Підтримайте Вільне Радіо
Попри створення військової адміністрації, увесь 2025 рік для Маріупольської громади пройшов за тимчасовим розписом бюджету. Щомісяця на її потреби видавали 1/12 від кошторису минулого року, заснованого на цілях бюджету трирічної давнини. Однак у 2026 році ситуація зміниться, бо в Маріупольській ВА з’явився очільник.
Журналісти Вільного Радіо розпитали заступника міського голови Маріуполя Сергія Орлова про те, як тепер фінансуватимуться потреби громади і на які програми передбачили кошти в наступному році.
Хоч у квітні 2025 року президент створив Маріупольську міську військову адміністрацію, фактично до визначення її очільника опікуватися бюджетом продовжила міська рада. Але нещодавно мера Маріуполя Вадима Бойченка призначили головою ВА. Як така зміна вплине на формування бюджету Маріупольської громади на 2026 рік?
На жаль, історія Маріуполя драматично відома не тільки з точки зору міста, а і в плані влади. Значна частина депутатів від ОПЗЖ виявилася колаборантами, і тому міська рада не є працездатною з точки зору кворуму і представництва. Тому, на жаль, наприкінці 2022 року питання повноцінного керування бюджетом дійсно зникло. І з 2023 року ми живемо за тимчасовим розписом, який регулюється Бюджетним кодексом.
Все одно програмно-цільовий метод залишається. Тобто, крім бюджету, є цільові програми. Вони перехідні, вони діють, але живуть в межах тимчасового розпису. Проте, крім 1/12, що насправді не так і погано, є інші обмеження. Це відсутність можливості робити капітальні видатки, тому, на жаль, ми нічого не могли з точки зору капітального характеру, відсутність можливості надавати трансферти і затверджувати нові цільові програми. Тому, хоч ми й хотіли б робити більше, ця можливість була відсутня.
Але нарешті в грудні сталося призначення міського голови, і тепер ми починаємо жити з урахуванням законодавства, яке врегулювало питання призначення і повноважень голови військової адміністрації. Важливо, що як до створення ВА, так і після це бюджет Маріупольської територіальної громади. Тобто це не бюджет міської ради, це не бюджет військової адміністрації — це бюджет територіальної громади. Без ВА їм керує Маріупольська міська рада та її виконавчі органи, а тепер повноваження керувати бюджетом Маріупольської громади переходить до голови ВА.
Проте з юридичної точки зору є певна кількість кроків, які необхідно зробити, щоб військова адміністрація набула всіх повноважень і головне — спроможностей. Цей процес уже запустився, він може тривати до місяця.
Ми діяли стратегічно, тому готували бюджет, який може бути бюджетом повноцінної військової адміністрації і який можна буде затвердити після схвалення голови ВА. Він зроблений і передбачає всі повноваження, які може отримати голова. Бюджет був схвалений виконавчим комітетом Маріупольської міської ради 19 грудня, і ми маємо амбітний план, що цьогоріч його підпише Бойченко Вадим Сергійович уже як голова ВА. Тоді в 2026 рік ми підемо з повноцінним затвердженим бюджетом.
Проте інші військові адміністрації, які створили у квітні і яким одразу призначили очільників, досі чекають на надання всіх повноважень. Тобто насправді цей процес триває довше за місяць. Чи можливий варіант, що він затягнеться і для Маріупольської громади, і тоді вона все одно житиме за 1/12 принаймні на початку року?
Закон передбачає, що повна передача повноважень відбувається тільки після відповідного рішення Верховної Ради. Тоді голові ВА переходять усі повноваження: майнові, повноваження затверджувати цільові програми, кадрові питання, питання діяльності всіх комунальних підприємств тощо. Наразі цього рішення немає, і ми, як інші громади, очікуємо на нього.
Тому частково так, без рішення Верховної Ради обмеження залишаються, але самому бюджету це не заважає, бо бюджетні повноваження передані. А от щодо питання прийняття нових цільових програм, рішень про реорганізацію комунальних підприємств, їхнє закриття або розвиток триває юридична дискусія, можливо це чи ні. Базово ці повноваження передаються тільки після рішення Верховної Ради.
А на обсяг бюджету якось вплине те, що тепер у Маріупольській громаді повноцінно буде функціонувати військова адміністрація?
З точки зору надходжень бюджет уже сталий. Він не зміниться, бо складається з двох частин. Перша частина — це власні надходження, які платники податків продовжують сплачувати в бюджет Маріупольської територіальної громади. І друга, більша, — це додаткова дотація з боку держави. Вона прийнята і вже змінюватися не буде, бо зафіксована бюджетом України на 2026 рік. А от на видатки це може впливати.
Тобто, коли Верховна Рада ухвалить рішення про передачу 100% повноважень і, зокрема, нових цільових програм, певні напрямки ми зможемо посилити. Зараз ми поки будемо рухатися повноцінним бюджетом, але в межах тих напрямків, за якими жили у 2025 році.
Як ви вже сказали, останні роки бюджет Маріупольської громади переважно складався з дотацій і субвенцій. Цьогорічний за редакцією від 3 грудня показав, що власні надходження склали лише його п’яту частину. Яку суму власних надходжень громади очікують у 2026 році?
Наступного року доходна частина буде складати близько 1 мільярда 55 мільйонів гривень, із яких власні надходження — це 166 мільйонів. Це якщо без сотень тисяч. Дотація буде складати 881 мільйон. Тобто в 2026 році власні надходження ми плануємо на рівні близько 16%.
До [повномасштабної] війни Маріуполь був спроможним і сплачував з місцевого бюджету гроші в державний у вигляді реверсної дотації. Це були великі суми — 300, 400, 450 мільйонів щорічно. Зараз прийшов такий час, що держава повинна нас підтримати, і вона це робить.
У Маріупольській громаді зараз спостерігають масову перереєстрацію підприємців? Що впливає, знову ж таки, на її власні доходи?
Ні, масових перереєстрації або закриття ми не спостерігаємо. Так, це процес тривалий, він об’єктивний і, звичайно, податки зменшились, але зменшувалися вони етапами. Тобто найбільше зменшення було, коли в 2024 році для бюджету 2025 року ухвалили рішення, що податок на доходи фізичних осіб від військових вже не сплачується до місцевих бюджетів. Тоді всі місцеві бюджети втратили, і Маріуполь втратив дуже багато, тому що в нас були зареєстровані військові частини, і податки з заробітних плат військовослужбовців складали велику частину бюджету Маріуполя в 2023 році. Відповідно і частково в 2024 році. Це перше, що вплинуло.
А далі, звичайно, економічна ситуація, бо частина підприємств закрилася. Не є секретом, що найбільшими платниками були Азовсталь, комбінат Ілліча, порт непрацездатний тощо. Тобто частина не працює, частина дійсно перереєструвалася за фактом ведення або господарської або виробничої діяльності на інших територіях. Частина, хоч і продовжує сплачувати податки в бюджет, але вони відчувають вплив війни: це скорочення чисельності, економічної активності, закриття. Мікро, малі й середні підприємства закрилися, на жаль, через війну або виїзд за кордон тих, хто там працював. Тому це є, але не несе обвального характеру.
Наступного року бюджет Маріупольської громади складе понад мільярд гривень. Але доходи цьогорічного, знову ж таки за редакцією від 3 грудня, дорівнювали 982 мільйонам. За рахунок чого збільшився бюджет? Ви маєте отримати якісь дотації і субвенції, яких не було у 2025 році, чи просто їхня сума зросла?
Збільшилася їхня сума, тому що є відповідний Бюджетний кодекс, який розраховує понесені видатки в попередньому році, фактичні видатки, але, тим не менш, є інфляція і макропоказники росту цін. Існує трирічна бюджетна декларація, яка передбачає, що, по-перше, зростають соціальні стандарти, як мінімальна заробітна ціна, індекс споживчих цін, що впливає на вартість товарів і послуг. По-друге, закладається відповідна інфляція.
Тому якихось нових дотацій і субвенцій немає — це збільшується додаткова дотація і трошки збільшується освітня субвенція.
Дотація — це гроші, які передають із одного бюджету іншому для фінансування потреб, на які не вистачає власних доходів. Дотації виділяють без цільового призначення, тож отримувач може сам визначати, на що підуть ці гроші. Повертати їх надавачу не потрібно.
Субвенція — це гроші, які виділяють на конкретні потреби: освіту, медицину, інфраструктуру тощо. Наприклад, громада може отримати субвенцію на ремонт доріг або виплату зарплат медикам, і витратити ці кошти на щось інше не можна. Якщо використати їх не в повному обсязі, невитрачену частину можуть вимагати повернути.
Якщо порахувати всі видатки Маріупольської громади на соціальний захист і соціальне забезпечення за 2025 рік, вони складуть третину від бюджету. Скільки грошей ви плануєте спрямувати на це в 2026 році?
Тут важко відповісти однією цифрою. У нас є бажання розширити спектр одержувачів соціальних послуг. Ми б хотіли суттєво його розширити на захисників і захисниць, на ветеранів, на напрямок перекваліфікації, перенавчання і відкриття нового бізнесу. Усе це ми заклали в бюджет, який буде схвалений. Якщо казати про його ключові відмінності, то ми передбачаємо сім нових програм на суму понад 144 мільйони гривень.
Перша програма найбільш вагома і в грошовому плані й за значенням — це “Маріуполь з повагою до вас”. Вона буде стосуватися ветеранів, ветеранок та військових. Вона передбачена проєктом бюджету на суму майже 55 мільйонів. Тобто це нова абсолютно програма.
Друга — програма “Маріуполь з турботою про вас”. У нас така діяла до [повномасштабної] війни й охоплювала багато категорій. Зараз ми хочемо її актуалізувати з урахуванням того, що наразі підтримки потребують ВПО і члени їхніх родин. Вона буде на суму 37,4 мільйона гривень.
Далі це “ЯМаріуполь. Здоров’я” у новій редакції. Тобто релокована мережа працює, активно розширюється, тому відповідно і ми передбачаємо підтримку. Це планується на рівні 17,9 мільйонів. Ще є освіта. Так само наша мережа працює: шість шкіл, дві з них офлайн відновилися на базі МДУ й будуть збільшувати кількість набраних учнів. Там є харчування гарне, там є вчителі, які отримують зарплату з субвенції, але так само ми як громада підтримуємо їх. І це буде на рівні 21 мільйона гривень.
Потім на напрямок “Розвиток підприємництва й перекваліфікація ВПО та ветеранів” — 4,5 мільйона гривень. Так само, хоч і невеликі гроші, але важливі, ми хочемо виділити на відновлення реабілітаційно-спортивного напрямку. Це програма “ЯМаріуполь. Спорт”, яка буде стосуватися спортивних клубів для ветеранів, ВПО, літніх людей, вразливих категорій, — 4,7 мільйона. І на напрямок “Культура та ідентичність” — 3,4 мільйона.
Це ключові відмінності. Решта — все те, що ми надавали. “ЯМаріуполь” залишається якірною програмою в багатьох напрямках. Їх багато: це і гуманітарні, і побутові центри, центри реабілітації, стоматологічна допомога. Ми підсилимо напрямок соціального житла. Тепер це буде не лише реновація, а й створення нового житла, в тому числі в Білій Церкві.
Тобто збільшення, яке ми маємо, направлене на нові програми й реалізацію програми соціального житла “Мій дім — Україна”. Воно пішло туди й на технічне коригування в межах інфляції на “ЯМаріуполь”.
Але знову ж таки найбільше ви заклали на нову програму, яка може бути й не ухвалена, якщо не нададуть повноважень. Якщо раптом так станеться, ви плануєте дочекатися їх чи якось перерозподілити ці кошти в межах інших соціальних програм, які вже існують?
Ми виходимо з того, що не може такого бути, що вони не будуть прийняті й затверджені. Питання, чи це буде місяць-два, чи займе, наприклад, увесь квартал. Ми виходимо з того, що максимум в першому кварталі це буде зроблено.
Тим більше знаємо, що питання підтримки військових, ветеранів, ветеранок надзвичайно важливе і для обласної влади. Ми, зокрема, отримували доручення щодо цієї програми й виконували їх. Тож будемо діяти в юридичній площині й перенаправляти гроші з цих програм не плануємо. Будемо домагатися їхнього затвердження, бо це важливо.
Крім того, що в розрізі програм у Маріупольській громаді і так заплановані суттєві зміни, наступного року по всій Донеччині вирішили зрівняти суми матеріальних допомог різним вразливим категоріям. Чи вплине це на суми допомог, які ви будете надавати?
Насправді це рішення не таке прямолінійне. Воно полягало в тому, щоб не применшувати гідність людей, які отримують матеріальні допомоги. Тобто умовно, якщо ми розуміємо, що той рівень допомоги, який надається певним категоріям, уже не є гідним і не відповідає якимсь мінімальним навіть стандартам, то це точно треба виправляти. Є громади, які роблять це на високому рівні, тому і було завдання взяти цю найкращу практику і масштабувати на рівень всіх громад області. Але ж не було сказано, що, якщо ви маєте спроможність, бажання або через якісь особливості в громаді потребуєте іншої суми або додаткового напрямку, це неможливо.
Ці програми на 144 мільйони, про які я сказав, враховують завдання від області розповсюдити найкращі практики. І також вони враховують певні напрацювання Маріупольської міської ради. Наразі певні види допомоги, які ми надаємо, навіть перевищують обсяги, які на рівні області визначили як найкращі. І зменшувати обсяг цієї допомоги ми не плануємо.
У 2026 році на Донеччині планують запровадити однакові програми соціального захисту по всіх громадах. Виплати за ними теж анонсували рівні незалежно від ресурсів місцевих бюджетів. Якщо громада не зможе покрити ці видатки самостійно, їй спрямують додаткову дотацію.
Станом на квітень 2025 року із коштів тодішнього бюджету Маріупольської громади планували спрямувати на всебічну підтримку ВПО 59% коштів. Левова частка з них, а саме понад 152 мільйони, мала піти на ремонти соціального житла. Ми вже проговорили, що наступного року ви плануєте розширювати цю програму. Але яку суму на це попередньо заклали?
У цілому ми запланували на ремонти й будівництво соціального житла спрямувати 158 мільйонів 400 тисяч гривень і на оснащення соціального житла — 24,9 мільйона. Тобто, якщо це скласти, виходить 183 мільйони. Це те, що передбачено буде в бюджеті з власних грошей громади.
Ми плануємо збільшувати видатки й за рахунок залишків. Наразі це питання врегульоване так, що перехідні залишки [бюджетів] тимчасово окупованих громад, які сформувалися станом на 31 грудня 2025 року, перераховуються до спеціального фонду Міністерства регіонального розвитку (Міністерства розвитку громад та територій, — ред.) і там обліковуються. Це означає, що гроші не можуть бути витрачені на загальні видатки, як пенсії, заробітні плати, соціальний захист, а можуть бути направлені тільки на вирішення житлових питань. Але це не тільки будівництво — це може бути і кредитування, і сертифікати на житло, і компенсації, і реновації, проте тільки те, що пов’язано з житлом.
Тому давайте дочекаємось, яка ж буде сума, бо питання залишків платежів, якоїсь економії на поставках товарів і послуг все одно будуть. Однак ми розуміємо, що щонайменше це буде 5 мільярдів 477 мільйонів, які не розподілені станом на зараз. Ця сума буде спрямована як перехідні залишки бюджету Маріупольської територіальної громади у спеціальний фонд. І це новий виклик, бо це вперше робиться — до цього такого не було.
Далі на рівні Міністерства повинен бути розроблений спеціальний порядок використання цих грошей. Але ми на всіх рівнях будемо боротися, аби всі ці гроші були спрямовані на питання житла для маріупольців. Бо це гроші платників податків, це гроші маріупольські. Так, вони частково формувалося за рахунок державної дотації, але, тим не менш, це дотація Маріупольській громаді. І ми вважаємо, що вся сума повинна бути цільовим чином спрямована на вирішення житлових питань маріупольців.
Але як залишки можуть перевищувати 5 мільярдів, якщо бюджет громади на 2025 рік був набагато меншим?
Кожен рік з 2023 року неспроможність затвердити бюджет не давала можливості затвердити й залишки. Тобто щороку наші доходи були більшими, ніж наша спроможність витратити. Це перше джерело формування залишків. А друге джерело — ефективна робота мера Бойченка і команди щодо залучення міжнародної допомоги. Тобто, якщо казати про цифри, то з 2022 по 2025 рік ми залучили допомогу в еквіваленті 1 мільярда 940 мільйонів гривень. Це значить, що ми гроші маріупольські не витратили, а закумулювали.
Оці дві різниці, тобто економія 1,9 мільярда за рахунок ефективної роботи з донорами, і друге — неможливість реалізувати бюджетні повноваження й робота тільки в межах тимчасового розпису сформували ці 5 мільярдів 477 мільйонів гривень. Тобто ця сума сформувалася за три роки.
Цьогоріч в Маріупольській громаді проводили масштабні проєкти з релокації. Зокрема, у травні в Одесі відкрили медичний хаб, де запрацювали відділення п’яти маріупольських лікарень. Чи плануєте ви релокацію окремих медзакладів або створення таких центрів у 2026 році й чи заклали на це фінансування з місцевого бюджету?
Якщо казати про мережу, яка фактично повноцінно почала працювати з 2024 року, то вона вже стала. Наразі ми обліковуємо її наступною кількістю: п’ять медичних центрів у Києві, Дніпрі, Одесі, Рівному і Львові, чотири сімейні амбулаторії в Ужгороді, Хмельницькому, Вінниці й Черкасах і сім стоматологічних центрів у Києві, Дніпрі, Львові, Запоріжжі, Одесі, Вінниці й Івано-Франківську. Важливо те, що вони не просто релокувалися, а відновили надання послуг з охорони здоров’я. Це визнано Національною службою здоров’я України, бо вони отримали ліцензії.
І перше, що потрібно розуміти — вони фінансуються не з місцевого бюджету, а власним коштом або за кошти НСЗУ. Проте Бюджетний кодекс каже, що ми повинні покривати видатки з енергоносіїв і певні експлуатаційні видатки. Тому на це ми передбачили 17,9 мільйона гривень.
Якщо ж казати з точки зору всієї галузі, то це значно більші цифри — на рівні 145 мільйонів. Це власні гроші маріупольських лікарень, фінансування НСЗУ й та діяльність, яку ефективно ведуть лікарні щодо залучення пацієнтів і надання послуг на платній основі. Тобто ми фінансуємо насправді лише 15%, які передбачені Бюджетним кодексом.
Тобто, якщо я правильно зрозуміла вашу тезу про сталу мережу, релокацію медзакладів і її фінансування в 2026 році ви не плануєте?
Те, що хотіли зробити з точки зору релокації, ми загалом уже реалізували. Тепер це тільки покращення послуг і розширення їхнього переліку. Тобто ми хотіли б доповнити наш центр в Одесі додатковою реабілітацією. Хотіли б розширити певні медичні послуги. Тобто ми знаємо, що держава передбачає медичний чекап 40+ тощо, і хочемо бути частиною цього. Ми активно працюємо й відкриті для всіх українців, не лише маріупольців.
Але з точки зору прямої відповіді на ваше питання, то ми ще плануємо повноцінно відновити діяльність міської комунальної аптеки. Фактично вона вже релокована, і щонайменше в січні в Києві [запрацює], і потім, можливо, ще одна-дві локації в залежності від попиту і потреби з’явиться. У Маріуполі це був надзвичайно вдалий і сталий проєкт, який стабілізував ціни на ліки для маріупольців і надав можливість активно користуватися доступними ліками. Тому ми плануємо відновити її діяльність наступного року.
А на це ви запланували якісь видатки в бюджеті на 2026 рік, чи це буде реалізовано за рахунок донорів?
Частково за рахунок донорів, частково за рахунок власних коштів аптеки і частково ми допомогли й виділили на питання релокації в кінці цього року 500 тисяч гривень. У 2026 році планується, що вона за рахунок статутної діяльності буде сама себе забезпечувати. Вона не буде прибутковою, бо це неможливо і не треба, але вона буде самозабезпечена фінансуванням.
Ви сказали про розширення платних послуг у релокованих лікарнях. Наскільки нам відомо, жителів Маріупольської громади в медичних хабах обслуговують безкоштовно. Ця практика буде продовжуватися?
На первинній ланці медичні послуги безкоштовні. Ми надаємо їх усім, але ведемо роботу з підписання декларацій. Стосовно вторинної ланки, то там медична допомога безкоштовна для літніх людей і дітей, а також зі знижкою для працездатного населення. Тобто це знижка на рівні 50% і для певних категорій — 90%. Тобто працездатні маріупольці отримують її зі знижкою, а решта з вразливих категорій: пенсіонери, ветерани, діти, — отримують безкоштовно. Ми цю формулу не плануємо змінювати.
Але якщо є певні послуги, пов’язані зі здоров’ям, які не є обов’язковими, як якісь види реабілітаційного масажу, наприклад, або якісь процедури, пов’язані з красою, вони, звичайно, платні. Це плюс, якщо наші заклади зможуть надавати їх на платній основі й таким чином забезпечувати свою діяльність. Те саме стосується послуг профогляду й страхової медицини.
Як ви зазначили, на базі Маріупольського державного університету цьогоріч офлайн запрацювали старші класи двох маріупольських шкіл. У 2026 році в громаді запланували програму, яка передбачає додаткове фінансування освіти. Скажіть, будь ласка, чи є плани організовувати офлайн навчання в інших освітніх закладів громади і чи заплановані на це видатки в бюджеті на наступний рік?
Насправді мережа є сталою. Шість закладів, які працювали, затверджені освітньою мережею на 2026 рік, і вони повністю фінансуються за рахунок освітньої субвенції. У загальній сумі бюджету в 1 мільярд 55 мільйонів вона не врахована, бо її ще не розподілили. Розподіл відбудеться на початку 2026 року, тоді освіта буде додатково дофінансована на суму субвенції. Поки ми розуміємо, що за попереднім розрахунком освітня субвенція буде трохи більшою, ніж у 2025 році.
З точки зору двох шкіл, які в офлайн-форматі відновлені на рівні МДУ, то ми плануємо це підтримувати і, можливо, залучати більше дітей — не тільки маріупольців, а й із інших громад, зокрема приймаючих. Але розширювати офлайн-формат за кількістю закладів освіти не плануємо.
А на що тоді мають піти гроші за цільовою програмою?
Заробітна плата вчителів повністю покривається освітньою субвенцією. Ми фінансуємо тільки ту частину, що пов’язана зі співфінансуванням харчування для дітей у школах на базі МДУ й певними заходами щодо “Академії першачків”. Тож той 21 мільйон гривень передбачає харчування й, звичайно, нові заходи. Наприклад, ми б хотіли відновити надання ноутбуків тим, хто випускається з дев’ятого класу, і допомогу у вигляді наборів школярів гарної якості для всіх категорій учнів.
У 2025 році було досить багато судових рішень про стягнення заборгованості із закладів освіти Маріупольської громади, яка утворилася ще до повномасштабного вторгнення. Розуміємо, що найімовірніше це гроші не на освіту, але все ж таки скажіть — у бюджеті Маріупольської громади на 2026 рік заклали гроші на покриття заборгованостей перед постачальниками послуг?
У січні 2025 року суд зобов’язав шість закладів освіти з Маріуполя сплатити борг за електроенергію. На це з бюджету мало піти близько 138 тисяч гривень. Пізніше подібні рішення ухвалили ще до дев’яти комунальних закладів, серед яких ясла-садки, школи тощо. Відповідно, сума видатків на це зросла ще на понад 280 тисяч гривень.
Насправді це суто технічне питання. [Повномасштабна] війна для всіх була неочікуваною. Є дуже багато питань, які зависли, і вони місяць за місяцем, квартал за кварталом, рік за роком вирішуються. Обладнання або послуги були поставлені, але через те, що напад відбувся 24 лютого, акти не були підписані й відповідним чином надані в казначейство. Як це сплатити? Треба це робити чи не треба? Мабуть, треба, але потрібен якийсь механізм.
Друге питання полягає в тому, що всі школи й садочки отримали комунальні послуги: тепло, електрику, газ, водопостачання, вивіз сміття тощо. Вони ж отримували їх ці 24 дні, 25-26 днів, поки це було можливо. Але як зняти покази лічильника? І це все встановлюється через суд.
Механізм єдиний, і він незмінний. Тобто є позивач, який каже, що надав послугу. Ми як відповідач не заперечуємо, що отримали її, коли знаємо, що це було. Але тільки суд може встановити, який натуральний або грошовий еквівалент послуги був наданий. Тому ми йдемо на ці засідання суду і відповідно виконуємо рішення. Коли вони вступають в силу, це передається в державну казначейську службу і ми фінансуємо ці видатки.
Наскільки я розумію, на 2026 рік ми вже не передбачаємо ніяких сум на відшкодування, тому що близько 95-96% цих питань вже були враховані. Є суди, які тривають довго, бо іноді ми не згодні з сумами. Наприклад, нам кажуть, що ми повинні сплатити, а ми кажемо “ні” і йдемо в апеляцію. Тому суди можуть три, чотири, п’ять років тривати. Тому я можу передбачити, що якісь 100-300 тисяч або півмільйона гривень ще знадобиться, щоб це врегулювати, але це точно вже не десятки мільйонів.
Але наразі ці кошти не закладені в бюджет на 2026 рік?
Ні. Виникне питання — будемо виконувати рішення суду.