В Естонії круїзний лайнер, який простоює з часів коронавірусної пандемії, став прихистком для тисяч українських біженців. Розповідаємо, як тут все влаштовано та що робить влада Естонії, аби підтримати українців у скруті.
З верхньої палуби корабля “Ізабель” чудово видно історичний центр Таллінна. Таку панораму екіпаж і пасажири судна бачать вже багато місяців поспіль. Раніше цей 11-поверховий лайнер з тисячами туристів на борту курсував Балтійським морем між Ригою та Стокгольмом. З приходом пандемії коронавірусу він стоїть без руху в естонському порту, але останнім часом усі його 600 кают майже весь час заповнені.
Нинішні гості лайнера прибувають сюди не з західної Європи та не з країн Балтії. Це українці, які тікають від війни. Зараз їх тут близько 1600, майже 450 з них — діти, решта — переважно жінки. На кораблі виділили спеціальне місце для дитячих візків, а супермаркет на одному з поверхів переоблаштували під камеру схову для валіз.
У коридорах і фоє лайнера — синьо-жовті прапори та інформаційні табло українською. Не виходячи в місто, люди можуть отримати тут правову, психологічну та першу медичну допомогу.
“Тут у нас проходять адаптаційні курси та різні активності для дітей: ліплення, роботика. Місто надало нам 15 комп’ютерів, і ті, кому вони потрібні, можуть звернутися на ресепшн. Тут є кабінети, де працівники Департаменту соціального страхування допомагають з різними питаннями щодо соціальної та побутової допомоги, адаптації, пошуку місць проживання”, — проводить екскурсію кораблем антикризовий спеціаліст естонського Департаменту соцстрахування Кирило Бадікін.
Адаптаційні курси, які тут проводять для українців, має пройти кожен біженець, який вирішив залишитись в Естонії. Заняття тривають один день приблизно 6-8 годин. За цей час іноземець встигає вивчити базові речі, необхідні для життя в незнайомій країні.
Серед нових пасажирів корабля — Наталя з Нової Каховки з чоловіком. Вони щойно прибули сюди та задумливо роздивляються талліннський порт крізь велике вікно.
З окупованого міста до Естонії пара добиралася через Крим і Росію. Це їхня перша, хоч і вимушена, поїздка за кордон.
“Весільна подорож, — жартує крізь сльози Наталя. — Вік прожити, а потім так зірватися… Просто в нікуди їхали, без жодних планів”.
Подружжя жило в окупації до останнього, аж поки російський снаряд не прилетів у їхній город. Тоді вирішили рятуватися, кинувши все з тяжким серцем. Вдома залишилися старенькі батьки, які не захотіли полишати рідної хати. Зв’язку з ними майже немає.
Діти подружжя теж виїхали в Естонію, але осісти вирішили в сусідній Фінляндії. Сама ж Наталя та її чоловік уже мріють повернутися в Україну.
“Додому, тільки додому. Там батьки, там все”, — журиться жінка.
Та додає: в Естонії без діла не сидітиме. Навіть без знання мови шукатиме варіанти заробляти своєю працею.
До слова, перші 4 місяці біженцям в Естонії виплачують забезпечення, доки їм не вдасться знайти роботу. Родина з двох дорослих з дитиною може розраховувати на 600 євро щомісяця.
Лайнер “Ізабель” — це тимчасовий хаб, куди пускають пожити на 2,5 місяця. Після цього біженець має знайти нове житло, вирушити в іншу країну або повернутись додому — якщо є куди.
“Тут у нас сніданки, обіди та вечері, — продовжує тур кораблем представник естонського Департаменту соцстрахування. — Таллінн взяв на роботу кількох українців, і вони час від часу готують українські страви, щоб люди почувались тут по-домашньому”.
А декого з біженців навіть влаштували у владні установи, аби вони допомагали освоїтись новоприбулим землякам.
“У нашому Департаменті є дві українки, яких ми прийняли на роботу, — вони надають біженцям психологічну допомогу телефоном”, — каже Кирило Бадікін.
Загалом за місяці великої війни судно прихистило близько 5 тисяч українців. Та не кожен, хто рятується від війни, може розміститися на його борту — сюди не направляють людей з хатніми улюбленцями чи серйозними хворобами.
Однак в Естонії є ще понад 150 тимчасових прихистків для біженців з України. На це тільки компанія Tallink, яка володіє цим судном і мережею готелів, отримала з бюджету країни 35 мільйонів євро. Договори з приватними компаніями, які надають українцям житло, планують продовжувати й надалі.
До 24 лютого в Естонії мешкали близько 20 тисяч українців, каже головний антикризовий менеджер естонського Департаменту соцстрахування Вадим Іванов. З початком повномасштабного вторгнення через країну пройшли 110 тисяч українських біженців, більш ніж половина залишились тут жити.
“Понад 60 тисяч людей залишились в Естонії, 40 тисяч з них самі або через знайомих знайшли місце, де проживати. 21 тисячі ми через Департамент допомогли з розміщенням”, — каже Вадим Іванов.
Перші 5-6 місяців повномасштабної війни українці прибували переважно з Польщі, Литви й Латвії. Останнім часом більшість біженців прямують через Росію — інші шляхи для порятунку перекриті окупантами.
Аби допомогти українцям якнайшвидше облаштуватись на новому місці, в Естонії розгорнули 5 інфопунктів. Там можна на рік оформити статус біженця, отримати грошові виплати та допомогу з житлом.
“Україна в багато разів більша за Естонію. Умови прийняття біженців можуть дещо змінитися, але держава сказала, що ми прийматимемо українців до кінця”, — запевняє Вадим Іванов.
***
Навчальний візит відбувся у рамках спільного проєкту Українського кризового медіа-центру та Естонського центру міжнародного розвитку за підтримки Посольства США у Києві та Міністерства закордонних справ Естонії.
Читайте також: