28 жовтня 1944 з України вигнали усіх нацистських окупантів. Проте країна, зі свіжозахопленими західноукраїнськими землями, опинилася під гнітом окупантів радянських. Що значить ця дата для українців, чому важливе її переосмислення, особливо під час війни з Росією, та як виглядав звільнений від нацистів Бахмут — розповідають та показують історики.
Після вигнання з України нацистів сюди повернувся радянський режим. Тому вважати 28 жовтня “днем звільнення” несправедливо, пояснює бахмутський історик, співробітник Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.
“Ця дата вшановує визволення усієї території України від нацистських загарбників. Проте той ідеологічний зміст, який вкладала радянська влада у цю подію (як “визволення від фашистів” та відновлення “вільного, щасливого радянського життя”) — все це, звичайно, підлягає перегляду. Тому що насправді на звільнених від нацистів землях України відновився радянський тоталітарний режим. З його примусовою колективізацією на західноукраїнських землях, голодом 1946-47 років, масовими репресіями та депортаціями людей”, — розповідає Вільному радіо Ігор Корнацький.
Він показує, як виглядав Бахмут (тоді Артемівськ) після вигнання нацистів — це фотографії з колекції Бахмутського краєзнавчого музею. Багато міських будівель спалені та розтрощені вщент — вони назавжди зникли з вулиць міста, і післявоєнні покоління ніколи їх не бачили.
Багато будівель Бахмута, зруйнованих під час нацистської окупації України, вдалося відновити. Але нині деякі з них вже розбомбила російська армія.
Внесок українського народу у вигнання нацистів з України величезний, розповідає Вільному радіо історик Богдан Скопненко.
“Внесок українців, які воювали у складі Червоної армії, з тогочасним злом, з нацизмом, — його важко переоцінити. Хоча я й не певен, що на той час вони могли обрати, у складі якого військового підрозділу їм перебувати”, — каже історик.
Вигнання нацистів з українських територій стало можливим і завдяки масовій участі українців у лавах українського визвольного руху на чолі з Українською повстанською армією. За даними УІНП, у лавах УПА боролися з нацистами близько 100 тисяч вояків.
“Боротьба за незалежність України продовжувалася у радянському запіллі, її вела Українська Повстанська Армія”, — каже Ігор Корнацький.
Одним з таких борців проти нацизму в Україні був голова проводу ОУН на сході та останній командир УПА Василь Кук. Більше про нього можна дізнатися в матеріалі “Український Джеймс Бонд”. Інтерв’ю з історикинею про останнього командира УПА зі сходу Василя Кука”.
Вигнати нацистів з України допомогла антигітлерівська коаліція, до якої входили 58 держав. За програмою лендлізу, СРСР отримав багато військової техніки, озброєння, продовольства та інших матеріалів, необхідних для підтримки економіки та ведення боїв.
Під час війні проти нацизму загинули до 10 мільйонів мешканців України (за оцінками Інституту історії НАНУ). Це більше, ніж сукупно загинуло людей у Великої Британії, США, Франції, Польщі та Канади.
Варто пам’ятати, що Другу світову розв’язав не єдиний лідер німецьких нацистів Адольф Гітлер, а й Сталін. Тож окупація України нацистами — це наслідок дій і радянського уряду.
“Пакт про ненапад (Молотова-Ріббентропа, — ред.) між СРСР та Німеччиною, підписаний у серпні 1939-го, підштовхнув початок Другої світової. Гітлер міг вважати себе убезпеченим з цього боку і наважився розпочати війну, напавши на Польщу. А радянські війська його у цьому підтримали, вступивши у війну за 2 тижні. Це і було так зване “визволення Західної України і її приєднання до Радянського Союзу”, — зазначає Ігор Корнацький.
Тоді ж, восени 1939 року, радянські чоловіки (в тому числі й з радянської України), вторглися й у Фінляндію та загарбали десяту частину країни.
“Наші, умовно кажучи, дідусі перебували в таких обставинах, коли в них особливого вибору не було: вони були частиною цієї тоталітарної системи. Вони були окупаційною армією для Фінляндії. І не треба ці моменти замовчувати, мусимо це проговорювати, бо це важливо”, — додає Богдан Скопненко.
Річниця вигнання нацистів з України є надзвичайно важливою для українців, каже історик Скопненко. Особливо зараз, коли Україна знову бореться проти загарбників. Цього разу — російських.
“Сьогодні ми, українці, які маємо свою незалежну державу, так само боремося з новітнім “нацизмом”. Так само як наші предки тоді боролися з нацизмом у середині ХХ століття. Жоден народ не застрахований від того, щоб опуститися до цього рівня ненависництва, шовінізму. Сьогодні ми це саме можемо прослідкувати у росіян”, — каже Богдан Скопненко.
Історик додав, що й сам зараз захищає Україну від російської армії. Проте у якому підрозділі або структурі, не уточнює.
Український інститут національної пам’яті випустив ролик про те, як Росія, використовуючи радянські наративи та культивування міфів про Другу світову війну, сама вторглася в Україну.
Читайте також:
Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.