Одинадцятикласник школи №17 Данило Бєліков посів третє місце у Всеукраїнському етапі Малої академії наук. Змагався у відділенні мовознавство, секція “Англійська мова” та 2 роки досліджував інтернет-меми. Чому обрав таку тему, що спільного у мема та прислів’я та чому вони можуть стати у пригоді не лише лінгвістам — читайте у матеріалі.
Робота Данила називається “Мем — рушійна сила інтернет-мови: меми як новий вид пареміологічних одиниць”. Тему, каже, обирав просто — бо це цікаво та сучасно.
“Це дуже актуально, всі користуються мемами. Хотіли показати, що меми — це не просто якісь смішні картинки. Це може бути зображення, відео, вислів — це ціле явище, дотепне та актуальне. Молоді вони подобаються, бо, як кажуть, молоді люди вже народилися “з телефоном у руках”. Інтернет комунікація дуже важлива”, — розповідає хлопець.
Він певен, меми збагачують мову в широкому розумінні.
“З’являється дуже багато нових слів, старі слова якось об’єднуються або створюються нові скорочення. З’являються нові способи передати зміст слів — наприклад картинкою чи відео”, — каже Данило.
“Ми також собі поставили таке завдання — популяризувати українську мову. Зокрема у своєму вузькому середовищі. Якщо про це просто говорити, підлітки не завжди зважають, а завдяки таким сучасним концептам це можна робити. Зрештою було і опитування серед однокласників, і вони самі вигадували меми, це дуже захопило школярів. Вони побачили, що цікаво звучать якісь речі в українському дискурсі, а не російському, які є культурні відмінності. Це стосується і англійських мемів. Наприклад, нас багато мемів, пов’язаних з українською мовою та її вивченням. А в англомовному сегменті дуже розповсюджена тема расизму, що в нас зустрічається рідко”, — додає наукова керівниця школяра Вікторія Міхєєва.
У свої роботі Данило проаналізував та охарактеризував 80 мемів українською та англійською мовами. Виявилося, що їх можна вважати пареміями — це сталі словесні мініатюри на кшталт прислів’їв чи приказок.
“Меми, як і прислів’я, фольклорні — їх зазвичай придумує народ, а не конкретний автор. Ми також довели, що меми можуть бути інтертекстуальними — наприклад, англійська мова може використовуватися в реаліях українського суспільства”, — розповідає школяр.
А ось власний улюблений мем він так і не обрав, хоча подобаються здебільшого політичні. Визначитись важко, адже вони швидко змінюються, а нові з’являються щодня, пояснює Данило.
Працювати над дослідженням хлопець почав ще у 9 класі. Допомагали йому дві наукові керівниці — Вікторія Міхєєва та Ольга Житченко. Теоретичної бази було небагато, щось брали з книг з лінгвістики, якісь статті шукали в мережі. Виявилося, що мем як нове соціальне явище вивчений мало. Власне ж дослідження вилилося у 40 сторінок.
Захищав школяр роботу дистанційно. Спочатку перед комісією, потім — на обговоренні з учасниками.
“Дуже хвилювався на захисті. Роботу знав, але як себе не налаштовував — коліна трусились. Коли почав говорити, вже себе трохи опанував”, — згадує Данило.
“Цьогоріч стали жорсткіші вимоги до робіт. Писали мотиваційний лист,
була серйозна перевірка на плагіат. У нашій секції було заявлено 25 робіт, а у фіналі було 18. Інші з якихось причин відсіялися. Лише дві людини були з загальноосвітніх шкіл, Данило і ще один хлопець. А більшість зі шкіл з поглибленим вивченням англійської мови. Була велика конкуренція — робота, яка посіла перше місце, отримала 97 балів. В Данила було 90 балів. Тобто нижче — вже не призове місце”, — додає Вікторія Міхєєва.
Данило скоро закінчує школу та планує подальше навчання. Йому більше до душі IT-технології та пов’язані спеціальності. Але не виключає, що здобуті під час дослідження знання стануть у пригоді.
“Меми дуже пов’язані, зокрема, з інтернет-маркетингом. Багато компаній використовує їх для свого просування та “омолодження бренду”, — додає Данило.
І хоч себе у мовознавстві не бачить, хлопець сподівається, що його робота стане підґрунтям для подальших досліджень.
Читайте також: