Підтримайте Вільне Радіо
Від 1 січня в Україні прожитковий мінімум становить 3 209 грн. Підвищення прожиткового мінімуму впливає, зокрема, на мінімальну зарплату, пенсії та інші соціальні виплати. Втім, у держбюджеті-2026 бракує близько 19 мільярдів доларів, через що деякі інші статті можуть опинитися під загрозою.
Журналісти Вільного Радіо розібрали, які зміни передбачені у державному бюджеті на 2026 рік та як вони вплинуть на основні виплати.
З 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну людину зріс майже на 10% у порівнянні з попереднім. Загальний показник на 2026 рік — 3 209 грн на місяць.
Прожитковий мінімум — це сума, яку вважають достатньою для забезпечення функціонування людини, збереження її здоров’я та задоволення соціально-культурних потреб. Розмір прожиткового мінімуму визначає держава.
Ось яким є прожитковий мінімум з 1 січня 2026 року для різних категорій громадян:
Розмір мінімальної зарплати зріс на 647 грн. У місячному розмірі це 8 647 грн. Мінімальна погодинна оплата тепер становить 52 грн.
Розмір мінімальної заробітної плати, який розраховують для виплат за рішенням суду, залишився на рівні 1 600 грн.
Поняття “рівень забезпечення прожиткового мінімуму” замінили на “базову величину”. Її щороку встановлює Кабінет міністрів, і наразі вона становить 4 500 гривень. Ця сума застосовується до заявника, кожної дитини до 18 років та осіб з інвалідністю I або II групи. Для решти членів домогосподарства базова величина становить 70% від цієї суми, тобто 3 150 гривень.
Допомога розраховується індивідуально: це різниця між сумарною базовою величиною для всіх членів сім’ї та фактичним середньомісячним доходом родини.
Як приклад розглянемо родину, яка складається з мами та дворічної дитини. Жінка не працює та не має доходу. У 2025 році вона отримувала допомогу малозабезпеченим сім’ям та допомогу при народженні дитини — 6 500 грн сукупно. Після переходу на базову соціальну допомогу виплата сягатиме не менш ніж 9 000 грн, оскільки і для жінки, і для її неповнолітньої дитини базова величина становить 4 500 грн.
Відрізняється базова величина і для людей, які набули права на пенсію за віком, але не мають достатньо страхового стажу. Тоді суму будуть розраховувати відповідно до наявного стажу:
Базову соціальну допомогу не будуть нараховувати, якщо:
На підвищення мінімальної пенсії та пенсійне забезпечення у головному фінансовому документі країни на 2026 рік передбачили 1 трильйон 270 мільярдів гривень. Це на 123 мільярди гривень більше, ніж закладали у 2025 році.
На українців пенсійного віку чекає подвійне підвищення виплат. Перший етап стартував 1 січня 2026 року — мінімальна пенсія автоматично зросла на 234 гривні та тепер становить 2 595 грн на місяць. Така зміна стосуватиметься близько 3,5-4 мільйонів пенсіонерів.
Другий етап відбудеться 1 березня 2026 року — це щорічна індексація. Остаточний показник затвердить Кабмін у лютому 2026 року — він залежатиме від інфляції та середньої зарплати.
Окремо передбачили надбавки до пенсії, які щомісяця нараховують після досягнення певного віку. У 2026 році вони наступні:
Такі надбавки нараховують тим, чия пенсія не перевищує 10 340 грн. Надбавки не додаються одна до одної, а встановлюються в новому розмірі, що залежить від віку пенсіонера, і нараховуються автоматично.
З нового року змінилися розміри державної допомоги для родин із дітьми.
Одноразова виплата при народженні першої, другої чи будь-якої наступної дитини зросла до 50 000 грн. Раніше ця сума становила 41 280 грн, із яких частина виплачувалася щомісяця. Тепер усю суму нараховують одразу. Також з 1 січня вводять інші зміни у виплатах:
Отримати “Пакунок малюка” так само можна в натуральній формі або як грошову компенсацію на суму 8 451 грн (три прожиткових мінімуми на дітей до 6 років). Якщо раніше цей набір видавали лише після народження дитини, то тепер його можна буде замовити вже з 36 тижня вагітності.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на дітей зріс з 1 січня 2026 року відповідно до оновленого прожиткового мінімуму.
Також зріс і максимальний розмір аліментів, який можна стягнути — до 27 830 грн для дітей до 6 років і до 34 710 грн для дітей старшого віку.
Виплати призначаються лише за наявності підтвердженої групи інвалідності та необхідного страхового стажу. Він своєю чергою залежить від віку, у якому встановили інвалідність.
Суму розраховують індивідуально залежно від кількості років страхового стажу. Принцип нарахування залишається незмінним:
Мінімальні ж суми виплат стали вищими:
Сума виплат у 2026 році зазнала змін, оскільки розмір прожиткового мінімуму для непрацездатних людей тепер становить 2 595 грн. З цієї суми для кожної групи інвалідності розмір виплат розраховується відсотково:
Виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин підкреслює, що в основі бюджету на 2026 рік лежить нерозв’язане питання: чим закривати дефіцит, якщо підтверджених джерел фінансування наразі немає? За його словами, Україна частково вже використала ресурс кредиту, який прив’язували до доходів від заморожених російських активів і який становив 50 млрд доларів на 2025–2026 роки. Зараз, каже економіст, від цієї суми залишилося близько 26 млрд доларів, тоді як потреба бюджету — 45 млрд доларів. Тобто приблизно 19 млрд доларів залишаються “під питанням”.
За оцінкою Пендзина, розмови про використання заморожених російських активів поки що залишаються у площині політичних заяв і обіцянок, а не зафіксованих механізмів.
“Станом на зараз немає жодного остаточного рішення з приводу того, звідки Україна візьме кошти на покриття цього дефіциту. Розмови про репараційні кредити, обговорення Європейської комісії поки що не більше, ніж розмови і обіцянки. Основна інтрига ще попереду”, — наголошує Пендзин.
Економіст акцентує, що в бюджеті закладено широкий перелік витрат соціального характеру й інших рішень, які здаються досить щедрими на тлі невизначеного ресурсу фінансування.
“Там же “фестиваль нечуваної щедрості”: і “Вовина тисяча” (зимова підтримка всім українцям, які проживають у країні, — ред.), і український кешбек, і збільшення до 200 тисяч кожному народному депутату на громадські приймальні, і 15 мільйонів на відрядження народних депутатів, і індексація соціальних стандартів, і на 30% підвищення заробітних плат освітянам. Ну на що ще ми не передбачили кошти, джерело яких абсолютно не зрозуміле?” — іронізує виконавчий директор Економічного дискусійного клубу.
Окрема частина запитань стосується місцевого самоврядування. Пендзин зазначає, що в бюджетних підходах на 2026 рік фактично продубльовані трансферти, заплановані на 2025-й, а індексація, за його оцінкою, невелика.
Водночас головна загроза — не в рівні індексації, а у статусі цих видатків. Адже існують захищені та незахищені статті бюджету. До перших належить соціальна допомога та зарплати працівникам бюджетної сфери. Натомість міжбюджетні трансферти є незахищеними, тобто такими, які у разі браку коштів можуть скорочуватися першими.
“Якщо не буде, умовно, 19 мільярдів доларів, то не буде міжбюджетних трансфертів. А як тоді місцеві бюджети будуть зводити кінці з кінцями — я не розумію”, — зазначає економіст Олег Пендзин.
За його словами, профіцитний місцевий бюджет фактично лише у Києва, тоді як інші місцеві бюджети — дефіцитні. Тобто зменшення або зникнення трансфертів створює ризик системної нестачі коштів на місцях.
Якщо зовнішнього ресурсу не знайдуть, уряду і парламенту доведеться повертатися до бюджету й урізати видатки.
“Без зрозумілих джерел коштів нашому вельмишановному уряду і Верховній Раді треба буде в січні вже малювати секвестр бюджету, тому що не вистачатиме грошей. І така ситуація, коли ви пообіцяли, а потім забрали, нікому не сподобається. Це набагато гірше, ніж не обіцяти й не забирати”, — підсумовує економіст.
Раніше журналісти Вільного Радіо писали про те, що у 2026 році на Донеччині в усіх громадах платитимуть однакову соціальну допомогу. На рівні області визначать, яким громадам необхідно більше дотацій, адже бюджети у всіх різні.