Підтримати
Нові ВЦА на Донбасі, санкції проти Медведчука за фінансування тероризму, роковини виходу з Дебальцевого та розстрілів на Майдані. Сідай розкажу! (15-21 лютого)
Фото: з відкритих джерел

Цього тижня мільйони українців згадують події, які стали переломними в історії незалежної України — вихід з Дебальцевського котла та розстріл мітингувальників на Майдані Незалежності у Києві. В цьому новинному дайджесті ми стисло згадаємо про ці події та розкажемо про головні новини, які ви могли пропустити. Детальніше читайте далі в нашій щотижневій рубриці Сідай розкажу!

 

ВЦА

На Донбасі створили 18 військово-цивільних адміністрацій. Такі адміністрації з’явились в тих громадах, де у 2020 році не відбулись місцеві вибори через відсутність гарантій безпеки.

Деякі новостворені ВЦА тепер включають й інші ВЦА, які були створені до цього.

Нові ВЦА на Донбасі, санкції проти Медведчука за фінансування тероризму, роковини виходу з Дебальцевого та розстрілів на Майдані. Сідай розкажу! (15-21 лютого)

Детальний перелік громад та прийняті зміни шукайте в матеріалі: Вздовж лінії розмежування офіційно створили нові ВЦА. Які території об’єднали та для чого

Санкції проти Медведчука

РНБО запровадила санкції проти одного із проросійських народних депутатів, лідера партії “ОПЗЖ” та кума президента Росії Володимира Путіна Віктора Медведчука, а також проти його дружини Оксани Марченко, Наталії Лавренюк, яку називають цивільною дружиною нардепа Тараса Козака, та декількох росіян ㅡ менеджерів активів сім’ї Медведчука.

Віктор Медведчук та Оксана Марченко

Ці санкції ввели через відкрите кримінальне провадження проти Медведчука за фінансування тероризму. 

Своїми санкціями Україна заблокувала активи політика, обмежила його торгівельні операції, анулювала ліцензії та дозволи на користування надрами, заборонила знаходження іноземних суден політика на території держави тощо.

Рішення про впровадження санкцій вже підписав президент України.

Ситуація на передовій

З понеділка до неділі на передовій обійшлось без поранених чи загиблих з боку українських військових. Окупанти стріляли 27 разів.

Зокрема найбільше бойовики стріляли поруч із Південним та Шумами. Атаки також фіксували біля Майорська, Славного, Опитного, Світлодарська, Красногорівки, Водяного, Новомихайлівки, Луганського, Попасної, Катеринівки та Зайцевого. 

Снайпер бойовиків убив українського військового в районі Зайцевого

Під вогонь потрапили й житлові квартали. Так поблизу Новгородського російсько-окупаційні найманці вгатили з мінометів калібру 120 мм по житловому кварталу. Снаряди пошкодили три житлові будинки, лінію електропередач та газопровід.

Тиждень на КПВВ

З понеділка і по п’ятницю через КПВВ пройшли близько 10 тисяч людей. Найактивніше пропускали на КПВВ “Станиця Луганська”: 4710 людей пройшли на тимчасово окуповану територію і 4517 повернулись на підконтрольну.

КПВВ Станиця Луганська на Луганщині

На “Новотроїцькому” за 2 робочі дні блокпоста бойовиків (у понеділок та п’ятницю) пройшли 182 людини та проїхали 32 машини на ТОТ і 162 людини й 29 машин ㅡ з окупованих територій.

Під час перетину деякі люди змогли проїхати через КПВВ після певних бюрократичних перешкод. Наприклад, як нам повідомляли монітори БФ “Право на захист”, жінка, яка живе в Одесі, але має прописку в Алчевську їхала на непідконтрольну територію через “Станицю Луганську” до бабусі, яка хворіє на двосторонню пневмонію та має підозру COVID-19. Проте в жінки закінчився термін дії електронної перепустки. Тож їй у прискореному режимі зробили нову перепустку та пропустили на непідконтрольну територію. 

Ще одну жінку, яка їхала додому в ОРЛО, так і не пропустили через те, що в неї неправильно вклеєне фото в паспорті. Такий документ прикордонники враховують як недійсний. Тож благодійники проконсультували жінку і порадили звернутись до міграційної служби.

Подібна ситуація сталася у дівчини, яка їхала в окупований Перевальськ. Вона там і прописана, але живе в Арабських Еміратах. Коли дівчина приїхала на КПВВ “Станицю Луганську”, то з’ясувалось, що вона не вклеїла нове фото у паспорт, адже їй нещодавно виповнилось 25 років. Тож довелося чекати довідку, щоби можна було перетнути КПВВ.

Старий новий карантин

Український уряд продовжив карантин до 30 квітня. Однак чиновники ввели нові зміни в режим карантину. Він вже діяв в Україні — це зонування територій по захворюванню.

В Україні продовжили карантин і повернули кольорові карантинні зони

Тепер знову з’явились: 

Зелена зона — в якій ситуація з поширенням COVID-19 стабільна і немає жорстких обмежень, лише масковий режим, соціальна дистанція тощо.

Жовта зона — в якій обмежують кількість відвідувачів культурних та спортивних заходів, навчального процесу тощо. 

В помаранчевій зоні додаткових обмежень не буде. Діятимуть правила “жовтого” режиму.

А в червоній зоні введуть обмеження, які були під час локдауну (закриті ринки, заклади харчування (виключення замовлення на виніс), кінотеатри, школи, коледжі, виші, спортзали тощо.

Нові штрафи за порушення ПДР

Цього тижня парламентарі ухвалили новий закон, яким впровадили більш жорсткі штрафи за порушення деяких правил дорожнього руху. Зокрема пропонують такі штрафи:

Нові штрафи та повноваження поліції: Парламентарі підтримали зміни для водіїв

  • від 17 до 51 тисячі грн або до 15 діб адмінарешту за водіння в нетверезому стані;
  • на 3400 гривень за те, що не пропустив швидку, поліцію чи пожежників;
  • за непристебнутий пасок безпеки чи їзду без шолома ㅡ 680 гривень;
  • залишення місця ДТП — 3400 гривень.

Однак, нові штрафи почнуть діяти тільки коли цей Закон підпише спікер Верховної Ради України та президент. Поки документ не підписаний

Керівника ДСНС на Луганщині обвинувачують у халатності під час масштабних пожеж

В липні того року на Луганщині спалахнули масштабні пожежі, які випалили кілька тисяч гектарів лісу. Рятувальники ДСНС виїжджали на місце пожеж разом з військовими та гасили вогонь. Однак як виявилось, що на деяких ділянках пожежу гасили лише по документах.

Керівника одного з відділів ДСНС підозрюють у підробці документів про гасіння пожеж на Луганщині

Офіс Генпрокурора підозрює начальника одного з відділів ДСНС у викривленні інформації в документації, щоб істотно створити ефективність боротьби з пожежами. Зокрема за даними слідчих вони так сфальсифікували 46 актів про пожежі. Крім начальника є ще 5 працівників ДСНС. Всіх звинувачують у службовому підробленні.

Роковини боїв за Дебальцеве

В лютому 2015 року на околицях Дебальцевого та в самому місті розгорнулися масштабні бої. Українські військові намагалися відбити місто від російських загарбників. Проти бійців ЗСУ бойовики використовували заборонену зброю. 

Нові ВЦА на Донбасі, санкції проти Медведчука за фінансування тероризму, роковини виходу з Дебальцевого та розстрілів на Майдані. Сідай, розкажу! (15-21 лютого) 1

Виривалися з Дебальцевського котла українські військові під щільним вогнем. Лише під час виходу, за офіційними даними, загинули 110 військових. Ще 270 були поранені, 7 потрапили у полон і 18 бійців зникли безвісти.

Ми зробили 3 матеріали про спогади тих, хто допомагав військовим, волонтерам та очільника міста.

Євген Ткачов, волонтер, спочатку возив гуманітарну допомогу до Дебальцевого. А коли почалось загострення, то вивозив людей звідти.

“Тоді ще в Україні був “ВКонтакті”, я підписався на групу Дебальцевого, там робили оголошення. Вистачило кілька оголошень, щоб про це знало усе місто, а також родичі та друзі. Дзвонили з Європи, з Америки, Росії, просили вивезти. Іноді кричали: та вдягніть хоч наручники та мішок на голову, але вивезіть мою маму/тата! Бо старенькі до останнього не хотіли їхати. Були такі випадки, що привозиш продукти, а вони відмовляються. Потім телефонують діти їхні і кажуть, що вони вже згодні. А наступного дня вже вивозити нікого…”, — згадує Євген.

В цей же момент, поки лунали бої, міська рада Дебальцевого у залі засідань приймала бюджет на 2015 рік. Але сенсу в ньому вже не було. Коли місто захопили, багато людей звідти поїхали. Колишній міський голова Андрій Бондарчук розповідає, що після боїв місто перетворилося на кадри з фільму жахів.

В мене залишилися там знайомі, звісно, не можу розкривати їхні імена, щоб не наражати на небезпеку. Там не залишилось економіки, усе зруйновано — одна з причин, чому там неможливо жити. По-друге, там немає законної влади, ти можеш просто зникнути, і тебе ніхто не захистить. Там майже немає роботи. Працювати в захопленому місті — це те саме, що поїхати в ГУЛАГ працювати. Яка там зараз атмосфера — це порожнє  місто”, — розповідав Вільному радіо Андрій Бондарчук.

Коли вже почались більш щільні обстріли, військові виїжджали в Бахмут. Поранених було стільки, що в районній лікарні не було місця. Тож деякі цивільні забирали військових до себе додому. Так, наприклад Бахмутська підприємиця Тетяна, забрала до себе двох військових, яким потрібно було десь переночувати, адже вранці їх забирали для ротації.

Їм було важко йти, тому я викликала таксі. Вони, виходячи з нього, руками брали свої ноги та виставляли їх з машини. Хлопці були виховані, чемні. Ми в них нічого не розпитували. Вони тільки сказали, що їм періодично доводилося йти пішки, бігти по ріллі, щоб дати побратимам перепочити (на броні військової машини,  —  ред.) Були втомлені, але цілі. Повечеряли, помилися, попрали, розвісили самі свою білизну. Рано вранці нарізали їм бутерброди, налили води, посадили в таксі та відправили”,  —  розповідає Тетяна.

Роковини розстрілів на Майдані

7 років тому в столиці України під час Революції Гідності беркутівці почали розстрілювати мітингувальників. Лише 18 лютого правоохоронці вбили 22 людини, а в наступні дні загинули ще 56 мітингувальників. Після Євромайдану почались розслідування вбивств, але більшість тих, хто стріляв досі переховуються від слідства. Євромайдан у Києві

Цього року Верховна Рада України ухвалила постанову, якою визначила, що події, які відбувалися на майдані у 2013-2014 році — це ключовий момент державотворення та виразник національної ідеї свободи.

Однак адвокати сімей Небесної сотні вважають, що цей документ не зможе пришвидшити процес в розслідуванні вбивств на майдані. Пояснюють, що цим документом навіть можуть скористатися ті сторони, яких підозрюють у вбивствах, аргументуючі, що їх начебто переслідують за “політичними мотивами”. Детальніше про те, на якій стадії зараз слідство по справі розстрілів на майдані читайте в матеріалі: Річниця розстрілів Небесної сотні. Чи змінилося щось за 7 років розслідувань

Можливості

Навчання та гроші на розвиток лідерства. Академія громадського активізму оголосила конкурс на безкоштовне навчання та фінансову підтримку для людей, які займаються активістською діяльністю.

пачки українських банкнот

Детальніше про грант ви можете подивитись в матеріалі за посиланням.

Гроші на розвиток місцевого бізнесу. Від 10 до 100 тисяч доларів США Данська Рада у справах біженців готова дати на розвиток місцевого бізнесу. Це можуть бути приватні підприємства, об’єднані виробники сільгосппродукції, комунальні підприємства, які готові виділити рівно стільки ж, скільки їм можуть надати грошову підтримку. 

Більше дізнайтесь про проєкт в матеріалі.

Безкоштовні курси для школярів. Міністерство освіти й науки розпочали набір в навчальні групи дітей з окупованих територій, яким допоможуть підготуватися до вступу у виші. А головне, що все це буде безкоштовно. Курси починаються вже з цього місяця, тож встигніть записатися. 

Контакти і більше інформації за посиланням.

Надихає

Цього тижня нас наднув пілот зі Слов’янська Павло Лобов. До окупації Донецька Павло працював в аероклубі, літав там на різних літаках. Коли почалась війна на сході України, клуб переїхав у Черкаську область. Та чоловік залишився на Донбасі та почав працювати у Слов’янську в авіаційному клубі “Чайка”. Однак через заборону літати, в клубі тепер проходять заняття з авіамоделювання.

Павло Лобов, керівник авіаційного клубу у Слов'янську

Наразі в цей клуб ходять 20 вихованців. Наймолодшому 11, а найстаршому 25 років. Одному з учнів, Павлу, авіамоделювання сподобалось настільки, що він на “відмінно” закінчив авіаційний університет і зараз працює у найвідомішій корпорації авіабудівництва “Boeing”. 

Що подивитись

Цього тижня Україна переживає одразу 2 роковини. Вихід з Дебальцевого та розстріли на Майдані. Тому ми хочемо порадити подивитись вам 2 документальні українські фільми про події 2014-2015 років. 

Про події на Євромайдані знімали немало кіно. Але ми хочемо порадити вам стрічку від платформи Netflix “Зима у вогні (Winter On Fire)”. Це кіно навіть номінували на кінопремію “Оскар” як найкращий документальний фільм року. У цьому кіно ви побачите як починались протести на Майдані Незалежності, та як вони перетворились у криваві сутички.

Другий фільм “Висота 307,5” — це стрічка, в якій бійці, що вижили після Дебальцевського котла, розповідають про ці бої те те, як гинули їхні побратими та стратегічне значення території, яку не вдалось зберегти під контролем. Це кіно ви можете подивитись онлайн на YouTube-каналі.

Читайте також:


Завантажити ще...