В умовах повномасштабної війни в Україні змінили трудове законодавство. Так, з’явилася новела про тимчасове призупинення дії трудового договору на час воєнного стану. Розбираємо з юристом що дає така можливість та хто може нею скористатись.
Про зміни в законодавстві в ефірі програми “Сідай, розкажу” на Вільному радіо повідомила юристка благодійного фонду “Право на захист” Євгенія Холодна.
До широкомасштабної війни кожен працівник міг раз на рік взяти 15-денну відпустку за сімейними чи будь-якими іншими обставинами. Наразі цих днів українцям не вистачає, адже у пошуку більш безпечних міст вони змушені залишати свої домівки, в тому числі і роботу. Тож в законодавство внесли зміни.
“Наразі в Україні діє воєнний стан, тому треба зважати на баланс особистих та суспільних інтересів. І є таке поняття, як призупинення дії трудового договору. Законодавці запровадили його у зв’язку із воєнним станом”, — повідомляє Євгенія Холодна.
Наразі працівник має право попросити роботодавця на час дії воєнного стану призупинити дію трудового договору. З такою ж пропозицією може виступити і сам роботодавець.
“У такому випадку роботодавець не зобов’язаний забезпечувати працівника роботою та платити йому заробітну плату. А працівник не зобов’язаний виконувати жодну роботу. При цьому за працівником зберігається робоче місце. І після закінчення воєнного стану трудові відносини фактично будуть відновлені”, — пояснює юристка.
На час призупинення дії трудового договору працівник може знайти іншу роботу та працевлаштуватися на ній. Однак призупинити трудовий договір — не значить розірвати його. Тому права на допомогу по безробіттю такий працівник не матиме.
“Для працівників державної сфери та місцевого самоврядування діють додаткові вимоги. Зокрема, людина не може працювати за сумісництвом більш ніж 4 години на день і повний робочий день у вихідний. А загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не може перевищувати половини місячної норми робочого часу,” — продовжує Євгенія Холодна.
Вона зазначає: такі вимоги діють лише для працівників державних та комунальних установ. Приватної сфери вони не стосуються.
Після закінчення воєнного стану та відновлення дії трудового договору людина може й надалі працювати за сумісництвом. В цьому випадку вона сама вирішує — продовжувати їй працювати на 2 роботах чи обрати одну із них.
Бувають випадки, коли роботодавець змушує своїх робітників звільнитися. Однак на це він не має права. Працівник може залишити роботу лише за власним бажанням.
“У випадку коли працівника примусили написати заяву про звільнення, і він вже подав її, але звільнятися не хоче, необхідно відразу написати 2 письмові заяви на ім’я роботодавця про її відкликання. При цьому обов’язково вказати обставини, за якими вона була написана. Одну заяву віддати роботодавцю, а другу, про її отримання, роботодавець повинен підписати. Якщо він не хоче приймати заяву, то працівник може звернутися зі скаргою до Держпраці. Її можна надіслати поштою”, — пояснює Євгенія Холодна.
Як зазначає юристка, про незаконні дії орендодавця можна повідомити і поліцію, оскільки зараз діє режим правового стану.
“Краще владнати все мирним шляхом. Якщо роботодавець наполягає на звільненні, заяву писати не потрібно. Краще призупинити дію трудового договору”, — рекомендує Євгенія Холодна.
Нагадаємо, раніше Вільне радіо публікувало інструкцію, як під час війни отримати статус безробітного та на які виплати можна розраховувати. Детально про це можна ознайомитися в цьому матеріалі.
Читайте також:
Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
