Зробити резюме статті: (ChatGPT)
Підтримайте Вільне Радіо
Ліхтарик, свисток, респіратор, запас води та навіть скотч на вікнах — такий перелік речей радить мати напоготові українка, яка сама пережила влучання у будинок. Її допис набув популярності у соцмережах. Вільне Радіо попросило ДСНС оцінити ці рекомендації та пояснити, як насправді діяти людині, якщо ракета, безпілотник чи уламки влучили у її будинок. Водночас в офіційних матеріалах ДСНС та МВС також є алгоритми на випадок руйнування будинку чи потрапляння під завали. Нагадуємо їх в одному матеріалі.
Приводом звернутися до рятувальників став допис у соцмережах жінки, яка пережила влучання у свій будинок. Після власного досвіду вона склала список речей, які, на її думку, варто підготувати заздалегідь.
Зокрема, авторка радить тримати напоготові респіратор із фільтром, ліхтарик та свисток. Також — запас води й необхідних ліків, закрите взуття на товстій підошві, змінний одяг та записані на папері контакти близьких. Власникам тварин жінка радить тримати поруч переноску та заздалегідь обговорити з ветеринаром препарати для улюбленця.
Окремо у дописі йдеться про бронеплівку або скотч на вікнах, які нібито можуть уберегти від уламків скла.
Вільне Радіо попросило Державну службу з надзвичайних ситуацій оцінити ці рекомендації: чи справді вони корисні та безпечні, чи немає серед них неефективних або таких, що створюють хибне відчуття захищеності. Також ми попросили рятувальників дати практичний алгоритм для людей, які пережили безпосереднє влучання у свій будинок.
Втім, окремої оцінки кожному пункту у ДСНС не надали.
У відповіді на запит директор Департаменту цивільного захисту та превентивної діяльності ДСНС Віктор Вітовецький пояснив, що наслідки повітряних атак можуть суттєво відрізнятися залежно від характеру і масштабів руйнувань.
“Рекомендації для населення щодо дій під час обстрілу, висвітлені через офіційні джерела та соціальні мережі, не можуть гарантувати безумовну безпеку громадян під час ракетно-дронових атак та являються додатковими інструкціями щодо зниження ризиків для життя та здоровʼя”, — зазначив Віктор Вітовецький.
Основним способом захисту у ДСНС називають укриття. Після оголошення повітряної тривоги рятувальники радять негайно прямувати до захисної споруди та залишатися там до офіційного відбою.
Водночас, під час російських атак балістичним озброєнням повітряна тривога в Україні іноді може лунати вже після вибухів. Як пояснював радник президента з питань розвитку технологічних напрямів оборони Серій Бескрестнов із позивним Флеш, російська балістика долітає до Києва за дві-чотири хвилини, тобто час на попередження дуже обмежений.
У ДСНС також звернули увагу, що чинне законодавство не передбачає окремого способу захисту під назвою “правило двох стін”. На офіційному ресурсі служби уточнюють: дві капітальні стіни можуть частково захистити від уламків скла чи вибухової хвилі, але не захищають від прямого влучання ракети, бомби або їхніх частин. Користуватися таким варіантом радять лише тоді, коли обстріл уже почався, а швидко дістатися укриття неможливо.
Відповідь ДСНС не підтверджує весь перелік із допису. Зокрема, рятувальники не оцінювали ефективність респіратора, скотчу чи бронеплівки на вікнах, рекомендацію пити багато води для нібито “виведення токсинів”, конкретні ліки для людей або препарати для тварин.
Водночас частина порад авторки збігається з рекомендаціями, які рятувальники публікують у відкритих джерелах. Це, зокрема, стосується ліхтарика та свистка — вони можуть знадобитися, якщо людина опинилася під завалами.
Якщо ракета, безпілотник чи уламки пошкодили будинок, насамперед потрібно оцінити, чи можете ви безпечно його залишити.
Якщо людина не травмована, може рухатися та бачить безпечний шлях назовні, офіційні рекомендації радять залишити небезпечне місце. Користуватися ліфтом не можна — виходити слід сходами. Треба також зважати на обірвані електричні дроти та конструкції, які можуть упасти.
Після виходу не варто повертатися до пошкоджених приміщень самостійно — можливий повторний обвал.
Про руйнування необхідно повідомити рятувальників за номером 101. Якщо залишити пошкоджений будинок неможливо, ДСНС також радить телефонувати 101 та максимально точно повідомити своє місцеперебування: адресу, поверх, номер квартири та іншу інформацію, яка допоможе вас знайти.
Якщо є ймовірність витоку газу, не можна вмикати світло, запалювати сірники, запальнички чи інший відкритий вогонь. Навіть невелика іскра може спричинити вибух.
Якщо після влучання почалася пожежа, слід залишати небезпечну зону та телефонувати 101. У сильно задимленому приміщенні потрібно рухатися якомога нижче до підлоги, де концентрація диму менша.
Після обстрілу також не варто наближатися до уламків ракет, безпілотників чи інших невідомих предметів. Їх не можна торкатися, переміщувати або намагатися розібрати — серед уламків можуть залишатися вибухонебезпечні предмети.
Якщо після влучання людина опинилася під завалами, першочергове завдання — повідомити про себе.
За можливості треба зателефонувати 101 або 112 та розповісти, де стався обвал, де приблизно ви перебуваєте та чи є поряд інші люди.
Якщо зателефонувати неможливо, потрібно подавати сигнали. Саме тут може стати у пригоді свисток із допису, який став приводом для цього матеріалу. МВС та ДСНС радять кричати, свистіти, стукати по трубах чи батареях. Якщо поруч є ліхтарик або телефон — можна подавати світлові сигнали.
Під час пошукових робіт рятувальники влаштовують так звані “хвилини тиші” — припиняють роботи, щоб почути людей під уламками. У цей час особливо важливо кликати на допомогу або подавати інші сигнали.
Якщо руки та ноги не затиснуті, можна обережно спробувати їх вивільнити. Дрібні уламки навколо себе дозволено прибрати, якщо це безпечно. Але самостійно розбирати завал або рухати балки, перекриття та інші конструкції, на яких він може триматися, не можна — це здатне спричинити новий обвал.
Якщо рятувальники вже почули вас, варто чекати на допомогу та виконувати їхні вказівки.
До приїзду фахівців треба намагатися зберігати тепло. Якщо поруч є ковдра чи одяг, ними можна вкритися. За можливості слід оглянути себе на наявність травм і зупинити сильну кровотечу доступним способом.
А от людині, яка почула когось під завалами, не варто самостійно лізти всередину та розбирати конструкції. МВС попереджає, що так можна наразити на небезпеку і себе, і постраждалого. Натомість потрібно повідомити екстрені служби, де стався обвал і скільки людей ви чуєте.
Більше рекомендацій щодо дій у небезпечних ситуаціях ДСНС зібрала в освітньому серіалі “Як діяти в надзвичайних ситуаціях” на платформі “Дія.Освіта”. Там, зокрема, пояснюють, що робити під завалами, як евакуюватися із задимленого приміщення, поводитися під час обстрілів та діяти, якщо члени родини втратили зв’язок одне з одним. Серіал створили на основі практичних рекомендацій фахівців ДСНС.
Раніше журналісти Вільного Радіо розповідали про те, що робити, якщо ваше авто пошкоджене внаслідок обстрілу. Поки компенсація за такі випадки в Україні не передбачена, але докази можуть знадобитися для майбутніх виплат або звернення до суду. Ми зібрали інформацію про те, які можливості відшкодування існують зараз, що відомо про законопроєкт щодо компенсації та як діяти, аби в майбутньому не втратити право на виплати.