Погляд зсередини
Як у Бахмуті працює тролейбусний парк
Ваша подорож у тролейбусі починається і завершується на зупинці, а працівники тролейбусного парку зустрічають на роботі світанки і проводжають сонце. Розповідаємо, як готують тролейбус перед виїздом, скільки квитків продають за одне коло на маршруті та чому водії обідають просто в машині
Для вашої зручності ми поділили текст на категорії. Тож можете прочитати його повністю, а можете обрати найцікавішу для вас тему.
Початок роботи у темряві
Ми приїхали у тролейбусне депо КП "Бахмутелектротранс" о 04:55 ранку. На вулиці -5 градусів, сонце ще не зійшло. Лише нещодавно увімкнулися вуличні ліхтарі. Разом з нами сюди якраз під'їхав тролейбус, який забирав працівників з дому. Серед тих, хто приїхав, — диспетчерка Ірина.

Жінка заходить на територію депо через головні ворота, обходить пропускний пункт і відкриває його з іншого боку. Задача Ірини — роздати водіям і кондукторам план на цей день.
“
Водій приходить, показує своє водійське посвідчення, і я видаю журнал і графік. А дорожній лист він забирає вже у медпрацівника
— розповідає диспетчерка Ірина.
Диспетчерка Ірина та водій Єгор Курган. Фото: Вільне радіо
Ірина поки не знімає верхнього одягу, адже це не її основне робоче місце. Тут вона лише "випускає" водіїв і кондукторів на маршрут:
“
Зараз я "випуск" зроблю і поїду в центр. Моє робоче місце в центрі. Просто тут з депо виїзд
Вже за 20 хвилин у пропускник заходить Єгор Курган. Попереду в нього день за кермом. Чоловік показує своє посвідчення, і Ірина видає йому всі необхідні документи. Прямуємо далі з Єгором, а з роботою Ірини детальніше ознайомимося трохи пізніше.
Без медичного огляду на маршрут не допускають
Єгор почав працювати в "Бахмутелектротрансі" в ролі електрика, але невдовзі став водієм. Для цього він пів року вчився у Донецькому навчальному комбінаті.

З пропускника виходимо на подвір'я депо, де Єгор вітається з колегами, і заходимо у головну адміністративну будівлю. Довгий коридор веде в медпункт. Увійшовши в кабінет, водій дихає в спеціальний пристрій жовтого кольору — професійний алкотестер. Якщо показник проміле не перевищує норми, лампочка світиться зеленим, як зараз.
Фото: Вільне радіо
Медсестра заводить з Єгором коротку дружню бесіду й паралельно відмічає в документах, що він придатний до керування. Всі папери заповнені, й ми готові вийти на маршрут. Усе відбувається швидко, адже попереду ще чимало роботи.
Підготовка тролейбусу перед виїздом
В руках у Єгора — дорожній лист, який склали диспетчери й видала медсестра. Оглядаємо його. На папері — усі плани водія на цей робочий день.
“
В ньому вказане моє прізвище, прізвище кондуктора. Перша зміна, маршрут №6 і №8. Номер машини 305-й. Явка на зміну в мене о 5:43. Водій має з'явитися на зміну за 15 хвилин до виїзду. І закінчення о 13:07. Це вказаний напрямок виїзду: з депо на західний мікрорайон. Час виїзду — 5:58
— читає путівку Єгор Курган.
Такий графік — маршрут до обіду — стоїть не просто так. Все через те, що за правилами перевезень водій тролейбусу може працювати не більш ніж 8 годин. Він несе відповідальність за безпеку пасажирів, тому не повинен перевтомлюватись.
Фото: Вільне радіо
На першому поверсі депо є спеціальна кімната-сховище, де зберігається інвентар водіїв. Єгор бере з комірки відро з номером свого тролейбусу. У ньому лежить усе необхідне для виходу на маршрут: "башмак" (тобто головка струмоприймача, який поєднує тролейбус з контактною мережею), противідкотний упор і важіль для підняття пандусу. Беремо цей набір інструментів і йдемо на паркінг. Дорогою Єгор розмірковує про переваги тролейбусів в умовах міста.
“
Вони набагато зручніші та комфортабельніші навіть за ті ж маршрутки. У маршрутці тісно, а тут тобі 3 двері, салон просторіше. В усіх тролейбусах є опалення. Пасажирам тепло, добре
— каже Єгор.
Свою машину чоловік знаходить за хвилину: "Ось він, наш 305-й тролейбус".
Це новенький білий низькопідлоговий тролейбус Дніпро Т203 на автономному ходу. Він коштує понад 5 мільйонів гривень, але значно економніший за своїх старих "колег" у парку. А ще він може накопичувати заряд, щоб працювати автономно там, де немає контактних ліній. Ми вже оглядали перший в Бахмуті тролейбус цієї моделі, і детальніше про нього читайте в цьому матеріалі.
Фото: Вільне радіо
Перед виїздом на маршрут Єгору обов'язково має пересвідчитися, що всі деталі тролейбуса в порядку. Щоб приступити до огляду, водій знеструмлює тролейбус — знімає "роги", тобто струмоприймачі, з контактної лінії.
“
На мені завжди має бути сигнальний жилет, коли я перебуваю на проїжджій частині. В суху погоду рукавиці з бавовни, а в дощову чи вологу погоду — діелектричні, тобто гумові
— пояснює нюанси в техніці безпеки Єгор.
Фото: Вільне радіо
Кілька хвилин роботи з балонним ключем — і усі болти на колесах підтягнуті. Тепер треба піднятися нагору.
“
Зараз ми йдемо перевіряти й міняти вугільні вставки. Вони потрібні, щоб залізо не терлося об залізо, тобто пом'якшувати удар струмоприймача по спецчастинах, і для кращої передачі електроенергії на головку струмоприймача
— пояснює чоловік.
Виконавши цей "ранковий ритуал", Єгор заходить у кабіну та відкриває технічний журнал. У ньому чоловік ставить підпис, що з машиною все гаразд. А біля лобового скла ліворуч прикріплює свій графік, де вказано, о котрій та на якій зупинці вже має бути машина.
Єгор Курган. Фото: Вільне радіо
Єгор каже: з досвідом він навчився не дивитись у графік і приїжджати хвилина у хвилину. Але якщо в дорозі все ж доводиться затриматись (наприклад, через погану погоду), про це треба негайно попередити диспетчера.

А віднедавна за рухом усіх тролейбусів можуть спостерігати пасажири. До машин прикріпили GPS-трекери, і всі переміщення відображаються у веб-додатку "GPS-моніторинг міського транспорту м. Бахмут". Тож тепер на зупинку можна виходити за кілька хвилин до прибуття машини.

За 10 хвилин до виїзду в тролейбус заходить кондукторка. Спеціальним розчином вона протирає усі поручні. Санобробка — це обов'язкова умова в часи пандемії COVID-19.

Кондукторка розповідає: до тролейбусного екіпажу вона долучилася приблизно рік тому. Але раніше також працювала з людьми, тож специфіку роботи розуміє і до складностей була готова:
"Я завжди з розумінням і співчуттям ставилася до кондукторів, а тепер і сама опинилася на цьому місці. Розумію, що робота важка. Важка тому, що кожний пасажир зі своїм характером, зі своїми емоціями приходить. Ти маєш все це терпляче переносити, витримувати й кожному посміхатися".
Фото: Вільне радіо
Перед відправкою тролейбуса жінка сідає на своє місце й дістає рулон з квитками. Один за одним вона вправно їх згинає:
“
Так зручніше відривати. Тому що в процесі, коли багато людей, буває, що відриваєш, і талон розривається навпіл. І доводиться вибачатись і людині шматочок віддавати
— пояснює кондукторка.
Одна поїздка у тролейбусі коштує 8 гривень, про що зазначається на кожному квитку. Такий тариф діє у місті з 13 листопада минулого року. А до цього проїзд коштував 5 гривень.
Вирушаємо у місто
На годиннику 5:58, екіпаж готовий, і ми вирушаємо на маршрут №6 "вул. Свободи — вул. Корсунського". Доїжджаємо до мікрорайону "Літак", розвертаємось і тим самим шляхом їдемо назад. По дорозі зустрічаємо світанок.
Фото: Вільне радіо
Прямуємо в центр міста. Кондукторка рахує: за понад пів години роботи вона відірвала від котушки близько 30 квитків. А вдень їх можна продати до 100 за одне коло на маршруті.

На центральній зупинці Єгор виходить з тролейбуса, ставить противідкотний упор і знімає з машини "роги". Тепер маршрут №6 перетворюється на №8 "вул. Свободи — селище Опитне". Цей маршрут досить новий: його відкрили у жовтні 2020 року. Особливий він тим, що на шляху до селища немає жодної контактної лінії. Тут і потрібна сучасна технологія — заряд, який накопичив тролейбус, поки ми їхали по маршруту. Його вистачить якраз на дорогу до Опитного і назад.
Фото: Вільне радіо
За цей маршрут ми забираємо також близько 30 пасажирів. Це студенти, школярі та люди, які їдуть на роботу. Повертаємось через вулиці Незалежності, Горбатова і Миру. "Вулиця Свободи", — лунає з гучномовця. Єгор знову виходить на вулицю — тепер щоб поставити "роги" на контактну лінію. На табло вісімка змінюється на шістку, і тролейбус повторює перший маршрут, щоб зарядитися перед поїздкою за межі міста.

О 10:27 Єгор повертається з рейсу і їде на перерву на вулицю Лермонтова. Там, просто у правій смузі, є стоянка для тролейбусів. На перепочинок водій має рівно 1 годину і 4 хвилини. Але чоловік нікуди не йде.
“
Є кімната відпочинку водія в центральній диспетчерській, але машини нові й ми боїмося їх залишати, щоб нічого не трапилося. Тому ми в машинах їмо і відпочиваємо
— пояснює водій тролейбусу №305.
Диспетчерський пункт
Рівно о 13:07, як і вказано у маршрутному листі, Єгор завершує свою зміну та передає машину напарниці — іншій водійці. А ми поки заглянемо до диспетчерки Ірини, яка після ранкової роботи в депо перебазувалася в центр.
Диспетчерський пункт, де працює Ірина, — це приміщення на цокольному поверсі будинку навпроти центральної зупинки. Працівницю добре видно через велике вікно, а їй своєю чергою теж важливо бачити все, що відбувається на зупинці. Для цього на підвіконні по боках стоять великі дзеркала.
Фото: Вільне радіо
“
Я так бачу тролейбуси. З одного боку 3-й, 4-й маршрут бачу, зупинку. Скільки людей стоїть
— пояснює Ірина.
На моніторі диспетчерки — мапа міста, якою рухаються різнокольорові крапочки. Це тролейбуси, за якими Ірина уважно слідкує весь робочий день.
Фото: Вільне радіо
“
Це схема усіх маршрутів по всьому місті, починаючи з центру. Ось зараз йде маршрут №5, а сюди №6, отам їде №8. А ось це пішла №3 та №4, на кар'єр, на трасу
— вказує на онлайн-мапу диспетчерка Ірина.
Всю інформацію з монітора жінка дублює ще й на папір. На столі лежать усі графіки, маршрути, інформація від водіїв тощо.

А ще в задачі диспетчерки входить консультування пасажирів:
“
Наприклад, хто табло не бачить, вони приходять, питають, о котрій маршрут
Поруч із кабінетом диспетчерки є кімната відпочинку водія, про яку згадував Єгор. Тут є чайник, мікрохвильовка і кілька стільців. Зараз у кімнаті сидять двоє ремонтників — Василь і Владислав.
Ремонтники Василь і Владислав. Фото: Вільне радіо
Чоловіки завжди напоготові швидко полагодити тролейбус, якщо він зламається. Владислав розповідає: в холодний період поламки майже однакові.
“
Зараз частіше замерзає усе. Повітряні системи, тобто двері, подушки. На нових також буває, але нечасто, дуже рідко
— каже майстер.
Щодня кожен тролейбус на маршруті проїжджає близько 15 кіл. Якщо один з них зламається, з депо на заміну може виїхати інший.
Фото: Вільне радіо
Тролейбус №305, з яким ми провели день, за графіком повернувся на паркінг о 21:16. Тут він перепочиватиме до наступної зміни, а вже вранці його так само оглядатиме інший водій. А потім машина вирушить на черговий маршрут, щоб розвозити бахмутян і гостей міста у справах.