Підтримайте Вільне Радіо
Родом із Вінниччини, направлений працювати на Донеччину незадовго до повномасштабного вторгнення, до того працював у податковій та СБУ. Це факти з біографії начальника Мар’їнської МВА Юрія Григульця. Вільне Радіо зібрало досьє на посадовця та розповідає, що відомо про його здобутки на посаді, родину та майно.
Для підготовки цього досьє наші журналісти проаналізували відкриті дані (реєстри власності, декларації, сторінки у соцмережах, публікації у медіа тощо), отримали документи від Мар’їнської військової адміністрації, поспілкувалися з жителями громади та самим Юрієм Григульцем. Якщо ви вважаєте, що в матеріалі бракує інформації, якою ви готові поділитися із Вільним Радіо, напишіть нам у Telegram, Instagram чи Facebook.Цей матеріал створений для рубрики “Досьє” на Вільному Радіо. Ми поступово публікуємо біографії посадовців та інших людей, які працюють для Донеччини та отримують зарплати з бюджетів різних рівнів (наприклад, судді, прокурори, народні депутати).
Юрій Васильович Григулець народився 15 квітня 1986 року у селі Вендичани Могилів-Подільського району на Вінниччині. У 2008 році закінчив Національний університет державної податкової служби України за спеціальністю “Оподаткування”, здобув кваліфікацію економіста.
Після навчання працював старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу податкового контролю юридичних осіб Мурованокуриловецького відділення, та старшим державним податковим інспектором відділу обліку та звітності Барської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області.
З січня 2010 року по теперішній час проходить службу в органах Служби безпеки України. Має військове звання – підполковник.
1 грудня 2020 року Юрія Григульця призначили керівником військово-цивільної адміністрації міста Красногорівки Покровського району Донецької області.
З 29 березня 2021 року він очолив міську військово-цивільну адміністрацію сусідньої Мар’їнки.
Після створення 30 березня 2022 року Мар’їнської міської військової адміністрації Юрія Григульця знову призначили начальником Мар’їнської ВА.
Нагороджений низкою відзнак:
нагрудний знак “Знак пошани” Донецької ОДА, ОВА.
Якщо вам є що розповісти (зокрема, й про посадовців, чиїх досьє поки немає на нашому сайті) — зверніться до команди Вільного Радіо у Telegram, Instagram чи Facebook. Можливо, саме ваша думка зробить досьє об’єктивнішим та допоможе нам у роботі над текстами.У текстах для рубрики “Досьє” ми беремо до уваги оцінку роботи очільників громад від місцевих жителів та від самих посадовців. Наша мета — зібрати різносторонні думки.
Й Красногорівська, й Мар’їнська адміністрації потерпали від обстрілів ще до початку повномасштабного вторгнення. Коли Юрій Григулець очолив одну, а згодом іншу, вони вже були прифронтовими.
“До призначення мене у 2020 році керівником військово-цивільної адміністрації міста Красногорівка посади в органах місцевого самоврядування не обіймав”, — уточнив посадовець.
Мар’їнка перебуває під обстрілами з початку російської агресії у 2014 році, тоді влітку місто потрапило під окупацію, згодом його звільнили українські війська. Після початку повномасштабного вторгнення за Мар’їнку знову точилися бої. 17 січня 2025 року Мар’їнку визнали окупованою. Мар’їнка — одне з найбільш зруйнованих українських міст унаслідок бойових дій.
Населені пункти Мар’їнської громади багато років знаходилися на лінії розмежування, там велися бойові дії різної інтенсивності, це постійно призводило до знищення або пошкодження інфраструктури. Були проблеми із централізованим питним водопостачанням та газопостачанням, майже повністю були зруйновані каналізаційні очисні споруди, пошкоджені будівлі шкіл та дитсадків. Тому й основні напрямки роботи були — безпекові та відновлення після обстрілів, розповідає Юрій Григулець в коментарі Вільному Радіо.
“Враховуючи періоди відносного спаду інтенсивності бойових дій до 2022 року багато жителів громади поверталися до своїх домівок. Робота міської військової адміністрації була направлена саме на забезпечення життєдіяльності громади та відновлення комфортних умов життя для її жителів.
Саме питання виживання та життєзабезпечення завжди було пріоритетними та особливо болючими для громад, які працюють в умовах постійних ворожих обстрілів. Це насамперед забезпечення нагальних потреб людей питною водою, продуктами, житлом, медикаментами, паливом для обігріву як житлових об’єктів так і об’єктів громадського, медичного, освітнього та соціального призначення (за відсутності газопостачання), надання мешканцям громади якісних послуг адміністративних, медичних, освітніх та соціальних послуг тощо”, — розповів Юрій Григулець.
Посадовець уточнює, що адміністрації під його керівництвом співпрацювали з благодійними організаціями для забезпечення місцевих жителів продуктами, медикаментами, будівельними матеріалами, паливними брикетами або коштами на їх придбання. Також за підтримки БО “Карітас” у Мар’їнці та Красногорівці побудували свердловини з комплектом сучасного обладнання для очищення води до питної якості.
“Підходила до завершення реконструкція водофільтрувальних станцій, що б дозволило повністю вирішити питання питного водозабезпечення Мар’їнки та Красногорівки. У громаді забезпечили роботу закладів охорони здоров’я, середньої та дошкільної освіти, починав відновлюватись малий та навіть середній бізнес”, — згадує посадовець про роботу і плани розвитку громади.
В рамках програми “Велике будівництво” Красногорівську опорну школу №2 капітально відремонтували й термомодернізували після обстрілу 2017 року. Ремонтували палац культури. У 2021 році у Мар’їнці відкрили активний парк. Григулець проводив виїзні прийоми у селах громади.
У 2021 році після ремонту пошкодженої обстрілами ділянки залізниці відновили рух вантажних потягів від станції Роя до Красногорівки.
“Мали на меті відновити роботу залізничної станції “Красногорівка”, що було дуже важливим для роботи найбільшого промислового підприємства громади – Красногорівського вогнетривкого заводу. Вже було проведено розмінування та ремонт під’їзних залізнодорожних шляхів”, — каже Григулець у коментарі Вільному Радіо.
Деякі місцеві водночас закидають нинішньому керівнику слабку ініціативність.
“Ми бідна громада, яка була створена в кінці 2021 року і створювалась з міст і сіл, які були на дотації, у нас ніколи не було багато надходжень до бюджету. Але активності особливої [від керівництва] не було. У нього був великий “роздутий” штат в адміністрації, прислуховується до старих кадрів, які не мають відповідної кваліфікації.
Благоустроєм займалися міжнародні та громадські організації. Втім, цим особливо не займалися й попередники Григульця. Він не встиг особливо покерувати до повномасштабного вторгнення”, — говорить переселенка з Мар’їнської громади Ганна.
Те, що акцент робився більше на відновлення того, що вже зруйнували, й збереження, визнає і сам посадовець.
“Люди поверталися, хотіли жити в рідних домівках, які треба було ремонтувати від наслідків обстрілів. У цьому напрямку дуже плідною була співпраця з підрозділами ДСНС, з їх допомогою та силами наших комунальних підприємств у 2020 році відновили 454 житлових будинки у містах Мар’їнка, Красногорівка та селі Новомихайлівка, ще 407 будинків вдалося відремонтувати у 2021 році. На той час невідновленими залишалися будинки, які знаходились в небезпечній зоні обстрілів.
Також до 2022 року комісія міської військової адміністрації обстежувала зруйновані житлові об’єктів громадян та готувала до обласної комісії відповідні пакети документів, за результатами розгляду яких близько 200 громадян отримали грошову компенсацію за зруйноване житло в межах реалізації Постанови Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2020 року №767”, — розповідає Григулець.
Через активізацію бойових дій Мар’їнська міська військова адміністрація евакуювалась з міста у березні 2022 року.
“Спочатку працювали у селі Максимільянівка нашої громади, а згодом продовжили діяльність у селищі Слобожанське Дніпропетровської області, де працюємо по теперішній час. Працівники МВА продовжують працювати за можливості як в офісному приміщенні, так і дистанційно для забезпечення виконання повноважень згідно діючого законодавства”, — розповідає очільник ВА.
До вересня 2024 року в селах Максимільянівка, Зоряне та Єлизаветівка працювали пункти незламності.
“Попри те, що громада й раніше потерпала від обстрілів, робота після початку повномасштабного вторгнення звісно змінилася, адже ми насамперед почали організацію евакуації. Населення, яке залишалося на території громади, забезпечували засобами опалення, питною водою, продуктами харчування”, — розповідає Григулець.
У 2022 році через постійні обстріли не було можливості відновити постачання газу, світла та води в місто. Тож люди, які жили у підвалах під обстрілами розраховували тільки на гуманітарну допомогу.
“Завозимо гуманітарку, коли є можливість. Приїхали під Мар’їнку, послухали, якщо тихо — завозимо питну воду, продукти, бензин, дизель для генераторів у бомбосховищах, і заразом евакуюємо хоча б по декілька людей, які хочуть виїхати”, — розповідав тоді Юрій Григулець.
За словами очільника ВА, евакуація з громади тривала до листопада 2024 року.
“Вивозити людей нам дуже допомагав спецпідрозділ поліції “Білий янгол”, за що ми їм безмежно вдячні. Доречі, історія створення цього спецпідрозділу пов’язана з нашою громадою, а саме з містом Мар’їнка. Коли в нашій громаді активізувалися активні бойові дії, відважні поліцейські за власною ініціативою на білому автомобілі швидкої допомоги почали евакуацію людей. Наші дюди добре знали цей автомобіль, який поспішав врятувати їх життя. За це мар’їнці тоді дали йому назву “Білий янгол”.
Близько 9 тисяч осіб нам вдалося евакуювати, інша частина населення виїхала до більш безпечних регіонів самостійно”, — розповідає Юрій Григулець.
Водночас місцеві процес евакуації згадують не так скоординовано. Хоча нам вдалося знайти оголошення про можливості виїзду принаймні на сайті громади, але у місцевих були нарікання, що інформації суттєво бракувало.
“Про евакуацію оголошували тільки у березні-червні 2022 року, що підходьте до шкіл, там будуть евакуаційні автобуси до Курахового. А починаючи з 2023 року ніякої інформації про евакуацію не було від ВА, а займався евакуацією тільки підрозділ “Білий янгол”. А після евакуації ВА з Мар’їнки ми керівника більше і не бачили. Засідання з питань ВПО, ветеранів, матеріальної допомоги та інші проводить заступниця начальника Мар’їнської МВА Тетяна Збицька. Нічого не було зроблено з облаштування укріплень навколо Мар’їнки і Красногорівки”, — висловлює зауваження до роботи начальника Мар’їнської МВА переселенка з громади Ганна.
На сайті і в соцмережах Мар’їнської МВА найчастіше Юрій Григулець з’являється на спільних обласних засіданнях разом з іншими керівниками ВА Донеччини. Також в мережі є поодинокі фото очільника громади у гуманітарних хабах на зустрічах з переселенцями та звіти про візит на захід країни для укладення меморандуму про співпрацю.
У рейтингу відкритості громад, який зібрали журналісти Вільного Радіо, Мар’їнська МВА потрапила до топ-20 найбільш відкритих громад Донеччини й посіла 14 місце. На ресурсах МВА публікують новини громади, анонси заходів, на сайті є розпорядження начальника МВА, форма для звернень до Юрія Григульця та оприлюднені його відповіді вихідцям з громади.
Наразі в евакуації, в Слобожанському, працює ЦНАП Марʼїнської громади. Частина закладів культури працюють у змішаному форматі, Студія образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва “Веселка” — Красногорівського міського клубу — офлайн у Жовтих Водах. Заклади освіти працюють дистанційно. Про евакуацію інших установ не повідомляли.
Військова адміністрація опікується ними і допомогою тим, хто став ВПО.
Гуманітарні хаби для переселенців з Мар’їнської громади працюють у Павлограді, Жовтих Водах, Кременчузі та Києві. Там можна отримати гуманітарну допомогу, інформаційно-консультаційні послуги, відвідати культурно-просвітницькі заходи. Пільговій категорії продуктові набори надсилають поштою.
“Також доставляємо підручники для учнів нашої громади, послуги з доставки фінансуємо з місцевого бюджету”, — уточнює посадовець.
Разом з тим, на сайті громади у 2024 році є звернення від переселенця з Мар’їнської громади Ігоря Буханевича, який питав в Григульця, чому немає допомоги для ВПО:
“Ми ВПО знаходимося в Дніпропетровській обл. Новомосковський р-н. Нам немає ніякої допомоги. Ми зверталися до Гум.допомога Мар’янскої громади. Немає ніякої відповіді. Ви думаєте за людей які виїхали чи ні. На Дніпропетровщині Курахівська громада по допомозі людям є, а де ви,чому від вас немає допомоги!”
У відповіді було зазначено, що гуманітарна допомога надається у порядку черги за наявності, зокрема переселенцю надіслали пакунок та повідомили, як подати наступну заявку:
“Для подальшого отримання гуманітарної допомоги необхідно подати заявку у месенджер Viber за номером телефона «Гарячої лінії» гуманітарного Хабу 0996355624. Допомога надаватиметься при наявності гуманітарної допомоги згідно з черговістю наданих заяв”.
За програмою соцзахисту та підтримки ВПО з Мар’їнської громади, фінансують:
Також Мар’їнська міська громада Донецької області та Великолучківська сільська громада Закарпатської області підписали Меморандум про співпрацю, щоб організовувати допомогу переселенцям з громади тут.
Окрім інших обовʼязків, Григулець зазначає, що ВА підтримувала військові підрозділи, які захищали громаду — надавали паливно-мастильні матеріали, продукти техніку та обладнання.
Зараз декларації начальника Мар’їнської МВА Юрія Григульця вилучені з реєстру. Як військовослужбовець СБУ він має право не звітувати про доходи під час повномасштабного вторгнення.
Під час воєнного стану в Україні Національне агентство з питань запобігання корупції дозволило відтермінувати подання декларацій про доходи для тих, хто перебуває в зоні бойових дій, служить у ЗСУ, СБУ, Теробороні, Головному управлінні розвідки, МВС, ДСНС, Держприкордонслужбі тощо та членів їхніх сімей.
У минулі роки у звітності посадовець зазначав, що має сина Артема.
За перші 9 місяців 2025 року посадовець заробляв у середньому 81 тис. 599 грн на місяць.
За даними реєстрів, Юрій Григулець має у власності два авто: ВАЗ 2121 1981 року випуску та Chrysler 330C 2004 року випуску та причіп марки “Кремінь”. А також — дві земельних ділянки у Вінницькій області.
В публічному просторі немає згадок про конфліктні ситуації, скандали, підозри тощо щодо цього керівника військової адміністрації.
Єдиний випадок, який потрапив в медіа, стався через технічну помилку. Заповнюючи у 2020-му році декларацію кандидата на посаду голови ще Красногорівської ВЦА, Юрій Григулець спершу вказав зарплату за 2019 рік 30 902 046 гривень (таку суму вказав від управління СБУ в Донецькій та Луганській областях). Виправлений документ зʼявився в системі за три дні — зарплата стала 309 020 гривень.
Гаряча лінія управління соцзахисту (заявки на отримання гуманітарної допомоги, реабілітаційних та корекційних послуг для дорослих та дітей з інвалідністю, надання соціальних та соціально-психологічних послуг, послуг перукаря тощо) — (099) 641-93-40. Якщо ви житель Мар’їнської громади і маєте питання до Юрія Григульця, ви можете звернутися до нього, скориставшись формою на сайті військової адміністрації, або за електронною поштою [email protected], (050) 920-30-78.
Особистий прийом переселенців з громади Юрій Григулець проводить у Слобожанському на Дніпропетровщині.
Стежити за новинами можна на сторінках Мар’їнської ВА — сайт, Facebook.