Починаючи з 2015 року в Донецькій області перейменували сотні вулиць, назви яких прославляли радянських і комуністичних діячів. Однак прізвища багатьох одіозних особистостей, одним із яких є військовий Олександр Матросов, можна зустріти у Лимані, Добропіллі, Покровську, Дружківці, Костянтинівці, Селидовому. Ми розпитали істориків ким він був, і чому такі вулиці варто було б перейменувати.
Олександр Матросов за однією з версій народився у Дніпрі у 1924 році. Інші джерела повідомляють, що Матросов міг народитися в Башкортостані або на території Ульяновської області Росії.
Історик Володимир Матусяк запевняє, що факти біографії Матросова у ранні роки його життя достатньо туманні. Тоді Олександра осудили за крадіжку майна. Далі він закінчив школу, а звідки хлопця направили працювати на вагоноремонтний завод, проте звідти він втік.
У 1940 року суд у Саратові засудив Матросова до двох років позбавлення волі за порушення паспортного режиму. Через рік у колонії, де відбував покарання Матросов, правоохоронцям вдалося розкрити групу неповнолітніх, які готувалися до втечі. Серед них був і Олександр, проте додаткового покарання не отримав.
Після початку Другої світової війни Олександр Матросов потрапив на фронт у 1942 році в ряди Червоної армії. Вже пізніше він вступив до комсомолу. Через рік його відправили на Калінінський фронт, обрали групкомсоргом і призначили агітатором взводу.
Олександр Матросов закривав собою зброю, а це героїзували та сильно прикрасили в СРСР
У 1943 році підрозділ Матросова брав участь у боях на території поточної Псковської області РФ. В районі села Чорнушки він загинув нібито закриваючи своїм тілом амбразуру німецької ДЗОТ (дерево-земляної оборонної точки, – ред.)
“Це абсолютно нераціонально, бо існують й інші способи ураження ворожої цілі. Крім того, закрити тілом кулеметну амбразуру просто неможливо, оскільки навіть одна куля від гвинтівки при попаданні у руку збиває людину з ніг. А кулеметна черга впритул відкине від амбразури навіть тіло великої ваги“, – розповідає історик Володимир Матусяк.
Крім того, “подвиг” Матросова прикрашають фантастичними деталями. Начебто німецькі кулеметники були шоковані сміливістю воїна, за кілька секунд радянські бійці прорвалися до “мертвої зони” укріплення.
Заступник директора Інституту історії України Геннадій Боряк розповідає, що возвеличений образ Олександра Матросова радянське військове керівництво активно використовувало під час війни для наснаги недосвідчених солдатів, так підбивали молодих людей іти на невиправдані ризики і смерть.
“Загалом за роки німецько-радянської війни подібний вчинок зробили 402 радянські бійці, 45 із них – раніше Матросова. А першим був Панкратов. Однак радянська пропаганда саме Олександра Матросова обрала символом самопожертви і частиною героїзованого міфу “Великої Вітчизняної війни“, – додає Боряк.
Інститут історії України запевняє, що Матросов підпадає під декомунізацію, адже він не має жодного стосунку до України і є пропагандистським кліше німецько-радянської війни.
Та вулиці та провулки Матросова існують у Лимані, Добропіллі, Покровську, Новогродівці, Дружківці, Костянтинівці, Селидовому, Сіверську. Вулиця імені Олександра Матросова залишилась і у Бахмуті. Такі дані є в реєстрі “Національні інформаційні системи” та Державному реєстрі виборців.
Зазначимо, під час перейменування топонімів місцева влада має вносити зміни до них, аби процес зміни назв вулиць та провулків вважався завершеним. Однак деякі громади не дотримуються такої процедури й через це на місцевому рівні вулиці значаться перейменованованими, а на загальноукраїнському залишаються і досі старими.
Експертна рада Міністерства культури та інформаційної політики України внесла Матросова до списку найпоширеніших топонімів по всій країні. Вона рекомендувала місцевим органам влади перейменувати такі вулиці та провулки.
Наприкінці квітня президент України Володимир Зеленський підписав зміни в Законі “Про географічні назви”. Тож тепер згадок про радянських та російських діячів серед топонімів має бути менше. На це у місцевої влади є час до вересня 2023 року.
Олександр Матросов — один з багатьох одіозних особистостей, на честь яких досі є географічні назви на сході. Раніше ми розбирали також біографії Зої Космодем’янської, Миколи Ватутіна та Максима Горького.
Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
