звільнений від нацистів Бахмут Артемівськ в Донецькій області
Фото Бахмутського краєзнавчого музею
string(69) "Фото Бахмутського краєзнавчого музею"

28 жовтня 1944 з України вигнали усіх нацистських окупантів. Проте країна, зі свіжозахопленими західноукраїнськими землями, опинилася під гнітом окупантів радянських. Що значить ця дата для українців, чому важливе її переосмислення, особливо під час війни з Росією, та як виглядав звільнений від нацистів Бахмут — розповідають та показують історики. 

 

Після вигнання з України нацистів сюди повернувся радянський режим. Тому вважати 28 жовтня “днем звільнення” несправедливо, пояснює бахмутський історик, співробітник Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

“Ця дата вшановує визволення усієї території України від нацистських загарбників. Проте той ідеологічний зміст, який вкладала радянська влада у цю подію (як “визволення від фашистів” та відновлення “вільного, щасливого радянського життя”) — все це, звичайно, підлягає перегляду. Тому що насправді на звільнених від нацистів землях України відновився радянський тоталітарний режим. З його примусовою колективізацією на західноукраїнських землях, голодом 1946-47 років, масовими репресіями та депортаціями людей”, — розповідає Вільному радіо Ігор Корнацький.

Він показує, як виглядав Бахмут (тоді Артемівськ) після вигнання нацистів  — це фотографії з колекції Бахмутського краєзнавчого музею. Багато міських будівель спалені та розтрощені вщент  —  вони назавжди зникли з вулиць міста, і післявоєнні покоління ніколи їх не бачили.

зруйнований під час війни готель Центральний в Артемівську в Бахмуті Донецької області
Готель “Центральний” на розі нинішніх вулиць Лермонтова та Незалежності у Бахмуті. Фото: Бахмутський краєзнавчий музей
розбомблений кінотеатр Модерн в Артемівську
Так виглядала “Топталівка” у звільненому від нацистів місті. Зліва, на розі нинішніх вулиць Першина та Миру, до приходу нацистів працював кінотеатр “Модерн”. Фото Бахмутського краєзнавчого музею
зруйнована будівля жіночої гімназії у Бахмуті
На місці нинішньої Бахмутської міськради колись стояла старовинна будівля жіночої гімназії. До Другої світової в ній була школа імені Петровського. Фото: Бахмутський краєзнавчий музей
розбомблена під час Другої світової лікарня в Бахмуті
Так виглядали корпуси на місці стаціонарів нинішньої Бахмутської лікарні інтенсивного лікування. Після звільнення від нацистів вдалося відновити лише один. Фото: Бахмутський краєзнавчий музей
млин Французова у зруйнованому Артемівську
Цю будівлю бахмутяни знали як “млин Французова”, він стояв по нинішній вулиці Незалежності. Фото з колекції Бахмутського краєзнавчого музею

Багато будівель Бахмута, зруйнованих під час нацистської окупації України, вдалося відновити. Але нині деякі з них вже розбомбила російська армія.

зруйнована під час Другої світової будівля в Артемівську
Житлові будинки на розі нинішніх Горбатова та Сибірцева відновили. Нині росіяни поцілили в них. Фото: Бахмутський краєзнавчий музей
будівля зруйнована під час Другої світової війни в Бахмуті
Будівля на розі нинішніх вулиць Горбатова та Миру. Фото: Бахмутський краєзнавчий музей
житловий будинок зруйнований під час Другої світової війни в Бахмуті
Житловий будинок на протилежному розі нинішніх вулиць Горбатова та Миру. Фото: Бахмутський краєзнавчий музей
зруйнована будівля під час Другої світової в Бахмуті
Будівля колишньої жіночої гімназії. Пізніше тут була школа, а донедавна – управління освіти Бахмутської міськради. Фото з колекції Бахмутського краєзнавчого музею
зруйнований у Другій світовій війні лікеро-горілчаний завод в Бахмуті
Таким нацисти залишили лікеро-горілчаний завод у Бахмуті. Відтоді його відбудували. Фото з колекції Бахмутського краєзнавчого музею
зруйнована у Другій світовій війні лікарня в Бахмуті
Рештки будівлі на місці нинішньої центральної поліклініки Бахмута. Після того її добудували. Фото з колекції Бахмутського краєзнавчого музею
житловий будинок зруйнований під час Другої світової війни в Бахмуті
Пошкоджений багатоквартирний будинок на розі сучасних вулиць Ціолковського та Сибірцева (вид з нинішньої будівлі коледжу залізничного транспорту). Фото з колекції Бахмутського краєзнавчого музею


Нацистів вигнали з України спільними зусиллями 

Внесок українського народу у вигнання нацистів з України величезний, розповідає Вільному радіо історик Богдан Скопненко.

“Внесок українців, які воювали у складі Червоної армії, з тогочасним злом, з нацизмом, — його важко переоцінити. Хоча я й не певен, що на той час вони могли обрати, у складі якого військового підрозділу їм перебувати”, — каже історик.

бійці Червоної армії під час Другої світової війни
Бійці Червоної армії на одному з фронтів Другої світової війни. Фото з відкритих джерел

 

Вигнання нацистів з українських територій стало можливим і завдяки масовій участі українців у лавах українського визвольного руху на чолі з Українською повстанською армією. За даними УІНП, у лавах УПА боролися з нацистами  близько 100 тисяч вояків.

“Боротьба за незалежність України продовжувалася у радянському запіллі, її вела Українська Повстанська Армія”,  —  каже Ігор Корнацький.

бійці УПА в лісі
Бійці УПА в лісі. Фото: Facebook/ Український Визвольний Рух – ОУН і УПА


Одним з таких борців проти нацизму в Україні був голова проводу ОУН на сході та останній командир УПА Василь Кук. Більше про нього можна дізнатися в матеріалі “
Український Джеймс Бонд”. Інтерв’ю з історикинею про останнього командира УПА зі сходу Василя Кука”. 

Для довідки:
За даними Українського інституту національної пам’яті, майже кожен четвертий воїн збройних сил СРСР, який воював проти нацистів, був мешканцем України. Загалом 7 мільйонів захисників воювали у складі Червоної армії та в партизанських загонах.

Під час війні проти нацизму загинули до 10 мільйонів мешканців України (за оцінками Інституту історії НАНУ). Це більше, ніж сукупно загинуло людей у Великої Британії, США, Франції, Польщі та Канади.

Вигнати нацистів з України допомогла антигітлерівська коаліція, до якої входили 58 держав. За програмою лендлізу, СРСР отримав багато військової техніки, озброєння, продовольства та інших матеріалів, необхідних для підтримки економіки та ведення боїв.

 

“Воїни Червоної армії, які звільняли Україну від нацистів, самі були окупантами. Зокрема Польщі та Фінляндії”

Варто пам’ятати, що Другу світову розв’язав не єдиний лідер німецьких нацистів Адольф Гітлер, а й Сталін. Тож окупація України нацистами  —  це наслідок дій і радянського уряду. 

“Пакт про ненапад (Молотова-Ріббентропа, — ред.) між СРСР та Німеччиною, підписаний у серпні 1939-го, підштовхнув початок Другої світової. Гітлер міг вважати себе убезпеченим з цього боку і наважився розпочати війну, напавши на Польщу. А радянські війська його у цьому підтримали, вступивши у війну за 2 тижні. Це і було так зване “визволення Західної України і її приєднання до Радянського Союзу”,  — зазначає Ігор Корнацький.  

Тоді ж, восени 1939 року, радянські чоловіки (в тому числі й з радянської України), вторглися й у Фінляндію та загарбали десяту частину країни. 

“Наші, умовно кажучи, дідусі перебували в таких обставинах, коли в них особливого вибору не було: вони були частиною цієї тоталітарної системи. Вони були окупаційною армією для Фінляндії. І не треба ці моменти замовчувати, мусимо це проговорювати, бо це важливо”, — додає Богдан Скопненко.

“Перемогли нацизм, переможемо й новітній “нацизм” росіян”

Річниця вигнання нацистів з України є надзвичайно важливою для українців, каже історик Скопненко. Особливо зараз, коли Україна знову бореться проти загарбників. Цього разу  —  російських. 

“Сьогодні ми, українці, які маємо свою незалежну державу, так само боремося з новітнім “нацизмом”. Так само як наші предки тоді боролися з нацизмом у середині ХХ століття. Жоден народ не застрахований від того, щоб опуститися до цього рівня ненависництва, шовінізму. Сьогодні ми це саме можемо прослідкувати у росіян”,  —  каже Богдан Скопненко.

Історик додав, що й сам зараз захищає Україну від російської армії. Проте у якому підрозділі або структурі, не уточнює. 

Український інститут національної пам’яті випустив ролик про те, як Росія, використовуючи радянські наративи та культивування міфів про Другу світову війну, сама вторглася в Україну.

Читайте також:


Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.


Спонсор
Завантажити ще...