Зробити резюме статті: (ChatGPT)
Підтримайте Вільне Радіо
Щодня українці вшановують хвилиною мовчання всіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Серед них — маріупольчанка Тетяна Хандога. Життя жінки обірвав уламок, її пробували врятувати в лікарні після обстрілу, але не вдалося.
Якщо хтось із ваших близьких загинув через війну, і ви хотіли б поділитися історією його життя, ви можете заповнити анкету для рідних та знайомих загиблих або написати нам у Telegram, Instagram чи Facebook. Наші журналісти зв’яжуться з вами, щоб розповісти про ваших близьких або знайомих.
Про загибель Тетяни Хандога повідомили у Telegram-каналі “Погибшие, Ушедшие, Память, Мариуполь”.
“Моя люба матуся Хандога Тетяна загинула 3.04.2022 від уламкового поранення, загинула у міській лікарні №4”, — написала донька Юлія.
Тетяна Хандога жила в Маріуполі з чоловіком Андрієм. Подружжя мало собаку та любило подорожувати. У соцмережах Тетяни фотографії з поїздок до різних міст та країн. Зокрема, жінка любила їздити до Одеси — морського міста, як і її рідний Маріуполь.
Повномасштабне вторгнення Тетяна зустріла вдома. 3 квітня вона дістала уламкове поранення у Лівобережному районі Маріуполя. Жінку намагалися врятувати у тамтешній міській лікарні №4 імені Мацука.
За інформацією фонду фіксації російських злочинів “Mariupol Destruction and Victims”, того дня у лікарні була пожежа, а окупанти намагалися пробитися у бік Азовсталі, яка знаходилась неподалік:
“За спогадами свідків, з 3 квітня починається найжахливіший час в історії лікарні №4 імені Мацука. У відділенні неврологічного корпусу вибухає міна. Починається пожежа, розплавлені пластикові трубопроводи стікають униз. Загасити вогонь не вдається. Отруйний дим заповнює приміщення та підвал, де ховаються люди. Перебувати всередині неможливо, але й вийти у двір не можна – обстріли не вщухають.
Пізніше по корпусах лікарні прямим наведенням стріляє танк. Цього ж дня влучення снаряда знищує генератор. Від наступного прильоту спалахують тіла. Возити їх у морг можливості вже не було, тому померлих пацієнтів пакували в мішки та складали біля стіни корпусу. Тіла намагалися гасити промерзлою землею, але це не дуже вдало виходило”.
У Тетяни Хандоги залишився чоловік та донька.
Світла пам’ять загиблій.