Зображення до посту Листи Бахмуту, десерт від Євгена Клопотенка та збір “Дронопад”: що Вільне радіо підготувало до Дня міста (інтервʼю)
Офіс з адресою доставки. Фото: Вільне радіо
string(78) "Офіс з адресою доставки. Фото: Вільне радіо"

14 вересня рідне місто нашої редакції — Бахмут — відзначає своє 453-річчя. У цей день команда Вільного радіо запускає одразу декілька проєктів. Це сайт з листами Бахмуту, десерт від Євгена Клопотенка, натхненний смаками й ароматами Бахмута, і допоміжний збір “Дронопад” з фондом “Повернись живим”.

Детально про кожну з ініціатив розповіла в інтерв’ю шеф-редакторка Вільного радіо Анна Сердюк.

 

Анна Сердюк
Анна Сердюк. Фото з особистого архіву

Як Вільне радіо планує реалізувати свої задуми й що хоче передати?

Це своєрідний блок активностей — велика інтеракція про Бахмут до Дня Бахмута від Вільного радіо. Ми хочемо повернути Бахмут до медіапростору, нагадати про це місто та додати до його історії більше сторінок, ніж тільки про руйнування, що наразі найчастіше з’являється в медіаполі.

Один із головних проєктів — це збір листів Бахмуту. Про що він?

14 вересня на сайті Вільного радіо стартує збір спогадів про Бахмут. Це інтерактивний майданчик, який стане цифровим архівом про місто, наповненим спогадами людей, які виїхали в різні регіони й бажають зберегти частину своєї історії в контексті великої історії міста.

Надіслати свій лист можна на окремій сторінці – Листи до Бахмута.

Красива аналогія в цьому випадку — це вітраж. Колись існувало певне уявлення про місто, яке формувалося з життів його мешканців. На жаль, це уявлення було зруйноване, і спогади про місто стали як уламки. Тепер ми об’єднуємо ці різні уламки, створюючи спільну історію, вітраж, що відображає, як конкретні люди бачили своє місто в різні періоди, згадуючи різні локації, райони, людей або свій дім.

Чому обрали саме формат листів для цього проєкту?

Формат листа не дуже поширений, але він існує. В цьому випадку він не такий поширений, як інші. Ми пропонуємо звернутися до друга, написати йому листа. Це може бути критика, спогади, сльози або хороші моменти. Уявіть, що ви можете фізично звернутися до міста і відпустити це звернення від себе. Це історично значимий проєкт і психологічна практика. Збір спогадів у форматі листів може стати частиною чогось більшого. 

Листування — це історичний документ. Якщо ми вивчаємо листи відомих людей, чому не можемо вивчати листи про місто? Можемо, і ми це втілюємо, ми розповідаємо його історію, стаючи невеличкими частинками вітража, який нас об’єднує на будь-якій відстані від Бахмуту.

Листи Бахмуту
Листи Бахмуту. Ілюстративне фото: Вільне радіо

Аню, чи можна написання листа Бахмуту вважати своєрідною терапією?

Так, листи також є практикою, яку використовують у терапії, коли ми не можемо звернутися до людини або місця. Це допомагає попрацювати з втратою, звернувшись до Бахмута, якого нам бракує, і водночас зберегти його, відпускаючи ту варіацію міста, яка була раніше.

Варто розуміти, що це необов’язково має бути прощанням. Листи приурочені до дня народження міста і можуть слугувати як поштовх для збереження спогадів про нього. Ми можемо дати місту можливість жити довше у спогадах, при цьому трохи відпускаючи внутрішній біль. Не всі мали можливість забрати з собою фотоальбоми, записати історії своїх батьків чи підтримувати зв’язок з тими, хто залишився в місті або кого розлучила війна. Листи не мають таких перешкод і можуть стати способом зберегти й передати ці спогади.

Чи можуть у проєкті брати участь ті, хто ніколи не жив у Бахмуті, але має зв’язок із містом через рідних або військову службу?

Це не лише про тих, хто жив у Бахмуті. Важливо розуміти, що це історії дуже різних людей і те, як одне місто впливало на їхні долі. Це і ті, хто був там кілька годин по роботі, і ті, хто приїздив на кілька місяців, і ті, хто вчився там роками, і ті, хто провів там дитинство, і ті, хто прожив усе життя в Бахмуті і був змушений виїхати через війну.

Всі ці люди є частиною історії міста. Не менш важливими є і ті, хто ніколи не був у місті, але вплинули на його історію. Це родини тих, хто воював за Бахмут, військові, які боролися за місто і передавали свої враження родичам, а також ті, хто поклав своє життя за нього. Їхні останки залишилися на території міста, і їхні могили будуть там завжди, хоча їхні родини могли ніколи не бути там. 

Ці люди теж мають що сказати місту. Їхні посили можуть бути різними, але це частина історії Бахмута, яку важливо знати. Листи — це лише один елемент цього пазлу.

Яке майбутнє ви бачите для цього проєкту після Дня Бахмута? Умовно на наступний день і через декілька десятків років.

Ці листи стануть частиною виставки, яка приверне увагу до історичної важливості міста, його українських коренів і величезного значення. Це місто має велику історію, за яку варто боротися, згадувати і відновлювати. Будівництво з нуля, яке на нас чекає, буде третім етапом розвитку міста, і він буде інакшим. Але врахування зібраних історій допоможе краще зрозуміти місто і вшанувати пам’ять тих, хто загинув за нього.

Алея Троянд у Бахмуті в 2021 році
Алея Троянд у Бахмуті в 2021 році. Фото: Вільне радіо

Щодо далекого майбутнього, то ми не знаємо, скільки буде потрібно часу та ресурсів для ідентифікації останків і проведення ДНК-тестів, оскільки точної бази даних не існує. Перелік історій рідних може допомогти в цьому процесі. Є багато можливих варіацій розвитку проєкту, і він може стати гучною подією, наприклад, зібравши 100 тисяч листів. Але людей, чия доля пов’язана з містом, набагато більше. 

14 вересня — це лише старт до Дня міста. Що буде з цими листами на наступний день, поки що складно прогнозувати. Але майбутнє у проєкту однозначно є.

Чи зможуть люди переглядати листи одне одного, аби, наприклад, почитати чиїсь спогади про свій рідний район?

Так, для кожного листа будуть теги. Наприклад, якщо хтось згадає у своєму листі школу №24, інші, хто також писатиме про цю школу, зможуть знайти та прочитати відповідні листи. Це дасть можливість поспілкуватися з людьми, які мають спільні спогади про певний район чи конкретну школу. Вони зможуть побачити школу в розрізі часу: одному може бути 18, іншому — 54, ще комусь — 32, і кожен матиме різний досвід. Таким чином, люди зустрінуться у своїх спогадах, ніби знову на концерті чи лінійці школи. Це створить відчуття єдності, можливість посміхнутися чужим спогадам і відчути, що вони не самі.

Листи Бахмуту
Листи Бахмуту. Ілюстративне фото: Вільне радіо

Аню, тобто можна сказати, що цей проєкт є спробою колективної пам’яті та відновлення зв’язків між людьми через спогади?

Абсолютно. Листи до Бахмута — це не просто спогади, це спосіб зберегти зв’язок між людьми, яким важливе це місто. Уявіть, що ми за одним довгим столом і можемо поділитися багатьма історіями. Це не можна назвати святкуванням, але важливо відзначати цей день, повертатися до переосмислення й практики пам’яті, яку ми тільки вчимося впроваджувати у наших містах. Це може стати важливим кроком у роботі з втратою та пам’яттю. Ми втратили багато міст і районів у тому вигляді, в якому вони були, і не завжди могли зафіксувати життя у цих місцях на певних етапах часу. Носії цих історій, на жаль, гинуть, а пам’ять під тиском постійного стресу починає підводити нас.

Які ще проєкти плануєте, окрім листів Бахмуту?

Окрім листів, у нашому блоці спогадів ми вирішили додати елемент натхнення на майбутнє — втілити місто у щось, що зможе зберігати спогади про нього. Це стало десертом, який ми створили в колаборації з шеф-кухарем Євгеном Клопотенком та його командою. Десерт символізує ту версію Бахмута, яку ми пам’ятаємо. Ми хотіли повернути людям смаки та запахи рідного міста, допомогти відчути щось знайоме, що можна забрати з собою.

Концепція десерту має історичне підґрунтя, ми ретельно обрали інгредієнти, які мають значення для Бахмута. Це частина святкування дня міста, де солодке поєднується з дрібкою солі, як символ того, що це свято має не лише радісний відтінок.

Десерт Бахмуту
Десерт “Шоколадний брауні з шампанським і трояндовим варенням”. Фото: Вільне радіо

Яка ж назва цього десерту, і що за інгредієнти у ньому приховані, які нагадають про Бахмут?

“Шоколадний брауні з шампанським і трояндовим варенням” — такий десерт про Бахмут. Секрет смаку захований в інгредієнтах, що віддзеркалюють саме місто: шампанське, яке прославило Бахмут на весь світ, та трояндове варення, адже колись ці квіти заполонили кожен куточок міста. А ще – сіль, як натяк на Соледар, колись місто-супутник, і, звісно, шоколад для справжніх знавців місцевих смаків. Гадаю, що нам вдалося зберегти історично-смакове поєднання, а з допомогою Євгена Клопотенка втілити його в життя.

Які сенси закладені у створенні цього десерту і як ви поєднали історію та спогади у цьому проєкті?

У цьому десерті закладено багато сенсів і символізму. Ми досліджували історію Бахмута, збирали краєзнавчі матеріали, спілкувалися з різними людьми і через роки роботи нашої редакції змогли створити втілення різних епох у рецепті. Це своєрідна квінтесенція спогадів. Якби ми не зберегли цієї пам’яті, то повернення до цих моментів було би набагато складнішим. Створення десерту — це частина нашої роботи над збереженням історії міста, і ми закликаємо всіх писати цю історію разом із нами.

Окрім десерту, що ще входить до проєкту спогадів?

Ми маємо ще плани, які будемо анонсувати згодом. Ми закликаємо, щоб цей день об’єднував людей не для горя, а для світла, для того, що ми можемо віднайти в собі. Одним із таких проєктів є спільний збір із фондом “Повернись живим”, який ми робимо до дня народження Бахмута. 

Цей проєкт стартує на день народження міста, і триватиме, як це часто буває з днями народження, трохи більше, ніж один день. Одні привітають одразу, інші долучаться пізніше, хтось побачить і приєднається вже після події — як буває і в нашому житті.

Наша мета зараз — зібрати щонайменше 453 тисячі гривень, які підуть на проєкт “Дронопад”. Це масштабна ініціатива, до якої ми приєднуємося, щоб підтримати її розвиток. Оголошена сума є нашою поточною метою, але якщо вдасться зібрати більше, ми продовжимо збір. Особисто мені дуже хочеться, щоб ця сума сягнула хоча б 454 тисяч гривень, тому що я не готова зупиняти відлік років міста. 

Збір з Повернись живим
Ілюстративне фото: Вільне радіо

Як плануєте заохочувати людей, аби вони донатили? 

Ми підготували кілька активностей, щоб залучити людей до збору коштів. Підтримка цього збору є своєрідною листівкою від друзів Бахмута для самого Бахмута. Проєкт “Дронопад”, зокрема, займається захистом неба, що особливо важливо для Донеччини, де ситуація зараз вкрай загострена. Це те, що ми можемо зробити вже зараз. Необов’язково робити великі внески — давайте створимо історію впливу маленьких донатів. Це може бути 4,53 грн, 45,30 грн, 453 грн або 4530 грн — кожен робить стільки, скільки може. Це стане нагадуванням, що Бахмут має своїх людей, які пам’ятають своє коріння, і ми можемо об’єднуватися навіть в такі складні часи попри те, як нас розкидало по всьому світу.

Бахмут восени 2020 року
Бахмут восени 2020 року. Фото: Вільне радіо

Усі зібрані кошти надходять напряму до фонду “Повернись живим”, і ми лише відкриваємо додаткові збори для підтримки проєкту. Жодні кошти не надходять на рахунки Вільного радіо, і всі пожертви автоматично спрямовуються до фонду. Закупівля необхідного обладнання відбуватиметься через Фонд, і згодом ми обов’язково відзвітуємо на всіх наших сторінках, куди й на що пішли кошти.

Скільки триватиме збір?

Сподіваємося, що до місяця привітань вистачить. Й розраховуємо на підтримку нашої аудиторії, щоб втілити цей задум разом. Вдячні амбасадорам і бізнесам, які приєдналися до збору, зокрема бізнесам переселенців, що тепер працюють в нових громадах. Це ще раз підкреслює, що Бахмут дав Україні багато дієвих людей, які змінюють життя місцевих громад.

Також будемо публікувати  пости про тих, хто долучився. Бізнеси можуть написати нам напряму.

Ми сподіваємося трохи згодом створити карту відповідальних бізнесів-переселенців, щоб люди могли дізнатися, кого підтримувати. Ми дуже цінуємо цю допомогу попри всі труднощі.


Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.


Спонсор
Завантажити ще...