За 35 кілометрів від боїв: як повертається до життя Святогірська громада після трьох місяців окупації

Понад пів року тому українські військові звільнили від росіян Святогірськ та навколишні села. Колись курортне місто приваблювало тисячі туристів, а зараз — поступово оживає після окупації. Значна частина території ще досі замінована, а чотири села майже вщент зруйновані. Попри це у громаді залишаються понад 2 тисячі людей. 

Як влада долає проблему відсутності води та допомагає жителям пережити війну, Вільне радіо розпитало очільника Святогірської громади Володимира Рибалкіна. 

Скільки людей залишилися у Святогірській громаді 

Від фронту Святогірську громаду відділяє лише 35 кілометрів. Та зараз, попри доволі складні умови для життя та небезпеку російських обстрілів, тут проживають близько 2200 людей. Такі дані наводять у міській військові адміністрації. 

“До повномасштабного вторгнення [мешканців громади] було 9068. У самому деокупованому Святогірську перебуває приблизно 750 людей”, — розповідає Володимир Рибалкін. 

Скільки будівель під час окупації зруйнувала російська армія, визначити ще складно, каже посадовець. Тим паче росіяни продовжують обстрілювати територію громади й після деокупації. 

“На сьогоднішній день неможливо узагальнити, скільки будівель пошкоджені. Є райони, які повністю зруйновані, є вулиці, які частково зруйновані. Наразі повертаються деякі містяни, і ми тільки після появи господарів можемо зайти на територію, бо це приватна власність, для того, щоб зʼясувати, чи є пошкодження. Чіткі цифри, відсотки будуть вже пізніше. Про це говорити зараз недоречно, бо ще є “прильоти”. Війна у нас знаходиться приблизно за 35 кілометрів по прямій”, — пояснює  Рибалкін. 

Так само поки що немає точної кількості історичних пам’яток архітектури, які росіяни пошкодили минулого літа. Зазначимо, що від обстрілів потерпала й старовинна Святогірська лавра. 

• Загарбники б’ють авіацією по пагорбах Святогір’я, де знаходиться Святогірська лавра, Національний природний парк та багато пам’ятників архітектури

Понад пів року в Святогірську немає водопостачання, а чотири села неподалік перетворились на руїни

Під час окупації в місті залишалися кілька сотень людей — без води, світла та газу.

Після деокупації у місті та більшості сіл відновили електропостачання. Однак у деяких населених пунктах зробити це й досі що неможливо, розповідає очільник громади. 

“Якщо ми кажемо про Святогірськ, місто заживлене енергетикою приблизно на 85%. Є проблеми з деякими населеними пунктами, як-от Адамівка, де досі немає електропостачання. Але це зумовлене тим, що воно подавалось через Долину, яка повністю зруйнована”, — каже посадовець. 

Загалом російські загарбники майже повністю зруйнували чотири села в Святогірській громаді. Однак навіть туди повертаються деякі жителі. 

“Майже повністю зруйнували Богородичне, Мазанівку, Краснопілля, Долину. Там йшли піші бої, тому майже жодного цілого будинку немає. Зруйновані всі електромережі і трансформатори. Але люди там зараз є, потрошки повертаються туди, незважаючи на всю небезпеку. Люди хочуть повертатись до своїх домівок, але ми постійно попереджаємо, що це вкрай небезпечно. У деяких населених пунктах навіть досі ще триває ексгумація тіл”, — розповідає Володимир Рибалкін.

Вже понад пів року мешканці Святогірська живуть без централізованого водопостачання. Щоб забезпечити їх водою, організували підвіз. 

“У нас є приватне підприємство, яке працює на території громади. Ми співпрацюємо, вони забезпечують в повному обсязі Святогірськ питною водою. Інші населені пункти громади — в основному приватний сектор, тому мають власні колодязі. Є ще населені пункти, де вже було зроблене централізоване водопостачання через насоси, свердловини. Тобто проблема з централізованим водопостачанням лише в Святогірську, але вже в процесі вирішення”, — зазначає очільник громади. 

Як живе деокупований Святогірськ

Аби забезпечити умови для життя святогірців, які не хочуть евакуюватися, у місті облаштували вуличний санітарний комплекс, де можна безкоштовно прийняти душ. Також відкрили соціальну пральню. 

• У Святогірську з’явився вуличний санітарний комплекс — у ньому є душ, туалет і пральні машини (ФОТО)

У деокуповане місто повернулися й деякі підприємці, а також почали роботу відділення пошт і банкомати. 

“У Святогірську працюємо приблизно 10 торгових точок. Є мобільний зв’язок, є інтернет, працюють стаціонарні відділення Укрпошти та “Нової пошти”, ще два готелі. Місто майже повертається до свого соціалізованого життя”, — розповідає очільник громади. 

• Навчання після окупації: як у Лимані та Святогірську зараз вчаться діти, які не виїжджають у безпечніші міста

Також, за словами посадовця, для жителів громади організовують постійні соціальні рейси. 

“Люди можуть переміщатись безкоштовно фактично з кожного населеного пункту громади. Якщо зі Святогірська, то в Краматорськ, Слов’янськ. Соціальні рейси зроблені і завдяки міжнародним організаціям, і завдяки роботі обласної, районної, місцевої адміністрацій”, — каже Володимир Рибалкін.

Деякі території Святогірської громади, особливо ліси, залишаються небезпечними через велику кількість вибухівки, які залишила російська армія. 

“Розмінування досі триває. Насправді всі повинні розуміти, що на деокупованій території, а у нас майже всі населені пункти або стояли на межі зіткнення, або вони були в окупації, теж небезпечно. Ми маємо велику територію, де є вибухонебезпечні предмети. Люди ходять по асфальту, по доріжках, заборонено ходити по лісосмугах — це дуже небезпечно”, — наголошує посадовець. 

Через ризик підірватися на міні, а також можливі обстріли окупантів, на території Святогірської громади періодично чергує бригада швидкої допомоги. Також вдалося поновити роботу місцевої лікарні, де людей постійно приймає терапевт. У селах громади працюють фельдшерсько-акушерські пункти. 

Жителів громади забезпечують гуманітарною допомогою, але закликають евакуюватися в більш безпечні регіони

Одним із важливих завдань місцевої влади залишається евакуація, каже Володимир Рибалкін. До роботи з жителями долучають і психологів, утім навіть їм іноді складно достукатись до людей. 

“Деяких доводиться вмовляти. Дуже багато уваги ми приділяємо сім’ям з дітьми, які намагаються повернутись на територію, де небезпечно. Також ми працюємо з людьми, які знаходяться з дітьми досі в громаді й думають, чи виїжджати. До нас приїжджають і психологи, які працюють з такою категорією людей. Ми пояснюємо, що життя — це найвища цінність людини, а не домівка, кішка, курка, яку люди ставлять причиною, чому не хочуть їхати. Іноді справді кажуть, що треба курей годувати. Потім ми маємо трагічні наслідки, коли родини гинуть під обстрілами”, — розповідає керівник громади. 

Жителям, які продовжують залишатись у Святогірській громаді, постійно привозять гуманітарну допомогу. Так само опікуються й тими, хто вже виїхав, запевняє посадовець.  

“Ми співпрацюємо з більш ніж 50 організаціями, у тому числі міжнародними. Деякі з них займаються сектором продовольчих товарів, деякі — будівельними матеріалами, деякі нам допомагають відновлювати пошкоджені дахи. Тому буквально через день працює видача гуманітарної допомоги. Я сподіваюся, що потреби ми в повному обсязі закриваємо. Люди, які виїхали, отримують два рази на місяць гуманітарну допомогу”, — зазначає очільник Святогірської громади.  

Нагадаємо, Соледар і прилеглі села розташовані в зоні бойових дій та потерпає від постійних обстрілів росіян. Близько 700 людей продовжують жити в надскладних умовах. Ми дізнались, як зараз працює військова адміністрація та чим допомагають мешканцям.