Військовий, помічник нардепів, підприємець та мотолюбитель. Вже 5 років Авдіївську громаду очолює Віталій Барабаш. Родом із Донеччини, він тривалий час працював у столиці, а нині керує містом, що потрапило в окупацію. Вільне радіо зібрало досьє про начальника Авдіївської ВА і розповідає, що про нього відомо.
Для підготовки цього досьє наші журналісти проаналізували відкриті дані (реєстри власності, декларації, сторінки у соцмережах, публікації у ЗМІ тощо), отримали документи від Авдіївської військової адміністрації, поспілкувалися з активістами з громади, де працює посадовець. Якщо ви вважаєте, що в матеріалі бракує інформації, якою ви готові поділитися із Вільним радіо, напишіть нам у Telegram, Instagram чи Facebook.Цей матеріал створений для рубрики “Досьє” на Вільному радіо. Ми поступово публікуватимемо біографії посадовців та інших людей, які працюють для Донеччини та отримують зарплати з бюджетів різних рівнів (наприклад, судді, прокурори, народні депутати).
Віталій Степанович Барабаш народився 23 червня 1978 року в селі Новоселівці Першій Ясинуватського району на Донеччині.
“Новоселівка Перша — це 20 кілометрів від Авдіївки. В Авдіївці у мене дуже багато родичів, друзів, однокласників жили. Ми з дитинства спочатку на вєліках, потім на мотоциклах їздили в Авдіївку морозива поїсти. Коли ми втратили Авдіївку (російські війська окупували місто наприкінці лютого 2024 року, — ред.), тиждень мене ніхто не чіпав, ні рідні, ні близькі, вони розуміли. Це таке враження, як руку втратив, як близьку людину втратив”, — згадував Віталій Барабаш в інтерв’ю “Суспільному”.
Віталій закінчив Донецький національний університет економіки та торгівлі ім. М. Туган-Барановського за спеціальністю “Харчові та переробні виробництва”. Другу вищу освіту за спеціальністю “Публічне управління та адміністрування” здобув пізніше у Маріупольському державному університеті.
У 1996-1997 роках ніс строкову службу, а згодом почав жити в Донецьку, де займався бізнесом. В реєстрах можна знайти пов’язані з посадовцем у різні роки компанії, що займалися консультуванням з питань комерційної діяльності й керування, будівництвом житлових і нежитлових будівель, виробництвом меблів тощо.
Після початку російської агресії у 2014 році Віталій Барабаш переїхав до Києва. Згодом вирушив на фронт — брав участь у боях в Авдіївській промзоні, Пісках, Мар’їнці.
З 25 травня 2020 року молодший лейтенант запасу Віталій Барабаш уклав контракт із ЗСУ та 1 червня очолив військово-цивільну адміністрацію Авдіївки.
30 березня 2022 року Барабаша призначили начальником новоутвореної Авдіївської міської військової адміністрації.
У 2012 році Віталій Барабаш був членом ради Донецького обласного осередку ГО “Фронт змін”, згодом керував донецькою міською організацією та був членом ради Донецької обласної партійної організації.
Також у 2018 році Віталій Барабаш був головою Донецької обласної організації Соціалістичної партії України (ДООСПУ).
“Фронт змін” — це українська політична партія, яка проіснувала з 2007 по 2013 рік. Лідером партії з 2009 по 2012 рік був Арсеній Яценюк. У 2013 році “Фронт змін” об’єднався з ВО “Батьківщина”, яку очолює Юлія Тимошенко.
Соціалістична партія України (СПУ) — партія, створена у 1991 році “задля розбудови соціалізму на засадах народовладдя”. 20 березня 2022 РНБО призупинила діяльність партії, а 14 червня Восьмий Апеляційний суд Львова остаточно заборонив її діяльність. З 1991 по 2010 партію очолював Олександр Мороз. З 2017 року СПУ очолював Ілля Кива, який на той час декларував проєвропейську ідею, але згодом зайняв радикальну проросійську позицію.
У 2012-2014 роках Віталій Барабаш був помічником нардепів від “Батьківщини” Михайла Апостола та Геннадія Зубка. А у 2014-2019 роках — нардепа від партії “Блок Петра Порошенка” Дмитра Лубінця.
Михайло Апостол — народний депутат України VII скликання. Радник голови МВС Арсена Авакова (2015-2021), благодійні фонди якого підозрюють у ввезенні комерційних товарів під виглядом гуманітарної допомоги через митницю.
Геннадій Зубко — народний депутат України. Перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики, член Лічильної комісії. З 10 червня до 2 грудня 2014 — перший заступник Глави Адміністрації Президента України.
2014 — 2019 — віцепрем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства.
Зубко неодноразово ставав героєм журналістських розслідувань. Так, наприклад, журналісти з’ясували, що Зубко допомагав компанії тестя голови ДФС Насірова добудовувати “Охматдит”, а частину коштів, виділених на будівництво, за даними розслідувачів, перевели в офшори.
Дмитро Лубінець — народний депутат VIII та ІХ скликань у 2014 та 2019 роках. З 2022 року — Уповноважений ВРУ з прав людини. Брат очільника Волноваської ВА Івана Лубінця та син керівника Хлібодарівської громади Валерія Лубінця.
Віталій Барабаш очолив Авдіївку вже під час російської агресії. Місто розташоване за кілька кілометрів від Донецька, який на той час вже був окупованим.
“Місто відбудовувалось дуже серйозними темпами попри те, що воно було прифронтовим і розташоване дуже близько від Донецька. У нас реалізували багато проєктів і щодо благоустрою, і дороги ремонтували, й освітлення робили. І школа у нас відкрилася нова, сучасна, модернова. Її відбудували у межах програми “Велике будівництво” за участю Литовської республіки, яка, окрім того, майже на один мільйон євро надала обладнання. Відкрилася й нова музична школа. Також відкрили Алею муралів, нові магазини. Місто оживало. Я Авдіївку з дитинства знаю, тому можу стверджувати, що вона розвивалася”, — розповідав посадовець в інтерв’ю “Укрінформу”.
За даними Віталія Барабаша, до 2014 року в Авдіївці проживало близько 40 тисяч людей. Під час активної фази бойових дій у 2014 році в місті залишалося близько 3 тисяч людей, більшість — працівники Авдіївського коксохімзаводу. Згодом жителі стали повертатися у місто, й на початок повномасштабного вторгнення там мешкало близько 26 тисяч людей.
Мінреінтеграції визнало Авдіївську громаду тимчасово окупованою з 29 лютого 2024 року.
Про діяльність на посаді очільника Авдіївської ВА на запит Вільного радіо Віталій Барабаш відповів лаконічно:
“Організовував роботу з будівництва фортифікаційних споруд: бліндажі, окопи, укриття, штучні перешкоди”.
За словами Барабаша, на початку відкритої війни з Авдіївки евакуювали дороговартісне медичне обладнання, архіви тощо.
“З кінця січня [2022 року] ми вже потроху готувались, про всяк випадок все складали, пакували, якась чуйка була. Дорогоцінне обладнання все повивозили, сервера, архіви повивозили в перші два дні”, — розповів посадовець.
А після влучання в будівлю адміністрації співробітники працювали в підвальному приміщенні.
“Надійшла команда на евакуацію усім очільникам міст. Ми, мабуть, єдина громада, керівництво якої жодного дня не виїздило з міста, це було погоджено з ОВА та командувачем ООС. Ми бачили фронт і сили з тієї сторони, ситуація була контрольована, і ніхто не збирався вступати у вуличні бої, та було відчуття, що потрібно залишатися на місці. Вважаю, що це правильне рішення. Перший час я і мої заступники жили в будівлі військової адміністрації, поки не сталося пряме влучання”, — згадував посадовець початок відкритої війни в інтерв’ю “Дзеркалу тижня”.
Під час повномасштабного вторгнення Віталій Барабаш, крім іншого, займався евакуацією місцевих. Місцева активістка та волонтерка Тетяна Переверзєва у коментарі Вільному радіо зазначає, що під час таких поїздок посадовець нерідко йшов на ризик.
“Небезпечно вже було, але він чітко керував, роздавав завдання, і ця впевненість передавалась і підлеглим. Він займався евакуацією. Я бачила його відео, як місцева знаю, де це, що там дуже небезпечно, а він був там”, — згадує активістка.
Тетяна Переверзєва — голова Авдіївського міського осередку національної скаутської організації “Пласт”, членкиня ГО “Сила ідей”, завідувачка Народного музею історії міста Авдіївка, волонтерка.
У червні 2022 році Віталій Барабаш потрапив під російський артобстріл і дістав поранення обличчя.
“15 червня ми виїжджали з Авдіївки. Це була спланована історія, нас чекали. Передали інформацію, що ми виїжджаємо з міста, і просто певний відрізок дороги, Індустріальний проспект одночасно накрили, 5 гармат в один “квадрат”. Ми просто попали в цю тучу снарядів. Дякувати Богу, все більш-менш норм. Водій дістав поранення, я [дістав поранення], заступник — контузію серйозну”, — розповідав він.
Більшість співробітників ВА залишалися в Авдіївці до вересня 2022 року. Сам Барабаш востаннє був у місті за 10 днів до окупації.
“Крайній раз комунальники виходили на роботу за пару тижнів до кінця, поліція заїжджала за днів 10, і ми десь так само. 110-та бригада тримала [оборону] міцно — це нічого не сказати, вони титани”, — казав він.
Серед місцевих, зі слів активістки Переверзєвої, Барабаш здобув репутацію керівника, до якого можна звернутися з ідеями та пропозиціями.
“Як на мене, він для всіх був своїм. Для нього могли звернутися всі: і представники [громадського сектору], і пенсіонери. Ми часто приходили до нього з пропозиціями, і він підтримував наші ідеї. Згадується наш проєкт “Алея муралів”, фестиваль “Авдіївка ФМ”. У нас у “Пласті” було власне приміщення, а у багатьох осередків в Україні такого нема. Коли ми влаштовували табір, аби відвезти наших вихованців на захід України, Віталій Степанович звернувся до своїх знайомих, аби нам організували трансфер.
Я думаю, що він такий саме через те, що він сам активний був свого часу і в бізнесі, і в політиці, і у своїх захопленнях. Тобто керівником він вже став після всіх цих етапів свого формування як активного громадянина. І оцей його попередній досвід давав йому можливість знаходити можливості для співпраці з усіма в громаді”, — стверджує Тетяна Переверзєва.
Якщо вам є що розповісти (зокрема, й про посадовців, чиїх досьє поки немає на нашому сайті) — зверніться до команди Вільного радіо у Telegram, Instagram чи Facebook. Можливо, саме ваша думка зробить досьє об’єктивнішим та допоможе нам у роботі над текстами.У текстах для рубрики “Досьє” ми беремо до уваги оцінку роботи очільників громад від місцевих жителів та від самих посадовців. Наша мета — зібрати різносторонні думки, якщо такі є.
За словами Барабаша, авдіївці, які виїхали в інші громади, регулярно звертаються до нього зі скаргами на погану роботу гуманітарних хабів.
“Є відчуття, що до переселенців стали вже і мешканці, і очільники громад ставитися не дуже тепло. Це додаткові проблеми й навантаження на інфраструктуру та бюджет. Деякі мери вже думають про те, що війна закінчиться і будуть вибори, тому вони часто гуманітарну допомогу роздають місцевим, так званим соціально незахищеним верствам, які потім за них будуть голосувати, а переселенці їх обирати не будуть, тому вони не вигідні. <…> Немає жодної області і жодної громади, де б до наших переселенців ставилися нормально і вчасно задовольняли їхні потреби, питання вирішуються лише по дзвінку, коли я сам набираю мера”, — розповідав Барабаш.
Посадовець також зазначав, що розуміє людей, які не евакуювалися з громади:
“Більшість людей думають, що там залишились тільки “ждуни”. Це не зовсім так. Багато літніх людей самотніх, у них нікого немає, вони нічого не хочуть, деякі відверто казали: “Я хочу тут померти”. А іноді пишуть в особисті повідомлення з Ясинуватої з фільтрації (яку проводять росіяни, — ред.): “Як нам потрапити на територію, підконтрольну Україні?”
У травні 2023 року в інтерв’ю Вільному радіо Віталій Барабаш розповідав, що вірить у відбудову Авдіївки.
“Якщо говорити про якісь майбутні перспективи нашого міста, то вони все ж є. Якщо буде відновлюватися Авдіївський коксохімічний завод, то, звичайно, буде і місто відновлюватись. Бо підприємство, дійсно, є таким містоутворюючим — десь 65-67% всього бюджету нашого складалось саме з нарахувань, податків від заводу. Попередньо, компанія Метінвест каже, що в них поки є в планах відновлювати завод після перемоги”, — сказав тоді Віталій Барабаш.
Віталій Барабаш одружений та має трьох дітей.
Друга дружина посадовця Ганна Барабаш родом з півдня Донеччини, їй 33 роки. Зараз вона обіймає пост заступниці Керівника Секретаріату Уповноваженого з прав людини Дмитра Лубінця. Також вона очолює профспілку працівників Секретаріату.
Як і її чоловік, Ганна працювала помічницею Дмитра Лубінця за часів його нардепства у Верховній Раді VIII скликання. А раніше була депутаткою Мангушської райради.
Батько Ганни Вадим Цибалов був депутатом Мангушської селищної ради. Разом з дружиною Вікторією та другою донькою Надією він володіє компанією “Донецький степ”, зареєстрованою в тимчасово окупованій Юр’ївці Маріупольського району. За даними аналітичної системи YouControl, у жовтні 2023 року підприємство було перереєстроване в Росії, і Цибалов досі фігурує в документах як його голова.
Через те, що Барабаш — військовослужбовець, його декларацій у відкритому доступі на час воєнного стану немає. Певна інформація про посадовця збереглася в аналітичній системі YouControl. Також журналісти Вільного радіо аналізували декларації посадовця, які він подавав після звільнення з Верховної Ради та перед призначенням на посаду очільника Авдіївської громади.
У відповідь на запит Вільного радіо про зарплату посадовця повідомили: “Згідно з грошовим атестатом Барабашу В.С. (який має 12-тарифний розряд) на підставі постанови КМУ №704 встановлено посадовий оклад у розмірі 3440 грн. Крім того, Додатками 14 та 16 до цієї постанови Барабашу встановлено надбавку за вислугу років, надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років. <…> Згідно з рішенням міністра оборони №2683/з, щомісячна премія військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом, встановлена у розмірі 480% від посадового окладу 3440 грн. Рішення про виплату премії також погоджується начальником обласної ВА”.
Згідно з цими розрахунками, зарплата посадовця становить мінімум 22 188 грн на місяць.
Втім, у 2023 році в Авдіївській ВА нашим журналістам повідомляли, що з січня по липень Барабаш отримував у середньому майже 99 тисяч гривень щомісяця.
У травні 2020 року Віталій Барабаш у декларації перед призначенням на посаду голови Авдіївської ВЦА вказував, що має квартиру в окупованому Донецьку. Також він декларував квартиру в Києві за 4,7 млн грн площею 123 м², якою він користується безкоштовно. Власниця квартири — теща посадовця Вікторія Цибалова. Тоді ж Барабаш зазначав у власності два гаражі у столиці на 40 м² та 20 м² за 182 та 92 тис. грн відповідно.
Також у декларації вказано, що дружина Віталія Ганна була співвласницею будинку та земельної ділянки у селі Юр’ївці Маріупольського району. Станом на 2025 рік жінка зазначила, що має квартиру у Києві та автомобіль Honda CR-V 2019 року випуску.
У декларації 2019 року Віталій Барабаш вказував, що має два мотоцикли: Victory Vission за 60 тисяч гривень та BMW R1200GS за 650 тисяч гривень. Чи має посадовець їх досі — невідомо. Втім, схоже, що він любитель мотоїзди: у 2016 році Барабаш зареєстрував у Маріуполі ГО “МОТО ТРАВЕЛ ЮА” разом із Сергієм Глуховим та Віталієм Ісмаїловим. Глухов, як і Барабаш з дружиною, теж свого часу був помічником нардепа Дмитра Лубінця. Він родом із Маріуполя, і, як і Барабаш, працював в Апараті ВРУ — першим заступником начальника Управління адміністративними будинками.
Віталій Барабаш веде свій телеграм-канал “Степанич UA”, де пише про життя громади та висловлює особисті думки.