Підтримати

Підтримайте Вільне Радіо

Підтримати

Від  1 січня в Україні прожитковий мінімум становить 3 209 грн. Підвищення прожиткового мінімуму впливає, зокрема, на мінімальну зарплату, пенсії та інші соціальні виплати.  Втім, у держбюджеті-2026 бракує близько 19 мільярдів доларів, через що деякі інші статті можуть опинитися під загрозою.

Журналісти Вільного Радіо розібрали, які зміни передбачені у державному бюджеті на 2026 рік та як вони вплинуть на основні виплати. 

Який прожитковий мінімум в Україні з 1 січня 2026 року

З 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну людину зріс майже на 10% у порівнянні з попереднім. Загальний показник на 2026 рік — 3 209 грн на місяць.

Для довідки:

Прожитковий мінімум — це сума, яку вважають достатньою для забезпечення функціонування людини, збереження її здоров’я та задоволення соціально-культурних потреб. Розмір прожиткового мінімуму визначає держава.

Ось яким є прожитковий мінімум з 1 січня 2026 року для різних категорій громадян:

  • для дітей віком до 6 років — 2 817 грн;
  • для дітей віком від 6 до 18 років — 3 512 грн;
  • для працездатних людей — 3 328 грн;
  • для людей, які втратили працездатність — 2 595 грн;
  • для визначення посадового окладу суддів — 1 600 грн;
  • для визначення посадового окладу працівників інших державних органів (податкових, митних органів влади), зарплата яких регулюється спеціальними законами — 1 600 грн;
  • для визначення розміру зарплати прокурорів окружної прокуратури — 1 600 грн;
  • для визначення доплати людям, які живуть на територіях радіоактивного забруднення — 1 600 грн.

Мінімальна зарплата в Україні з 1 січня 2026 року: як змінилася сума

Розмір мінімальної зарплати зріс на 647 грн. У місячному розмірі це 8 647 грн. Мінімальна погодинна оплата тепер становить 52 грн. 

Розмір мінімальної заробітної плати, який розраховують для виплат за рішенням суду, залишився на рівні 1 600 грн.

Базова соціальна допомога замість низки виплат у 2026 році

В Україні з початку 2026 року стала обов’язковою нова модель соціальної підтримки — базова соціальна допомога, яка замінить кілька нинішніх видів виплат. Серед них:

  • державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям;
  • допомога на дітей одиноким матерям;
  • допомога на дітей, які виховуються у багатодітних сім’ях;
  • тимчасова державна допомога дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або їхнє місце проживання невідоме;
  • державна соціальна допомога людям, які не мають права на пенсію, та людям з інвалідністю.

Поняття “рівень забезпечення прожиткового мінімуму” замінили на “базову величину”. Її щороку встановлює Кабінет міністрів, і наразі вона становить 4 500 гривень. Ця сума застосовується до заявника, кожної дитини до 18 років та осіб з інвалідністю I або II групи. Для решти членів домогосподарства базова величина становить 70% від цієї суми, тобто 3 150 гривень.

Допомога розраховується індивідуально: це різниця між сумарною базовою величиною для всіх членів сім’ї та фактичним середньомісячним доходом родини.

Як приклад розглянемо родину, яка складається з мами та дворічної дитини. Жінка не працює та не має доходу. У 2025 році вона отримувала допомогу малозабезпеченим сім’ям та допомогу при народженні дитини — 6 500 грн сукупно. Після переходу на базову соціальну допомогу виплата сягатиме не менш ніж 9 000 грн, оскільки і для жінки, і для її неповнолітньої дитини базова величина становить 4 500 грн.

Відрізняється базова величина і для людей, які набули права на пенсію за віком, але не мають достатньо страхового стажу. Тоді суму будуть розраховувати відповідно до наявного стажу:

  • менше ніж 10 років — 2 385 грн;
  • від 10 до 20 років — 2 790 грн;
  • від 20 до 30 років — 3 150 грн;
  • 30 і більше років — 3 960 грн.

Базову соціальну допомогу не будуть нараховувати, якщо:

  • у сім’ї є працездатні люди (від 18 років), які не працюють, не навчаються, не займаються підприємницькою діяльністю, не проходять військову службу і не стоять на обліку в центрі зайнятості понад 3 місяці;
  • хтось із членів сім’ї за останній рік придбав майно або зробив покупку на суму понад 100 000 гривень (за винятком витрат на медичні, освітні та комунальні послуги);
  • на банківських рахунках сім’ї є більше ніж 100 000 гривень або облігації на цю ж суму;
  • у власності сім’ї є друга квартира або будинок (окрім певних винятків, таких як житло, розташоване на територіях бойових дій або зруйноване через війну);
  • у сім’ї є більше ніж один автомобіль, якому менш як 15 років (окрім мопеда і причепа).

Який розмір пенсії в Україні з 1 січня 2026 року

На підвищення мінімальної пенсії та пенсійне забезпечення у головному фінансовому документі країни на 2026 рік передбачили 1 трильйон 270 мільярдів гривень. Це на 123 мільярди гривень більше, ніж закладали у 2025 році.

На українців пенсійного віку чекає подвійне підвищення виплат. Перший етап стартував 1 січня 2026 року — мінімальна пенсія автоматично зросла на 234 гривні та тепер становить 2 595 грн на місяць. Така зміна стосуватиметься близько 3,5-4 мільйонів пенсіонерів.

Другий етап відбудеться 1 березня 2026 року — це щорічна індексація. Остаточний показник затвердить Кабмін у лютому 2026 року — він залежатиме від інфляції та середньої зарплати.

Окремо передбачили надбавки до пенсії, які щомісяця нараховують після досягнення певного віку. У 2026 році вони наступні:

  • після 70 років — до 300 грн;
  • після 75 років — до 456 грн;
  • після 80 років — до 570 грн.

Такі надбавки нараховують тим, чия пенсія не перевищує 10 340 грн. Надбавки не додаються одна до одної, а встановлюються в новому розмірі, що залежить від віку пенсіонера, і нараховуються автоматично.

Скільки платять у зв’язку з народженням дитини та якими є декретні виплати з 1 січня 2026 року

З нового року змінилися розміри державної допомоги для родин із дітьми.

Одноразова виплата при народженні першої, другої чи будь-якої наступної дитини зросла до 50 000 грн. Раніше ця сума становила 41 280 грн, із яких частина виплачувалася щомісяця. Тепер усю суму нараховують одразу. Також з 1 січня вводять інші зміни у виплатах:

  • якщо вагітна жінка не має страхового стажу (не працює офіційно), їй виплачуватимуть щомісяця по 7 000 грн у період вагітності;
  • щомісячна виплата для догляду за дитиною до досягнення однорічного віку тепер становитиме 7 000 грн. Це декретні виплати, якщо мама, тато або бабуся/дідусь залишається вдома доглядати за дитиною до одного року;
  • 8 000 — допомога для догляду за дитиною віком від одного до трьох років за програмою “єЯсла” у випадку працевлаштування одного з батьків чи опікунів, які дбають про дитину, на повний робочий день;

Отримати “Пакунок малюка” так само можна в натуральній формі або як грошову компенсацію на суму 8 451 грн (три прожиткових мінімуми на дітей до 6 років). Якщо раніше цей набір видавали лише після народження дитини, то тепер його можна буде замовити вже з 36 тижня вагітності.

Аліменти в Україні з 1 січня 2026 року

Мінімальний гарантований розмір аліментів на дітей зріс з 1 січня 2026 року відповідно до оновленого прожиткового мінімуму. 

  • для дитини до 6 років — 2 817 грн;
  • для дитини від 6 років до 18 років — 3 512 грн;
  • для дітей до 6 років, батьки яких ухиляються від сплати аліментів — 1 408 грн;
  • для дітей від 6 років до 18 років, батьки яких ухиляються від сплати аліментів — 1 756 грн.

Також зріс і максимальний розмір аліментів, який можна стягнути — до 27 830 грн для дітей до 6 років і до 34 710 грн для дітей старшого віку.

Яку пенсію отримуватимуть люди з інвалідністю в Україні з 1 січня 2026 року

Виплати призначаються лише за наявності підтвердженої групи інвалідності та необхідного страхового стажу. Він своєю чергою залежить від віку, у якому встановили інвалідність.

Суму розраховують індивідуально залежно від кількості років страхового стажу. Принцип нарахування залишається незмінним:

  • люди з інвалідністю 1 групи зі стажем від 1 до 10 років отримуватимуть 100% пенсії за віком;
  • люди з інвалідністю 2 групи зі стажем від 1 до 14 років отримуватимуть 90% пенсії;
  • люди з інвалідністю 3 групи зі стажем від 1 до 14 років отримуватимуть 50% пенсії.

Мінімальні ж суми виплат стали вищими:

  • для людей з інвалідністю 1 групи — від 2 760 грн;
  • для непрацюючих людей з інвалідністю II та III груп — від 2 520 грн;
  • для працюючих людей з інвалідністю II та III груп — від 2 093 грн.

Допомога для дітей з інвалідністю в Україні з 1 січня 2026 року: сума виплат

Сума виплат у 2026 році зазнала змін, оскільки розмір прожиткового мінімуму для непрацездатних людей тепер становить 2 595 грн. З цієї суми для кожної групи інвалідності розмір виплат розраховується відсотково:

  • для людей з 1 групою інвалідності — 100%, або 2 595 грн;
  • для людей з 2 групою інвалідності — 80%, або 2 076 грн;
  • для людей з 3 групою інвалідності — 60%, або 1 557 грн;
  • для дітей з інвалідністю до 18 років — 70%, або 1 816 грн.

“Головна інтрига” бюджету: звідки візьмуть гроші для покриття дефіциту

Виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин підкреслює, що в основі бюджету на 2026 рік лежить нерозв’язане питання: чим закривати дефіцит, якщо підтверджених джерел фінансування наразі немає? За його словами, Україна частково вже використала ресурс кредиту, який прив’язували до доходів від заморожених російських активів і який становив 50 млрд доларів на 2025–2026 роки. Зараз, каже економіст, від цієї суми залишилося близько 26 млрд доларів, тоді як потреба бюджету — 45 млрд доларів. Тобто приблизно 19 млрд доларів залишаються “під питанням”. 

За оцінкою Пендзина, розмови про використання заморожених російських активів поки що залишаються у площині політичних заяв і обіцянок, а не зафіксованих механізмів.

“Станом на зараз немає жодного остаточного рішення з приводу того, звідки Україна візьме кошти на покриття цього дефіциту. Розмови про репараційні кредити, обговорення Європейської комісії поки що не більше, ніж розмови і обіцянки. Основна інтрига ще попереду”, — наголошує Пендзин.

Економіст акцентує, що в бюджеті закладено широкий перелік витрат соціального характеру й інших рішень, які здаються досить щедрими на тлі невизначеного ресурсу фінансування. 

“Там же “фестиваль нечуваної щедрості”: і “Вовина тисяча” (зимова підтримка всім українцям, які проживають у країні, — ред.), і український кешбек, і збільшення до 200 тисяч кожному народному депутату на громадські приймальні, і 15 мільйонів на відрядження народних депутатів, і індексація соціальних стандартів, і на 30% підвищення заробітних плат освітянам. Ну на що ще ми не передбачили кошти, джерело яких абсолютно не зрозуміле?” — іронізує виконавчий директор Економічного дискусійного клубу.

Окрема частина запитань стосується місцевого самоврядування. Пендзин зазначає, що в бюджетних підходах на 2026 рік фактично продубльовані трансферти, заплановані на 2025-й, а індексація, за його оцінкою, невелика. 

Водночас головна загроза — не в рівні індексації, а у статусі цих видатків. Адже існують захищені та незахищені статті бюджету. До перших належить соціальна допомога та зарплати працівникам бюджетної сфери. Натомість міжбюджетні трансферти є незахищеними, тобто такими, які у разі браку коштів можуть скорочуватися першими.

“Якщо не буде, умовно, 19 мільярдів доларів, то не буде міжбюджетних трансфертів. А як тоді місцеві бюджети будуть зводити кінці з кінцями — я не розумію”, — зазначає економіст Олег Пендзин.

За його словами, профіцитний місцевий бюджет фактично лише у Києва, тоді як інші місцеві бюджети — дефіцитні. Тобто зменшення або зникнення трансфертів створює ризик системної нестачі коштів на місцях.

Якщо зовнішнього ресурсу не знайдуть, уряду і парламенту доведеться повертатися до бюджету й урізати видатки.

“Без зрозумілих джерел коштів нашому вельмишановному уряду і Верховній Раді треба буде в січні вже малювати секвестр бюджету, тому що не вистачатиме грошей. І така ситуація, коли ви пообіцяли, а потім забрали, нікому не сподобається. Це набагато гірше, ніж не обіцяти й не забирати”, — підсумовує економіст.

Раніше журналісти Вільного Радіо писали про те, що у 2026 році на Донеччині в усіх громадах платитимуть однакову соціальну допомогу. На рівні області визначать, яким громадам необхідно більше дотацій, адже бюджети у всіх різні. 

вимушене пропорційне скорочення всіх видатків бюджету, окрім захищених. Такий радикальний підхід застосовують, коли держава постає перед непередбачуваними фінансовими труднощами й більше не може виконувати заплановані витрати

Завантажити ще...