Погляд зсередини. Як у Бахмуті працює тролейбусний парк

Для вашої зручності ми поділили текст на категорії. Тож можете прочитати його повністю, а можете обрати найцікавішу для вас тему.

Ми приїхали у тролейбусне депо КП "Бахмутелектротранс" о 04:55 ранку. На вулиці -5 градусів, сонце ще не зійшло. Лише нещодавно увімкнулися вуличні ліхтарі. Разом з нами сюди якраз під'їхав тролейбус, який забирав працівників з дому. Серед тих, хто приїхав, — диспетчерка Ірина.

Жінка заходить на територію депо через головні ворота, обходить пропускний пункт і відкриває його з іншого боку. Задача Ірини — роздати водіям і кондукторам план на цей день.

Диспетчерка Ірина та водій Єгор Курган. Фото: Вільне радіо

Ірина поки не знімає верхнього одягу, адже це не її основне робоче місце. Тут вона лише "випускає" водіїв і кондукторів на маршрут:

Вже за 20 хвилин у пропускник заходить Єгор Курган. Попереду в нього день за кермом. Чоловік показує своє посвідчення, і Ірина видає йому всі необхідні документи. Прямуємо далі з Єгором, а з роботою Ірини детальніше ознайомимося трохи пізніше.

Єгор почав працювати в "Бахмутелектротрансі" в ролі електрика, але невдовзі став водієм. Для цього він пів року вчився у Донецькому навчальному комбінаті.

З пропускника виходимо на подвір'я депо, де Єгор вітається з колегами, і заходимо у головну адміністративну будівлю. Довгий коридор веде в медпункт. Увійшовши в кабінет, водій дихає в спеціальний пристрій жовтого кольору — професійний алкотестер. Якщо показник проміле не перевищує норми, лампочка світиться зеленим, як зараз.

Фото: Вільне радіо

Медсестра заводить з Єгором коротку дружню бесіду й паралельно відмічає в документах, що він придатний до керування. Всі папери заповнені, й ми готові вийти на маршрут. Усе відбувається швидко, адже попереду ще чимало роботи.

В руках у Єгора — дорожній лист, який склали диспетчери й видала медсестра. Оглядаємо його. На папері — усі плани водія на цей робочий день.

Такий графік — маршрут до обіду — стоїть не просто так. Все через те, що за правилами перевезень водій тролейбусу може працювати не більш ніж 8 годин. Він несе відповідальність за безпеку пасажирів, тому не повинен перевтомлюватись.

Фото: Вільне радіо

На першому поверсі депо є спеціальна кімната-сховище, де зберігається інвентар водіїв. Єгор бере з комірки відро з номером свого тролейбусу. У ньому лежить усе необхідне для виходу на маршрут: "башмак" (тобто головка струмоприймача, який поєднує тролейбус з контактною мережею), противідкотний упор і важіль для підняття пандусу. Беремо цей набір інструментів і йдемо на паркінг. Дорогою Єгор розмірковує про переваги тролейбусів в умовах міста.

Свою машину чоловік знаходить за хвилину: "Ось він, наш 305-й тролейбус".

Фото: Вільне радіо

Перед виїздом на маршрут Єгору обов'язково має пересвідчитися, що всі деталі тролейбуса в порядку. Щоб приступити до огляду, водій знеструмлює тролейбус — знімає "роги", тобто струмоприймачі, з контактної лінії.

Фото: Вільне радіо

Кілька хвилин роботи з балонним ключем — і усі болти на колесах підтягнуті. Тепер треба піднятися нагору.

Виконавши цей "ранковий ритуал", Єгор заходить у кабіну та відкриває технічний журнал. У ньому чоловік ставить підпис, що з машиною все гаразд. А біля лобового скла ліворуч прикріплює свій графік, де вказано, о котрій та на якій зупинці вже має бути машина.

Єгор Курган. Фото: Вільне радіо

Єгор каже: з досвідом він навчився не дивитись у графік і приїжджати хвилина у хвилину. Але якщо в дорозі все ж доводиться затриматись (наприклад, через погану погоду), про це треба негайно попередити диспетчера.

А віднедавна за рухом усіх тролейбусів можуть спостерігати пасажири. До машин прикріпили GPS-трекери, і всі переміщення відображаються у веб-додатку "GPS-моніторинг міського транспорту м. Бахмут". Тож тепер на зупинку можна виходити за кілька хвилин до прибуття машини.

За 10 хвилин до виїзду в тролейбус заходить кондукторка. Спеціальним розчином вона протирає усі поручні. Санобробка — це обов'язкова умова в часи пандемії COVID-19.

Кондукторка розповідає: до тролейбусного екіпажу вона долучилася приблизно рік тому. Але раніше також працювала з людьми, тож специфіку роботи розуміє і до складностей була готова:

Фото: Вільне радіо

Перед відправкою тролейбуса жінка сідає на своє місце й дістає рулон з квитками. Один за одним вона вправно їх згинає:

Одна поїздка у тролейбусі коштує 8 гривень, про що зазначається на кожному квитку. Такий тариф діє у місті з 13 листопада минулого року. А до цього проїзд коштував 5 гривень.

На годиннику 5:58, екіпаж готовий, і ми вирушаємо на маршрут №6 "вул. Свободи — вул. Корсунського". Доїжджаємо до мікрорайону "Літак", розвертаємось і тим самим шляхом їдемо назад. По дорозі зустрічаємо світанок.

Фото: Вільне радіо

Прямуємо в центр міста. Кондукторка рахує: за понад пів години роботи вона відірвала від котушки близько 30 квитків. А вдень їх можна продати до 100 за одне коло на маршруті.

На центральній зупинці Єгор виходить з тролейбуса, ставить противідкотний упор і знімає з машини "роги". Тепер маршрут №6 перетворюється на №8 "вул. Свободи — селище Опитне". Цей маршрут досить новий: його відкрили у жовтні 2020 року. Особливий він тим, що на шляху до селища немає жодної контактної лінії. Тут і потрібна сучасна технологія — заряд, який накопичив тролейбус, поки ми їхали по маршруту. Його вистачить якраз на дорогу до Опитного і назад.

Фото: Вільне радіо

За цей маршрут ми забираємо також близько 30 пасажирів. Це студенти, школярі та люди, які їдуть на роботу. Повертаємось через вулиці Незалежності, Горбатова і Миру. "Вулиця Свободи", — лунає з гучномовця. Єгор знову виходить на вулицю — тепер щоб поставити "роги" на контактну лінію. На табло вісімка змінюється на шістку, і тролейбус повторює перший маршрут, щоб зарядитися перед поїздкою за межі міста.

О 10:27 Єгор повертається з рейсу і їде на перерву на вулицю Лермонтова. Там, просто у правій смузі, є стоянка для тролейбусів. На перепочинок водій має рівно 1 годину і 4 хвилини. Але чоловік нікуди не йде.

Рівно о 13:07, як і вказано у маршрутному листі, Єгор завершує свою зміну та передає машину напарниці — іншій водійці. А ми поки заглянемо до диспетчерки Ірини, яка після ранкової роботи в депо перебазувалася в центр.

Фото: Вільне радіо

На моніторі диспетчерки — мапа міста, якою рухаються різнокольорові крапочки. Це тролейбуси, за якими Ірина уважно слідкує весь робочий день.

Фото: Вільне радіо

Всю інформацію з монітора жінка дублює ще й на папір. На столі лежать усі графіки, маршрути, інформація від водіїв тощо.

А ще в задачі диспетчерки входить консультування пасажирів:

Поруч із кабінетом диспетчерки є кімната відпочинку водія, про яку згадував Єгор. Тут є чайник, мікрохвильовка і кілька стільців. Зараз у кімнаті сидять двоє ремонтників — Василь і Владислав.

Ремонтники Василь і Владислав. Фото: Вільне радіо

Чоловіки завжди напоготові швидко полагодити тролейбус, якщо він зламається. Владислав розповідає: в холодний період поламки майже однакові.

Щодня кожен тролейбус на маршруті проїжджає близько 15 кіл. Якщо один з них зламається, з депо на заміну може виїхати інший.

Фото: Вільне радіо

Тролейбус №305, з яким ми провели день, за графіком повернувся на паркінг о 21:16. Тут він перепочиватиме до наступної зміни, а вже вранці його так само оглядатиме інший водій. А потім машина вирушить на черговий маршрут, щоб розвозити бахмутян і гостей міста у справах.