Нещодавно у передмісті Києва з’явився мурал з написом “Бахмут, з тобою Ірпінь” та зображенням пачки солі з Донеччини. Фото стінопису зібрало шквал обурень: на муралі головними виділені Ірпінь та Бахмут, а не Соледар, хоча сіль видобували саме там. Як планують відстоювати увагу до рідного міста місцеві активісти та що їм відповідають на невдоволення?
30 квітня в Ірпені під Києвом презентували завершений мурал з зображенням солі. Та ось які коментарі зібрались під новиною про це:
— Мурал — це публічний проєкт, до створення якого слід підходити професійно. І з точки зору мистецтва, і з точки зору інформативності. Абсолютно зрозуміло обурення соледарців. Ну реально — коли це Бахмут асоціювалася з солевидобутком? Шампанське — так. А сіль — це Соледар однозначно. Як на мене, ця пачка солі без Соледару — ще один тригер для людей, яким зараз і без цього дуже непросто жити.
— До чого тут Бахмут до солі!??? Адже сіль вже життя добували на шахтах міста Соледар!! Несправедливо!!!
— Люди з міста Соледар втратили все. Залиште, будь ласка, добру пам’ять про місто, де ми жили, працювали, мали радість. Внесіть, будь ласка, корективи про місто СОЛЕДАР. Що пачка, яку зобразили на муралі, пройшла не через одні руки в м. Соледар поки дійшла до свого покупця…
— Дуже прикро, що наш улюблений Соледар написано маленькими, ледь помітними літерами… Але до видобутку та переробки солі Бахмут не має жодного стосунку… Немає сумніву, що Бахмут — фортеця… Та до чого тут сіль??????? Це неповага, м’яко кажучи, до Соледару та його мешканців, людей, які все життя працювали на підприємстві… Так не має бути… Виправити треба… Це було б так само дивно, якби намалювали пляшку шампанського і зробити допис “Соледар”… Нам дуже боляче за своє рідне місто…
— Тільки добували в Соледарі.. А так, дякуємо за підтримку… Хоча про це місто забули вже, бо його стерто з лиця землі, як і мій дім.
Спершу відповідати на такі коментарі пробувала одна з активних місцевих мешканок Наталя Тищук. Та все ж і вона погодилась з несправедливістю.
“Люди справді ображені. Вони у всіх чатах пишуть. Ми спочатку намагались якось пояснити, що Соледар ніхто не обділяє, його згадують у всіх статтях [про мурал]. Але для людей — це великий біль, тому що вони там десятиліттями працювали. Слова “Соледар” немає, і для них це болить. Я вважаю, що там має бути 2 слова поряд: і Бахмут, і Соледар. Якщо беруть продукцію іншого міста, то там має бути назва”, — каже Наталя.
Для довідки: ДП “Артемсіль” — найбільше в Європі підприємство з солевидобутку. На території Соледарської громади є 4 рудники, де добували сіль. До великої війни “Артемсіль” постачало 94% солі в Україні. У квітні минулого року підприємство зупинило роботу вперше з часів Другої світової війни. Причинами цього стали постійні обстріли окупантів та відсутність можливостей вивозити готову продукцію залізницею.
Наталя Тищук звернулася до Соледарської міської військової адміністрації з проханням про підтримку. Посадовці пообіцяли направити лист колегам з Ірпеня з пропозицією дописати, поруч з назвами міст Ірпінь та Бахмут, місто Соледар.
“Ми звернулися до ВЦА, і вони в принципі погодилися й будуть писати лист на Ірпінську міську раду. Процес запущений і наш начальник військової адміністрації підтримає людей”, — каже жінка.
Художник Іван Шульгін, який створював мурал, розповідав Вільному радіо, що його присвятили обом містам — і Бахмуту, і Соледару. А намальована пошарпана пачка солі символізує тяжку долю цих населених пунктів. Втім, каже: напис на стіні обрала місцева влада Ірпеня.
“Для мене це не дуже приємна тема в тому сенсі, що я це теж не прорахував заздалегідь. Ці написи були узгоджені місцевою владою Ірпеня. До мене вже писала одна дівчина родом з Соледара, її це теж засмутило. І потім ще в останній день створення муралу до мене дзвонили з “Артемсолі”. Цей напис був узгоджений з місцевою владою, то, я думаю, що буде коректніше якщо це буде вирішуватись не через мене. Якщо буде щось вирішено з тієї сторони, то звісно щось будемо думати”, — каже художник.
Якщо напис на стінописі місцева влада й Даша Суворова вирішать змінити — зробити це реально, вважає Іван Шульгін.
“Теоретично, це все можливо. Просто перефарбовувати деякі речі. Це, звісно, не як у фотошопі: взяв і щось швидко стер, або якийсь шар вимкнув і новий вставив. Це щось треба буде зафарбовувати і шукати як краще композицію робити. Узгоджувати спочатку на ескізі, а потім вже на стіні реалізовувати”, — розповідає співрозмовник.
Ініціаторкою створення муралу стала співачка Даша Суворова, яка виросла у Бахмуті. Тож й стінопис в Ірпені вона вирішила присвятити своєму рідному місту.
Реакції Суворової або посадовців щодо доповнення муралу наразі немає. На обурені коментарі та численні спроби отримати відповідь від соледарців онлайн вони не відреагували. Тож тепер залишилось очікувати, що дасть офіційне звернення від посадовців Соледара.
Нагадаємо, нещодавно волонтери з благодійного фонду “Соляна фортеця” запустили проєкт “Salty — талісман Соледара”. Так вони хочуть об’єднати краєзнавців, істориків, активістів та дітей Соледарської громади і разом зробити листівки про визначні місця рідного краю. Локації, які будуть на них зображені, вже обрали шляхом онлайн-голосування.