року через бойові дії, що спричинила збройна агресія Росії, продовжує поширюватися Порядок використання коштів, передбачених у держбюджеті для здійснення грошової компенсації постраждалим, уточнює вона.
Дія цього закону, додає юристка, не поширюється на нерухоме майно, яке на 24 лютого 2022 року знаходилося на тимчасово окупованій території, зокрема в Криму та населених пунктах Донецької й Луганської областей з цього переліку.
На компенсацію, відповідно до пункту 1 статті 2 нового закону, можуть розраховувати власники пошкодженого чи знищеного нерухомого майна, які є громадянами України.
“Для іноземців, які мали нерухомість в Україні, але не встигли отримати громадянство, дія закону про компенсацію житла не передбачена. В цьому його відмінність від процедури, яка пов’язана з компенсацією за житло, яке було зруйноване в Луганській і Донецькій областях під час окупації до лютого 2022 року”, — підкреслює юристка.
За компенсацією, окрім власників квартир та приватних будинків, можуть звертатися:
Є в законі й чіткий перелік людей, які не мають права на компенсацію за житло (пункт 3 статті 2):
Коли закон почне працювати, в громадах створять спеціальні комісії, які визначатимуть відшкодування. До їхнього складу увійдуть як посадовці, так і різні фахівці.
“Оцінювачі майна, які мають на це дозвіл, з’ясують, на скільки відсотків пошкоджене чи повністю знищене житло. Будівельники зі спеціальною технічною освітою визначатимуть, яким чином його можна відновити. Можливо, в будинку достатньо змінити тільки вікна або повністю зробити перекриття”, — роз’яснює Віта Шеремета.
Хоча закону ще не було, люди вже майже рік подають заяви на компенсацію нерухомого майна через портал “Дія”. Такі заяви матимуть ту ж юридичну силу, що й ті, що з’являться після початку дії закону.
Упродовж місяця після того, як запрацює реєстр пошкодженого та знищеного майна, цих людей мають повідомити про необхідність подання додаткових відомостей та документів.
Всі заяви комісії розглядатимуть у порядку черговості по кожному населеному пункту та залежно від способу надання компенсації, каже юристка.
Серед усіх заявників законодавці виділили категорію людей, які мають право на першочерговий розгляд заяв. Вони так і називаються — пріоритетна категорія. Сюди увійшли:
Щоб отримати відшкодування, треба подати на розгляд комісії такі документи:
У першу чергу, зазначає фахівчиня, слід підтвердити право власності на житло. Це може стати проблемою, якщо такі документи втрачені, наприклад, залишилися на окупованій території.
Однак якщо житло є в держреєстрі нерухомого майна, який почав діяти з 2013 року, це спрощує процедуру — так комісія бачить, що майно зареєстроване належним чином. І тоді навіть не треба подавати паперових документів, які посвідчують право власності на житло.
Якщо житло придбане або успадковане до 2013 року, можуть з’явитися питання — тоді всі реєстри були паперові й багато інформації містилося в бюро технічної інвентаризації. У такому випадку довідки про зареєстроване майно слід брати в цьому бюро. Однак такі архіви зараз не завжди доступні, зазначає юристка.
“Якщо такий архів вивезли на підконтрольну територію, людина звернеться туди і візьме для комісії підтвердження про зареєстроване за нею право власності на житло. Однак не всі архіви вчасно вивезли з небезпечних територій. Тому деяким людям доведеться спочатку через суд довести своє право власності на об’єкт нерухомості, а потім очікувати відшкодування”, — пояснює Віта Шеремета.
Після підтвердження права власності необхідно також довести збитки, яких зазнало ваше пошкоджене чи зруйноване житло.
“Як практикуючий юрист і адвокат скажу, що підходитимуть усі докази: фотофіксація, відеофіксація, зйомки з гугл-супутників, гугл-карти, будь-яке фіксування інформації, свідчення людей, в тому числі й письмові. В ідеалі це можуть бути акти комісій українських посадових органів. Якщо такої можливості немає, треба максимально збирати все, що тільки можна”, — каже фахівчиня.
Добре, якщо у людини збереглося фото її житла ще до руйнування чи пошкодження, а також фото, зроблене після цих подій.
Зібрати весь пакет документів вдасться не всім, каже фахівчиня. Тож якщо деяких паперів чи доказів немає, людина може звернутися до суду і підтвердити право власності на нерухомість чи належність їй певних документів.
“Знаючи наперед, що виникне багато ситуацій, коли люди змушені будуть звертатися до суду, законодавці звільнили їх від сплати судового збору за подачу позовів та документів, пов’язаних із захистом свого права на компенсацію пошкодженого чи зруйнованого житла”, — розповідає юристка.
Також постраждалі українці можуть звернутися до центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, де їм призначать адвоката. Крім того, їх звільнять від сплати державного мита за реєстрацію нерухомості.
На розгляд комісією заяви щодо компенсації за пошкоджене чи зруйноване житло надається 30 днів. Цей термін можна продовжити ще на 30 днів.
“Однак цього, думаю, може бути замало. Щоб зробити якийсь висновок або відмовити людині у компенсації, необхідно встановити пошкодження та їхній розмір, тобто провести оціночну діяльність. У деяких випадках проводитимуть ще якісь експертизи. А це все час. До того ж заяв буде багато”, — пояснює Віта Шеремета.
Закон розділяє дві ситуації, в яких виплачують компенсацію:
Якщо комісія дійде висновку, що житло можна й доцільно відновлювати, компенсацію надаватимуть у вигляді передачі будматеріалів або проведення будівельних робіт. Як вказано в законі, детальний порядок такого відшкодування ще будуть розробляти.
Якщо комісія вирішить, що житло не можна або недоцільно відновлювати, компенсацію видаватимуть грошима. На свій вибір людина може отримати кошти на спеціально відкритий рахунок або житловий сертифікат, який діє 5 років. Порядок надання цієї компенсації також ще розробляють.
“Попередньо планується: якщо постраждалий обирає гроші, по кожній людині індивідуально буде розраховано, яка саме площа житла була і яка зруйнована. Наприклад, якщо один квадратний метр вартуватиме 10 тисяч гривень, а в людини пошкоджено 50 квадратів, в такому випадку їй передбачено 500 тисяч гривень грошової компенсації”, — пояснює Віта Шеремета.
До комісій щодо компенсації за зруйноване житло можна звертатися впродовж війни та ще рік після її закінчення. А якщо це території, де необхідне розмінування, подавати заяву можна ще впродовж 3 років після проведення розмінувань.
“Якщо вже після війни у людини під час розмінування буде пошкоджене чи зруйноване житло, для них так само залишається можливість подавати заяву на компенсацію у зв’язку зі зруйнуванням житла”, — уточнює фахівчиня.
“Роботи насправді дуже багато. Я більше ніж переконана, на основі закону Кабмін ухвалить багато підзаконних нормативних актів і буде регламентувати ситуацію. На даний час закон дає таку дорожню мапу-шаблон. Однак практичних питань буде набагато більше, чим інформації, яка в ньому міститься”, — вважає Віта Шеремета.
Вона зазначає: багато буде звернень і до юристів, тому різні фонди консультують людей з питань компенсації вже зараз. Серед них — БФ “Стабілізейшен Суппорт Сервісез”, який надає консультативну та інформаційну підтримку переселенцям в межах проєкту “Підтримка спроможності системи соціального захисту населення щодо реєстрації внутрішньо переміщених осіб”. Проєкт впроваджує команда фонду в усіх областях України за підтримки Агентства ООН у справах біженців.
Юристи фонду нададуть безкоштовну фахову допомогу, якщо заповнити коротку гугл-форму: http://surl.li/glink.
Переселенці, які зараз мешкають у Волинській області, можуть отримати юридичну допомогу за телефонами регіональних фахівців:
* * *
Нагадаємо, в одному із попередніх матеріалів ми розповідали, як за кілька кліків у “Дії” повідомити державу про пошкодження житла, щоб потім отримати компенсацію збитків від війни.