Майже 20 тисяч. Стільки українських дітей росіяни депортували або примусово перемістили станом на вересень 2023-го. Це лише ті, кого ідентифікувала українська влада. Реальна кількість викрадених неповнолітніх невідома та може перевищувати 700 тисяч. Окупанти відбирають дітлахів у їхніх батьків на блокпостах, примусово “евакуюють” з інтернатів та дитбудинків, заманюють у табори відпочинку та навіть віддають у російські родини.
У цьому матеріалі ми розповімо, до яких методів вдаються росіяни, аби вкрасти українських дітей, що переживають неповнолітні та скількох із них вдалося повернути на рідну землю.
Це третій матеріал серії репортажів Вільного радіо “Вкрадене дитинство”. Ми присвятили цей спецпроєкт українським дітям, які змушені проводити свої безтурботні роки під виття сирен і свист російських снарядів.
До цього ми розповідали, як лікують поранених малюків у лікарні “Охматдит” і яких душевних травм їм завдає розв’язана Росією війна. Друга частина нашого спецпроєкту — про те, як росіяни вбивають дітлахів Донеччини та чи можна цьому завадити.
Два місяці розлуки — через це пройшли Ольга та її неповнолітня донька Валя. У 2022-му родина жила в окупованому Ізюмі, що на Харківщині. Росіяни запропонували дівчинці відпочити у таборі. Ольга погодилася, бо каже, ладна була на все, аби лише вберегти свою дитину від обстрілів та постійного стресу.
Матір Валі Ольга. Фото: Вільне радіо
“Вибухи оці, страх — це дуже важко було, звісно. З погреба в будинок, з будинку у погріб… Поки в будинок не влучило. Будинок згорів”, — згадує Ольга.
27 серпня 2022-го донька Ольги Валя та кілька десятків дітей з Ізюма сіли в автобус, який повіз їх у російський Геленджик. Обіцяний короткотривалий відпочинок затягнувся — окупанти відмовлялися повертати дітей.
Валя з Ізюма. Фото: Вільне радіо
“Спочатку ми були у таборі “Ведмежатко”. Потім ми мали поїхати додому, але нам сказали, що через те, що українці прийшли [в Ізюм], нас залишають ще на місяць. А потім табір почав закриватися, і нас перевели до санаторію в Анапі”, — розповідає Валя.
Ольга та інші матері намагалися повернути своїх дітей, але окупанти відповідали, що між Росією та Харківщиною немає “зелених коридорів”. Допоки в Ізюмі не відновили зв’язок, жінка навіть не могла зв’язатися з донькою, аби спитати, чи все в неї гаразд.
Врешті жінці довелося їхати у Росію самій, аби забрати дитину. Заручившись допомогою благодійників, Ольга подолала шлях у понад тисячу кілометрів. Повну історію порятунку Валі та дітлахів із ще п’ятьох родин з Харківщини розповідаємо у репортажі Вільного радіо.
19 546 насильно вивезених або депортованих (до Росії чи на непідконтрольні українському урядові території) українських дітей — такі дані, станом на 21 вересня публікують на державному порталі “Діти війни”. Як уточнили Вільному радіо у пресслужбі Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, серед цих неповнолітніх — понад 4 тисячі сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Це лише ті діти, чиї дані вдалося підтвердити у Національному інформаційному бюро. За словами Уповноваженої президента України з прав дитини та дитячої реабілітації Дар’ї Герасимчук, за даними російських оборонних відомств станом на 1 вересня 2023 року, до країни-агресорки незаконно вивезли понад 744 тисячі українських дітей.
Про понад 700 тисяч українських дітей, які нібито потрапили на територію Росії, йдеться й у звіті Уповноваженої з прав дитини Росії Марії Львової-Бєлової за 2022 рік. Росіяни видалили сторінку із цим документом, однак у мережі збереглася його кешована версія (аби відкрити, потрібен ВПН).
За даними цього документа, більшість українських дітей, які 2022-го ймовірно потрапили до Росії, приїхали туди з батьками або іншими родичами.
Окремо у цьому звіті зазначається, що близько 1,5 тисячі сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, вивезли з Донеччини та Луганщини у лютому 2022-го.
Також у документі йдеться про 52 дитини з будинку-інтернату в Олешках Херсонської області. Вихованців цього закладу, які мають тяжкі патології, депортували у Крим.
Повернути на рідну землю від початку повномасштабної війни вдалося поки що 386 дітей. Серед врятованих — не лише ті, кого окупанти депортували. Це й неповнолітні, які залишалися на тимчасово окупованих територіях та потребували допомоги, діти українських військових, хлопці й дівчата, яких вивезли для так званого “оздоровлення”, діти, яким Росія створювала перешкоди для повернення до рідних та неповнолітні з іншими історіями.
Бойовики оголосили “евакуацію” з окупованих частин Донеччини та Луганщини ще 18 лютого 2022-го. Людей масово вивозили автобусами та поїздами. За словами росіян, вже 23 лютого кількість “евакуйованих” начебто сягнула майже 100 тисяч людей.
Деякі жителі окупованих регіонів мали змогу відмовитися від такої “евакуації”. Дітлахів, які батьків не мають, вивозили примусово. Одними з перших, зокрема, вивезли у Таганрог вихованців Донецької школи-інтернату №1.
Вихованців деяких дитбудинків та інтернатів у Росії зустрічали силовики. Під камерами вони дарували дітлахам солодощі та іграшки. А заодно — рекламували навчання у кадетських корпусах та заохочували до служби у правоохоронних органах РФ.
З початком повномасштабної війни так звана “евакуація” тільки набирала обертів — окупанти регулярно звітують про те, як вивозять дітей із Запорізької, Херсонської, Харківської, Донецької та Луганської областей.
Серед “евакуйованих”, за даними окупантів, щонайменше 92 дитини з Бахмута — їх загарбники почали вивозити після того, як захопили місто.
Цей процес триває й досі. Зокрема, у вересні 2023-го так званий “заступник голови росгвардії у ДНР” Олександр Ходаковський заявив про “евакуацію” дітей з села Кременчик. Ймовірно, йшлося про село Керменчик Волноваського району. Бойовик опублікував відео, на якому люди у російській військовій формі вивозять дітей. Їхня подальша доля невідома.
Відео з джерел окупантів
У кожної української дитини, яка незаконно опинилася у Росії — своя історія. Уповноважена президента з прав дитини Дар’я Герасимчук виокремлює декілька схем, якими росіяни користуються для викрадення та депортації неповнолітніх.
Уповноважена президента з прав дитини Дар’я Герасимчук. Фото: Офіс президенти України
“Росіяни мають сценарій, коли вони спочатку вбивають батьків, потім викрадають дітей. Другий сценарій, коли вилучають дітей безпосередньо з біологічних родин. Третій — коли розлучають дітей з батьками під час так званої фільтраційної процедури. Ще один сценарій — наймасовіший, — коли через непридатні для проживання умови батьки нібито добровільно віддають дитину на так званий відпочинок до російських таборів” — каже Дарʼя Герасимчук.
Така згода — найчастіше примусова, розповідає Вільному радіо прессекретарка мережі порятунку Save Ukraine Ольга Єрохіна. Ця організація, серед іншого, допомагає повернути на рідну землю депортованих дітей.
Прессекретарка мережі порятунку Save Ukraine Ольга Єрохіна. Фото з особистого архіву Ольги Єрохіної
“Вони (росіяни, — ред.) посилаються на те, що ніби батьки добровільно віддали дитину в табір. Але матері, які жили в окупації, розповідали, що не було інтернету, мобільного зв’язку, вони всі новини дізнавалися від російських військових. А ті їм розповідали, що України вже нема, “Росія тут назавжди”, а табір — це частина освітньої програми. Ви маєте туди їхати або ви погана мати. Там були погрози навіть позбавити батьківських прав, якщо ти не віддаси свою дитину в той табір”, — розповідає Ольга Єрохіна.
З такого “оздоровлення” можуть повернутися не всі. І це підтверджують самі росіяни.
“Восени 2022 р. на російські курорти за згодою батьків — громадян України було вивезено майже 2500 дітей, які потім опинилися розділеними зі своїми сім’ями лінією фронту. З того часу значну частину з них вдалося повернути. Але в деяких сімей виникли труднощі із поверненням”, — йдеться на сайті російської Уповноваженої з прав дитини.
Нині у відкритому доступі немає даних щодо дітей, які не повернулися з “відпочинку” у Росії чи окупації. Однак відомо, скількох дітей могли не пустити додому.
У січні 2023-го російський міністр просвіти Сергій Кравцов повідомив, що близько 30 тисяч дітей з окупованих територій України побували в оздоровчих таборах Росії. Йдеться про території, які окупанти називають “новими регіонами” — це захоплені після 2022-го частини Донеччини, Запоріжжя, Херсонщини та Луганщини.
Цього ж року тільки з Донеччини загарбники планували відправити у російські табори близько 8 тисяч дітей, повідомила так звана “міністерка освіти та науки ДНР” Ольга Колударова.
З квітня по жовтень минулого року окупанти незаконно віддали під опіку росіянам 288 дітлахів з окупованої частини Донеччини та 92 дитини з Луганщини, відзвітувала Уповноважена з прав дитини Росії Марія Львовоа-Бєлова.
Ці українські діти нібито живуть у 19 російських регіонах. Як уточнює російська посадовиця у звіті, здебільшого їх влаштовували у сімейні групи по 3-9 людей. Також Львова-Бєлова зазначає, що серед тих, кого віддали у прийомні родини, є дітлахи “з особливостями здоров’я”.
Одного з таких дітей незаконно усиновила сама Марія Львова-Бєлова. Журналісти “Схем” встановили особу цього хлопця — це Пилип Головня з Маріуполя. Підліток і досі має в Україні законних опікунів. Однак тепер він офіційно росіянин — хлопцю змінили громадянство.
Свіжих даних щодо точної кількості незаконно усиновлених українських дітей немає. У грудні 2022-го юристка Регіонального центру прав людини Катерина Рашевська розповідала, що протягом 2022 року ця організація зафіксувала 400 випадків насильницької передачі українських дітей до російських родин. В більшості випадків усиновлювачі змінювали не лише імʼя дитини, а й іншу персональну інформацію, стверджує Рашевська.
Юристка Регіонального центру прав людини Катерина Рашевська. Фото: Укрінформ
“Тож ідентифікувати українських дітей після того, як їх передали в російські сімʼї, буде нереально. І коли ми говоримо про цих 400 українських дітей, які вже в сімʼях, то ми вимушені попрощатися з ними. Так, можливо, нам вдасться повернути їх після закінчення війни”, — розповіла правозахисниця у інтерв’ю журналістам “Громадського”.
Ймовірно, таких випадків зараз ще більше. Зазначимо, що, за словами Уповноваженого Верховної Ради Дмитра Лубінця, росіянам вигідно всиновлювати саме українських дітей. Усиновлювачі, повідомив посадовець, отримують за це від 28 до 156 тисяч рублів щомісячно.
Бурятія, Сахалін, Дагестан та Мурманськ — у такі та не тільки точки планети росіяни вивозять українських дітей. У Центрі стратегічних комунікацій нарахували 57 російських регіонів, де можуть перебувати неповнолітні з України. Декого з них також відправили у Білорусь.
У таборах, дитбудинках та навіть у незаконних прийомних родинах для українських дітей організовують пропагандистські заходи. Про це свідчать відеозаписи, які публікують самі росіяни — дітлахи співають російський гімн, одягають футболки з триколором та шанують військових, які воювали проти українців.
Реакцію українських дітей на таке не приховують і самі російські посадовці.
Російська Уповноважена з прав дитини Марія Львова-Бєлова. Фото з відкритих джерел
“Важко реагувати, коли твоя дитина бігає за молодшими дітьми та каже: “з’їм москалятка”, — бідкається Марія Львова-Бєлова у бесіді про незаконно всиновленого українського хлопця.
Про те, що їх вчили любити Росію, розповідають і діти, яких вдалося повернути додому. А деякі неповнолітні свідчать про злочини.
Прессекретарка мережі порятунку Save Ukraine Ольга Єрохіна. Фото з особистого архіву Ольги Єрохіної
“Одну дівчинку вдарили по обличчю немовби за непослух. Вона десь на території табору затрималась, не прийшла вчасно до кімнати. Один хлопець наш свідчив, що вихователі чіплялися і займалися сексом з нашими дівчатами-підлітками. Це зі слів дитини”,— розповідає прессекретарка мережі порятунку Save Ukraine Ольга Єрохіна.
Окрім цього, силовики готують дітей до служби у російських правоохоронних органах. Так, наприклад, на початку березня 2023-го у російському Слідчому комітеті заявили, що вивезли з України 323 неповнолітніх (серед яких 181 дитина-сирота), які постраждали в ході бойових дій у т.з. “ЛНР”, “ДНР”, Херсонській та Запорізькій областях.
Щонайменше 78 з цих дітей (серед яких 28 сиріт) влаштували до російських освітніх організацій, зокрема кадетських корпусів. Після такого навчання дітям обіцяють службу у правоохоронних органах.
Зазначимо, аби потрапити у такі кадетські корпуси, російські діти найчастіше проходять конкурс та складають екзамени. Українцям же здебільшого пропонують пільгові умови вступу, кажуть окупанти.
Станом на 21 вересня відомо про 386 історій порятунку українських дітей. Ми розповідали про деякі з них:
Наразі не існує єдиного механізму повернення депортованих дітей, повідомили Вільному радіо у пресслужбі Уповноваженого з прав людини. Кожен такий випадок розглядають в індивідуальному порядку. Процес ускладнює те, що на території Росії немає законних представників української влади. Окрім цього, доповнюють у секретаріаті Уповноваженого, росіяни не надають українцям інформацію щодо незаконно вивезених дітей, як того вимагає міжнародне право.
“Повернення депортованих та примусово переміщених дітей відбувається дуже повільно та складно через недотримання домовленостей з боку РФ, постійне заперечення ними фактів депортації дітей тощо”, — повідомили у секретаріаті Уповноваженого.
Аби прискорити повернення дітей додому, в Україні запустили державний портал “Діти війни”. Його створили у Мінреінтеграції разом із Національним інформаційним бюро. На цій платформі можна:
Окрім державних структур, допомагають повернути дітей на рідну землю й деякі благодійні організації.
Одна з таких — Save Ukraine. Представники цього благодійного фонду повернули 176 дітей із 386 врятованих. Однак тут можуть допомогти лише дітям, у яких є батьки чи інші законні представники — вони мають самостійно забрати неповнолітніх з Росії чи окупованих територій.
Відео: Save Ukraine
Благодійники не мають контакту з офіційними російськими структурами, однак можуть зв’язатися з їхніми волонтерами. Також у фонді допомагають з оформленням документів, беруть на себе фінансові витрати та готують родичів дітей до важкої дороги. Росіяни влаштовують допити, а іноді й обшуки, пояснює прессекретарка благодійної організації.
Прессекретарка мережі порятунку Save Ukraine Ольга Єрохіна. Фото з особистого архіву Ольги Єрохіної
“У нас були дуже важкі поїздки. Одного разу ФСБ затримала хрещену, яка їхала за похресником. Її депортували і навіть не дали побачитись з хлопцем. Одну маму помістили у підвал, вона сиділа 6 годин на поліграфі відповідала. Одна бабуся їхала за онукою, допит тривав 14 годин. І важка дуже була дорога, бабуся просто померла на території Росії”, — розповідає Ольга Єрохіна.
Викрадення та депортація дітей — злочин. За статтею 3, спільною для чотирьох Женевських конвенцій, захоплення заручників є порушенням законів та звичаїв ведення війни. Стаття 49 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни забороняє незаконні депортації та примусове переміщення цивільного населення, зокрема дітей, з окупованої території.
Злочини щодо депортації українських дітей вже розслідує Міжнародний кримінальний суд (МКС) у Гаазі. Цьогоріч там видали ордери на арешт президента Росії Володимира Путіна та Уповноваженої з прав дитини РФ Марії Львової-Бєлової. Аби Гаазький суд схвалив це рішення, Україна передала туди понад 40 томів відповідних матеріалів.
“Існують обґрунтовані підстави вважати, що Путін несе особисту кримінальну відповідальність за вищезазначені злочини, за вчинення дій безпосередньо, спільно з іншими або через інших, за його неспроможність здійснювати належний контроль над цивільними та військовими підлеглими, які вчинили ці дії”, — зазначили у суді.
Відтак, за межами Росії підозрюваних можуть заарештувати та передати до суду. Це зобов’язані зробити у країнах, які ратифікували Римський статут. Найвища форма покарання, яку може встановити МКС — довічне ув’язнення з конфіскацією майна.
Факти депортації дітей розслідують і в Україні. Проте окремої статті, яка б стосувалася саме таких злочинів, в українському кримінальному кодексі наразі немає. Тож ці випадки кваліфікують як порушення законів та звичаїв війни. Ця стаття передбачає від 8 років тюрми до довічного ув’язнення.
Ювенальні прокурори вивчають усі відомі факти депортації, примусового надання громадянства та усиновлення українських дітей у рамках спільного кримінального провадження. Дані для розслідувань надають фахівці Національного інформаційного бюро — вони вже нарахували 19 546 таких випадків. Туди ж увійшли й інші кримінальні справи щодо цього злочину (їх понад 150). Щодо 7 фактів депортації дітей відкрили кримінальні провадження у Донецькій області.
Станом на вересень 2023-го про підозру щодо депортації дітей оголосили трьом людям, повідомили Вільному радіо у Генпрокуратурі. Це, як зазначали раніше у Мінреінтеграції, депутат Державної думи РФ Ігор Кастюкевич, начальник незаконно створеного окупаційною владою “департаменту охорони здоров’я Херсонської області” Вадим Ільмієв та виконувачка обов’язків головного лікаря “ГБУЗ “Херсонський обласний дім дитини” Тетяна Завальська.
За даними слідства, ці люди незаконно вивезли 48 дітей із Херсонського будинку дитини у Москву.
Про підозру фігурантам повідомили заочно.
Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
