Покровськ, Мирноград, Часів Яр, Торецьк, Курахове: скільки цивільних досі не виїхали з фронтових міст Донеччини

Через наближення лінії фронту до Курахового, Мирнограда, Торецька та Часового Яру немає можливості доставляти гуманітарну допомогу, а евакуація цивільних там відбувається у поодиноких випадках. Втім, у ДонОВА вважають, що всі, хто хотіли, вже виїхали.

Про це під час свого включення до телемарафону “Єдині новини” повідомив очільник Донецької обласної ВА Вадим Філашкін.

Станом на 27 листопада у наближених до лінії фронту Покровську, Кураховому, Мирнограді, Торецьку та Часовому Ярі знаходяться понад 16 000 цивільних мешканців. Такі дані має Донецька обласна ВА:

• Покровськ — близько 11 500 дорослих та 32 дитини (29 жовтня дорослих було 12 000 та 51 дитина);
• Мирноград — 3 000 дорослих (10 листопада було “близько 3 000”);
• Часів Яр — 300 дорослих (5 листопада було відомо про менш як 400 цивільних по всій Часовоярській громаді);
• Торецьк — 600-620 дорослих (4 листопада було “близько 900);
• Курахове — 600-650 дорослих (6 листопада їхня кількість владою оцінювалась у 1 000).

До Курахового, Мирнограда, Торецька та Часового Яру, продовжив Вадим Філашкін, практично немає можливості доставляти гуманітарну допомогу, адже під’їзні шляхи до цих міст під вогневим контролем російських військових. Окрім цього, голова обласної адміністрації визнав наявність просувань у російської армії, тому закликав цивільних активніше евакуюватися, поки є така можливість.

Згідно з офіційними даними, з Торецька, Мирнограда, Часового Яру та Курахового вже евакуювали всіх дітей.

Поодинокі випадки евакуації цивільних з цих міст є, але вони відбуваються в умовах великого ризику та завдяки українським військовим.

“Вони вивозять, евакуюють наших людей. Але це дуже поодинокі випадки. Всі люди, які мали бажання, вони вже всі з [цих] міст повиїздили. Наприклад, у місті Селидове, коли ворог зайшов у місто, були випадки розстрілів цивільного населення. Ми доносимо це до людей за допомогою військових, але люди виїздять дуже повільно. Люди старшого віку кажуть “це наші будівлі, нехай ми будемо жити в руїнах, але вони наші”, тобто мотивація у людей дуже різна”, — додав посадовець.

Нагадаємо, на тлі обговорень кількості переселенців, які повернулися до окупації, висловився на цю тему і легітимний мер Маріуполя Вадим Бойченко. Він заявив, що точних даних стосовно масовості цього явища серед переселенців з Маріупольської громади немає, тому міська влада не може робити відповідних оцінок.