“Німий вбивця” судин та органів: Чим небезпечна гіпертонія та як захиститись
Хвороба підвищеного тиску крові у наших судинах не завдає болю. Цим й небезпечна: її ускладнення можуть вразити мозок, серце, нирки чи зір.
Міфи та факти про небезпечний недуг озвучує та коментує сімейний лікар бахмутської амбулаторії № 6 Тарас Коваль. Розмову ми приурочили до Всесвітнього дня боротьби з артеріальною гіпертензією.
Міф 1: “У моїх батьків це було, буде й в мене, — нічого не поробиш”
Лікарі стверджують: спадковість важлива у розвитку гіпертонії, але не означає, що у вас вона буде, тому нічого робити й не варто.
“Якщо є головний біль, запаморочення, дискомфорт та біль в області серця — в будь-якому віці варто міряти тиск та записувати ці дані. А якщо є фактори схильності до цієї хвороби, то це треба робити навіть без ознак поганого самопочуття”, — каже Тарас Коваль.
Тому якщо у ваших батьків підвищений тиск, а ви дотримуєтесь здорового способу життя, це може захистити вас від розвитку гіпертонії. А періодичне вимірювання тиску допоможе вчасно виявити проблему.
Міф 2: “Гіпертонія — це у літніх, а молодим можна не турбуватись”
Насправді ця хвороба зустрічається у молоді й навіть у дітей. У таких пацієнтів, за словами терапевта, тиск може підніматися навіть без будь-яких скарг та проявів.
“Наймолодший пацієнт з гіпертонічною хворобою, який у мене був, — це дитина 12 років, з нормальною вагою тіла. Зараз цьому хлопцю 15 років, він стоїть на обліку, приймає пігулки, консультується у кардіолога, тощо. Він скаржився на головні болі, дискомфорт в області серця, задишку при заняттях спортом”, – каже сімейний лікар.
Лікар Коваль додає: у бабусь та дідусів юного гіпертоніка теж ця хвороба, але вона розвинулася у набагато пізнішому віці.
“Тому ніхто цього не очікував. Зараз на фоні лікування все нормально. Спостерігатимемо за ним й надалі”, — розповідає Тарас Коваль.
І за даними медиків, ця тенденція лише зростає, адже серед молоді все більше людей з ожирінням, які харчуються нездоровою їжею, мало рухаються та вже мають шкідливі звички.
Міф 3: “Пити пігулки варто лише коли стане погано”
Такий підхід може призвести до розвитку серйозних ускладнень, каже сімейний лікар.
“Ви допускаєте високі цифри тиску, вам стає погано. В цей момент може розвинутись інфаркт, інсульт, і таблетка не встигне спрацювати. Вчора сусідка у розмові сказала, що бачить мою кепку, а замість мого обличчя — золотий диск перед очима. Вона прийшла додому, поміряла тиск, виявилося 180 мм рт ст”, — розповідає лікар 6-ї амбулаторії.
Отже, лікарі Всесвітньої організації охорони здоров’я радять: аби запобігти таким ускладненням, треба дотримуватись здорового способу життя та регулярно приймати пігулки. При цьому саме такі, які нормалізують ваш тиск. Ваш сімейний лікар має підібрати таку комбінацію ліків та в таких дозах, аби від них ваш тиск був нижчий ніж 140/90 мм рт.ст. Ці пігулки ви повинні пити щодня, — тільки так вдасться взяти тиск під контроль та зберегти досягнутий результат.
Міф 4: “160/100 — мій робочий тиск, я нормально почуваюся!”
Деякі люди вважають високий тиск своїм нормальним станом, тому що не мають абсолютно ніяких скарг. Проте це не означає, що лікуватись не потрібно.
“У людей є тиск, при якому вони звикли жити, його звуть “робочим тиском”. Але це не значить, що воно завжди “хороше”. Якщо людина звикла жити з тиском 180 мм рт. ст. та почувається ніби добре, це не значить, що завтра воно не підніметься на 220 та не принесе інсульт”, — пояснює поширену помилку лікар.
Такий тиск все одно необхідно поступово знижувати, навіть якщо немає болю та дискомфорту. Якщо ж цього не робити, хвороба прогресуватиме й страждатимуть серце, судини й нирки.
“І чим раніше люди починають знижувати свій тиск, тим краще буде прогноз (тобто менше з них помруть від інфарктів та інсультів, — ред.)”, — зазначає лікар.
Міф 5: “Я “прокапуюсь” двічі на рік, цього достатньо”
Таке “лікування” не допоможе взяти тиск під контроль.
“Це абсолютно неправильно. Це як поїсти двічі на рік. А, умовно кажучи, “треба кожного дня бути ситим”, — приводить аналогію Тарас Коваль.
Тому потрібно саме регулярно та ретельно приймати ліки, призначені сімейним лікарем. Медики ВООЗ додають: наукових доказів ефективності саме внутрішньовенних крапельниць немає.
Міф 6: “Поп’ю травки від тиску, і все мине”
У випадку проблем з тиском народні методи не працюють.
“Дуже рідко коли народні методи дають якийсь ефект взагалі, і з гіпертонією зокрема. Навіть якщо якісь методи дають якийсь незначний ефект, часто й густо його недостатньо. І якщо покладатись лише на них, можна “піймати” собі інсульт, інфаркт…”, — каже лікар офіційної медицини.
Тому не гайте часу на настоянки та ванни, вони не допоможуть. З підвищеним тиском записуйтесь на прийом до сімейного лікаря й виконуйте його рекомендації.
Міф 7: “Я дорослішаю/старішаю, тому тиск неминуче зростає”
Нині у лікарів немає вікових норм артеріального тиску: на вік не зважають, а орієнтуються лише по цифрах тонометра (апарату для вимірювання кров’яного тиску, — ред.)
“Якщо є гіпертонічна хвороба, вона дійсно може прогресувати, й тиск підвищується все більше. Але при якісному лікуванні це не обов’язково: можна зберігати “гарний” тиск та підтримувати активність людини”, — каже Тарас Коваль.
Він додає зі своєї практики: багато з його вже майже лежачих літніх пацієнтів змогли встати та знову бути мобільними.
“У мене неодноразово були літні пацієнти з високим тиском, які вже злягли, а потім їм почали регулярно давати пігулки, і вони знов починали обслуговувати себе, вони знов могли виходити на свій городик тощо”, — згадує сімейник.
Нагадаємо, наприкінці січня у Дружківці перекинувся рейсовий автобус, тому що у водія за кермом стався інсульт. У ДТП тоді постраждали двоє пасажирів.
Читайте також:
- Топ-7. Через що помирають мешканці Донеччини (огляд статистики за січень)
- На одному з КПВВ Донеччини на паспортному контролі помер літній чоловік
- В Торецькій лікарні відкрили відділення гемодіалізу (ФОТО)
Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.