Близько сотні храмів постраждали від обстрілів на Донеччині з початку повномасштабного російського вторгнення. Культові споруди потрапляють під обстріли разом з житловими будинками, об’єктами інфраструктури, державними закладами, будівлями бізнесів. Розповідаємо, чи може церква отримати компенсацію для ремонту, якщо будівля постраждала внаслідок бойових дій.
Вікна закриті фанерою, на стінах сліди від уламків. Такий вигляд зараз має храм Святого Великомученика Димитрія Солунського Православної церкви України. Будівля храму в Новодмитрівці, що неподалік Костянтинівки, постраждала у серпні 2022 року, коли росіяни вдарили по прифронтовому селу.
“Касетами прилетіло, лягло на територію храму. Був пошкоджений паркан, ворота. Вівтар весь був прошитий цими касетами. Багато ікон було пошкоджено, вікна з боку вівтаря, верхні вікна. Якби була служба, там, мабуть, живий ніхто не залишився б”, — згадує ієрей храму Володимир Кутузов.
Священник розповідає, що пошкодження частково усунули власними силами.
“Позашивали ОСБ-аркушами вікна, трошки підмазали стіни. Робили своїми силами, сільрада допомогла з матеріалами. Ми не викликали поліцію фіксувати пошкодження, я був у військових тоді, приїхати до храму зміг через три дні”, — розповідає Володимир Кутузов.
Ієрей зазначає, що ремонтувати храм капітально найближчим часом не планують, тому й додаткового фінансування не шукають.
“Обстріли все ближче й ближче до нас. Тобто, якщо напряму взяти, то це шість кілометрів до Часового Яру, [який потужно обстрілюють росіяни]. Хотілося б щось зробити, але, не дай Боже, знову щось прилетить. Не бачимо зараз сенсу і вікна нові ставити, поки літає всяка гидота. Тому поки так. Що могли — підремонтували, а далі подивимось”, — каже ієрей.
Борисо-Глібський храм Української православної церкви у Часовому Ярі потрапляє під обстріли з осені 2022 року.
“Наш храм розташований у селищі Канал, [воно має таку назву,] тому що там проходить канал “Сіверський Донець — Донбас”. І він найближчий до Бахмута. Часів Яр — це одна з найвищих точок Донбасу поряд з такими містами, як Дебальцеве, Іловайськ. Наш храм розташований на висоті 230 метрів над рівнем моря. Це було гордістю. А тепер, виходить, він став об’єктом для військових дій. До грудня [2022 року] ми там служили, в самому храмі”, — розповідає настоятель храму, протоієрей Олег Кручинін.
Перші руйнування у храмі лагодили теж самотужки, по допомогу зверталися до місцевої адміністрації.
“Руйнування тоді вже трохи були. Вікна кілька разів вилітали і в храмі, і в церковному домі. Спочатку ми закривали плівкою. Потім, зрозуміли, що плівкою взагалі неефективно. Стали ОСБ-аркушами забивати — ці аркуші теж вилітали потім від іншої вибухової хвилі. Ми зверталися в міську військову адміністрацію, нам допомогли з місцевого бюджету, виділили генератор, коли ще можна було служити. Гуманітарку, воду привозили”, — каже Олег Кручинін.
До 19 грудня 2022 року в храмі регулярно проводили богослужіння, але згодом через обстріли довелося двічі переїжджати в інші приміщення. Зараз парафіяни Борисо-Глібського храму збираються на служби в будівлі іншої церкви, але й там уже небезпечно.
“Прихожани вже активно виїжджали. Ми перебралися у підвал п’ятиповерхівки поблизу храму. Там раніше була аптека, і під аптекою хороший підвал. Такий просторий, великий, з витяжкою, з двома входами. Там жили прихожани, і раз на тиждень ми приїжджали туди на службу, бо з родиною тоді вже перебрались у Краматорськ. Там зустрічали Різдво Христове 2023 року. Тоді ще журналісти іноземні приїжджали знімали літургію в підвалі. І я навіть таке сказав тоді, що Христос народився в печері, і зараз ми в печері зустрічаємо Різдво. Такий символізм”, — згадує священник.
Олег Кручінін каже, що через загострення бойових дій і постійні обстріли Часового Яру поки не бачить сенсу відновлювати храм.
“Ми не намагалися більше ремонтувати храм на Каналі. Фронт, на жаль, наближається. Тому нема сенсу якісь капітальні ремонти там робити. До того ж це небезпечно було б для будівельників. Там проломлена бомбою вівтарна частина — найголовніше місце храму, дах там повністю проломлений. Плюс ще в храм було влучання пряме. Плюс в колокольню, в церковний будинок. Там зруйнована стіна, гараж, будинки. Тобто там фактично майже знову треба будувати.
Хоча тут є й інший момент. Храм треба будувати там, де живуть люди. А на Каналі там все зруйновано, не тільки храм. Тобто там треба відбудовувати усю інфраструктуру, і коли вже будуть люди, тоді є сенс говорити про храм”, — підсумовує настоятель.
Отримати компенсацію за пошкоджене майно зараз в Україні можуть власники житлових будинків та квартир. За програмою “єВідновлення” претендувати на компенсацію можуть люди, чиє пошкоджене чи зруйноване житло не перебуває в окупації.
Релігійні ж організації згідно з Законом України “Про свободу совісті та релігійні організації” визнаються юридичними особами.
У Міністерстві розвитку громад, територій та інфраструктури України на запит Вільного радіо повідомили, що зараз в Україні не передбачено компенсації за пошкоджене майно юридичних осіб. Тобто подати заявку на “єВідновення” для отримання компенсації церкви не можуть. Але руйнування їм радять фіксувати в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна.
“Оскільки наразі відсутній законодавчий акт, що визначав би механізм компенсацій для юридичних осіб, майно яких постраждало від збройної агресії Російської Федерації, та джерело наповнення фондів такої компенсації, триває вирішення питання передачі даних та їх переліку, які мають вноситися до Реєстру пошкодженого та знищеного майна”, — повідомив у відповіді на запит заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анатолій Комірний.
Для внесення інформації про руйнування до реєстру треба пройти верифікацію. Зареєструвати пошкоджений об’єкт можуть місцеві адміністрації, ВА, ВЦА, виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у місті рад. Станом на квітень 2024 року в Реєстр по Україні внесли 43 зруйновані чи пошкоджені культові споруди.
Найчастіше релігійні організації користуються будівлями, які перебувають у державній власності. І державним органом, який опікується цим майном, є відповідна ОДА (ОВА). Обладміністрації можуть отримувати гроші на відбудову пошкоджених об’єктів із “Фонду відновлення зруйнованого майна та інфраструктури”. Кошти на конкретний об’єкт збирають на порталі “United24” після подачі заявки та схвалення комісією.
У Мінвідновлення зазначають, що зараз одним зі способів відновлення будівель юридичних осіб може бути використання грошей з цього фонду. Механізм використання коштів передбачений постановою Кабміну від 29 липня 2022 року №879 “Деякі питання фінансування робіт з відновлення зруйнованого майна та інфраструктури”. Щоправда, в переліку об’єктів, на які можуть виділити компенсацію, культових споруд немає.
У Мінвідновлення також уточнюють, що займатись компенсацією можуть і місцеві адміністрації.
“Органи місцевого самоврядування можуть затверджувати місцеві програми та створювати фонди з метою надання компенсації на відновлення пошкоджених або зруйнованих об’єктів нерухомого майна”, — йдеться у відповіді на запит.
Водночас юристи радять подавати заяву до суду, аби спробувати відшкодувати збитки за пошкоджене майно. Для цього слід подати цивільний позов у межах кримінального провадження. Також можна звернутися до Європейського суду з прав людини, але лише у випадку, якщо об’єкт пошкодили до 16 вересня 2022 року — після цієї дати Росію виключили з Ради Європи, тож такі справи не розглядатимуться.
У суді можна аргументувати, що руйнування будівлі сталося внаслідок воєнного злочину (умисний напад на цивільні об’єкти, масштабне знищення чи присвоєння майна, не викликане військовою необхідністю, невибіркові атаки).
Масово в Україні церкви після обстрілів не ремонтують, а, наприклад, в Одесі на відновлення пошкодженого російським обстрілом у 2023 році Спасо-Преображенського собору МП збирали гроші через спеціально відкритий благодійний фонд. А ще в соборі збирали пожертви на відбудову і продавали цеглу, на якій обіцяли написати ім’я благодійника та використати у відновленні постраждалої стіни.
За кошти благодійників та парафіян Одеської єпархії у соборі відновили дах і розпочали роботи з відновлення найбільш пошкодженої частини будівлі. Крім того, Італія та Україна підписали угоду про реконструкцію Спасо-Преображенського собору, й італійці виділили 500 тис. євро на відбудову святині.
Цей матеріал Вільне радіо підготувало як учасник Мережі “Вікно відновлення”. Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win
Раніше ми розповідали про те, як у Донецькій області почали розмінування полів, скільки це коштує, до кого звертатися та як отримати сертифікат, щоб засівати.