Для 7 жінок з Бахмута доба починається на 3 години раніше, ніж у решти людей. На метеорологічній станції, де вони працюють, можна побачити багато незвичного. Тут є і “грядки” термометрів, і майданчик, який нагадує палубу корабля. 16 вересня тут відзначають ювілей.
Одна з найстаріших метеостанцій в Україні сховалась у селищі Опитному на південній околиці Бахмута. Біля будівлі — ніби іграшковий майданчик для метеоспостережень. Він нагадує палубу човна: весь білий, з “мачтами” флюгерів, закріпленими тросами, та загадковими приладами. До них ведуть сходинки, немов на капітанський місток.
“Це анеморумбометр М-60, ним вимірюють напрямок та швидкість вітру. Ніхто туди не лазить, воно все у нас в комп’ютері показує”, — розповідає Вільному радіо начальниця Бахмутської метеостанції Галина Чеховська.
“А це ожеледно-паморозовий станок для вимірювання ожеледно-паморозових відкладень”, — показує на білі жердини технік-метеоролог Світлана Компанієць.
Простими словами фахівчиня пояснює: коли на ці штанги восени чи взимку щось налипає, треба зчистити 20 см снігу чи льоду та спостерігати чи з’явиться знову таке намерзання та як швидко. Разом із цим вимірюють і масу зчищеного льоду чи снігу.
Зупиняємося біля приладу, схожого на велику ромашку.
“А це — плювіограф Третьякова. Тут є зйомне відро, в нього потрапляють опади, і ми за допомогою опадомірного стакану вже у приміщенні за ціною поділки розраховуємо скільки міліметрів опадів випало”, — розповідає метеорологиня.
Також тут є термометри на поверхні грунту та закопані у “грядках” на різних глибинах (т.зв. “витяжні термометри”) — показники з них через датчики виводяться вже напряму в комп’ютер метеорологів.
Між цими “грядками” працівниці облаштували доріжки (і для точності вимірів, і для власної зручності спостережень). Просять пересуватися лише ними.
Одразу зазначають: самі тут прогнозів погоди не роблять. Натомість із залізною регулярністю (кожні 3 години в будь-який час доби, пору року чи погоду) збирають набір метеоданих, одразу шифрують їх та передають колегам у Маріупольський та столичний гідрометцентри. А звідти щоденно отримують готові прогнози погоди для нашої місцевості.
“Метеоролог фіксує фактичну погоду. Ми не займаймося передбаченням погоди”, — наголошує Світлана Компанієць.
“Ми проводимо спостереження за метеорологічними явищами у приземному шарі атмосфери”, — пояснює Галина Чеховська.
Це температура, вологість, атмосферний тиск, хмарність, видимість, кількість опадів, напрямок та швидкість вітру тощо. Всі ці виміри роблять у певний час. Взагалі, метеорологічна доба починається о 21:00.
“Наприклад температура повітря у будці вимірюється за 10 хвилин до 21:00, 00:00, 03:00, 06:00, 09:00 та 12:00. Атмосферний тиск — за 2 хвилини до цих годин. Напрямок та швидкість вітру — за 5 хвилин, видимість — за 15 хвилин”, — пояснює метеорологічні “ритуали” начальниця бахмутських спостерігачів за погодою.
Всі ці показники чергова фахівчиня записує ручкою у зошит, а потім кодує у комп’ютері та передає.
Це ж саме роблять одночасно на всіх метеостанціях країни та зарубіжжя, тобто бахмутські метеорологи — це частина цілої мережі глобальних спостережень.
Комп’ютерні програми зараз допомагають шифрувати дані за спеціальним міжнародним гідрометеорологічним кодом — там групи по 5 цифр, які нічого не скажуть звичайній людині.
Бахмутська метеостанція обслуговує всю північ Донеччини. Найближча аналогічна — у Покровську. Тут працюють всього 7 фахівців: 5 техніків-метеорологів, агрометеоролог та начальниця. Всі вони — жінки зі спеціальною гідрометеорологічною освітою. В Україні на метеорологів навчають 4 роки у Харківському та Херсонському метеорологічних технікумах.
“У нас працюють “фанати справи”, це рідкісна спеціальність, тому працюємо тут від юності й до пенсії: і по 30, і по 40-50 років”, — розповідає Галина Чеховська.
Сама вона очолює Бахмутську метеостанцію незмінно з 1986-го. Те, що колектив суто жіночий, одразу помітно по клумбах з квітами та охайній території площею у 25 соток. Серед чорнобривців ростуть і томати з гарбузами.
Все це господарство охороняє пес Черниш.
Та попри всю цю домашність та красу, метеорологічна станція підпорядковується ДСНС.
“Ми є структурним підрозділом Донецького центру з гідрометеорології, який підпорядковується Держслужбі з надзвичайних ситуацій. Ми ще проводимо спостереження і за стихійними та небезпечними явищами”, — розповідає очільниця метеостанції.
Та згадує останнє таке у червні. Тоді частина Донеччини опинилася під водою від рясних опадів.
“2 червня 2021-го в районі міста Бахмут спостерігався дуже сильний дощ, де за 12 годин випало 58,4 мм опадів. Початок цього стихійного гідрометеорологічного явища о 09:00, закінчення о 21:00”, — читає те червневе зведення начальниця бахмутської метеостанції.
Ті дощі затопили кілька будинків мешканців південної околиці міста. Вода просочувалася у комунальні люки та через покрівлі домів.
Для довідки:До стихійних явищ також відносяться й вітер швидкістю від 25 метрів на секунду, снігопади (коли за 12 годин чи менше випадає від 20 мм снігу), пилові бурі, сильний град тощо.
Також тут щодня о 9-й ранку вимірюють радіаційний фон на спеціальному столику на висоті 1 метр від рівня землі.
Фахівчині бахмутської метеостанції проводять агрометеорологічні дослідження у полях сільских господарств за договором.
“Договори з Бахмутською дослідною станцією розсадництва та садівництва, з ТОВ “Бахмут-Агро”, “Ілюс”. На їхніх полях ми ведемо фенологічні спостереження, визначаємо запаси вологи у метровому шарі (грунту, — ред.), проводимо снігомірні зйомки у зимовий період з визначенням запасу вологи у сніжному покрові і також за запитом видаємо необхідну інформацію. На дослідній станції садівництва спостерігаємо за їхніми садами, плодовими культурами (яблунею, грушею): визначаємо фази розвитку, фіксуємо які роботи проводяться в саду”, — розповідає очільниця бахмутських метеорологів.
Для довідки:Фенологічні спостереження — це спостереження за сезонними явищами природи та розвитком рослин або тварин протягом року. Такі спостереження допомагають зокрема визначити найсприятливіший час для сезонних сільгоспробіт.
Також на інформацію від бахмутських метеорологинь регулярно чекають комунальники.
“Бахмут-Енергія”, бахмутський водоканал (“Бахмут-вода”, — ред.), краматорський водоканал, Новокраматорський водоканал, Краматорська тепломережа, комунальне підприємство Бахмута”, — перелічує постійних клієнтів Галина Чеховська.
Наприклад, бахмутські тепловики беруть інформацію про температуру повітря: від неї залежить кількість та регуляція подачі тепла для опалення будівель. “Бахмут-воді” потрібні дані про кількість опадів. Краматорським тепловикам потрібна температура грунту на глибинах 120-140 см. Оскільки своєї метеостанції в Краматорську немає, вони користуються даними бахмутських метеорологів.
Метеорологічну станцію у Бахмуті заснували у вересні 1886-го: так вирішила міська дума. І відтоді тут спостерігають за погодою майже безперервно, при всіх кольорах влади та урядах. Змінилася лише назва станції — разом із назвою міста.
“У 1924-му, разом з перейменуванням міста на Артемівськ станцію перейменували на метеорологічну станцію “Артемівськ” 2-го розряду”, — розповідає начальниця станції.
Кажуть, було не до погоди лише за часів нацистської окупації.
“З жовтня 1941-го до вересня 1943-го станція не працювала. Але вже через 12 днів після визволення Артемівська, 17 вересня 1943-го, станція знову відновила свої спостереження”, — каже очільниця бахмутських метеорологинь Галина Чеховська.
А ще станція перебазувалася на більш зручне місце.
“З 1943 по 1975-й вона знаходилася в районі Північного залізничного вокзалу (нині станція Бахмут-2, — ред.) А з 1 травня 1975-го станція працює в мальовничому місці північного схилу Донецького кряжу — на території колишньої наукової сільськогосподарської дослідної станції у селищі Опитне”, — каже керівниця.
Метеорологічну службу вирішили перемістити ближче до артемівських селекціонерів та садівників, адже вони потребували щоденних погодних показників.
У 2014-му робота метеостанції знову була на межі.
“Наша метеостанція опинилася в зоні АТО, відділена від Донецького регіонального центру з гідрометеорології, з нерегулярним фінансуванням комунальних послуг. Взимку 2014-15-го ми залишились без електрики, опалення та води. Від артилерійських залпів здригався будинок метеостанції, коли розривалися снаряди на сусідній вулиці”, — згадує жінка.
Тоді бахмутські метеорологині не припинили цілодобові метеоспостереження. Але у 2015-му регіональний гідрометцентр перевели з Донецька до Маріуполя.
Для довідки:14 лютого 2015 року селище Опитне під Бахмутом обстріляли з великого калібру з тимчасово окупованих територій. 2 молодих чоловіки зазнали осколкових поранень. Також були пошкоджені будівлі Опитненської селищної ради, амбулаторії, гуртожиток філіалу ПТУ та кілька приватних будинків. Обстріл кваліфікували як теракт.
Найважливіше з “життя” метеостанції Галина Чеховська збирає в альбом. У ньому — фотографії та вирізки газетних статтей. Сама вона почала тут працювати у 1975 році.
“Я працюю вже з третім поколінням співробітників. Мені пощастило працювати з людьми, які проводили тут дослідження в роки Другої світової”, — каже жінка.
Читайте також: