Минулоріч лелеки почали будувати три гнізда на електроопорах в селищах Соледарської ОТГ. Вони могли загинути самі та додати аварій або трагедій людям. Аби цього не допустити, бахмутські енергетики ДТЕК встановили три спецплатформи під гнізда та підняли їх вище дротів. Місцеві кажуть “лелеки — добрий знак”. А ДТЕКівці отримали за це “Еко-Оскар”.
Про це Вільному радіо розповідає начальник Бахмутського РЕМ Вадим Кац. Всі три конструкції під гнізда для лелек встановлювали співробітники Привільської дільниці, яка базується в Міньківці Соледарської ОТГ.
“Перше лелечине гніздо (в Бахмутському районі, — ред.) виявили місцеві мешканці Никифорівки, птахи лише починали його будувати прямо на дротах. Вони навіть самі зробили конструкцію, її встановлювали наші працівники. А два інших, в селі Привілля, виявили ми самі під час огляду. Щоб убезпечити й птахів, і людей, — ми встановлюємо такі платформи під лелечі гнізда”, — каже співрозмовник.
Він зазначає: з лелеками на електроопорах у 2020-му вони зіткнулись вперше.
“Чесно кажучи, я й не памятаю, аби в наших краях десь лелеки гніздували. Це вперше, до цього їх й не було (я працюю з 1993-го року). Такої потреби не було. Раніше ми чули, що подібне робили на адмінкордоні Донеччини з Дніпропетровщиною. Мабуть, лелеки почали більше залітати в Донецьку область”, — каже начальник Бахмутського РЕМ.
Якщо платформи не робити, постраждають і птахи, і люди.
“По-перше, загинуть рідкі червонокнижні птахи (а наше екологічне законодавство передбачає, що в разі загибелі цих птахів наступає відповідальність). По-друге, замкне лінію, у людей може вийти з ладу обладнання, провід може обірватися”, — пояснює начальник бахмутських енергетиків.
Щоб викладати гнізда на платформи правильно, працівники компанії консультувалися з орнітологами та встановлювали перші платформи під їхнім пильним наглядом. Зараз працівники ДТЕК вже навчилися як змайструвати платформу та встановити її так, щоб птахам припало до вподоби.
Виявити нові гніздівлі допомагають щорічні огляди ліній, а також орнітологи та місцеві жителі.
Платформи для гнізд намагаються встановлювати восени та взимку, коли лелеки відлітають в теплі країни. Але цього принципу вдається дотриматись не завжди.
“У нас було таке, що встановлювали у їхній присутності. Вони вже почали збирати гілки та конструювати гніздо. В цей момент ми робимо таку корзину, міцну зварну конструкцію з металевої арматури та дроту, вистилаємо гілками та закріплюємо на маківці електроопори. На понад метр вище електромережі, аби коли вони сідали на гніздо, не торкалися дротів”, — описує процес монтажу Вадим Кац.
Це роблять дві людини, стоячи в корзині автопідйомника.
“Один тримає саму конструкцію, другий це гніздо переносить. Кропітка ручна робота. Коли гніздо вже звите, це робити складніше — у нас було одне таке гніздо”, — каже начальник Бахмутського РЕМ.
Нещодавно таку конструкцію встановлювали у селі Кременівка Кальчицької ОТГ і ось як це відбувалось:
https://www.facebook.com/285367258497785/videos/397374974852749
Пресслужба ДТЕК уточнює: деякі гнізда важать до 250-300 кг, і такі конструкції витримують їх разом з птахами. А ще лелека – птах примхливий. І якщо «укріплене» гніздо йому чимось не сподобається, то він полетить складати нове деінде. Тому енергетикам важливо зробити все не тільки швидко та безпечно, а ще й правильно з погляду птахів.
“Всі три встановлені нами конструкції птахи зайняли. Перші ці роботи взагалі всі сприймали як дивину: і місцеві мешканці, і ми самі. Це ж цікаво та захоплює, розумієте? Всі інші роботи для нас повсякденні. А врятувати життя птаха — це шляхетно. Ми виконуємо ці роботи з почуттям добра”, — каже Вадим Кац.
Нагадаємо, навесні на околиці Бахмута еко-активісти помітили велику колонію сірих чапель. Гнізда розташовані на старих деревах посеред ставка, тому птахи почуваються там у безпеці.
Читайте також: