Тимчасовий захист і статус біженця в країнах ЄС: чому їх не треба плутати
Бути біженцем у країні Євросоюзу або мати там тимчасовий захист — це різні поняття, але між ними є і спільні риси. Розбираємо з юристом, що таке тимчасовий захист і статус біженця, хто, як, на який термін і в яких країнах може їх отримати та які права передбачає кожен із них.
Про це журналісти Вільного радіо поспілкувалися з юристкою Ковельського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Анною Капітан.
Біженець і людина під тимчасовим захистом — це різні статуси
Під час відкритої війни багато українців виїхали за кордон, у тому числі в країни Євросоюзу. 4 березня цього року для таких людей на додачу до статусу біженця активували достатньо новий механізм прихистку — тимчасовий захист.
Це різні правові категорії, які передбачають різні юридичні наслідки. Проте між ними є не лише відмінності, а й дещо спільне.
“Люди, які отримали статус біженця або знаходяться під тимчасовим захистом, мають майже однакові права. І на цьому їхні спільні риси закінчуються. Нормативне регулювання цих статусів, порядок їх отримання та позбавлення, коло людей, які можуть претендувати на них, термін надання та строк дії цих статусів різні. Принципова різниця між ними також в тому, що статус біженця — це індивідуальне право людини, а у випадку з тимчасовим захистом йдеться про колективне — масове”, — пояснює юристка Анна Капітан.
Що таке тимчасовий захист
Тимчасовий захист — це своєрідне узаконення статусу іноземців, які перебувають у країнах Європейського Союзу. Під тимчасовим захистом вони можуть користуватися правами, які передбачає такий статус. Оформити його доволі нескладно.
Основним нормативним документом, в якому висвітлені всі питання щодо цього статусу, є Директива ЄС про тимчасовий захист.
“Цю Директиву Рада ЄС ухвалила ще 20 липня 2001 року, але на той час не було необхідності її застосовувати. Після початку повномасштабної війни через російську військову агресію в Україні дуже велика кількість людей була змушена виїжджати до європейських країн. Однак процедура міжнародного захисту, яка існувала, була довгою, а тимчасовий захист — це швидко. Відразу після подання своєї заяви людина може його отримати”, — каже Анна Капітан.
Хто та в яких країнах ЄС може отримати тимчасовий захист
Тимчасовий захист можна отримати в усіх країнах ЄС, крім Данії. Фактично це 26 країн Європейського Союзу.
Перевагою цього статусу є можливість людини самостійно обрати європейську країну, в якій вона проживатиме. Наприклад, якщо людина перетнула кордон Польщі, а хоче жити в Іспанії, вона може просити тимчасовий захист саме там.
Тимчасовий захист в країнах Європейського Союзу можуть отримати:
- громадяни України, які виїхали з країни 24 лютого 2022 року або пізніше через військову агресію Росії;
- люди без громадянства та громадяни іноземних країн, крім України, які до 24 лютого 2022 року були під міжнародним або національним захистом;
- члени сімей вказаних людей, у тому числі чоловік (дружина) та їхні неповнолітні неодружені діти або діти їхнього чоловіка (дружини), а також їхні близькі родичі, які жили разом з ними на момент вторгнення Росії, і які повністю або переважно перебували на утриманні таких людей;
- іноземці, які законно проживали в Україні до 24 лютого 2022 року на підставі дозволу на постійне проживання та які не можуть безпечно повернутися до своєї країни.
“Зараз, наприклад, не можуть повернутися до своєї країни окремі громадяни республіки Білорусь. Вони також мають право на тимчасовий захист в країнах ЄС”, — пояснює Анна Капітан.
Вона додає: кожна країна ЄС може сама вирішувати, хто ще може претендувати на тимчасовий захист. Наприклад, в окремих державах цей статус можуть надати українцям, які до 24 лютого цього року виїхали в іноземне відрядження або відпустку — все залежить від рішення компетентних органів.
Тимчасовий захист: як отримати та які права він дає
Щоб отримати цей статус, необхідно звернутися до органів влади тієї країни ЄС, в якій людина планує проживати.
Куди саме звернутися — можна уточнити під час перетину кордону. Також людина може отримати потрібну інформацію, зателефонувавши до посольства України в обраній країні.
“В кожній країні ЄС питанням надання тимчасового захисту займаються різні органи. Наприклад, у Польщі це гміни, в Німеччині — державне управління у справах біженців, в Португалії — міграційна служба і таке інше. В різних країнах це питання вирішують по-різному. Єдиного підходу немає”, — уточнює юристка.
Які права має людина під тимчасовим захистом:
- дозвіл на проживання на період такого захисту (зараз це рік з можливістю продовження до 3 років);
- доступ до роботи (працевлаштуватися можна одразу після отримання статусу);
- доступ до освіти (діти під тимчасовим захистом мають право відвідувати школу чи дитсадок нарівні з дітьми європейської країни);
- забезпечення житлом (однак країна не зобов’язується надати безкоштовне житло);
- доступ до соціального забезпечення;
- доступ до медичного обслуговування;
- право на інформацію про тимчасовий захист під час звернення до відповідних органів;
- можливість отримати статус біженця у майбутньому;
- можливість у будь-який момент повернутися в рідну країну.
“Взагалі це не виключний перелік прав людини під тимчасовим захистом. Її конкретні права визначаються внутрішнім законодавством кожної країни ЄС. Наприклад, в Польщі це може бути більш розширений перелік прав, у Німеччині — вужчий. І так далі”, — продовжує Анна Капітан.
Також людина під тимчасовим захистом може користуватися безвізом і подорожувати в країни Шенгенської зони, зокрема у Швейцарію, Норвегію, Ліхтенштейн, Ісландію, які не є членами ЄС. У такому випадку вона користується звичними правилами: не більше 90 днів за кожні 180 днів.
Скільки діє тимчасовий захист
За загальним правилом тривалість тимчасового захисту становить 1 рік, тобто до 4 березня 2023 року. Однак він може двічі, кожні 6 місяців, автоматично продовжуватись. Це ще 1 рік — до 4 березня 2024 року. Якщо підстави для тимчасового захисту до цього часу не зміняться, Єврокомісія може запропонувати продовжити його дію ще на рік — до 4 березня 2025 року.
“Але так само тимчасовий захист може бути припинений у зв’язку з покращенням ситуації в Україні. До речі, відлік часу дії тимчасового захисту розпочався саме з 4 березня 2022 року — дати активізації Директиви ЄС”, — каже юристка Анна Капітан.
Що таке статус біженця
Статус біженця — це індивідуальне право людини отримати міжнародний захист у країнах ЄС. Претендувати на цей статус може людина, яку переслідують у її державі.
“Коли людина через небезпечні для неї обставини не може перебувати в країні, де вона народилася, проживала та виросла, вона просить захисту міжнародної держави. Небезпекою для неї може бути війна та її наслідки, переслідування за расовою належністю чи відношення до певної соціальної групи, через релігійні чи політичні погляди тощо”, — пояснює юристка Анна Капітан.
Головними документами, в яких висвітлені питання щодо статусу біженця є Женевська конвенція про статус біженців, Дублінська конвенція та Нью-Йоркський протокол.
Хто та в яких країнах ЄС може отримати статус біженця
Біженець не може вибрати місце для свого проживання. Він повинен жити в тій країні, кордон якої перетнув першим.
“Статус біженця людина може отримати в сусідній Україні європейській державі. Тобто, якщо вона перетнула кордон Польщі першим, то статус біженця їй нададуть тільки в Польщі, а не в Італії чи Іспанії”, — пояснює Анна Капітан.
Біженців приймають усі країни Європейського Союзу. За отриманням цього статусу може звернутися будь-яка людина, яка має обґрунтовані побоювання стати жертвою небезпечних обставин та переслідувань. Наразі це війна.
Статус біженця можуть отримати:
- громадяни України, які залишили її територію через війну, а також люди, які законно проживали на території країни, але мають громадянство інших держав;
- люди без громадянства.
Є сенс отримати статус біженця, якщо людина й надалі планує проживати в країнах ЄС.
Як отримати статус біженця та які права він дає
Для отримання статусу біженця обмежень немає. Головне — довести наявність загрози її безпеці та легально перетнути кордон європейської держави.
Під час в’їзду у першу безпечну країну ЄС необхідно повідомити офіцера прикордонної служби про своє бажання отримати статус біженця та передати відповідне звернення до відповідних органів цієї держави. Або ж подати заяву на возз’єднання сім’ї, якщо хтось із членів родини вже проживає в країні ЄС.
Наступним етапом є зустріч потенційного біженця з відповідними органами європейської держави, під час якої він передасть усі необхідні документи для отримання статусу — в тому числі докази, що в рідній країні на нього чекає небезпека.
“На період, поки не буде рішення про надання людині статусу біженця або його відмову у наданні такого статусу, у неї забирають паспорт громадянина України. Потім її заселяють у спеціальний притулок для потенційних біженців, з якого вона за своїм бажанням без повідомлення компетентних органів не може переїхати в інше місце проживання. Далі — все за процедурою, яку самостійно регулює кожна іноземна держава”, — розповідає юристка Анна Капітан.
- Шлях від Харкова до Данії. Як бахмутянин вибрався з-під обстрілів до скандинавської країни (МОНОЛОГ)
Поки компетентні органи вирішуватимуть, чи надавати заявникові статус біженця, він не зможе виїхати за кордон. Визнання людини біженцем може зайняти в середньому 6 місяців.
“Заявнику необхідно пройти медичну комісію, а також процедуру відцифрування відбитків пальців. Впродовж місяця після написання заяви міграційна служба проводить співбесіду із потенційним біженцем, за результатами якої ухвалюється рішення про надання притулку. Зазначу, до моменту отримання статусу, а також у разі відмови у його наданні людина не може працевлаштуватися”, — уточнює Анна Капітан.
Після тривалої процедури надання людині статусу біженця вона отримує права, наближені до прав громадян тієї країни, де вона проживає:
- доступ до освіти дітей та підлітків (мають право відвідувати школу чи дитсадок нарівні з дітьми європейської країни);
- доступ до ринку праці (відповідно до політики країн ЄС на цьому ринку);
- право на медичну допомогу (у кожній країні свій перелік таких послуг);
- право на соціально-побутові послуги, в тому числі на безкоштовний проїзд у громадському транспорті, безкоштовне харчування;
- право на безкоштовне житло (як правило, це спальне місце в центрі для біженців);
- право на укладання шлюбу;
- право на щомісячну грошову допомогу (кожна країна сама обирає, яка сума має бути).
Скільки діє статус біженця
Статус біженця має безстрокову дію. Він діє поки існують підстави для його надання. Але в усіх країнах ЄС статус біженця необхідно поновлювати. В деяких — через 6 місяців, в інших — через рік, 3 роки тощо.
“Відповідь на питання, через який час необхідно поновлювати статус біженця, дасть законодавство іноземних держав. Для цього треба звернутися до відповідних компетентних органів країни, в якій проживає людина з таким статусом”, — каже Анна Капітан.
Якщо людина повертається до своєї країни чи набула нового громадянства, вона втрачає статус біженця.
* * *
За офіційними даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, станом на 6 липня 2022 року в країнах ЄС було понад 3 млн 620 тис. українців, зареєстрованих для тимчасового захисту або аналогічних систем захисту.
Нагадаємо, глобальний фінансовий додаток Revolut спростив умови реєстрації для українців, які мусили виїхати за кордон через війну. Як відкрити рахунок у країнах ЄС, читайте тут.
Читайте також:
- Згоріло у 100 разів більше, ніж торік: окупанти спалили майже 600 гектарів пшениці на Донеччині, — ДСНС
- 11-річний хлопчик з Бахмута дивом врятувався після нічного обстрілу та одужує у Дніпрі
- “Мій загиблий чоловік був десантником. Я пішла служити туди ж” — історія військовослужбовиці з Бахмута (ФОТО)
851Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
