56-річному митрополиту Арсенію у квітні 2024 року оголосили підозру в поширенні інформації про пересування українських захисників. За цей час настоятелю шість разів продовжували термін перебування під вартою. Станом на 18 березня 2025 року він провів у СІЗО 327 днів.
Що відомо у справі митрополита Святогірської лаври — розповідаємо в матеріалі.
Слідство стверджує, що 24 вересня 2023 року під час проповіді митрополит Української православної церкви Московського патріархату Арсеній розповів вірянам про блокпости, а також підрозділів Збройних сил України, СБУ, Національної поліції та інших структур на території Святогірської громади. Це є на відео в публічному доступі.
Тоді настоятель сказав (наводимо мовою оригіналу): “Сегодня три поста в Татьяновке стоят, одни на горе, тут пост внизу и возле уже на конце Татьяновки при въезде в монастырь, стоят, проверяют паспорта, записывают, фотографируют людей, записывают номера паспортов, данные записывают, электронной почты номер, номер мобильного телефона у каждого записывают, но это нарушение юридических прав”.
Цей відеозапис згодом розмістили на офіційному сайті лаври та в місцевій телеграм-групі.
Майже через місяць — 21 листопада 2023 року — слідчі Головного управління СБУ в Донецькій та Луганській областях розпочали розслідування у кримінальному провадженні за фактом поширення даних про місця розташування ЗСУ.
Доказову базу правоохоронці збирали приблизно п’ять місяців. За цей час вдалося зібрати щонайменше:
24 квітня 2024 року Служба безпеки України повідомила митрополиту Арсенію про підозру у поширенні інформації про переміщення, рух або розташування ЗСУ за можливості їх ідентифікації на місцевості (частина 2 статті 114-2 Кримінального кодексу України). Того ж дня його затримали. У разі доведення провини митрополиту загрожує до 8 років позбавлення волі.
Вже за день, 25 квітня, відбулося слухання, де митрополиту обрали запобіжний захід. Слідчий суддя зачитав священнослужителю звинувачення, та Арсеній відповів, що винним себе не вважає. Він підтвердив, що під час проповіді розповів присутнім про три блокпости зі співробітниками СБУ та поліцейськими, однак наголосив, що не вказував їхнього точного розташування.
За словами митрополита, 24 вересня 2023 року вірян, які хотіли потрапити на службу з нагоди церковного свята, не пропускали на блокпостах. Співробітники СБУ нібито залякували громадян попри те, що з 11 вересня 2022 року жодних обстрілів міста чи Лаври, зі слів митрополита, не фіксували.
Російські військові не припиняли обстрілювати Святогірськ після означеної митрополитом дати. Наприклад, як фіксували правоохоронці, 20 листопада 2022 року під обстріл потрапили місцева база відпочинку та багатоквартирний будинок.
23 лютого 2023 року ракета окупантів влучила у підприємство у Святогірську. А в ніч на 28 лютого того ж року росіяни вдарили по пожежній частині — щонайменше один рятувальник загинув.
Слідство клопотало про те, щоб митрополит під час розгляду справи перебував у СІЗО, адже є ризик його втечі до вироку. Нагадували суду, що в підозрюваного забрали громадянство України. Захисники Арсенія назвали клопотання “необґрунтованим та свавільним” та наголосили на відсутності достатніх доказів. Вони просили суд замість СІЗО обрати альтернативу у вигляді застави, зважаючи на позитивну репутацію митрополита, його допомогу біженцям та благодійність.
Арсеній підкреслив, що ніколи не мав наміру залишати Україну, де проживає вже 33 роки, займається благодійністю, служінням церкві та суспільству.
“Я дав обітницю, що ніколи не покину Лавру, що б не сталося”, — сказав на засіданні митрополит Арсеній.
Також настоятель зазначив, що “все, що наразі відбувається з ним, він сприймає за чергове випробування, яке дає йому ОСОБА_14 (ймовірно, так у судовій справі позначений Бог, — ред.) для очищення від гріхів, совість його чиста, претензій до правоохоронних органів він не має і благословляє їх, на все воля Божа”.
Слідчий суддя усе ж постановив тримати священника під вартою упродовж 60 діб (до 22 червня 2024 року) без можливості внесення застави. Митрополита Арсенія відправили до Дніпровської установи виконання покарань №4.
Досудове слідство над настоятелем Святогірської лаври завершилося 18 червня 2024 року, коли його справу передали до суду. Втім, відтоді до розгляду справи по суті досі не перейшли. Попри те, що суддя вперше призначив підготовче засідання на 19 червня.
“За результатами досудового розслідування кримінального провадження <…> до Слов’янського міськрайонного суду Донецької області спрямовано обвинувальний акт, розгляд якого на теперішній час відбувається на стадії підготовчого провадження”, — повідомили в Донецькій обласній прокуратурі у відповідь на інформаційний запит Вільного радіо.
Справу Арсенія розглядають у закритому режимі, тож інформації про неї у вільному доступі небагато.
“За клопотанням прокурора <…> розгляд кримінального провадження здійснюється у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження”, — зазначили у Донецькій обласній прокуратурі у відповіді на інформаційний запит Вільного радіо.
З відкритих судових даних відомо лише те, що за понад 10 місяців судового процесу адвокати митрополита Арсенія декілька разів подавали клопотання про відвід судді Слов’янського міськрайонного суду, однак кожного разу їм відмовляли.
Під час одного з таких відводів захист настоятеля обґрунтував своє клопотання тим, що суддя не забезпечив присутність священнослужителя в судовій залі. Цим порушив право на особисту присутність та проявив упередженість.
“Митрополит брав участь в судовому засіданні не в залі суду, а в режимі відеоконференції, й це не свідчить про упередженість суду”, — наголосив під час засідання суддя.
Також підкреслив, що обвинувачених, які утримуються в СІЗО, до суду має доставити батальйон конвойної служби Національної поліції, а не суд.
Зазначимо, пізніше адвокати самі попросили долучати настоятеля до засідань в режимі відеоконференцій, а не возити особисто.
Іншого разу адвокати настоятеля подали клопотання про відвід судді, оскільки вона захворіла й не змогла провести підготовче засідання 20 червня 2024 року.
Пізніше один із захисників намагався змінити суддю вже через свою хворобу. Він попереджав, що буде на стаціонарному лікуванні та зможе долучитися до слухань з 7 жовтня, але засідання все одно призначили на 4 жовтня.
Ще один відвід заявляли, бо під час одного із засідань суддя не дозволила настоятелю Арсенію сидіти в суді поряд із захисниками, а не в скляному боксі. Адвокати вказували, що того дня було спекотно, а митрополит погано себе почував.
Підготовче засідання у справі намісника Святогірської лаври митрополита Арсенія теж намагалися провести декілька разів. Одне з таких тривало три дні — з 19 до 21 червня в Слов’янському міськрайонному суді.
Під час слухання, зокрема, розглядали продовження утримання священослужителя в СІЗО.
21 червня судовий розгляд провели в закритому режимі, але перед його початком братія Святогірської лаври, сестри лаврських скитів і парафіяни обителі, які прибули до суду, встигли привітати свого намісника з 56-річчям.
Цього дня засідання тривало 12 годин. В результаті митрополиту продовжили запобіжний захід ще на 60 діб.
9 серпня суд постановив, що надалі всі судові засідання відбуватимуться у закритому режимі.
“На судовому розгляді в закритому судовому засіданні можуть бути присутні лише сторони та інші учасники кримінального провадження”, — йдеться у відповіді прокуратури на запит Вільного радіо.
На засіданні щодо запобіжного заходу 15 серпня 2024 року адвокати оголосили, що мають звернення від девʼяти народних депутатів, які готові взяти священнослужителя на поруки, щоб його відпустили чекати рішень суду під домашній арешт.
На підтримку зголосились: Артем Дмитрук, Сергій Дунаєв, Юрій Бойко, Віталій Борт, Вікторія Гриб, Сергій Ларін, Павло Халімон, Юрій Павленко та Артем Культенко.
На інших засіданнях також пропонували варіанти застави чи домашнього арешту в приміщеннях від релігійних організацій. Свої приміщення для цього запропонували Тихвінський жіночий монастир у Дніпрі та Миколаївський Самарський пустинний чоловічий монастир у Новомосковську на Дніпропетровщині. Втім, судді зупинилися на тому, що утримання в ізоляторі є найбільш доцільним запобіжним заходом для Арсенія.
Відповідно до останніх ухвал, настоятель пробуде в СІЗО щонайменше до 30 березня. Захист продовжує оскаржувати це рішення, зокрема, через проблеми зі здоров’ям підзахисного: цукровий діабет 2-го типу, вкрай низький гемоглобін, серцеву аритмію, похилий вік та інші аспекти.
Паралельно з численними підготовчими засіданнями захисники Арсенія подають апеляції, намагаючись домогтися його звільнення з-під варти.
Так, пробували оскаржити першу ухвалу про тримання митрополита в ізоляторі. Не погоджувалися і з наступними. Також на одному з засідань Дніпровський апеляційний суд розглянув скаргу захисту на ухвалу, в якій автоматично продовжили тримання під вартою без нового рішення. Однак колегія суддів відмовила у відкритті ще однієї справи й повернула скаргу.
Численними були й спроби змінити суд, в якому розглядають справу. Зокрема, представники захисту хотіли, щоб справу перенаправили до Подільського районного суду міста Києва, де, за словами одного з адвокатів, ймовірно, знаходиться офіс YouTube.
“Прокурор неправильно визначив місце вчинення кримінального правопорушення, внаслідок чого обвинувальний акт сторона обвинувачення помилково направила до Слов’янського міськрайонного суду Донецької області”, — зазначали вони в суді.
Коли і це не вдалося, сторона захисту подала клопотання про направлення матеріалів кримінального провадження зі Слов’янського міськрайонного суду до Жовтневого районного суду Дніпра.
Цього разу адвокати аргументували клопотання тим, що “представництво YouTube <…> знаходиться за межами України, і тому місце вчинення злочину встановити неможливо. Зважаючи на викладене, захисник просить направити кримінальне провадження на розгляд судом, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган, що закінчив досудове розслідування”.
Прокурор заперечував у задоволенні всіх цих клопотань, і суд став на його бік.
Митрополит Святогірської лаври Української православної церкви Московського патріархату Арсеній, в миру Ігор Яковенко, народився 21 червня 1968 року в селищі Поросозеро в Республіці Карелія на території Росії. Батьки майбутнього митрополита працювали залізничниками, а дитинство він провів у селі Ліски Воронезької області.
Після закінчення Московської духовної семінарії у 1992 році Яковенка возвели у сан диякона, а потім ієрея. Згодом він був пострижений у чернецтво під іменем Арсеній. Його духовна кар’єра розпочалася в Петропавлівському храмі Красного Лимана (нині — Лимана). У 1993 році його перевели до Свято-Успенського монастиря, де Арсеній обійняв посаду благочинного, а вже у 1995 році став намісником Святогірського монастиря із піднесенням до сану ігумена та архімандрита.
Його церковна діяльність набула нового масштабу у 2005 році, коли Арсеній став єпископом Святогірським, вікарієм Горлівської єпархії. Після того як Святогірську лавру перепідпорядкували Донецькій єпархії у 2007 році, митрополит став вікарієм Донецької єпархії. У 2010 році Арсенія піднесли до сану архієпископа, а у 2015 році він став митрополитом.
Попри служіння та проповідування, ім’я митрополита Арсенія неодноразово фігурувало у скандалах. Наприклад, після початку війни на сході у 2014–2015 роках Святогірська лавра під його управлінням була помічена у негласній підтримці бойовиків. Сам Арсеній неодноразово висловлював прокремлівські наративи, зокрема, називав війну на сході України “громадянським конфліктом”, звинувачуючи Україну в її початку.
У 2019 році журналісти Вільного радіо вже знаходили цьому підтвердження. Так, у церковних лаврських крамницях, які підпорядковувалися митрополиту, знаходили антиукраїнські брошури.
Його позиція та діяльність викликали критику і з боку української влади, зокрема, через порушення карантинних обмежень у 2020 році, коли у Лаврі збирались сотні вірян без масок.
У грудні 2022 року указом Президента України № 898/2022 митрополиту Арсенію призупинили громадянство України. У цей список разом із ним увійшли ще 12 представників Української православної церкви Московського патріархату.