Викривав корупцію і критикував місцеву владу, а згодом сам очолив військову адміністрацію. Володимир Рибалкін почав керувати Святогірськом під час повномасштабного вторгнення. Вільне Радіо зібрало досьє на начальника Святогірської ВА і розповідає, що відомо про його діяльність, статки, родину.
Для підготовки цього досьє наші журналісти проаналізували відкриті дані (реєстри власності, декларації, сторінки у соцмережах, публікації у ЗМІ тощо), отримали документи від Святогірської військової адміністрації та поспілкувались з Володимиром Рибалкіним. Якщо ви вважаєте, що в матеріалі бракує інформації, якою ви готові поділитися із Вільним Радіо, напишіть нам у Telegram, Instagram чи Facebook. Цей матеріал створений для рубрики “Досьє” на Вільному радіо. Ми поступово публікуватимемо біографії посадовців та інших людей, які працюють для Донеччини та отримують зарплати з бюджетів різних рівнів (наприклад, судді, прокурори, народні депутати).
Володимир Миколайович Рибалкін народився 18 вересня 1978 року у Макіївці на Донеччині. У 1996-1998 роках проходив строкову службу у ЗСУ. У 2004 році закінчив Слов’янський державний педагогічний університет за спеціальністю “Педагогіка і методика середньої освіти”.
У 1996-2017 роках працював в санаторно-оздоровчому Центрі соціальної реабілітації дітей-сиріт “Смарагдове місце” у Святогірську. У 2017-2022 роках — керівник проєкту та журналіст ТОВ “Інформаційне агентство. Стоп корупції ТВ”.
У 2015-2016 роках брав участь в АТО.
У 2015 році Володимир Рибалкін балотувався у депутати Святогірської міськради від “Волонтерської партії України”.
У 2019 році був офіційним спостерігачем від ГО “Стоп корупції” на виборах народних депутатів та на виборах Президента України на виборчому окрузі 47 (Слов’янськ, Олександрівський, Слов’янський райони). У 2019 році був помічником нардепа від партії “Голос” Романа Костенка на громадських засадах.
У 2020 році самовисуванцем балотувався на посаду міського голови Святогірська і у депутати міськради. А ще на цих виборах був членом виборчої комісії від партії “Голос” (був членом ради Донецької обласної територіальної організації партії).
Також того року був членом поліцейської комісії №14 Департаменту патрульної служби.
Займався волонтерством, після початку відкритої війни очолював тероборону Святогірська.
4 липня 2022 року Володимира Рибалкіна призначили начальником Святогірської МВА. На той момент Святогірська громада була окупована росіянами. А мер Володимир Бандура перейшов на бік окупантів.
Колишнього мера Володимира Бандуру судять за держзраду та колабораціонізм, за це йому загрожує довічне ув’язнення. За даними слідчих, експосадовець пристав на пропозицію окупантів стати їхнім ставлеником у захопленому Святогірську. У мережі є світлини зустрічі Володимира Бандури та очільника т.з. “ДНР” Дениса Пушиліна. Також є відео, де експосадовець на камеру виправдовує злочини російських окупантів та звинувачує ЗСУ в обстрілах громади. Бандура наразі у розшуку.
Також Володимира Бандуру судили за розтрату бюджетних коштів та підроблення документів.
Володимир Рибалкін нагороджений медаллю Української православної церкви Київського патріархату “За жертовність і любов до України” (2015) та нагрудним знаком “Знак пошани” Донецької ОДА (2024).
Також Рибалкін — учасник ГО “Союз ветеранів АТО Донбасу”, ГО “Сила роду Святогір’я” та ГО “Дієслово”.
До того, як очолити Святогірську ВА, Володимир Рибалкін 5 років керував Святогірським осередком ГО “Стоп корупції”. Він навчався в Академії громадського активізму, був членом громадської ради при Військово-цивільній адміністрації Донецької області.
Також 2 роки навчався у школі громадської журналістики, організованої за ініціативи “Дойче веллє”. Брав участь у заходах для громадських журналістів. Наприклад, у 2017 році — у Всеукраїнському форумі “Я — громадянський журналіст”, Summer Media Camp. У 2019 під керівництвом Рибалкіна “Стоп корупції” відкрили корпункт у Слов’янську.
“Ми співпрацюємо з активістами, журналістами, усіма активними та небайдужими жителями області, такий корпункт дасть нам більше можливостей, щоб розповідати людям про порушення їхніх прав, така робота сприятиме побудові громадянського суспільства — активного і непримиренного до корупції”, — розповідав Володимир Рибалкін.
Як журналіст Рибалкін неодноразово підіймав проблеми громади. Наприклад, виявив незаконну вирубку дерев у НПП “Святі гори”.
А ще критикував тодішнього мера Володимира Бандуру за те, що той не вирішував питання зі скупченням автівок біля Святогірської Лаври на релігійні свята. У грудні 2021 року через велику кількість запаркованих біля Лаври машин, рятувальникам довелося їхати 40 км в об’їзд, а приватний будинок, де зайнялася пожежа, за цей час згорів.
“На новорічні та різдвяні свята ми бачили ту саму картину на вулиці Зарічній. Тому ми звернулися з інформаційним запитом до районного управління поліції в Донецькій області з проханням надати копії листів, які надходили від Святогірської міської ради про посилення безпеки та безпеки руху на території Святогірської ОТГ на новорічні та різдвяні свята. Виявилося, що таких листів не було. На питання, чи надходили листи, звернення про посилення безпеки та безпеки руху на території Святогірської ОТГ протягом 2021 року, ми отримали тільки копію депутатського звернення від 20.12.2021 року про ситуацію з пожежною машиною, яка не змогла проїхати за екстреним викликом. І все”, — розповідав Володимир Рибалкін.
Серед імпактів антикорупційної діяльності — відставка мера Олексія Дзюби. Той звільнився після виявленого командою Рибалкіна конфлікту інтересів і прийняття посадовцем одноосібних рішень.
В 2017 році брав участь в акції проти тиску на активістів та журналістів з боку місцевого депутата Олександра Бондаренка у Марганці на Дніпропетровщині після того, як за його вказівкою колегам Рибалкіна зламали камеру та спалили авто.
Володимир Рибалкін очолив Святогірську ВА вже під час повномасштабного вторгнення. На той момент місто перебувало під російською окупацією. Тож найбільше як керівник він проявив себе вже під час налагодження життя у громаді після звільнення цієї території.
Навесні 2022 року поблизу Святогірська тривали важкі бої, а на початку червня місто та навколишні села захопила російська армія. Операція зі звільнення Святогірська розпочалася орієнтовно у другий тиждень вересня. Аби зайти в місто, українські військові скористалися човнами. 12 вересня офіційно стало відомо про звільнення міста від росіян.
Під окупацією російських військ у Святогірську близько трьох місяців перебували близько 550 людей — без води, світла та газу.
“У першу чергу [після деокупації] ми зробили координаційний гуманітарний штаб, аби координувати все, що відбувається у Святогірську. В цей центр ми взяли людей, які були в окупації та прагнули бути корисними, максимально допомагати. Була дуже гарна ставка на це. Головна потреба від населення — це була їжа. Росіяни за час окупації не робили гуманітарні конвої. Люди всі були схудлі: приблизно 10, 15, до 20 кг кожна людина втратила ваги”, — згадував начальник Святогірської ВА в інтерв’ю Вільному радіо.
Потім місцевим жителям почали видавати будівельні набори для відновлення домівок, пошкоджених обстрілами. Енергопостачання в місті вдалося відновити десь через три тижні після деокупації.
“У Святогірську було підприємство, яке випікало хліб. Ми знайшли власника, він був під Києвом. Власник погодився, щоб максимально швидко ми його доправили на деокуповану територію. Він поновив роботу свого підприємства. Десь через два тижні вже в місті з’явився свій хліб”, — розповідав начальник ВА.
У 2025 році місцева жителька розповідала Вільному радіо про життя у Святогірську:
“В магазинах в нас є усе необхідне. Алеї гуманітаркою нас не ображають — дають дуже багато всього і регулярно. Тому купуємо тільки те, чого не дають. Хоча купляти у Святогірську щось важко! В нас дуже високі ціни і це велика проблема. Якщо поїхати до Слов’янська, там можна закупитися продуктами вдвічі дешевше, ніж у нас.
Коли висловлюєш продавцям обурення цінами, вони відповідають: “А що ви хочете? Курортне місто!”. Звісно, так раніше вважалося і ціни завжди були вищими, але наскільки це зараз актуально? Продавці у таких випадках лише сміються та кажуть: “Ми ж не можемо вам рахувати за пільговими цінами”.
На запит Вільного радіо Володимир Рибалкін розповів, що найважливішим у своїй діяльності на посаді вважає будівництво військових інженерно-технічних та фортифікаційних споруд, стабілізаційні заходи після деокупації, відновлення системи оповіщення, збір інформації про заміновані ділянки та евакуацію та тимчасове розселення місцевих.
“На осінньо-зимовий період 2024-2025 мешканців громади, житло яких зруйноване чи пошкоджене і непридатне для проживання, ми розміщували у тимчасових пунктах проживання. Також Святогірська міська територіальна громада стала партнером по створенню Центру підтримки внутрішніх переселенців Краматорського району “МиРазом” у Дніпрі”, — розповів Володимир Рибалкін.
Також посадовець додав, що в громаді діє низка програм підтримки військових, працює Центр надання соцпослуг, Координаційний центр підтримки цивільного населення та Рада з питань ВПО при Святогірській МВА.
Після звільнення Святогірської громади від загарбників за каденції Рибалкіна там документують руйнування та відремонтували частину пошкоджених російськими обстрілами будинків, Хрестищенську школу і амбулаторію, амбулаторію у Маяках, інженерні мережі, дороги, відновили транспортне сполучення між Богородичним і Святогірськом, стерилізували бродячих собак, місцевим безкоштовно доставляли паливну деревину.
Відкрили соціальний санітарний модуль, де люди могли безкоштовно попрати речі та помитись, пункт незламності. Також замінювали насоси у свердловинах, дезинфікували водогони.
Водночас зазначимо, у Святогірську майже весь 2024 рік замінювали водопровідні труби, але воду так і не дали.
“З січня 2024 року до вересня в нас по всьому місту були розкопки — міняли великі магістральні водопровідні труби, які були ще чавунними та не годилися до експлуатації. Потім якось повісили на будинки оголошення, що для перевірки будуть заповнювати систему водою. Але я цю воду навіть не бачила. Сусіди казали, що бачили щось трохи, а мені на другий поверх, напевно, тиску не вистачало”, — розповідала Вільному радіо жителька міста.
Через повномасштабну війну та російські обстріли, які й досі лунають неподалік, взятися масштабно за відбудову громади не можуть. Втім, над проєктом майбутньої відбудови працюватимуть. Зокрема, планують розробити дорожню карту для міжнародних донорів.
“Завдяки цьому документу потім ми зможемо вже йти по цій дорожній карті, отримати інвестиції. Це дуже важливо. Я впевнений на 100%, що Святогірська громада відновиться, тому що в нас є екологічний ресурс, він дуже великий, ще рекреаційний ресурс, історичний, а також сільськогосподарський”, — розповідав посадовець Вільному радіо.
А ще разом з представниками ГО “Агенція відновлення та розвитку” розробили Стратегію розвитку Святогірської міської територіальної громади до 2027 року. Рибалкін розповідає, співпрацють з 35 благодійними організаціями у галузі відновлення водопостачання, ремонту пошкодженого житла, соціальних рейсів до інших населених пунктів Донецької області, в яких можна отримати медичні послуги, послуги банку, ЦНАПу
На сторінках Святогірської міської військової адміністрації та Святогірської міської територіальної громади публікують інформацію про евакуацію, видачу гуманітарної допомоги, графіку соціальних рейсів до Слов’янська і Краматорська.
“На території громади проводиться освітня діяльність та здійснюється медичне обслуговування, мешканців Святогірська приймають лікарі Міжнародної медичної гуманітарної організації “Лікарі без кордонів”, видаються безкоштовні ліки, працює кабінет маніпуляцій”, — розповідає Володимир Рибалкін.
Посадовець проводить прийоми громадян, втім (через безпекову ситуацію у громаді) про час і місце на сайті чи в соцмережах не повідомляють.
“Люди звертаються будь-якими передбаченими законом способами. Тримаємо зв’язок через старост, у багатьох жителів громади є мій особистий номер, деякі навіть додому до мене приходять, якщо є якісь питання”, — розповів Володимир Рибалкін Вільному Радіо.
Якщо вам є що розповісти (зокрема, й про посадовців, чиїх досьє поки немає на нашому сайті) — зверніться до команди Вільного радіо у Telegram, Instagram чи Facebook. Можливо, саме ваша думка зробить досьє об’єктивнішим та допоможе нам у роботі над текстами.У текстах для рубрики “Досьє” ми беремо до уваги оцінку роботи очільників громад від місцевих жителів та від самих посадовців. Наша мета — зібрати різносторонні думки, якщо такі є.
Володимир Рибалкін одружений з Оксаною Рибалкіною. Дочка Поліна навчається у звичайній та мистецькій школах на заході України.
Син посадовця — Всеволод Рибалкін — закінчив Київський військовий ліцей імені Івана Богуна та Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Він брав участь у бойових діях під час повномасштабного вторгнення і вже майже рік вважається зниклим безвісти.
“Мій син — офіцер ЗСУ. Він зник безвісти і я зараз нічого не знаю про його долю”, — підтвердив Володимир Рибалкін Вільному Радіо.
Серед членів родини у деклараціях посадовця за минулі роки також вказана мати — пенсіонерка Раїса Рибалкіна.
У Святогірську Володимир Рибалкін має будинок площею 122.9 квадратних метри та земельну ділянку площею 949 квадратних метри у спільній власності з Ольгою Миколаївною Ткаченко.
Також він власник земельних ділянок у селах Шандриголове та Тетянівка.
У 2024 році посадовець купив квартиру площею 70.88 квадратних метри у Сваляві на Закарпатті. Заплатив за неї 1077000 грн.
Їздить посадовець на авто Volkswagen Polo 1997 року випуску, придбав його у 2007 році.
У 2024 році Володимир Рибалкін заробив 1259387 грн, ще 600000 грн позичив у Максима Сергійовича Коротуна.
У 2024 році дружина Оксана отримала 10000 грн виплат ВПО.
Якщо ви житель Святогірської громади і маєте питання до Володимира Рибалкіна, ви можете надіслати звернення на електронну адресу [email protected]
Facebook Володимира Рибалкіна.