ПЕРСПЕКТИВИ VS ВІЙНА

Як Волноваха намагається не втратити свій шанс на децентралізацію
Волноваська ОТГ — одна з майбутніх міських громад Донеччини. Документи на цю ОТГ є, але статус затвердили лише на папері.

Щоби йти далі, потрібні вибори. І отут виникають проблеми. Тож, з ким будуть об'єднуватись, чи вдасться це у 2020 році та чим живе майбутній центр — дізнавались журналісти Вільного радіо.
За перспективним планом, у Донецькій області має бути 64 об'єднані територіальні громади. Це з урахуванням тимчасово окупованих районів. З цього переліку, станом на початок березня 2020 року, оформлені юридично та затверджені 19 ОТГ. Серед них — Волноваська. І це єдина громада, де центр — військово-цивільна адміністрація.
Децентралізація — це реформа, яка передбачає перерозподіл грошей, влади та відповідальності. Центральна влада віддає велику частину з цього всього на місця.

В рамках реформи села/селища/міста об'єднуються в об'єднану територіальну громаду (ОТГ). Тобто змінюється адміністративно-територіальний устрій країни.

Детальніше простою мовою про реформу читайте в матеріалі Самі собі командири. В чому суть реформи децентралізації
Волноваха — це нині прифронтове місто. Бойовики його не захоплювали. Однак були бої на околицях. Найбільш трагічні події за часи війни тут сталися у 2014-2015 роках.
Так, у 2014-му бойовики майже впритул розстріляли 10-й блокпост між Ольгинкою та Благодатним. Туди буквально напередодні приїхали бійці 51 механізованої бригади ЗСУ. Оскільки нападники були на інкасаторських машинах, то їх спочатку сприйняли за місцевих. Диверсанти використовували стрілецьку зброю, протитанкові гранатомети, кулемети та міномети. Тоді на позиції загинули 18 військових, ще 30 отримали поранення.
Зараз в пам'ять про загиблих на місці блокпоста встановили меморіальну дошку. А у самій Волновасі є вулиця Героїв 51 ОМБР — одна з центральних артерій міста.
Про умовну стабільність під час війни в місті говорить і те, що місцева влада тут продовжувала працювати без змін до 2019 року. У 2017-му встигли зібрати документи для утворення ОТГ, майбутню громаду затвердили як спроможну. Але вибори не призначили через наближеність до війни. А от минулого року Президент видав указ про створення у Волновасі військово-цивільної адміністрації. Один з аргументів: депутати не ухвалили бюджет на 2019 рік.
“
Військово-цивільна адміністрація утворена без бюджету. Тобто міська рада не змогла навіть зібратись, для того щоб прийняти міський бюджет. Саме тому було прийнято рішення про створення військово-цивільної адміністрації
— розповідав Вільному радіо тодішній очільник Донецької області Олександр Куць.
Олександр Куць. Фото: з відкритих джерел
Волноваха — транспортний хаб
Тож ми приїхали вже на територію військово-цивільної адміністрації Волновахи.

Центр тут — це невеликий сквер перед Будинком культури та площа через дорогу з паровозом на постаменті.
В 1881 році Волноваху заснували навколо залізничної станції. Історія міста вже кілька століть пов'язана із транспортною сферою. Місцеві кажуть: "Волноваха — це транспортний хаб".
Найбільше підприємство, яке наповнює бюджет, тут — залізниця, а серед впливових є вагонне депо LEMTRANS, які займають вантажними перевезеннями залізницею та ремонтами вагонів. Звідси їздять дивитись кіно в Маріуполь, а раніше їздили на роботу в Донецьк, — бо місто знаходиться посередині. І ці два мегаполіси формували тут життя. Тепер же доводиться шукати частково інший шлях. Він буде спільним для усієї Волноваської ОТГ, адже бюджет буде один.
З окупацією Донецька частина волновасців залишились без роботи, підприємці втратили бізнес-партнерів та ринки збуту. Але Волноваха з місця зупинки між великими містами перетворилась на перше місто підконтрольної території. І "туристи" з Донецька та околиць приїздять сюди в усі соціальні структури для оформлення довідок чи отримання виплат.
“
В банківській сфері дуже великі черги, у відділенні "Ощадбанку". Також у Волноваському РАЦСі дуже багато людей з окупованої території, тому що вони приїжджають отримати свідоцтво про смерть, узаконити шлюб, отримати свідоцтво про народження своєї дитини. В паспортному столі дуже великі черги, щоб вклеїти фотографію, оновити паспорт.

Хоча у всіх цих установах є електронна черга, вона все одно не допомагає. По факту, ти туди приходиш, там стоїть купа людей, і ці всі люди в електронній черзі. У нас навіть дійшло до того, що є люди, які в чергах займають чергу для тих, хто приїжджає з тієї сторони, і продають ці місця. Такий, свого роду, бізнес
— розповідає місцевий мешканець, журналіст Павло Ештошкін.
Постійним заробітком для волновасців стало і житло. Здає квартири та кімнати тут багато хто з місцевих. Ночівля обійдеться від 300 гривень за квартиру з посередніми умовами. "Роблять касу" приїжджі і для торговців.

Є в місті і ті, хто переїхав сюди з тимчасово окупованої території.
Бізнес
Так, виїхав з Донецька у Волноваху через бойові дії бізнесмен Віталій Бабенко. Чоловік народився тут, але рано переїхав, тож вважає себе переселенцем.

Повернутись вирішив не одразу. Встиг попрацювати в Білорусі. Згодом відкрив лаундж-бар та нічний клуб у Казахстані. Вони продовжують працювати, але Віталій стежить за ними з України. У Волновасі у нього з партнером є два заклади, і готується до відкриття ще один. Ми зустрілись у ресторані бізнесмена La Strada. Він знаходиться в комплексі на виїзді з міста.
“
Один наш партнер тримає готель, фітнес-зал, масажну, салон краси, а я тримаю ресторан із партнером
— каже Віталій.
У ресторані приємний інтер'єр, тихо на фоні грає музика, а на екранах телевізорів — вогонь в каміні. Та головна особливість в іншому.

Тут обслуговують українською, а гостям в будні (з 12 до 16 год) роблять знижку за замовлення українською — аж 40%. Конкуренція в місті стала чимала, — каже бізнесмен, але це — крок вперед, бо місту ще багато чого не вистачає. Саме тому він зі знайомими організував Асоціацію бізнесу Волновахи.
“
У нас нема дозвілля, немає навчальних закладів. Я виступаю з цим від Асоціації вже не перший раз, але мене чомусь не чують. Вся молодь виїжджає, у нас великий кадровий голод, страшний. За персонал іде боротьба. Тому я прошу створити тут навчальні заклади.

У нас є ПТУ, але хто хоче бути трактористом? У нас є лісний технікум, але хто хоче мати цей фах? Ну хтось є, комусь подобається, але не всім. Потрібні, наприклад, менеджери по персоналу, управлінці. У нас великий залізничний вокзал, чому не відкрити якийсь технікум цього формату? Або якусь школу поліції. Це перше і головне ㅡ немає закладів. І немає дозвілля. Жодного. Якщо танці, то для дітей. Боротьба ㅡ для дітей
— каже ресторатор.
Свого часу саме через це Віталій і поїхав з рідного міста — хотів навчатися та розвиватись. Бізнесмен каже: влада в цьому не допомагає. Тож працюють зі школярами напряму. І шукають шляхи, як залишити їх в місті.
“
Потрохи працюємо. Хочемо допомагати молоді у спортивному форматі, у форматі розвитку бізнесу. Як вести, які ази, будемо ділитися досвідом. Зараз працюємо на базі школи №5, 10-11 клас. Консультуємо, що, як, де, щоб не робили наших помилок
— розповідає голова Асоціації бізнесу Волновахи.
Працювати у місті можна на залізниці, в сільському господарстві, в торгівлі або на хлібозаводі. Ці ж підприємства будуть формувати значну частину бюджету і в майбутній громаді. І вони також відчувають те, що люди з Волновахи їдуть.
“
Божевільний кадровий голод. Жахливий кадровий голод! Навіть з нашого підприємства люди їдуть до Польщі. Уявляєте? Із Західної України люди ще їдуть, там ближче, але у нас люди тікають звідси. У нас настільки нехватка спеціалістів, що просто руки опускаються
— каже керівник юридичного відділу хлібозаводу "Афродіта" Єфрем Хачхарджи.
Родина Єфрема володіє хлібозаводом, а також займається сільським господарством та тваринництвом — мають замкнений цикл виробництва, тобто випікають в більшості на продуктах, які самі виробляють.

ТОВ "Афродіта" орендують землі якраз в селах майбутньої громади. І, за словами Хачхарджи, не зупинялися ні на день за час війни.
“
Пік нашого виробництва прийшовся на 2012 рік. Ми пекли 18 тонн, у нас було більше 50 машин. Ми тільки почали освоювати ринок Донецька. Там було 47 "АТБ", в яких ми були єдиними постачальниками. Перед нами були прекрасні перспективи.

Але ми не встигли толком попрацювати, як, на жаль, почалась війна, яка забрала у нас 80% ринку нашого збуту. А коли Донецька не стало, куди збувати хліб? В Маріуполь? В Маріуполі свій хлібозавод. В Маріуполь возить Запорізький хлібозавод. Дуже велика важка конкуренція
— пояснює ситуацію Єфрем.
Із владою у Волновасі та районі в обох бізнесменів, з якими ми говоримо — стосунки не склалися. Тож вони сподіваються на місцеві вибори, інакше не вірять, що вдасться розвивати громаду з новими інвесторами. При цьому, кажуть, що йти у владу самі не збираються, але вже думають, кого будуть підтримувати.
“
Шість років. Ніхто навіть нас не покликав і не спитав: а як ви взагалі працюєте? Може у вас проблеми є? А які вам документи допомогти оформити? А може вам допомогти торгову мережу розвити? Ну як? Це така дикість, соромно комусь розповідати. Вони кажуть: інвестиційний клімат… Та хто до нас прийде? Наші місцеві підприємства, які тут, на місці, не знають, як виживати. Не те що прийдуть європейські…
— зазначає бізнесмен.
Майбутня громада
Волноваха — це унікальний випадок в рамках децентралізації на всю Україну.
Відповідно до закону, ВЦА опинились поза процесом децентралізації. У них на це немає повноважень. Як і на багато інших рішень.
“
Ми сфокусовані на тому, щоб забезпечувати безпечну життєдіяльність і організацію життя жителів міста. Законом передбачено, що ВЦА не може відчужувати комунальне майно. Строк оренди будь-якого майна і земельних ділянок, навіть для пільгових категорій населення, не може бути заключений на строк більше одного року. Ми не надаємо у власність земельні ділянки. Одним із болючих питань є ведення квартирної черги. Надання земельний ділянок учасникам Операції об'єднаних сил, Антитерористичної операції. В рамках роботи ВЦА цього не можна робити. Продавати майно ㅡ не можна
— пояснює обмеження голова ВЦА м. Волноваха Іван Лубінець.
Та процес децентралізації тут почали ще до того, як створили ВЦА. Є документи про юридично створену Волноваську ОТГ, до якої увійшли 10 рад. При цьому, процес триває. Тож місцева влада продовжує переговори з навколишніми селами і проводить обговорення щодо стратегії розвитку.
“
Я вже маю звернення від шести рад, що межують з містом Волноваха, які перспективним планом віднесені до інших ОТГ, щодо того, аби я піднімав питання про приєднання їх саме до ОТГ міста Волноваха. Це селище Миколаївка, селище Равнопіль, селище Петрівське, Олексіївка, Привільне
— каже Лубінець.
Лікарня, ЦНАП, школи, дитячі садочки — у Волновахи є достатньо соціальних об'єктів, щоби стати центром громади. Саме тому села і хочуть приєднатися, —запевняє голова ВЦА.
Фото: фейсбук Олександра Куця
При цьому, і місту потрібні села — громада буде сільськогосподарською.
“
Профіль громади ми свідомо сфокусували на тому, щоби забезпечити потребу в організації і первинній переробці сільськогосподарської продукції. Це буде залізниця, дай Боже, щоб вона розвивалася і процвітала, і окремо сільськогосподарський кластер, який буде забезпечувати первинну переробку саме в місті. Щоби формулювати додану вартість саме тут, на місці. І забезпечувати робочі місця
— додає посадовець.
Займатися цим потрібно після перших виборів. І їх, за словами Лубінця, в місті очікують.
“
По-перше, звірити годинники, чи туди влада йде, куди народ хоче. По-друге, частина відповідальності населення за те, що влада робить, і хто до влади приходить.

В нас дуже багато людей, на жаль, плутають поняття "Політика і "політичні вподобання" із категорією державної розбудови. Це не одне і те ж. Політики бувають різні, але у нас держава одна. Щоб не було так, що ми сьогодні тих самих обрали, а потім хочемо зрушень. Якщо ми обираємо тих самих людей з минулої влади, то на які зрушення можна розраховувати? Це ж логіка
— каже голова ВЦА.
Тут варто зазначити, що у Волновасі доволі цікава структура влади. Одна родина тут представляє політику регіону майже на всіх рівнях. Очолює ВЦА Іван Лубінець, його батько — голова районної ради, а брат — Дмитро Лубінець — народний депутат від округу.
Та чи будуть змінювати владу на місці на виборах у 2020 році — ще остаточно не узгоджено.
В коментарі Вільному радіо очільник комітету у Верховній Раді України, який займається питаннями децентралізації, розповів, що перед тим, як провести вибори там, де зараз існують військово-цивільні адміністрації, потрібно внести певні зміни до законодавства.
“
З виборами трішки почекаємо. Спочатку приймемо рішення зі змінами до виборчого кодексу. І після цих змін ми зможемо говорити про те, яким чином там можна провести вибори
— розповів Вільного радіо голова Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Андрій Клочко.
Андрій Клочко. Фото: з відкритих джерел
Чи йдеться про місцеві вибори у 2020 році, політик не відповів. Водночас глава області Павло Кириленко говорить, що ВЦА потрібні, доки триває війна.